Вирок

від 24.05.2022 по справі 546/969/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/969/21

номер провадження 1-кп/546/11/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2021 року за № 12021170440000475 за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в с. Паненки Полтавського району Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, не є особою з інвалідністю, не депутат, на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, -

встановив:

20 червня 2021 року близько 12 години по відрізку дороги між с. Онищенки та с. Шилівка Полтавського (колишнього Решетилівського) району Полтавської області у напрямку с. Онищенки Полтавського (колишнього Решетилівського) району Полтавської області рухався автомобіль ЗАЗ 11020635, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, відповідно до висновку про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.06.2021 року, та який в порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, здійснив наїзд на транспортний засіб, який рухався у вказаному напрямку по узбіччю дороги, а саме велосипед під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 319 від 26.08.2021, потерпілому ОСОБА_6 у результаті дорожньо-транспортної події, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: політравми, ЗТГЛ, перелому 5-10 ребер праворуч, правобічної гемопневмоторакса, садна тулуба, комплексійного перелому тіла L1 хребця 1 ступеня (зі зміщенням до 4 мм.) без неврологічного дефіциту, які утворились від дії тупих предметів та можливо в строк і за обставин вказаних вище та які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.

Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-21/9110-ІТ від 27.07.2021, в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ЗАЗ 11020635, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ЗАЗ 11020635, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

В умовах даної події водій автомобіля ЗАЗ 11020635, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення із велосипедистом, шляхом виконання вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України.

Ухвалою судді від 07.10.2021 призначене підготовче судове засідання.

10 лютого 2022 року проведене підготовче судове засідання та призначений судовий розгляд кримінального провадження, який неодноразово був відкладений, востаннє на 24 травня 2022 року.

Перед початком судового розгляду прокурором було повідомлено, що 24 травня 2022 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, та призначити йому узгоджене покарання згідно умов угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, та погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має та повністю підтверджує факт добровільного надання ним письмової згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості (а.к.п.92).

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зположеннями ч.4ст.469КПК України,угода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодокримінальних проступків,нетяжких татяжких злочинів,внаслідок якихшкода завданалише державнимчи суспільнимінтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

З оглядуна положенняст.12КК України,кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, віднесене до тяжких злочинів. Також, потерпілим ОСОБА_6 , на стадії судового провадження подано заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (частина 5 статті 469 КПК України).

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися у будь-який момент після повідомлення особі про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Зокрема, якщо обвинувачений до проголошення ним останнього слова дійде згоди з прокурором чи потерпілим щодо укладення угоди (її змісту), він може перед останнім словом або під час своєї промови заявити про це суду. У такому випадку суд згідно зч. 3ст. 474 КПК невідкладно ухвалою суду зупиняє проведення процесуальних дій, надає час для укладення тексту угоди та узгодження її умов і переходить до розгляду угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 3 ст. 394, ч. 3 ст. 424 та ч. 4 ст. 474 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Потерпілий ОСОБА_6 на стадії судового провадження подав письмову заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (а.к.п. 138).

Санкція частини 2 статті 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

Як вбачається зі змісту угоди про визнання винуватості, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ч. 2 ст. 286-1 КК України із застосуваннямст.69КК України,тобто більшм`якийвид основногопокарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.

Приписами ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу.

Судом встановлені обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення під час досудового розслідування; добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_6 заподіяної шкоди. Також, судом встановлено, що потерпілий не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального та морального характеру та на суворому покаранні не наполягає.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положеннястатей 65,75КК мають право, використовуючи положенняст. 69КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиниКК, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановленихч. 2ст. 69 КК.

Також судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 має посвідчення водія категорій В1, В, С1, С, що підтверджується його копією (а.к.п. 101).

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема вимогам ст. 472 КПК України, підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7ст. 474 КПК України, відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення під час досудового розслідування; добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_6 заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся. З урахуванням цього суд вважає за необхідне роз`яснити положення ч. 7ст. 128 КПК Українипро те, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

З обвинуваченого, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 4462,12 грн.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положеньст. 100 КПК України.

Відповідно доч. 4 ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне скасувати арешт на автомобіль марки ЗАЗ-11020635, н.з. НОМЕР_1 , та на велосипед білого кольору, який накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2021 року.

На підставі викладеного, та керуючись Кримінальним кодексом України, ст.ст. 174, 373, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду від 24 травня 2022 року по кримінальному провадженню № 12021170440000475 про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 2 ст. 286-1 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати, понесені на залучення експертів в сумі 4462 грн 12 коп.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіОктябрського районногосуду м.Полтави від21липня 2021року наавтомобіль ЗАЗ-11020635,н.з. НОМЕР_1 ,та велосипедбілого кольору.

Речові докази по справі, які знаходяться на майданчику Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, а саме: автомобіль ЗАЗ-11020635, н.з. НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; велосипед білого кольору, який належить ОСОБА_6 , повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений лише з підстав передбачених частиною 4 статті 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1