Ухвала

від 22.05.2022 по справі 910/3650/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.05.2022Справа № 910/3650/22

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Дочірнього підприємства "ПОБУТСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ"

про стягнення 162986,05 грн,

УСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "ПОБУТСЕРВІС" (далі - позивач, ДП "ПОБУТСЕРВІС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - відповідач, ТОВ "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ") про стягнення 162 986,05 грн заборгованості за Договором № 1ПС0210004 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2021 (далі - Договір), з яких: 133 680,59 грн заборгованості по сплаті плати за оренду, додаткової плати та компенсації комунальних послуг в період з лютого 2022 по квітень 2022; 928,37 грн пені відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення виконання зобов`язання зі сплати плати за оренду за лютий 2022; 28 237,83 грн штрафу відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення виконання зобов`язання зі сплати плати за оренду за лютий 2022; 139,26 грн 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання зі сплати плати за оренду за лютий 2022.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви № ПС-1865/Ю від 16.05.2022 (вх. 3650/22 від 17.05.2022), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін.

Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України. Так, у позовній заяві зазначено місцезнаходження позивача за адресю: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 14, тоді як відповідно до доданих до позовної заяви документів (зокрема, спірного договору) вбачається, що адресою містцезнаходження позивача є така адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 146. При цьому матеріали справи не містять відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни місцезнаходження позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Із наведеними вимогами кореспондується обов`язок позивача, передбачений ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем не дотримано вимог п. 3, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

На стор. 3 позовної заяви позивач вказує, що у період з лютого 2022 року по квітень 2022 року орендодавцем було виставлено орендарю наступні рахунки-фактури: рахунок-фактура № 3565 від 27 січня 2022 року на суму 94126,08 грн, рахунок-фактура № 3642 від 16 березня року (додаткова плата за березень 2022 року) на суму 16031,69 грн; рахунок-фактура № 3687 від 31 березня року (компенсація комунальних послуг за березень 2022 року) на суму 7491,14 грн; рахунок-фактура № 3665 від 01 квітня 2022 року на суму 16031,69 грн.

Проте, позивачем не зазначено докази на підтвердження виставлення ним відповідачу наведених рахунків-фактур.

Суд також звертає увагу, що позивач вказує на рахунок-фактуру № 3565 від 27 січня 2022 року на суму 94126,08 грн, натомість до позовної заяви фактично додано рахунок-фактуру № 3565 від 27 січня 2022 на суму 61013,48 грн (додаток № 3 до позовної заяви). З урахуванням наведеного, визначена позивачем у позовній заяві сума заборгованості відповідача по сплаті плати за оренду, додаткової плати та компенсації комунальних послуг в період з лютого 2022 по квітень 2022 у розмірі 133 680,59 грн є необгрунтованою. Крім того, розрахунок пені, штрафу та 3% річних здійснено позивачем на суму заборгованості у розмірі 94126,08 грн, тоді як за наведених обставин такий розрахунок не може бути визнаний судом обгрунтованим.

Враховуючи наведене, позовна заява не містить повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Згідно з п.п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи визначену позивачем ціну позову у розмірі 162986,05 грн, при зверненні до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 2481,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Матеріали поданої позовної заяви не містять жодних доказів сплати судового збору.

Водночас, у тексті позовної заяви позивач просить суд відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування даного клопотання позивач посилається на те, що він має вкрай скрутний фінансовий стан. Позивач зазначає, що основним видом його діяльності є надання в оренду та експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, тоді як у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, він втратив можливість отримувати дохід від свого виду діяльності, орендарям виставляються лише рахунки на компенсаційні платежі, однак і їх не сплачують в повному обсязі.

При розгляді наведеного клопотання позивача суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обгрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Тобто, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, а обгрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону в силу вимог ст. 74 ГПК України.

Слід також зазначити, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватись принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів в обгрунтування повідомлених ним обставин стосовно того, що позивач втратив можливість отримувати дохід від свого виду діяльності.

Судом також досліджено, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів, які є підставою для відстрочення судом сплати позивачем судового збору у відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2, 3, 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- зазначити адреси місцезнаходження позивача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- навести повний виклад обставин та зазначити докази щодо виставлення позивачем відповідачу спірних рахунків-фактур;

- надати обгрунтований розрахунок сум, що стягуються;

- надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- зазначення адреси місцезнаходження позивача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- наведення повного викладу обставин та зазначення доказів щодо виставлення позивачем відповідачу спірних рахунків-фактур;

- надання обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються;

- надання належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.05.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА