Рішення

від 22.06.2022 по справі 380/2914/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року справа № 380/2914/22

12 год. 55 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., позивачка ОСОБА_1 , представника позивачки Стефановича Ю. М., представниці відповідача Заяць Б. Р., представниці третьої особи - Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Урбанської Т. В., представника третьої особи - Львівської обласної державної адміністрації Смотрича Д. В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», приватного підприємства «Промтехімпекс», Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування дозволу -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 012211203492, що виданий 06.12.2021 відповідачем про надання дозволу Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» на реконструкцію металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові.

В обґрунтування позову зазначено те, що оскаржуваним документом надано дозвіл на реконструкцію металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові. Вказала, що така реконструкція передбачає будівництво спільної велосипедно-пішохідної доріжки на залізничною колією та по земельній ділянці, яка належить Львівській обласній раді, та призначена для обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги. Також стверджує, що надаючи оскаржуваний дозвіл, відповідачем допущено порушення державних будівельних норм та не враховано вимоги 4.1.5 ДСТУ 8906:2019. Крім того, зазначила, що будівництво проводиться без розроблення та затвердження Львівською міською радою детального плану території. Відтак звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09.02.2022 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.03.2022 витребувано у відповідача додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 19.05.2022 у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 19.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25082 від 05.04.2022) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що Інспекцією не проводились заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єкта «Реконструкція металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові». Зазначив, що спірний дозвіл на виконання будівельних робіт видано відповідачем з дотриманням вимог статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Стверджує, що підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт визначені ч. 4 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Перелік таких підстав, як зазначає відповідач, є вичерпним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» надійшло пояснення (вх. № 2919 від 24.02.2022) у якому проти позову заперечив. Зазначив, що з позовної заяви позивачки не зрозуміло, які саме її права, свободи та законні інтереси порушені відповідачем при надання ЛМКП «Львівводоканал» дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Реконструкція металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові». Вказав, що третьою особою ЛМКП «Львівводоканал» до початку будівельних робіт влаштовано огорожу на межі прибудинкової території будинку позивачки і відділяє її від сусідньої земельної ділянки, на якій і розміщуватиметься пішохідна доріжка. Щодо тверджень ОСОБА_1 про невідповідність проекту будівництва діючим будівельним нормам і стандартам, вказав, що такі доводи спростовуються висновками експертного звіту експертної установи. Вважає позовні вимоги позивачки необґрунтованими і безпідставними, та такими, що задоволенню не підлягають.

Від позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 28647 від 21.04.2022) у якій додатково вказала, що ЛМКП «Львівводоканал» до заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт надано копію договору про наміри № 13/22-890 укладення договору земельного сервітуту в майбутньому, який на думку позивачки, не може вважатися документом, що посвідчує право на користування земельною ділянкою. Просила позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представниці відповідача та третьої особи ЛМКП «Львівводоканал» у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили. Просили у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Львівської обласної державної адміністрації при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Третя особа - приватне підприємство «Промтехімпекс» явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила; про час і дату судового засідання повідомлена належним чином засобами електронного зв`язку.

Суд, заслухав пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № Л14704 від 16.11.2001, позивачка на праві спільної сумісної власності володіє квартирою АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 290503751 від 15.12.2021 слідує, що земельна ділянка, кадастровий номер № 4610137200:07:005:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги), форма власності - державна (а.с. 11).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 012211203492 від 06.12.2021 на об`єкт будівництва «Реконструкція металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові». Вказаний дозвіл надано замовнику Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», генеральному підряднику приватному підприємству «Промтехімпекс».

Листом № ДВ 8475 від 02.07.2021 ЛМКП «Львівводоканал» надано відповідь на колективну заяву мешканців вулиць І. Вільде, П. Ніщинського, Шишманова, Чумацької та Ялтинської щодо реалізації вищевказаного проекту. Цим листом повідомлено заявників що ухвалою сесії ЛМР від 12.12.2019 № 6008 металеву конструкцію пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові передана на баланс ЛМКП «Львівводоканал». Таке рішення зумовлено необхідністю проведення ремонту вказаної конструкції. Також вказано, що металева конструкція пішохідного переходу є конструктивно невід`ємним елементом трубопроводу централізованого водопостачання діаметром 300 мм, який влаштований у футлярі під цією конструкцією зважаючи на неможливість прокладення трубопроводу в інший спосіб. Така споруда з одного боку територією парку «Знесіння», а з іншого територією центру охорони здоров`я АТ «Укрзалізниця», що вимагає постійного доступу з обох сторін для її технічного обслуговування та належної експлуатації. Вказав, що ЛМКП «Львівводоканал» відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» проведено процедури з визначення проектної організації з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція металевої конструкції пішохідного переходу над залізничною колією між вул. Чернеча гора - І. Вільде у м. Львові». Також зауважив, що відновлена у майбутньому споруда з одного боку гарантуватиме надійне водопостачання споживачів, які проживають поруч, а з іншого надасть можливість маломобільним групам населення, зокрема особам з інвалідністю, потрапити у ландшафтний парк.

Не погоджуючись з оскаржуваним дозволом відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI)встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону № 3038-VI. Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону № 3038-VI з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 3038-VI (в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 320-VIII від 09.04.2015; в редакції Законів № 1817-VIII від 17.01.2017, № 199-IX від 17.10.2019) дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

При цьому згідно з абз. 18 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано саме органом державного архітектурно-будівельного контролю зокрема на підставі відповідного судового рішення про припинення права на виконання будівельних робіт.

У свою чергу, судове рішення про припинення права на виконання будівельних робіт приймається у справі за відповідним позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю за відповідних умов.

Таким чином, покладені в основу цієї позовної заяви правові норми не уповноважують суд на постановлення рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, яке повинно прийматися органом державного архітектурно-будівельного контролю, чому повинно передувати попереднє його звернення з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт та встановлення відповідних обставин судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відтак, обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав та інтересів фактично зводиться до об`єднання в цьому судовому провадженні кількох різних окремих (судового та адміністративного) проваджень та перебирання судом на себе невластивих йому функцій щодо державного архітектурно-будівельного контролю.

Натомість за чинним правовим врегулюванням спірних правовідносин, орган державного архітектурно-будівельного контролю, встановивши факт невиконання вимог приписів повинен самостійно звернутися до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

В такому випадку судом реалізується його контрольна судова функція (зовнішній позавідомчий контроль), яка покликана встановити відповідність дій та рішень суб`єкта владних повноважень певним принципам, стандартам, правилам поведінки. За змістом таке судове провадження є як передумовою, так і попередньою перевіркою наявних передбачених законодавством умов для подальшої реалізації органом архітектурно-будівельного контролю дискреційного повноваження з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Попередній (превентивний) судовий контроль має на меті перевірку умов для вчинення певних дій чи прийняття рішень до їх вчинення суб`єктом владних повноважень. В цьому випадку суд фактично виконує правоохоронну функцію, оскільки у разі відмови в задоволенні позову акти (дії або рішення), які були предметом судового розгляду, не будуть вчинені.

Отже, статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноваження щодо анулювання дозволу у зв`язку із встановленням під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю надано органом державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто, лише після невиконання вимог контролюючого органу щодо усунення таких порушень розглядається питання про анулювання дозволу.

Суд зазначає, що за наявності у центральних органів виконавчої влади спеціальних функцій нагляду і контролю об`єктів містобудування та повноважень щодо анулювання дозволу на будівництво за наявності передбачених чинним законодавством підстав (стаття 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), суд не вправі перебирати на себе функції таких органів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 826/12630/17 та від 14.02.2022 у справі № 826/1606/17.

Позивачкою не доведено факту проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва, щодо якого видано спірний дозвіл, за наслідками якої було б оформлено припис про зупинення будівельних робіт та усунення виявлених перевіркою порушень.

Крім того, з наданих у судовому засіданні позивачкою пояснень, судом встановлено, що ОСОБА_1 із відповідною заявою до відповідача не зверталася, а лише зверталася на «гарячу лінію» Інспекції.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Тобто, вказані позивачкою доводи не можуть слугувати підставою для скасування спірного дозволу за цим позовом, оскільки можуть зумовлювати його анулювання й вирішення цього питання входить до компетенції уповноваженого на те органу в порядку та за процедурою, встановленою законом.

Суд враховує і те, що спірний дозвіл видано органом, до повноважень якого належить вирішення такого питання, й з дотриманням встановленого законом порядку, а передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт підстави для відмови у його видачі станом на час прийняття рішення про видачу цього дозволу були відсутні.

Однак в цій позовній заяві позивачка просить суд одночасно вирішити питання про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, яке повинно порушуватись перед судом відповідним суб`єктом владних повноважень (тобто суб`єкт звернення до суду є спеціальним) в окремому судовому провадженні, з одночасним застосуванням притаманного саме органу державного архітектурно-будівельного контролю наслідку такого припинення - анулювання дозволу, що не узгоджується з приписами спеціального законодавства.

При вивченні матеріалів справи, судом не досліджується поведінка суб`єкта владних повноважень щодо видання спірного дозволу. При цьому при вирішенні цього спору, який стосується наявності правових та фактичних підстав для скасування спірного дозволу, суд не може визначити, які заходи з боку контролюючого органу можливі або вимагалися, з урахуванням предметом цього спору.

Твердження позивачки про те, що будівельні роботи проводяться без затвердження містобудівних умов та обмежень є безпідставними з огляду на таке.

Суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є складовими вихідних даних, які враховуються при проектуванні об`єкта будівництва, й не змінюють і не можуть змінювати її цільове призначення. Крім того, вказані умови та обмеження враховуються при перевірці проекту будівництва.

Також суд враховує, що питання пов`язані з затвердженням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх відповідності вимогам законодавства, у тому числі в частині визначення основних техніко-економічних показників об`єкта будівництва, не охоплюються предметом цього спору і не входять до предмету доказування у справі, яка розглядається.

У зв`язку з цим судом не надається оцінка вищевказаним доводам позивачки при вирішенні справи та ухваленні рішення.

Стосовно ж до доводів позивачки про невідповідність об`єкта будівництва вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень забудовником положень містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт, то суд зазначає, що такі обставини відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт є підставою для прийняття органом державного архітектурно-будівельного контролю рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, яке може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об`єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується факт перебування земельної ділянки, на якій проводиться будівництво у державній власності; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги.

Суд зазначає, що будівництво, яке ведеться ПП «Промтехімпекс» на підставі дозволу відповідача на виконання будівельних робіт № ЛВ 012211203492, який видано 06.12.2021, в силу приписів ст. 34 Закону № 3038-VI може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, та враховуючи, що об`єктом проведення робіт є міст, на якому облаштовується пішохідна доріжка, суд критично оцінює доводи позивачки про те, що до заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт надано копію договору про наміри № 13/22-890 укладення договору земельного сервітуту в майбутньому, який на думку позивачки, не може вважатися документом, що посвідчує право на користування земельною ділянкою.

Беручи до уваги підстави позову та обраний спосіб захисту, відсутність порушень з боку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові під час видання оскаржуваного дозволу, наявність доказів щодо вжиття компетентними органами заходів для усунення порушень з боку забудовника в частині здійснення будівельних робіт на об`єкті будівництва, враховуючи приписи статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю приймати рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003).

Таким чином суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034 м. Львів вул. Угорська 7А; код за ЄДРПОУ 40181003), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017 м. Львів вул. Зелена 64; код за ЄДРПОУ 03348471), приватного підприємства «Промтехімпекс» (79066 м. Львів вул. Зелена 269А; код за ЄДРПОУ 33358702), Львівської обласної державної адміністрації (79008 м. Львів вул. Винниченка 18; код за ЄДРПОУ 00022562) про визнання протиправним та скасування дозволу відмовити.

2. Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 04.07.2022.

Суддя Р.П. Качур