Рішення

від 23.05.2022 по справі 360/757/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/757/22

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля С. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Старобільської міської ради Луганської області (далі відповідач, Старобільська міська рада), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Старобільської міської ради щодо нездійснення у спосіб, визначений Земельним кодексом України, розгляду звернення позивача за вхід. № С-1718 від 16 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада);

- зобов`язати Старобільську міську раду надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада).

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на розгляді у відповідача перебувала заява позивача від 16 серпня 2021 року за вхід. № С-1718 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо , відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада).

У відповідності до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25 січня 2022 року (інформація сформована перед подачею позову) земельна ділянка з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095 площею 23,7231 га віднесена до земель сільськогосподарського призначення із видом використання: землі запасу. Форма власності цієї земельної ділянки комунальна; власник Старобільська міська рада.

Перебування цієї земельної ділянки у комунальній власності Старобільської міської ради обумовлене тим, що з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» Кабінетом Міністрів України постановою від 16 листопада 2020 року № 1113 ухвалено здійснити передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Позивачем зазначено, що його заява від 16 серпня 2021 року за вхід. № С-1718 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада), дотепер залишається нерозглянутою.

Будь-яке рішення за результатами розгляду заяви позивача у порядку, встановленому Земельним кодексом України, відповідачем не ухвалене.

У листі Старобільської міської ради Луганської області від 15 листопада 2021 року № 3620/01-19 зазначено, що по заяві ОСОБА_1 відділом земельних відносин було підготовано проект рішення Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим №4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада). Даний проект рішення було розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин, екології, містобудування, архітектури та будівництва 20 вересня 2021 року, який було вирішено винести доопрацювання у зв`язку з необхідністю обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості). При обстеженні земельної ділянки було з`ясовано, що земельна ділянка являє собою балку (пасовища). З метою охорони земель та недопущення ерозійних процесів на земельній ділянці, які можуть привести до її деградації в разі розорювання, вищезазначена земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запланованих для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону з метою використання їх виключно як пасовища, для випасання худоби.

Позивач звернувся до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини із заявою щодо бездіяльності відповідача у питанні здійснення розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно відповіді від 06 грудня 2021 року № 38864.4/С22693 3/21/Х35.2 Секретаріатом Уповноваженого Верховної ради України з прав людини повідомлено про інші наслідки обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095 спеціалістами Старобільської міської ради Луганської області, а саме: під час проведення обстеження земельної ділянки Старобільською міською радою Луганської області було виявлено неправомірне використання (самовільне зайняття) зазначеної земельної ділянки невідомою особою без правовстановлюючих документів, що стало підставою для звернення органу місцевого самоврядування до правоохоронних органів.

Позивач вважає, що викладені обставини у сукупності та протиправна бездіяльність відповідача у питанні розгляду звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

Відповідач заперечує проти задоволення позову, про що подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, кадастровий номер 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада).

На підставі вказаної заяви позивача спеціалістом відділу земельних відносин виконавчого комітету Старобільської міської ради було підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада)», з подальшим винесенням на розгляд засідання постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин, екології, містобудування, архітектури та будівництва, яке відбудеться перед черговим пленарним засіданням у вересні 2021 року, про що було письмово повідомлено позивача листом від 01 вересня 2021 року за вих. № 4403/01-06.

На засіданні постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин, екології, містобудування, архітектури та будівництва, яка відбулась перед черговим пленарним засіданням, а саме 20 вересня 2021 року, було вирішено проект рішення відправити на доопрацювання у зв`язку із необхідністю проведення обстеження земельної ділянки на місцевості.

При обстеженні земельної ділянки було з`ясовано, що ця ділянка є балкою, тобто не придатна для ведення особистого селянського господарства.

За зверненням представника позивача ОСОБА_2 від 28 жовтня 2021 року була надана відповідь про неможливість надання дозволу зазначеної позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, у зв`язку з вищезазначеними обставинами. З метою охорони земель, відповідно до статті 111, частини сьомої статті 118, статей 163, 164, 182 Земельного кодексу України, статей 35, 36, 37 Закону України «Про охорону земель» і недопущення ерозійних процесів на земельній ділянці, які можуть привести до її деградації в разі розорювання, зазначена земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запланованих для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону з метою використання її виключно як пасовища, для випасання худоби. Про зазначені обставини міської радою була надана позивачеві письмова відповідь від 15 листопада 2021 року за вих. № 5620/01-14.

З указаного вбачається, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада) є неможливим, так як ця земельна ділянка є балкою, а також включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запланованих для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону за рішенням Старобільської міської ради від 04 листопада 2021 року № 19/158 «Про внесення змін та доповнень до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запланованих для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, який додається до рішення Старобільської міської ради від 25 березня 2021 року № 9/121».

Також відповідач зазначив про те, що суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом установлено наступне.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 16 серпня 2021 року звернувся до Старобільської міської ради Луганської області із заявою, зареєстрованою за вхід. № С-1718, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо , відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада), додавши до заяви копію паспорту, копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічні матеріали і копію військового квитка.

Листом від 15 листопада 2021 року № 3620/01-19 Старобільська міська рада Луганської області повідомила позивача, що відділом земельних відносин відповідно до його заяви було підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада)». Також цим листом повідомлено, що цей проект рішення було розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин, екології, містобудування, архітектури та будівництва 20 вересня 2021 року і було вирішено винести на доопрацювання у зв`язку з необхідністю обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості). При обстеженні земельної ділянки було з`ясовано, що земельна ділянка є балкою. З метою охорони земель та недопущення ерозійних процесів на земельній ділянці, які можуть привести до її деградації в разі розорювання, вищезазначена земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запланованих для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону з метою використання її виключно як пасовища, для випасання худоби.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 13 та статтею 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону № 280/97-ВР).

У Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов?язані з реалізацією певних суб?єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб?єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктами «а»-«в» статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 Земельного кодексу України).

Пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара, в селищах не більше 0,15 гектара, в містах не більше 0,10 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема:

громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (частина перша);

рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (частина друга);

громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста);

відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої);

відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята).

Пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України закріплено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара, в селищах не більше 0,15 гектара, в містах не більше 0,10 гектара.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на наведені норми, вирішення питання, порушеного в заяві ОСОБА_1 від 16 серпня 2021 року, зареєстрованій за № С-1718, відноситься до виключної компетенції Старобільської міської ради Луганської області і має вирішуватися виключно на пленарному засіданні ради шляхом прийняття вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Натомість, судом установлено, що за наслідками розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 Старобільською міською радою Луганської області останньому було надіслано лист від 15 листопада 2021 року № 3620/01-19 і не надано суду доказів прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні міської ради, що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду заяви ОСОБА_1 , а відповідь надана поза межами, визначеними Законом № 280/97-ВР повноважень.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об?єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку суд з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною бездіяльність Старобільської міської ради Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_3 від 16 серпня 2021 року, зареєстрованої за № С-1718, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки у власність;

зобов`язати Старобільську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_3 від 16 серпня 2021 року, зареєстровану за № С-1718, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада).

Позовна вимога про зобов`язання Старобільської міської ради Луганської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада) задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено вище, відповідачем взагалі не розглядалася відповідна заява позивача на пленарному засіданні, тоді як вирішення порушеного питання відноситься до виключної компетенції відповідача, має вирішуватися виключно на пленарному засіданні і суд не може перебирати на себе повноваження міської ради.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених у цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджено оригіналом квитанції від 30 січня 2022 року № 0.0.2439466274.2.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Старобільської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 37530705, місцезнаходження: вул. Центральна, 36, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська обл., 92703) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Старобільської міської ради Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 серпня 2021 року, зареєстрованої за № С-1718, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Старобільську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 16 серпня 2021 року, зареєстровану за № С-1718, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4425181000:05:004:0095, яка розташована за межами населених пунктів Старобільської міської територіальної громади (колишня Калмиківська сільська рада).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль