Рішення

від 16.05.2022 по справі 904/7499/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2022м. ДніпроСправа № 904/7499/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-курсовий центр "ГРАНІТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідачів:

1. Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, м. Дніпро

2. Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про відшкодування збитків

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Барабанов Д.М.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-курсовий центр "ГРАНІТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про відшкодування збитків з Головного управління держпраці у Дніпропетровській області у розмірі 24 887, 01 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок списання коштів за постановою відповідача про накладення штрафу, визнаною за рішенням адміністративного суду протиправною, позивачу заподіяна шкода в розмірі 24 887, 01 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/7499/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Головне управління держпраці у Дніпропетровській області 14.09.2021 надало до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.11.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/7499/21 за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 22.11.2021 о 12:20 год.

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкладено підготовче засідання на 13.12.2021.

Ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.01.2022. Залучено до участі у справі в співвідповідача: Державну казначейську службу Україну ( 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646).

Ухвалою суду від 11.01.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-курсовий центр "ГРАНІТ" про заміну у справі співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі № 904/7499/21 відповідача - 2 - Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вулиця Челюскіна, 1, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000). Підготовче засідання відкладено до 31.01.2022.

Ухвалою суду від 31.01.2022 підготовче засідання відкладено в межах розумного строку до 15.02.2022.

Ухвалою суду від 15.02.2022 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 15.03.2022.

Ухвалою суду від 14.04.2022 призначено розгляд справи по суті на 17.05.2022.

Сторони участі своїх представників у судовому засіданні від 17.05.2021 не забезпечили; про дату, час та місце проведення цього судового засідання були повідомлені судом належним чином.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.

В ході судового засідання 17.05.2022 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 17.05.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок здійснення примусового виконання Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59625699 з поточного рахунку ТОВ «Навчально-курсовий центр «Граніт» за меморіальним ордером № 59625699/2 від 11.03.2020 була стягнута сума коштів у розмірі 24 887, 01 грн, у зв`язку з списанням коштів за вищезазначеною постановою, визнаною рішенням адміністративного суду протиправною, позивачу заподіяна шкода в розмірі списаної вказаної суми.

Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Головне управління держпраці у Дніпропетровській області при прийнятті Постанови та направлення її до органів державної виконавчої служби діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, в тому числі статтею 265 КЗпП України, ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 № 509.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено, що саме дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області є неправомірними, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В період з 18.03.2019 по 19.03.2019 відповідачем проведено інспекційне відвідування ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН1558/1510/АВ від 19.03.2019.

Відповідачем зроблено висновок, що позивачем допущено до роботи 21 працівника без укладання трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень № ДН1558/1510/АВ/П від 28.03.2019 року, яким зобов`язано керівника ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" усунути порушення частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі по тексту- КЗпП України). В подальшому, у зв`язку з невиконанням припису, відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 2 628 990 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 160/3507/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-курсовий центр "ГРАНІТ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень № ДН1558/1510/АВ/П від 28.03.2019 року. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019 року.

16.07.2019 Головне управління держпраці у Дніпропетровській області звернулося до органу державної виконавчої служби Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою № 6117-16/04 про примусове виконання постанови про накладення штрафу.

На підставі відповідної заяви державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Ходикіною В.В. була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2019 ВП № 59625699.

Під час здійснення примусового виконання Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59625699 з поточного рахунку ТОВ «Навчально-курсовий центр «Граніт» за меморіальним ордером № 59625699/2 від 11.03.2020 була стягнута сума коштів у розмірі 24 887, 01 грн.

24.06.2020 у ВП № 59625699 державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Ходикіною В.В. винесено постанову про закриття виконавчого провадження, у зв`язку з набранням законної сили рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 160/3507/19.

19.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-курсовий центр «Граніт» звернулося до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про повернення безпідставно стягнутих коштів у розмірі 24 887, 01 грн.

Листом від 03.06.2021 № 3959-16/04 Головне управління в Держпраці у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що воно не було і не є одержувачем коштів, сплачених ТОВ «НКЦ «Граніт», а отже у ГУ Держпраці у Дніпропетровській області відсутні повноваження та можливості у сприянні на повернення коштів, списаних на користь інших установ.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому останній просить стягнути заподіянні збитки у розмірі 24 887, 01 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Тому, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (Держпраці), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2015 № 96,

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пунктом 7 зазначеного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене Держпраця є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначено вище, необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії/бездіяльність органу державної влади у вигляді відшкодування шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, в той час як відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суд звертає увагу, що у судовому засіданні 09.07.2019 при винесенні вступної та резолютивної частини рішення у справі № 160/3507/19 Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019 був присутній представник Головного управління держпраці у Дніпропетровській області Бохан О.М.

Тобто, суд приходить висновку, що відповідачу-1 достеменно було відомо про ухвалення відповідного рішення суду.

Однак, не зважаючи на вищевикладене, 16.07.2019 відповідач-1 разом із заявою направив до примусового виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019, Покровському відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції.

На підставі відповідної заяви державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Ходикіною В.В. була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2019 ВП № 59625699.

В даному випадку, органом державної виконавчої служби 11.03.2020 в примусовому порядку стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-курсовий центр "ГРАНІТ" частину суми штрафу в розмірі 24 887, 01 грн, накладеного в рамках виконавчого провадження № 59625699 відповідно до постанови № ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019. Підставою для стягнення була саме вказана постанова, яка в раніше визнана судом незаконною та скасована.

Після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 59625699 позивач 19.05.2021 звернувся до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області щодо повернення безпідставно стягнутих коштів у розмірі 24 887, 01 грн.

Але втім доказів повернення вказаної суми позивачу до матеріалів справи не надано. Тому суд відхиляє твердження відповідача-1 про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу матеріальною шкодою в розмірі 24 887, 01 грн.

Таким чином, оскільки неправомірність дій відповідача-1, щодо накладення штрафу та винесення постанови № ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019, що призвели до заподіяння шкоди позивачеві в загальній сумі 24 887, 01 грн, було встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 160/3507/19, це свідчить про наявність підстав для захисту порушеного права позивача згідно із приписами ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, а отже, стягнута сума коштів в розмірі 24 887, 01 грн підлягає відшкодуванню.

Крім того, господарський суд зазначає про те, що відшкодування шкоди у відповідному розмірі, завданої незаконними рішеннями, діями органу державної влади, його посадовими особами, службовими особами, має бути здійснено за рахунок держави, оскільки відповідно до статей 1173,1174 Цивільного кодексу України, ст. 56 Конституції України, відповідальність несе саме держава, а не її органи або посадові чи службові особи. Останні здійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтересах, а від імені держави та в межах покладених на них державної компетенції.

Згідно з частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пп.1 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: 1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 затверджено "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок № 845).

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п. 1. Порядку № 845).

Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету (пп. 1 п. 16. Порядку № 845).

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п. 2. Порядку № 845).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (п. 3. Порядку № 845).

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку (п. 17. Порядку № 845).

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету). До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо) (п. 6. Порядку № 845).

Відповідно до п. 8. Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 19. Порядку № 845).

У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв`язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету. Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету „Інші надходження" (п. 20. Порядку № 845).

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким у цьому спорі виступає Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права (ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України).

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 Цивільного кодексу України).

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 5, 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення; 3) забезпечення виконання рішення; 4) повернення судового збору; 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат; 6) дата складення повного судового рішення.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена вище норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

У спорах про повернення помилково або надміру сплачених сум виконавчого збору спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України.

Резолютивні частини рішень у вказаних спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Оскільки, позивачем сплачено грошові кошти в сумі 24 887, 01 грн до Державного бюджету, то належним способом захисту прав позивача є стягнення вказаної суми саме з Державного бюджету без визначення особи, уповноваженої на їх перерахування.

Щодо вимог до відповідача-2

Суд зазначає, що не є такою особою, яка повинна відповідати за завдану позивачеві шкоду другий відповідач - Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, з огляду на те, що позивач зазнав шкоди, внаслідок протиправних постанов прийнятих саме першим відповідачем, на підставі яких з позивача стягнені кошти в загальній сумі 24 887, 01 грн.

При викладених обставинах, у суду відсутні підстави вважати другого відповідача, особою, яка повинна відповідати за завдану позивачеві шкоду.

Щодо твердження відповідача, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не було і не є одержувачем коштів, сплачених ТОВ «НКЦ «Граніт», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Як вбачається, з меморіального ордеру № 59625699/2 від 11.03.2021 отримувачем коштів є Покровське ВДВС у м. Кривий Ріг Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Частиною 3 та 4 статті 47 вищезазначеного Закону встановлено, що стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, після отримання грошових коштів виконавець перераховує стягнуті грошові суми, у встановленому порядку, на рахунок стягувача. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 59625699 від 24.07.2019 стягувачем є Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Положенням про Державну службу України з питань праці, а саме підпунктом 6 пункту 4, визначено, що держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. (п. 9 Порядку № 509).

Отже, саме Головне управління держпраці у Дніпропетровській області є органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету, а тому останнє наділене обов`язком щодо формування та подання до органів Казначейства подання про повернення коштів.

Як вказано вище, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з проханням вирішити питання щодо складання та направлення відповідного подання на повернення помилково зарахованих коштів до бюджету та вжиття відповідних заходів щодо повернення помилково сплаченого штрафу.

Докази складання відповідачем-1 подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів в матеріалах справи відсутні та сторонами до суду не надані.

З огляду на викладене, господарський суд вважає твердження, наведені у відзиві, необґрунтованими.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Державний бюджет України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-курсовий центр «Граніт» (50012, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд.12; ідентифікаційний код 38658037) заподіянні збитки у розмірі 24 887, 01 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 23.05.2022.

Суддя В.І. Ярошенко