Постанова

від 18.05.2022 по справі 208/976/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3506/22 Справа № 208/976/22 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т.П. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря Панасенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрегом Україна, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Огнєвої Надії Олександрівни про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визнати нечинним рішення Кам`янської міської ради 5-ї сесії VІII скликання від 26.02.2021 року № 155-05/VIІI Про набуття (припинення) прав на землю» (з усіма змінами) в частині пункту 11: «Надати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: 11.22. Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРЕГОМ УКРАЇНА» за адресою: вул. Широка, 26К, орієнтовною площею 1,5000 га, для розміщення адміністративно-виробничого комплексу.»

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 1,2200 га кадастровий номер 1210400000:02:004:0239, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану 11 квітня 2021 року Міськрайонним управлінням у Коломийському районі м. Коломиї ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківський області, припинивши право власності зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕГОМ УКРАЇНА» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61623294 від 16.11.2021, номер запису про право власності: 45074390 та обтяження зареєстроване щодо земельної ділянки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61624804 від 16.11.2021, номер запису про іпотеку: 45076162, видані приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Огнєвою Н.О.;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 16 листопада 2021 року між Кам`янською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Огнєвою Н.О., зареєстрований в реєстрі за № 879;

Стягнути з Кам`янської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровський області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2977,20 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 07 лютого 2022 року про відмову у відкриття провадження у справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу суду від 07 лютого 2022 року про відмову у відкриття провадження у справі залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, 3-ої особи на стороні відповідача, без самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Огнєвої Надії Олександрівни про визнання нечинним рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги викладені в п. 1 позовної заяви підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, шляхом подачі позову до відповідного окружного адміністративного суду за правилами підсудності, встановленими ст. ст. 25-26 КАС України; а позовні вимоги, викладені в п. 2 та 3 позовної заяви підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, шляхом подачі позову до відповідного господарського суду.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2021 між Кам`янською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕГОМ УКРАЇНА» укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріальнбго округу Дніпропетровської області Огневою Н.О. за реєстровим номером №879, за умовами якого ТОВ «Агрегом Україна» набуло право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 1,0541 га, кадастровий номер 1210400000:02:004:0239, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначену земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2361549312104) зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером запису 45074390 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте 16.11.2021 приватним нотаріусам Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Огневою Н.О.

В обґрунтування підстав апеляційної скарги, так само, як і позовних вимоги позивач посилається на місцерозташування зазначеної земельної ділянки, яка територіально відноситься до підсудності Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, але такі доводи позивача є необґрунтованими.

Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301 цс18, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття цього права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах, тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим, та відноситься до адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у подібних справах, зокрема у постановах: від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16 та від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.

Щодо заявлених позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинивши право власності зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕГОМ УКРАЇНА» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, визнання недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 16 листопада 2021 року між Кам`янською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна», суд першої інстанції також правильно визначився до заявлених спірних правовідносин, як таких, що віднесенні до господарського судочинства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, 21 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/17433/19 (ЄДРСРУ № 88843001) досліджував питання визначення юрисдикції спору за позовом фізичної особи щодо застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів і визнання недійсними договорів укладених між юридичними особами. За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між юридичними особами, а також визнання недійсними зазначеного договору.

Зміст і підстави поданого позову свідчать про те, що фізична особа звернулася до суду щодо оспорення як договору укладеного між двома юридичними особами, для здійснення юридичною особою своєї господарської діяльності, так і наслідками для оспорнення такого договору позивачем, щодо сторони такого договору - юридичної особи.

Тобто між позивачами та відповідачами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки, набуття права власності на об`єкт нерухомості, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно за наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2529/18).

Також, судом першої інстанції правильно врахована і правова позиція Верховного Суду викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі №454/1675/16, згідно до якої зазначено, що Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК, ГК, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статею 2 ГК передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію ст.4 ГПК.

Таким чином, виходячи з суб`єктного складу сторін учасників оспорюваних правочинів, як суб`єкту владних повноважень та юридичної особи, предмету позову що стосується підстав та набуття права власності за договором укладеним між двома юридичними особами на реалізацію здійснення господарської діяльності, а тому встановлено що заявлені позовні вимоги у п. 2, 3 прохальної частини позову, не підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства, так як пов`язані із господарською діяльністю відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегом Україна».

З урахуванням наведених норм процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі в частині зазначених вище первісних позовних вимог є господарсько-правовими, тому спір в цій частині підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Вказане, доводами апеляційної скарги не спростовано, та не дає підстав для висновку про порушення норм процесуального права під час постановлення судом першої інстанції ухвали.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: О.В. Свистунова

М.М. Пищида