Постанова

від 23.05.2022 по справі 420/12655/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/12655/21Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

21 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 4 о/с вiд 25.06.2021 року, в частині звільнення з 29.06.2021 року у запас Збройних сил за пунктом 64 г (через скорочення штатів майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області;

- поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, а у разі її відсутності, на іншу рівноцінну посаду в органах внутрішніх справ Головного управління МВС України в Одеській області, або МВС України;

- стягнути з Біляєвського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 29 червня 2021 року по день ухвалення рішення суду по даній справі;

- стягнути з Біляєвського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на користь ОСОБА_2 (ШПН НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2020 року до 29.06.2021 року, який не виплачений при звільненні;

- зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області зарахувати час вимушеного прогулу, який стався з його вини, з червня 2021 року по день набрання чинності рішення по цій справі, в стаж служби в органах внутрішніх справ України, та зарахувати до стажу за вислугу років;

- стягнути з ГУМВС України в Одеській області на його користь 1 150 000 (один мільйон сто п`ятдесят тисяч) гривень за нанесення моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ним не змінено підставу і предмет позову. Позовна вимога, яка уточнена на виконання ухвали, про зобов`язання Головне управління МВС України в Одеській області розглянути рапорт та заяву ОСОБА_1 , які були поданi до ГУ МВС України в Одеській області 28.04.2021 року, 04.11.2015 та 06.11.2015 року, є похідною і безпосередньо пов`язана як з предметом позову так і з підставою позову, і направлена на ефективний захист порушених прав позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

22 вересня 2021 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху.

22 лютого 2022 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду продовжено позивачу строк для усунення недоліків, та наголошено, що позивачем, у тому числі, заявлено вимогу щодо зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області здійснити необхідні заходи щодо працевлаштування майора міліції ОСОБА_1 до лав Головного Управлення Національної поліції в Одеській області в порядку переводу відповідно до п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про національну поліцію, тобто не конкретизуючи які саме заходи позивач просить зобовязати відповідача здійснити.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків та наголошено, що згідно з частинами першою, третьою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

21 березня 2022 року ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року позивачу продовжено строк усунення недоліків позовної заяви.

Зокрема, суд зазначив, що позивачем змінено як підставу, так і предмет адміністративного позову, а саме в частині вимоги щодо зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області розглянути бажання ОСОБА_1 проходити службу в лавах Національної поліції, згідно виявленого бажання ( Рапорт Заява від 04.06.2015 року та Заяви від 07.06.2015 р. до Національної поліції Одеської області, згідно піднятого питання в цих заявах, та Рапорті, з урахуванням тих обставин, що вищезазначені Заяви, та Рапорт не розглядались ні ГУМВС, ні ГУНП України в Одеській області, як зазначено в рішенні суду 420/5952/20) в порядку переводу відповідно до п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про національну поліцію. Тобто, фактично, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивачем пред`явлено позовні вимоги, котрі не пов`язані між собою, ані предметом, ані підставою виникнення, та, до того ж, стосуються різних спірних правовідносин.

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 вкотре подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив, зокрема, зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області розглянути, поданi ОСОБА_3 до ГУ МВС України в Одеській області, рапорт та заяву від 28.04.2021 року, заяви та рапорт, які були подані до ГУ МВС України в Одеській області від 04.11.2015, 06.11.2015 року., згідно піднятого питання в цих Заявах, та Рапорті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За приписами ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За обставинами справи, 27 липня 2021 року суд першої інстанції прийняв подану ОСОБА_1 заяву та відкрив провадження по справі, в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 4 о/с вiд 25.06.2021 року, в частині звільнення з 29.06.2021 року у запас Збройних сил за пунктом 64 г (через скорочення штатів майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області;

- поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, а у разі її відсутності, на іншу рівноцінну посаду в органах внутрішніх справ Головного управління МВС України в Одеській області, або МВС України;

- стягнути з Біляєвського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 29 червня 2021 року по день ухвалення рішення суду по даній справі;

- стягнути з Біляєвського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на користь ОСОБА_2 (ШПН НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2020 року до 29.06.2021 року, який не виплачений при звільненні;

- зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області зарахувати час вимушеного прогулу, який стався з його вини, з червня 2021 року по день набрання чинності рішення по цій справі, в стаж служби в органах внутрішніх справ України, та зарахувати до стажу за вислугу років;

- стягнути з ГУМВС України в Одеській області на його користь 1 150 000 (один мільйон сто п`ятдесят тисяч) гривень за нанесення моральної шкоди.

Відкриваючи провадження, суд зазначив, що підстави для залишення позову без руху, повернення позовної заяви, залишення її без розгляду, відповідно до ст.ст.169, 240 КАС України чи для відмови у відкритті провадження у справі згідно ст.170 КАС України відсутні.

Однак, після проведення декількох засідань, після спливу майже півроку, суд першої інстанції 11 січня 2022 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, зазначаючи, що як вбачається зі змісту витягу з оскаржуваного наказу ГУМВС України в Одеській області №4о/с від 25 червня 2021 року, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ уважати звільненим з 29 червня 2021 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_4 , начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Області.

Між тим, у позовній заяві позивач, серед іншого, просить суд стягнути з Біляївського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2020 року до 29.06.2021 року.

Тобто, позивачем заявлено позовні вимоги, а саме: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 4 о/с вiд 25.06.2021 року, в частині звільнення з 29.06.2021 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів"), начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області; поновити майора міліції ОСОБА_4 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, а у разі її відсутності, на іншу рівноцінну посаду в органах внутрішніх справ Головного управління МВС України в Одеській області, або МВС України; стягнути з Біляєвського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 29 червня 2021 року по день ухвалення рішення суду по даній справі; стягнути з Біляєвського районного відділу ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08674560), на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2020 року до 29.06.2021 року, який не виплачений при звільненні; зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області зарахувати час вимушеного прогулу, який стався з його вини, з червня 2021 року по день набрання чинності рішення по цій справі, в стаж служби в органах внутрішніх справ України, та зарахувати до стажу за вислугу років; стягнути з відповідача-1 на його користь 1150000 (один мільйон сто п`ятдесят тисяч) гривень за нанесення моральної шкоди, - котрі, при цьому, не пов`язані між собою ані предметом, ані підставою виникнення, оскільки вищеозначена вимога стосується предмета зовсім інших правовідносин.

У позовній заяві позивачем не зазначено та не обґрунтовано, які саме його права та охоронювані законом інтереси, зокрема, на час звернення до суду з даним позовом, порушено з боку Головного управління МВС України в Одеській області, та відповідно підлягають відновленню у судовому порядку, у контексті вимоги щодо зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області зарахувати час вимушеного прогулу, який стався з його вини, з червня 2021 року по день набрання чинності рішенням у цій справі, до стажу служби в органах внутрішніх справ України, та зарахувати до стажу за вислугу років.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на його користь 1150000 гривень моральної шкоди, позивач в порушення приписів ч. 5 ст. 160 КАС України, не додав обґрунтованого розрахунку означеної суми.

На виконання зазначеної ухвали, ОСОБА_1 15 лютого 2022 року подано уточнену позовну заяву, в якій визначені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 4 о/с вiд 25.06.2021 року, в частині звільнення з 29.06.2021 року у запас Збройних сил за пунктом 64 г (через скорочення штатів майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області;

- поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, а у разі її відсутності, на іншу рівноцінну посаду в органах внутрішніх справ Головного управління МВС України в Одеській області, або МВС України;

- зобов`язати ГУ МВС в Одеській області здійснити необхідні заходи щодо працевлаштування майора міліції ОСОБА_1 до лав ГУ НП в Одеській області в порядку переводу, відповідно до п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію»;

- стягнути з ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 085922268), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 29 червня 2021 року по день ухвалення рішення суду по даній справі;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення майора ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви. Так, судом зазначено, що позивачем, у тому числі, заявлено вимогу щодо зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області здійснити необхідні заходи щодо працевлаштування майора міліції ОСОБА_1 до лав Головного Управлення Національної поліції в Одеській області в порядку переводу відповідно до п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про національну поліцію, тобто не конкретизуючи які саме заходи позивач просить зобов`язати відповідача здійснити.

Водночас, суд наголосив, що відсутність такої конкретизації предмета позовних вимог свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, тоді як зміст та кількість позовних вимог сприяють ефективному розгляду справи, та, серед іншого, впливають на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, на з`ясування чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку поважними) тощо, а отже і з`ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.

На виконання цієї ухвали, 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 подано ще одну уточнену заяву, в якій спірну позовну вимогу викладено у наступній редакції:

- зобов`язати ГУ МВС в Одеській області розглянути подані ОСОБА_1 до ГУ МВС в Одеській області рапорт та заяву від 28.04.2021 року, заяви та рапорт, які були подані позивачем до ГУ МВС в Одеській області від 04.11.2015, 06.11.2015 року, згідно піднятого питання в цих заявах та рапорті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , у зв`язку із неусуненням недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 змінено як підставу, так і предмет адміністративного позову, оскільки додатково заявлено нові позовні вимоги, а саме зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області розглянути, поданi ОСОБА_3 до ГУ МВС України в Одеській області, Рапорт та Заяву від 28.04.2021 року, заяви та Рапорт, які були подані до ГУ МВС України в Одеській області від 04.11.2015, 06.11.2015 року, згідно піднятого питання в цих Заявах, та Рапорті.

Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 08 лютого 2021 року у справі № 460/3525/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 360/746/19.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючі позовні вимоги, позивач фактично відмовився від позовних вимог про зобов`язання ГУ МВС в Одеській області зарахувати час вимушеного прогулу в стаж служби в ОВС, стягнення моральної шкоди та уточнив, що просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з відповідача ГУ МВС в Одеській області, тим самим виключивши другого відповідача зі своєї позовної заяви.

Уточнюючі позовні вимоги на вимогу суду, позивач у передостанній заяві додав нову вимогу, а саме просить зобов`язати ГУ МВС в Одеській області здійснити необхідні заходи щодо працевлаштування майора міліції ОСОБА_1 до лав ГУ НП в Одеській області в порядку переводу, відповідно до п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».

Суд першої інстанції продовжив строк усунення недоліків позовної заяви, зазначивши, що позивачем не конкретизовано, які саме заходи він просить зобов`язати відповідача здійснити, що свідчить про невизначеність предмету позову у повному обсязі.

Позивач востаннє уточнив позовну заяву, в якій конкретизував, що просить зобов`язати ГУ МВС в Одеській області розглянути подані ОСОБА_1 до ГУ МВС в Одеській області рапорт та заяву від 28.04.2021 року, заяви та рапорт, які були подані позивачем до ГУ МВС в Одеській області від 04.11.2015, 06.11.2015 року, згідно піднятого питання в цих заявах та рапорті.

Однак суд залишив позовну заяву без розгляду, зазначаючи, що ОСОБА_1 одночасно змінено як підставу так і предмет позову, що є неприпустимим.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є незаконне, на думку позивача, звільнення його з посади.

Позивач просить поновити його порушенні права шляхом скасування наказу про звільнення, поновлення його на посаді та шляхом розгляду його заяв та рапортів про переведення до лав Національної поліції.

В обґрунтування цієї позовної вимоги ОСОБА_1 зазначив, що підставою його звільнення в оскаржуваному наказі зазначені відповідачем саме пункти 10 та 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію", а при застосуванні цих пунктів відповідач повинен був виконати вимоги п.9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", для чого повинен був, після поновлення позивача на посаді, у проміжок строку від 26.04.2021 року (тобто з моменту видання наказу про поновлення на посадi) та до 25.06.2021 року (моменту видання наказу про звільнення з посади) розглянути рапорти і заяви про виявлення ОСОБА_1 бажання проходити службу в органах Головного управління Національної поліції і прийняти відповідні заходи для фактичного працевлаштування позивача.

Так, постановою П`ятого апеляційного суду від 19.12.18 по справі № 815/863/18 встановлено, що: "Відповідно до приписів п. 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. При цьому, у першому випадку формою волевиявлення особи с надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи е відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди с призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва. Така ініціатива є обов`язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до п.п. 2» п.64 Положення № 114.

З наведеного випливає, що лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади. виникають підстави для застосування п.10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію щодо звільнення особи за скороченням штатів. "

Позивач вважає, що саме через не розгляд його заяв та рапортів, не запропонування позивачу будь якої посади в лавах Національної поліції, відповідач незаконно звільнив його з посади у зв`язку із скороченням.

Отже, позивачем збільшено розмір позову, а саме доповнено позовну вимогу, обставини якої, на його думку, вплинули на прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем змінено і предмет, і підстави позову, у зв`язку із чим ухвала про залишення позовної заяви без розгляду підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, відсутні підстави для залишення її без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.

Якщо суд першої інстанції вважає, що заявлена позивачем позовна вимога про розгляд заяв та рапорту подана з пропуском строку звернення до суду, він може розглянути питання щодо поновлення такого строку чи залишити позовну заяву без розгляду саме в цій частині, у відповідності до вимог КАС України.

В іншому випадку, оцінка такій вимозі позовної заяви може бути надана лише під час розгляду судом справи по суті.

Крім того, судова колегія додатково звертає увагу, що в даному випадку залишення без руху позовної заяви здійснено судом через півроку після надходження позовної заяви, а залишення без розгляду ще через три місяці, що фактично позбавляє позивача повторно звернутися з позовними вимогами до Одеського окружного адміністративного суду, в зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній редакції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатися у тому, що право доступу до суду не обмежуються таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 §1 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко