Рішення

від 22.05.2022 по справі 910/428/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2022Справа № 910/428/22

За позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА"

про стягнення 380 950,97 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Пасічнюк С.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - позивач, АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" (далі - відповідач, ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА") про стягнення 380 950,97 грн на підставі Договору оренди обладнання № 25/04-13 від 25.04.2013 (далі - Договір), з яких: 188 406,63 грн основного боргу, 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат, 24 714,82 грн 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати вартості користування обладнанням за період вересень 2015 року - грудень 2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 позовну заяву АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

21.01.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 позовну заяву АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/428/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/428/22.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі № 910/428/22 були направлені сторонам за адресами: позивачу - Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28; відповідачу - Україна, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, будинок 7, корпус 3, вказаними у позовній заяві, які відповідають адресі місцезнаходження позивача та відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, направлене відповідачу, було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі № 910/428/22 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

25.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИГАЗ" (далі - ТОВ "КАРПАТИГАЗ") як оператором спільної діяльності між AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", ТОВ "КАРПАТИГАЗ" та МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB) за Договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" (далі - орендар, ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА") укладено Договір оренди обладнання №25/04-13 (далі - Договір або Договір №25/04-13 від 25.04.2013), за умовами п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове, платне користування (оренду) обладнання (далі - обладнання) для виконання земляних робіт, в найменуванні, кількості визначеному у погодженій сторонами специфікації, яка повинна оформлятися окремим додатком до цього Договору, який буде вважатися його невід`ємною частиною (далі - специфікація).

Згідно з п. 2.4 Договору, при передачі обладнання в оренду, представники сторін оформляють Акт прийому-передачі обладнання в оренду. Після повернення обладнання із оренди, представники сторін оформляють Акт прийому-передачі обладнання із оренди.

Відповідно до п. 2.5 Договору обладнання вважається переданим орендареві в оренду з моменту підписання Акта прийому-передачі обладнання в оренду.

Датою закінчення оренди вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі обладнання із оренди або дата знищення обладнання (п. 2.6 Договору).

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати визначається у специфікації і складається із місячної орендної плати, яка починає нараховуватися з моменту передачі обладнання орендарю та закінчує нараховуватися до моменту його передачі із оренди орендодавцю або його знищення, якщо інше не буде погодженого сторонами у специфікації.

Порядок взаєморозрахунків встановлено у п. 3.2 Договору, а саме:

- до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, орендар перераховує місячну орендну плату на поточний рахунок орендодавця. Форма розрахунків - безготівкова (пп. 3.2.1 п. 3.2 Договору);

- протягом 5 днів з моменту отримання Акта про підтвердження користування обладнанням (надання послуг оренди) орендар зобов`язаний підписати його і передати орендодавцеві або надати орендодавцеві акт розбіжностей (пп. 3.2.2 п. 3.2 Договору);

- оплата вартості визначених цим Договором платежів відповідно, проводиться орендарем на підставі Акта про підтвердження користування обладнанням, шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок орендодавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання Акта про підтвердження користування обладнанням (пп. 3.2.5 п. 3.2 Договору);.

Згідно з п. 8.1 Договору у редакції Додаткової угоди №1 від 25.04.2014, Договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині фактично взятих на себе сторонами зобов`язань - до повного виконання останніх.

Відповідно до Специфікації №1 від 25.04.2013 (Додаток № 3 до Договору) сторони узгодили, що передачі в оренду підлягає обладнання - гідравлічний екскаватор Caterpillar 320С, 2011 рік випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 6400 см куб., маса 19700 кг, вартістю 721 540,52 грн, розмір місячної орендної плати якого становить 10 000,00 (десять тисяч) грн без урахування ПДВ.

На підставі Акта прийому-передачі обладнання в оренду орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду гідравлічний екскаватор Caterpillar 320С, обладнання прийняте орендарем у робочому стані.

Відповідно до Акта прийому-передачі (повернення) обладнання із оренди від 30.12.2016 гідравлічний екскаватор Caterpillar 320С повернутий орендодавцю.

AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (позивач) зазначив, що на виконання умов Договору та на підтвердження користування орендарем гідравлічним екскаватором Caterpillar 320С сторони Договору підписували акти надання послуг, зокрема, між сторонами були підписані акти надання послуг від 30.09.2015р, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016.

Відповідно до вказаних актів розмір місячної орендної плати обладнання становить 12 000,00 грн з ПДВ. Загальний розмір орендної плати за період вересень 2015 - грудень 2016 становить 192 000,00 грн.

Позивач стверджує, що ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" (орендар) належним чином не виконав свої зобов`язання за Договором в частині оплати вартості користування обладнанням за період вересень 2015 року - грудень 2016 року, у зв`язку з чим заборгованість ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" з орендної плати за вказаний період становить 188 406,63 грн.

30.09.2018 між сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" за Договором станом на 30.09.2018 становить 188 406,63 грн.

Позивач також зазначив, що у зв`язку із виникненням спору між сторонами Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулося до Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольм щодо розірвання зазначеного договору про спільну діяльність.

23.09.2020 між AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", ТОВ "КАРПАТИГАЗ" та компанією МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB) в рамках арбітражного спору щодо розірвання Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 було укладено Мирову угоду щодо врегулювання окремих правовідносин.

У вказаній Мировій угоді сторони зафіксували домовленості щодо, зокрема:

- чистої вартості майна, яке сторони набули у зв`язку із виконанням Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 та яке є їх спільною частковою власністю;

- строків перерахування AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" грошових коштів на користь ТОВ "КАРПАТИГАЗ" та компанії МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB) як компенсації вартості часток останніх у праві спільної часткової власності;

- моменту переходу до AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" права власності на частки ТОВ "КАРПАТИГАЗ" та компанії МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB) у праві спільної часткової власності учасників спільної діяльності за Договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

Кінцевим рішенням на узгоджених умовах Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольм від 05.11.2020 у справі № V2016/114 затверджено Мирову угоду від 23.09.2020 щодо врегулювання окремих правовідносин та завершено арбітражний спір.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.01.2021 у справі №824/218/20 (провадження №22-вк/824/22/2021) визнано і надано дозвіл на виконання в Україні Кінцевого рішення арбітражного суду Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольм від 05.11.2020р. у справі № V2016/114. Вказана ухвала набрала законної сили 05.02.2021р.

На виконання вищевказаного рішення арбітражного суду, ухвали Київського апеляційного суду від 05.01.2021 та відповідно до умов Мирової угоди від 23.09.2020 AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" 10.02.2021 було здійснено сплату грошових коштів ТОВ "КАРПАТИГАЗ" та компанії МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB), що підтверджується SWIFT-повідомленням від 10.02.2021 SR 011266231.100221, платіжними дорученнями від 10.02.2021 № 373292, від 10.02.2021 № 373293.

Листом від 11.02.2021 № 11/02-1 ТОВ "КАРПАТИГАЗ" підтвердило надходження на його поточний рахунок грошових коштів у сумі 1 001 242,74 грн, а також підтвердило перехід до AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" права власності на частку ТОВ "КАРПАТИГАЗ" у праві спільної часткової власності на майно сторін Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

Листом від 11.02.2021 компанія МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB) також підтвердила надходження на її банківський рахунок грошових коштів у сумі 1 337 978 132,11 грн. (47 060 537,16 дол. США) та підтвердила перехід до AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" права власності на частку компанії у праві спільної часткової власності на майно сторін Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

З огляду на викладене, позивач зазначив, що з 10.02.2021 він є одноособовим кредитором у зобов`язанні ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" за Договором №25/04-13 від 25.04.2013.

Про відповідну обставину AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" повідомило ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" листом від 03.08.2021 №10.2-09-2897, у якому, крім зазначеного, просило виконати грошове зобов`язання у сумі 188 406,63 грн на користь AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ".

Враховуючи, що ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" не сплатило на користь позивача вищевказані грошові кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача на свою користь 188 406,63 грн основного боргу, 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору №25/04-13 від 25.04.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відповідно до Договору №25/04-13 від 25.04.2013 та Акта прийому-передачі обладнання в оренду, ТОВ "КАРПАТИГАЗ" як оператор спільної діяльності між AT "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", ТОВ "КАРПАТИГАЗ" та МІСЕН ЕНТЕРПРАЙЗІС АБ (Misen Enterprises AB) за Договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 (орендодавець) передав, а ТОВ "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" (орендар, відповідач) прийняв в оренду обладнання, визначене у погодженій сторонами Специфікації № 1 від 25.04.2013.

30.12.2016 обладнання було повернуто орендодавцю, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі (повернення) обладнання із оренди від 30.12.2016

На підтвердження користування відповідачем обладнанням в період з вересня 2015 по грудень 2016 матеріали справи містять акти надання послуг від 30.09.2015р, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016 на загальну суму 192 000,00 грн. Наведені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Приписами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦУ України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 Договору №25/04-13 від 25.04.2013 відповідач був зобов`язаний до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, перерахувати місячну орендну плату на поточний рахунок орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо перерахування місячної орендної плати у строк, встановлений Договором №25/04-13 від 25.04.2013, внаслідок чого заборгованість останнього за користування обладнанням за період з вересня 2015 по грудень 2016 склала 188 406,63 грн, що додатково підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є кредитором за Договором №25/04-13 від 25.04.2013 у зобов`язанні щодо сплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 188 406,63 грн.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором №25/04-13 від 25.04.2013 в сумі 188 406,63 грн матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Оскільки заборгованість відповідача за Договором №25/04-13 від 25.04.2013 в сумі 188 406,63 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 93 187,31 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо перерахування місячної орендної плати у строк, встановлений Договором №25/04-13 від 25.04.2013, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 6.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання орендарем грошових зобов`язань по цьому Договору, орендар виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який стягується пеня від суми заборгованості за кожен день та за весь період прострочення.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що розрахунок є вірним, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 93 187,31 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунок є вірним, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано неналежного виконання ним Договору № 25/04-13 від 25.04.2013 та факту відсутності заборгованості за вказаним договором.

Докази, надані позивачем на підтвердження обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, є належними, допустимими та вірогідними.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 5 714,26 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 5 714,26 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА" (Україна, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, будинок 7, корпус 3; ідентифікаційний код 34572962) на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) 188 406,63 грн (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста шість гривень 63 коп.) основного боргу, 93 187,31 грн (дев`яносто три тисячі сто вісімдесят сім гривень 31 коп.) пені, 74 642,21 грн (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок дві гривні 21 коп.) інфляційних втрат, 24 714,82 грн (двадцять чотири тисячі сімсот чотирнадцять гривень 82 коп.) 3% річних, 5 714,26 грн (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 26 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 23.05.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА