Ухвала

від 23.05.2022 по справі 580/2246/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2022 року справа № 580/2246/22

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали позовної заяви у справі 580/2246/22

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до виконавчого комітету Камянської міської ради (вул. Героїв Майдаану, 37, м. Кам`янка, Черкаський район, Черкаська область, 20801 , код ЄДРПОУ 24604168)

про зобов`язання вчинити дії, постановлено ухвалу.

20.05.2022 вх. 14363/22 позивач через представника адвоката Сухомудренко Б.В., звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Кам`янської міської ради, просить:

- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Кам`янської міської ради у виплаті ОСОБА_1 , компенсації як фізичній особі, що надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, що викладена у листах виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 28.01.2022 185/02-20 та від 06.05.2022 788/02-09 ;

- стягнути з виконавчого Кам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію по догляд у за хворим батьком ОСОБА_2 (1956 року народження) у сумі 25929, 80 як компенсацію фізичній особі, що надавала соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Додатково просить звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини 1 ст. 5 КАС України та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Позивачу варто сформувати позовні вимоги відповідно до пунктів 2, 3 чи 4 частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити яку норму порушено саме відповідачем, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.

Великою Палатою Верховного Суду у справі 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві варто навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності чи дії (2, п. 3 і п. 4 ст. 5 КАС України) відповідача, зокрема, у чому саме розуміється така бездіяльність, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб`єктом публічної адміністрації.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах, ВП ВС у справі 522/1528/15-ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями предмет спору та предмет позову : предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення із відповідача грошових коштів, позивач обрав відповідний спосіб захисту, який по відношенню до п. 1- 4 ч. 1 ст. 5 КАС України є додатковим та передбачає компенсацію заподіяної шкоди.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд враховує, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі Закон 3674-VI) та зазначає, що докази сплати судового збору за подання цього позову до суду позивачем не надано.

Позивачем у адміністративному позові заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд вправі відстрочити сплату судового збору за наявності умов, встановлених ч.1 ст.8 Закону №3674-VI. Суд встановив, що судовий збір за подання даного позову належить сплаті на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити (доплатити). Позовна заява містить вимогу майнового характеру. Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду адміністративного позову сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX (зі змінами та доповненнями), установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 становить 2481 грн.

Судовий збір за подання даного позову, становить 3593 грн за вимогу майнового характеру за умови формування відповідних вимог і визначення ціни позову з урахуванням того, що стягнення передбачено п.6 частини 1 статті 5 КАС України як відшкодування під час вирішення публічно-правового спору.

Позивач має подати до суду оригінали документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративном позовом у сумі 3593 грн.

Позовна заява містить клопотання про витребування доказів (в оригіналах) від Управління соціального захисту Черкаської РДА (яке не є учасником провадження), а саме: індивідуальний перерахунок (протокол з індивідуальним перерахунком від 15.11.2021); протокол від 19.01.2021; довідка УСЗ від 29.03.2022; заява про призначення соціальної допомоги від 08.10.2020; заява про згоду надати послуги з догляду на непрфесійній основі; заява про згоду отримати соціальні послуги ОСОБА_2 ; декларації ОСОБА_1 ; акт обстеження сім`ї від 05.10.2021 № 81/11-31; рішення про призначення компенсації від 23.12.2020 та від 05.11.2021; висновок ЛКК.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що може підтвердити цей доказ, або аргументи, що доказ може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Усупереч вказаним вимогам закону, клопотання про витребування доказів не містить обставини, що може підтвердити цей доказ, або аргументи, що доказ може спростувати, інформації про дії, вжиті позивачем для отримання вказних документів або посилання на неможливість їх отримати самостійно. Позивачем не зазначено джерел стягнення з відповідного суб`єкта публічної адміністрації і не обгрунтовано зміст і характер порушеного права саме обраним відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 48,49, 80, 123, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Камянської міської ради про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви із уточненими позовними вимогами, обгрунтування належності відповідача та обранням належного способу захисту відповідно до частини 1 статті 5, частини 5 статті 21 КАС України, обгрунтуванням порушення конкретним відповідачем у контексті оскаржуваної бездіяльності та/або дій яких саме прав/інтересів позивача; оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 3593 грн.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується

Суддя Лариса ТРОФІМОВА