Ухвала

від 18.05.2022 по справі 380/2914/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2914/22

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

19 травня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н. І., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Стефановича Ю. М., представниці відповідача Заяць Б. Р., представниці третьої особи - Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Урбанської Т. В. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивачки про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», приватного підприємства «Промтехімпекс», Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування дозволу

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 012211203492, що виданий 06.12.2021 відповідачем про надання дозволу Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» на реконструкцію металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові.

Позивачкою у судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2022, подано суду заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити захід забезпечення позову в виді заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» та ПП «Промтехімпекс» проведення будівельних робіт/реконструкцій металевої конструкції та влаштування пішохідного/вело переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - ОСОБА_2 у м. Львові. В обґрунтування такої вказала, що 10.12.2021 ПП «Промтехімпекс» розпочало нове будівництво спільної велосипедно-пішохідної доріжки по металевій конструкції акведуку магістрального водогону над залізничною колією між вул. Чернеча гора - ОСОБА_2 у м. Львові. Вказала, що земельна ділянка, на якій проводиться будівництво, є власністю держави - Львівської обласної державної адміністрації. Стверджує, що право користування земельною ділянкою у ЛМКП «Львівводоканал» могло виникнути після встановлення земельного сервітуту, який підлягав державній реєстрації, однак станом на початок будівництва такий сервітут відсутній, відтак, на думку позивачки, ЛМКП «Львівводоканал» та Львівська обласна державна адміністрація не мали/не мають права здійснювати/дозволяти здійснювати нове будівництво. Зазначила, що надаючи оспорюваний дозвіл відповідачем порушено норми ДБН та ДСТУ щодо проектної документації, велосипедної інфраструктури, будівництва пішохідних мостів тощо. Також вказала, що будівництво не передбачено Генеральним планом Львова, проводиться без розроблення та затвердження детального плану території і базується в межах регіонального ландшафтного парку «Знесіння», що є об`єктом природно-заповідного фонду України. Наведені позивачкою обставини, на її думку, є порушенням містобудівного законодавства. Також зазначила, що земельна ділянка, на якій проводиться будівництво, призначена для обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, що, в свою чергу, є порушенням Львівською обласною державною адміністрацією обов`язків власника земельної ділянки забезпечувати її використання за цільовим призначенням. Вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, велосипедно-пішохідна доріжка буде збудована, внаслідок чого у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних ресурсів для поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.05.2022, позивачка та представник позивачки заява про забезпечення позову підтримали; просили її задовольнити.

Представниця відповідача проти забезпечення позову заперечила.

Представниця третьої особи у справі Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» проти забезпечення позову заперечила з підстав, викладених у запереченні на заяву про забезпечення позову (вх. № 3981ел від 24.03.2022). Вказала, що задоволення заяви про забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів принаймні двох третіх осіб - ЛМКП «Львівводоканал» та ПП «Промтехімпекс»: для ЛКМП - в частині закінчення будівельних робіт у встановлені строки, а ПП «Промтехімпекс» - в частині права на своєчасну оплату робіт. Також звернула увагу на суспільний інтерес, який полягає в можливості користування пішохідним переходом мешканцями м. Львова, зокрема і вільного доступу маломобільних груп населення.

При вирішення заяви про забезпечення позову суд керується таким.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вже встановлено судом, заявниця, у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить заборонити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» та ПП «Промтехімпекс» проведення будівельних робіт/реконструкцій металевої конструкції та влаштування пішохідного/вело переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - ОСОБА_2 у м. Львові.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано порушенням містобудівного законодавства.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 37 вказаного Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

Матеріалами справи встановлено, що 06 грудня 2021 року замовнику Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» та генеральному підряднику (підряднику) приватному підприємству «Промтехімпекс» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 012211203492 від 06 грудня 2021 року на «Реконструкцію металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові», вид будівництва «реконструкція».

Отже, саме з 06.12.2021 вказаними вище суб`єктами господарювання здійснюються будівельні роботи на підставі оскаржуваного дозволу.

Суд зазначає, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 826/9263/17, адміністративне провадження № К/9901/44796/18).

Таким чином, суд зазначає, що оскільки приватне підприємство "Промтехімпекс" та Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», які є третіми особами по даній справі, що не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з 06.12.2021 здійснюють реконструкцію металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові, то вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб який просить позивач, на думку суду, не є співмірними із можливими негативними наслідками правам та інтересам третіх осіб, що можуть бути завдані у випадку їх застосування.

Зокрема, вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» та ПП «Промтехімпекс» проведення будівельних робіт/реконструкцій металевої конструкції та влаштування пішохідного/вело переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - ОСОБА_2 у м. Львові, може, з урахуванням етапу будівництва, завдати третім особам значної матеріальної шкоди, шляхом накладення штрафів та пені за укладеними договорами.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення її прав, свобод та інтересів оскаржуваним дозволом, та яким чином вжиття заходів забезпечення, у спосіб, який вона просить відновить стан земельної ділянки на якій проводяться будівельні роботи.

При цьому, надаючи оцінку доводам позивача про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що їх наявність та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Таким чином, вказані позивачкою в поданій заяві про забезпечення позову наявні ознаки протиправності оскаржуваного рішення є передчасними, та не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Отже, позивачкою не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», приватного підприємства «Промтехімпекс», Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування дозволу відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.05.2022.

СуддяР.П. Качур