Рішення

від 22.05.2022 по справі 161/6810/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6810/21

Провадження № 2-др/161/25/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Юхим А.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву представника відповідача приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» адвоката Матвіїва Вадима Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта», державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватного нотаріуса Ариванюк Тетяни Олексіївни про визнання правочинів недійсними та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

05.05.2022 Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення про відмову у задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта», державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватного нотаріуса Ариванюк Т.О. про визнання правочинів недійсними та визнання права власності.

10.05.2022 від представника відповідача ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

До початку розгляду справи, представник ОСОБА_3 , адвокат Матвіїв В.М. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Подану заяву підтримує та просить задовольнити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 , заперечив щодо задоволення такої заяви. Зазначив, що неодноразові неявки представника відповідача в судові засідання призвела до затягування розгляду справи, що свідчить про його недобросовісність. Крім цього, вважає, що розрахункова квитанція не відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, а саме у квитанції відсутня її серія та номер. Посилаючись на наведене просив у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити, а у випадку якщо суд вирішить, що така заява є підставною, просив зменшити розмір таких витрат.

Частиною ч. 4ст. 270 ЦПК Українивизначено, що в разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_3 , адвоката Матвіїва В.М., на підставі наданих доказів.

Дослідивши матеріали справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2022 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта», державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватного нотаріуса Ариванюк Т.О. про визнання правочинів недійсними та визнання права власності.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо стосовнопевної позовноївимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву від 28.05.2021 представником відповідача було заявлено, зокрема, що відповідач планує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зіст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 цього закону).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно дорішення Європейськогосуду зправ людиниу справі«Бочаров протиУкраїни» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Таким чином,ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 року у справі №308/15007/15-ц вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта», адвокатом Матвіївим В.М. подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги від 18.05.2021 у п.4.3 якого визначено сторонами розмір гонорару (винагороди), який є фіксованим та складає 10000,00 грн., розрахункову квитанцію від 28.05.2021 на суму 10000,00 грн. та акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 09.05.2022.

При визначенні розміру понесених ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що представник відповідача, адвокат Матвіїв В.М. неодноразово не з`являвся у судові засідання, що призвело до затягування розгляду справи, представляв інтереси у справі двох відповідачів одночасно, а саме ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» та ОСОБА_3 , був відсутнім у судовому засіданні при ухвалені кінцевого рішення та не приймав участі у судових дебатах.

З огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів відповідача у конкретній справі, враховуючи характер спору, часу витраченого адвокатом, обсяг наданих ним послуг, складність справи, критерій розумності, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» 5000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача, адвоката Мельника Ю.О. про те, що розрахункова квитанція не відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 в зв`язку з відсутністю серії та номеру такого документа, оскільки в суду немає сумнівів щодо понесених відповідачем ПП «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується перерахованими вище доказами. Сам факт відсутності на розрахунковій квитанції її серії та номеру не може бути підставною для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» 5000 (п`ять тисяч) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» (адреса: вул. Карпенка-Карого, 1А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13361656).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта