Постанова

від 18.05.2022 по справі 640/12045/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12045/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Cудді-доповідача Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Он" про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - позивач, апелянт) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Он» (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 357 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом за відсутності поважних причин.

При цьому суд зазначив, що виходячи зі змісту положень статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляді і контроль нехарчової продукції», право звернення до суду з даним позовом у позивача виникло з 08.05.2019. Відтак, позивач, звернувшись до суду із позовом у травні 2020 року пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наполягаючи на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував вимоги частини другої статті 122 КАС України, а саме: не врахував, що зазначена норма права передбачає можливість встановлення інших строків для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень іншими законами.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що строк звернення до суду з позовом у цій справі ним не пропущений, а також, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби на підставі наказу від 08.04.2019 № 698 та направлення №911 від 08.04.2019 у період із 09.04.2019 по 10.04.2019 проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції ТОВ «АЙ ОН».

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 10.04.2019 № 911 та протокол про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №911 від 10.04.2019.

В подальшому за встановлені порушення, на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» винесено постанови про накладення на відповідача штрафних санкції на загальну суму 357 000,00 грн.

Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частинами першою, третьою статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Згідно частини п`ятої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що підставами, які надали позивачу право на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції 357 000,00 грн., накладеного на нього постановами про накладення штрафних санкцій є встановлення факту несплати позивачем відповідного штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Оскільки, відповідач, отримавши 22.04.2019 постанови від 22.04.2019 №№5.0-79, №5.0-80, №5.0-81, №5.0-82, №5.0-83, №5.0-84, №5.0-85, №5.0-86, №5.0-87, №5.0-88, №5.0-89, №5.0-90, №5.0-91, №5.0-92 в добровільному порядку їх не виконав, то Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області набуло право звертатися в суд з відповідним позовом через 15 днів після отримання суб`єктом господарювання відповідної постанови, в даному випадку - з 08.05.2019.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині встановлення строків для добровільного виконання постанов про накладення штрафу є тотожними, оскільки відповідно до ч.6 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Питання встановлення строків звернення до суду у даній категорії справ вже було предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5809/21 викладено правовий висновок, що підставами, які надали позивачу право на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 51000 грн., є встановлення факту несплати позивачем відповідного штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. Суд зазначає, що частиною статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. З аналізу вказаних вище норм Закону вбачається, що перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби в Київській області до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою позивача, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення позивача.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №826/925/18.

Таким чином, саме з моменту завершення п`ятнадцятиденного строку після отримання суб`єктом господарювання постанови про накладення штрафу, накладеного відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для його добровільної сплати, у суб`єкта владних повноважень виникає право на звернення до суду, яке обмежено тримісячним терміном.

З матеріалів справи вбачається, що позов до Окружного адміністративного суду міста Києва Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області направлено листом лише у травні 2020 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку, встановленого законодавством України.

Статтею 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає у даному випадку були наявні підстави для залишення без розгляду позовної заяви.

Колегія суддів також вказує, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами скаржника не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року - без змін.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року у справі №640/12045/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко