Постанова

від 19.10.2022 по справі 910/428/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р. Справа№ 910/428/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 (повний текст складено 23.05.2022)

у справі № 910/428/22 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА»

про стягнення 380 950,97 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2022 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ойл Україна» (далі - відповідач, ТОВ «Капітал Ойл Україна») 380 950,97 грн, з яких: 188 406,63 грн основного боргу, 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат, 24 714,82 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог АТ «Укргазвидобування» вказує на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди обладнання №25/04-13 від 25.04.2013 (далі - Договір) в частині оплати вартості користування обладнанням за період вересень 2015 року - грудень 2016 року.

У позовній заяві АТ «Укргазвидобування» навело попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 5 714,26 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Капітал Ойл Україна» на користь АТ «Укргазвидобування» 188 406,63 грн основного боргу, 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат, 24 714,82 грн 3% річних, 5 714,26 грн судового збору.

Оскільки заборгованість відповідача за Договором №25/04-13 від 25.04.2013 в сумі 188 406,63 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення пені, інфляційних та 3% річних за заявлений позивачем період та, встановивши його правильність, дійшов висновку про задоволення вказаних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022, ТОВ «Капітал Ойл Україна» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. У поданій апеляційній скарзі заявник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Капітал Ойл Україна» вказує, що оскаржуване рішення винесено без належного врахування всіх обставин справи.

Скаржник вважає, що право вимоги у позивача до відповідача щодо неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором №25/04-13 від 25.04.2013 щодо орендної оплати за користування обладнанням виникло на підставі актів надання послуг №920 від 31.10.2015 - 11.11.2015; №1027 від 30.11.2015 року - 11.12.2015 року; №1041 від 31.12.2015 - 11.01.2016; №65 від 31.01.2016 - 11.02.2016; №163 від 29.02.2016 - 11.03.2016; №205 від 31.03.2016 - 11.04.2016; №260 від 30.04.2016 - 11.05.2016; №310 від 31.05.2016 - 11.06.2016; №356 від 30.06.2016 - 11.07.2016; №419 від 31.07.2016 - 11.08.2016; №440 від 31.08.2016 - 11.09.2016; №494 від 30.09.2016 - 11.10.2016; №613 від 31.10.2016 - 11.11.2016; №639 від 30.11.2016 - 11.12.2016; №14 від 31.12.2016 - 11.01.2017.

Зазначаючи, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва лише 11.01.2022, та керуючись положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, ТОВ «Капітал Ойл Україна» просить суд застосувати до вимог позивача про стягнення 188 406,63 грн основного боргу, 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат, 24 714,82 грн 3% річних строк позовної давності та відмовити у задоволенні цих вимог.

Посилаючись на позицію Верховного Суду у постанові від 04.02.2021 у справі №5023/9521/11, скаржник вважає за можливе застосування строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог у суді апеляційної інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/428/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Капітал Ойл Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 до надходження матеріалів справи №910/428/22.

17.08.2022 матеріали справи №910/428/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 поновлено ТОВ «Капітал Ойл Україна» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Капітал Ойл Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/428/22. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/428/22 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

АТ «Укргазвидобування» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач вважає, що з положень ч. З ст. 267 ЦК України випливає безумовний висновок, відповідно до якого заява сторони у спорі щодо застосування позовної давності може бути зроблена виключно до винесення судом першої інстанції рішення по суті спору.

АТ «Укргазвидобування» вказує, що у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №904/6251/20 (904/310/21) зазначено: « 34.2. У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом (такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №200/11343/14-ц, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 908/713/20 (908/1472/20), від 27.05.2021 у справі №911/4923/14, від 04.02.2021 у справі №5023/9521/11)». Така ж правова позиція викладена Верховним Судом і у постанові від 04.02.2021 у справі №5023/9521/11, на яку посилається відповідач у апеляційній скарзі.

Позивач зауважує, що про розгляд даної справи відповідач був повідомлений належним чином, згідно з вимогами процесуального закону; зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6.

На думку позивача, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи №910/428/22 та не скористався своїм правом на подання як відзиву, так і заяви про застосування позовної давності, суд першої інстанції правомірно розглянув дану справу за наявними у ній матеріалами та у відповідача відсутнє право заявити про застосування позовної давності у апеляційній скарзі. Отже, підстави для розгляду заяви відповідача про застосування позовної давності під час апеляційного перегляду справи, з огляду на порушення порядку подання такої заяви, відсутні.

АТ «Укргазвидобування» також звертає увагу апеляційного суду на те, що 30.09.2018 відповідач підписав Акт звірки взаєморозрахунків (копія наявна у справі), відповідно до якого станом на 30.09.2018 заборгованість перед позивачем становить 188 406,63 грн. Тобто, у розумінні ст. 264 ЦК України, вчинив дію, яка свідчить про визнання ТОВ «Капітал Ойл Україна» заборгованості за відповідним договором. Відтак, 30.09.2018 відбулось переривання строку позовної давності щодо стягнення заборгованості у сумі 188 406,63 грн та з цього моменту почав перебіг новий строк загальної позовної давності. Враховуючи переривання строку позовної давності та, у подальшому, його продовження на строк дії карантину, АТ «Укргазвидобування» вважає, що позов був пред`явлений у межах встановлених ЦК України строків.

ТОВ «Капітал Ойл Україна» звернулось з клопотанням про призначення експертизи, у якому просить призначити у справі №910/428/22 почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

Чи виконано рукописний текст (підпис та П.І.Б.) на документі - Акт звірки взаєморозрахунків за період: 9 місяців 2018 р. між Договір про спільну діяльність від 10.06.2002 №3 - уповноважена особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРПАТИГАЗ» 30162340 і ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРПАТИГАЗ» «КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА» за договором №25/04-13 від 25.04.2013 станом на 30.09.2018, графа - від Капітал Ойл Україна ТОВ, від імені Павлова Андрія Валерійовича?

Проведення експертизи заявник просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

В обґрунтування клопотання ТОВ «Капітал Ойл Україна» вказує, що директор відповідача - Павлов Андрій Валерійович заявляє, що його підпис на Акті звірки підроблено, він Акт звірки особисто не підписував. Таким чином, на думку заявника, для встановлення істини у справі та підтвердження справжності підпису необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу.

АТ «Укргазвидобування» надало заперечення проти клопотання про призначення експертизи, у якому заперечує проти розгляду по суті та задоволення вказаного клопотання.

Позивач вказує, що у апеляційній скарзі відповідач не заперечує обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, та не ставить під сумнів достовірність доказів, якими відповідні обставини підтверджені. Фактично апеляційна скарга відповідача обґрунтована судженням про звернення позивача з позовом після спливу строку позовної давності та у апеляційній скарзі відповідач заявляє про застосування судом позовної давності до позовних вимог АТ «Укргазвидобування». Тобто, по суті апеляційна скарга відповідача є заявою про застосування апеляційним судом позовної давності до вимог позивача. Оскільки клопотання відповідача про призначення експертизи заявлене з метою обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності, яка у даному конкретному випадку розгляду у апеляційній інстанції не підлягає, то, відповідно, і підстави для розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи відсутні.

АТ «Укргазвидобування» зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи №910/428/22 та не скористався своїм правом на подання відзиву. Оскільки у встановлений законом процесуальний строк відповідач не звернувся до суду першої інстанції з відповідним клопотанням, а також не надав до суду першої інстанції висновок експерта, складений на його замовлення, відповідач втратив право на вчинення відповідної процесуальної дії.

Позивач зауважує, що навіть якщо припустити, що відповідач з поважних причин не заявив таке клопотання у суді першої інстанції, то відповідну процесуальну дію він мав вчинити разом з поданням апеляційної скарги.

АТ «Укргазвидобування» вважає, що оскільки Акт звірки взаєморозрахунків, яким позивач обґрунтовує переривання перебігу строку позовної давності, був поданий до суду першої інстанції разом з позовною заявою та у позовній заяві позивач посилається на нього, відповідач у апеляційній скарзі мав заперечити проти відповідного доказу та одночасно з обґрунтуванням поважності причин неподання клопотання про призначення експертизи у суді першої інстанції заявити таке клопотання. Проте відповідач таких процесуальних дій не вчинив, у зв`язку з чим втратив право на їх вчинення.

Відмовляючи у задоволенні заявленого ТОВ «Капітал Ойл Україна» клопотання про призначення експертизи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Колегія суддів відзначає, що у поданому клопотанні ТОВ «Капітал Ойл Україна» вказує, що директор відповідача - Павлов А.В. заявляє, що його підпис на Акті звірки підроблено, він Акт звірки особисто не підписував. Таким чином, на думку заявника, для встановлення істини у справі та підтвердження справжності підпису необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу. Однак вказане клопотання від ТОВ «Капітал Ойл Україна» підписано адвокатом, а не директором відповідача; директор ТОВ «Капітал Ойл Україна» не надав жодної заяви (в т. ч. заяви свідка), у якій особисто стверджував би про те, що не підписував Акт звірки, про експертизу якого просить заявник. Колегія суддів також відзначає, що матеріали справи свідчать, що представник відповідача до подання апеляційної скарги (26.07.2022) ознайомлювався з матеріалами справи, а відтак був обізнаний і зі змістом оскаржуваного рішенні, і з усіма наявними у справі матеріалами, в т.ч. Актом звірки. При цьому в апеляційній скарзі ТОВ «Капітал Ойл Україна» не вказує про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині дослідження цього доказу (Акта звірки), так само як і не вказує у апеляційній скарзі покладених в обґрунтування клопотання обставин про те, що директор відповідача цей Акт не підписував. У апеляційній скарзі також відсутні заяви або клопотання, які стосувалися би подальшого подання скаржником доказів або клопотань щодо доказів.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

25.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (далі - ТОВ «Карпатигаз») як оператор спільної діяльності між AT «Укргазвидобування», ТОВ «Карпатигаз» та Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) за Договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 (далі - орендодавець) та ТОВ «Капітал Ойл Україна» (далі - орендар, ТОВ «Капітал Ойл Україна») уклали Договір оренди обладнання №25/04-13 (далі - Договір або Договір №25/04-13 від 25.04.2013), за умовами п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове, платне користування (оренду) обладнання (далі - обладнання) для виконання земляних робіт в найменуванні, кількості, визначених у погодженій сторонами специфікації, яка повинна оформлятися окремим додатком до цього Договору, що буде вважатися його невід`ємною частиною (далі - специфікація).

Згідно з п. 2.4 договору при передачі обладнання представники сторін оформляють Акт прийому-передачі обладнання в оренду. Після повернення обладнання з оренди представники сторін оформляють Акт прийому-передачі обладнання із оренди.

Відповідно до п. 2.5 договору обладнання вважається переданим орендареві з моменту підписання Акта прийому-передачі обладнання в оренду.

Датою закінчення оренди вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі обладнання із оренди або дата знищення обладнання (п. 2.6 договору).

За умовами пп. 3.1.1 п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається у специфікації і складається із місячної орендної плати, яка починає нараховуватися з моменту передачі обладнання орендарю та закінчує нараховуватися до моменту його передачі із оренди орендодавцю або його знищення, якщо інше не буде погодженого сторонами у специфікації.

Порядок взаєморозрахунків встановлений у п. 3.2 Договору, а саме:

- до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, орендар перераховує місячну орендну плату на поточний рахунок орендодавця. Форма розрахунків - безготівкова (пп. 3.2.1 п. 3.2 Договору);

- протягом 5 днів з моменту отримання Акта про підтвердження користування обладнанням (надання послуг оренди) орендар зобов`язаний підписати його і передати орендодавцеві або надати орендодавцеві акт розбіжностей (пп. 3.2.2 п. 3.2 Договору);

- оплата вартості визначених цим договором платежів відповідно проводиться орендарем на підставі Акта про підтвердження користування обладнанням шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок орендодавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання Акта про підтвердження користування обладнанням (пп. 3.2.5 п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 6.2 договору у разі несвоєчасного виконання орендарем грошових зобов`язань за цим договором орендар виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день та за весь період прострочення.

Згідно з п. 8.1 договору у редакції Додаткової угоди №1 від 25.04.2014 договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині фактично взятих на себе сторонами зобов`язань - до повного виконання останніх.

Специфікацією №1 від 25.04.2013 (Додаток №3 до договору) сторони узгодили, що передачі в оренду підлягає обладнання - гідравлічний екскаватор Caterpillar 320С, 2011 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 6400 см куб., маса 19700 кг, вартістю 721 540,52 грн, розмір місячної орендної плати якого становить 10 000,00 грн (без ПДВ).

На підставі Акта прийому-передачі обладнання в оренду орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду гідравлічний екскаватор Caterpillar 320С, обладнання прийняте орендарем у робочому стані.

AT «Укргазвидобування» вказує, що на виконання умов договору та на підтвердження користування орендарем гідравлічним екскаватором Caterpillar 320С сторони договору підписували акти надання послуг, зокрема, між сторонами були підписані акти №768 від 30.09.2015, №920 від 31.10.2015, №1027 від 30.11.2015, №1041 від 31.12.2015, №65 від 31.01.2016, №163 від 29.02.2016, №205 від 31.03.2016, №260 від 30.04.2016, №310 від 31.05.2016, №356 від 30.06.2016, №419 від 31.07.2016, №440 від 31.08.2016, №494 від 30.09.2016, №613 від 31.10.2016, №639 від 30.11.2016, №714 від 31.12.2016.

Відповідно до вказаних актів розмір місячної орендної плати обладнання становить 12 000,00 грн (з ПДВ). Загальний розмір орендної плати за період вересень 2015 року - грудень 2016 року - 192 000,00 грн.

30.12.2016 за Актом прийому-передачі (повернення) обладнання із оренди гідравлічний екскаватор Caterpillar 320С повернуто орендодавцю.

30.09.2018 сторони підписали Акт звірки взаєморозрахунків за період 9 місяців 2018 року, згідно з яким заборгованість ТОВ «Капітал Ойл Україна» за договором станом на 30.09.2018 складає 188 406,63 грн.

АТ «Укргазвидобування» вказує, що у зв`язку з виникненням спору між сторонами договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 AT «Укргазвидобування» звернулось до Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольм щодо розірвання зазначеного договору про спільну діяльність.

23.09.2020 між AT «Укргазвидобування», ТОВ «Карпатигаз» та Компанією Місен Енетерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) в рамках арбітражного спору щодо розірвання Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 було укладено Мирову угоду щодо врегулювання окремих правовідносин.

У вказаній Мировій угоді сторони зафіксували домовленості щодо, зокрема:

- чистої вартості майна, яке сторони набули у зв`язку із виконанням Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 та яке є їх спільною частковою власністю;

- строків перерахування AT «Укргазвидобування» грошових коштів на користь ТОВ «Картпатигаз» та компанії Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) як компенсації вартості часток останніх у праві спільної часткової власності;

- моменту переходу до AT «Укргазвидобування» права власності на частки ТОВ «Карпатигаз» та компанії Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) у праві спільної часткової власності учасників спільної діяльності за Договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

Кінцевим рішенням на узгоджених умовах Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольм від 05.11.2020 у справі №V2016/114 затверджено Мирову угоду від 23.09.2020 щодо врегулювання окремих правовідносин та завершено арбітражний спір.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.01.2021 у справі №824/218/20 (провадження №22-вк/824/22/2021) визнано і надано дозвіл на виконання в Україні Кінцевого рішення арбітражного суду Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольм від 05.11.2020 у справі № V2016/114. Вказана ухвала набрала законної сили 05.02.2021.

На виконання вказаного рішення арбітражного суду, ухвали Київського апеляційного суду від 05.01.2021 та відповідно до умов Мирової угоди від 23.09.2020 AT «Укргазвидобування» 10.02.2021 здійснило сплату грошових коштів ТОВ «Карпатигаз» та компанії Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB), що підтверджується SWIFT-повідомленням від 10.02.2021 SR 011266231.100221, платіжними дорученнями від 10.02.2021 №373292, від 10.02.2021 №373293.

Листом від 11.02.2021 №11/02-1 ТОВ «Карпатигаз» підтвердило надходження на його поточний рахунок грошових коштів у сумі 1 001 242,74 грн, а також підтвердило перехід до AT «Укргазвидобування» права власності на частку ТОВ «Карпатигаз» у праві спільної часткової власності на майно сторін Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

Листом від 11.02.2021 компанія Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) також підтвердила надходження на її банківський рахунок грошових коштів у сумі 1 337 978 132,11 грн (47 060 537,16 дол. США) та підтвердила перехід до AT «Укргазвидобування» права власності на частку компанії у праві спільної часткової власності на майно сторін Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002.

Таким чином АТ «Укргазвидобування» з 10.02.2021 є одноособовим кредитором у зобов`язанні ТОВ «Капітал Ойл Україна» за Договором №25/04-13 від 25.04.2013.

Про відповідну обставину AT «Укргазвидобування» повідомило ТОВ «Капітал Ойл Україна» листом від 03.08.2021 №10.2-09-2897, у якому, крім зазначеного, просило виконати грошове зобов`язання у сумі 188 406,63 грн на користь AT «Укргазвидобування».

Оскільки ТОВ «Капітал Ойл Україна» грошові кошти у розмірі 188 406,63 грн не сплатило, АТ «Укргазвидобування» звернулось з позовом у цій справі та просить стягнути з ТОВ «Капітал Ойл Україна» 188 406,63 грн основного боргу, 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних.

ТОВ «Капітал Ойл Україна» правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.

Апеляційний господарський суд відзначає, що Господарський суд міста Києва повідомляв ТОВ «Капітал Ойл Україна» про відкриття провадження у цій справі шляхом направлення на юридичну адресу відповідача відповідної ухвали від 01.02.2022. Однак поштове відправлення з цією ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, направлене відповідачу, було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та ст. ст. 283-291 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права (ст. 760 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За визначенням ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 610-612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Щодо вимог АТ «Укргазвидобування» про стягнення з ТОВ «Капітал Ойл Україна» 188 406,63 грн заборгованості.

Суд встановив, що відповідно до договору №25/04-13 від 25.04.2013 та Акта прийому-передачі обладнання в оренду ТОВ «Карпатигаз» як оператор спільної діяльності між AT «Укргазвидобування», ТОВ «Карпатигаз» та Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) за Договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 (орендодавець) передав, а ТОВ «Капітал Ойл Україна» (орендар) прийняв в оренду обладнання, визначене у погодженій сторонами Специфікації №1 від 25.04.2013.

30.12.2016 обладнання було повернуто орендодавцю, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі (повернення) обладнання із оренди від 30.12.2016.

Актами від 30.09.2015р, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016 (на загальну суму 192 000,00 грн) підтверджується користування ТОВ «Капітал Ойл Україна» обладнанням в період з вересня 2015 року по грудень 2016 року. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

За умовами пп. 3.2.1 п. 3.2 договору №25/04-13 від 25.04.2013 ТОВ «Капітал Ойл Україна» було зобов`язане до 10 числа місяця, наступного за звітним, перерахувати місячну орендну плату на поточний рахунок орендодавця.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Капітал Ойл Україна» належним чином не виконало зобов`язання за договором №25/04-13 від 25.04.2013 в частині перерахування місячної орендної плати у строк, встановлений цим договором, у зв`язку з чим його заборгованість за користування обладнанням за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року склала 188 406,63 грн. Зазначене додатково підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2018.

Встановленими у справі обставинами підтверджується, що АТ «Укргазвидобування» є кредитором за Договором №25/04-13 від 25.04.2013 у зобов`язанні щодо сплати ТОВ «Капітал Ойл Україна» суми заборгованості в розмірі 188 406,63 грн.

ТОВ «Капітал Ойл Україна» доказів сплати на користь АТ «Укргазвидобування» заборгованості за договором №25/04-13 від 25.04.2013 в сумі 188 406,63 грн не надало; матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи встановлене та норми чинного законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що заборгованість ТОВ «Капітал Ойл Україна» за договором №25/04-13 від 25.04.2013 в сумі 188 406,63 грн належним чином доведена, а відповідачем - не спростована, а тому вимоги позову в цій підлягають задоволенню.

Щодо вимог АТ «Укргазвидобування» про стягнення з ТОВ «Капітал Ойл Україна» 93 187,31 грн пені, 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд встановив, що ТОВ «Капітал Ойл Україна» належним чином зобов`язання щодо перерахування місячної орендної плати у строк, встановлений Договором №25/04-13 від 25.04.2013 не виконало, відтак допустило порушення зобов`язання.

Умовами п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання орендарем грошових зобов`язань по цьому договору, орендар виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який стягується пеня від суми заборгованості за кожен день та за весь період прострочення.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розрахунок є вірним, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 93 187,31 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений місцевим господарським судом розрахунок інфляційних та 3% за заявлений позивачем період, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення вимог позову в цій частині, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 74 642,21 грн інфляційних втрат та 24 714,82 грн 3% річних.

Щодо заявленого скаржником в апеляційній скарзі клопотання застосувати до вимог позивача про строк позовної давності та відмовити у задоволенні цих вимог апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом (такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц, а також Верховним Судом у постановах від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, від 07.12.2021 у справі № 908/713/20 (908/1472/20), від 27.05.2021 у справі № 911/4923/14, від 04.02.2021 у справі №5023/9521/11, від 12.07.2022 у справі №904/6251/20(904/310/21)).

Досліджуючи питання того, чи належно повідомив місцевий господарський суд відповідача про розгляд справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 позовну заяву АТ «Укргазвидобування» було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/428/22 та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Господарський суд міста Києва направив копію вказаної ухвали на адресу ТОВ «Капітал Ойл Україна»: Україна, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, будинок 7, корпус 3, вказану АТ «Укргазвидобування» у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказане поштове відправлення, направлене на юридичну адресу відповідача, було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Оскільки суд першої інстанції направив копію ухвали від 01.02.2022 у цій справі на адресу відповідача, що відповідає адресі його місцезнаходження за даними ЄДРЮОФОПГФ, і це відправлення було повернуто АТ «Укрпошта», апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про розгляд даної справи судом.

Відтак, з урахуванням положень ст. 267 ЦК України, апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду заяви скаржника про застосування позовної давності під час апеляційного перегляду справи з огляду на порушення порядку подання такої заяви, визначеного положеннями ч. 3 ст. 267 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ОЙЛ УКРАЇНА» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/428/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/428/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Справу №910/428/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська