Ухвала

від 18.05.2022 по справі 910/5985/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.05.2022Справа № 910/5985/13Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Луцюк А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 9 квітня 2022 року № 09-1/04 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 9 липня 2013 року до виконання та про видачу його дубліката в справі № 910/5985/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест" про стягнення 171 567,47 грн,

за участю представників:

позивача (заявника): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго", яке надалі змінило своє найменування на Акціонерне товариство "К.Енерго", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест" (далі - Підприємство) про стягнення 171 567,47 грн, з яких: 120 158,28 грн - основний борг, 49 962,36 грн - штрафні санкції, 360,47 грн - інфляційні втрати та 1 086,36 - три проценти річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 червня 2013 року (суддя ОСОБА_1) позов задоволено повністю, стягнуто з Підприємства штрафні санкції у розмірі 49 962,36 грн, авансовані платежі з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 121 605,11 грн та 3 431,35 грн судового збору.

9 липня 2013 року на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну позивача (стягувача) у справі № 910/5985/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 грудня 2021 року (суддя Джарти В.В.) замінено позивача в справі № 910/5985/13 - Акціонерне товариство "К.Енерго", його правонаступником - Товариством, замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання наказу від 9 липня 2013 року № 910/5985/13, його правонаступником - Товариством.

18 квітня 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 9 липня 2013 року до виконання та про видачу його дубліката в справі № 910/5985/13 від 9 квітня 2022 року № 09-1/04.

За результатами повторного автоматизованого розподілу, призначеного в зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , вказану заяву передано для розгляду судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2022 року розгляд вказаної заяви призначено на 19 травня 2022 року.

Заявник та відповідач про дату, час і місце розгляду цієї заяви були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

Відповідно до частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про поновлення пропущеного строку розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви без участі представників сторін.

В обґрунтування своєї заяви Товариство зазначало, що рішення суду від 21 червня 2013 року не виконане, заборгованість відповідачем не погашена, виконавче провадження щодо примусового виконання наказу від 9 липня 2013 року № 910/5985/13 на виконанні в органах ДВС не перебуває, оскільки було завершено 20 червня 2014 року, а вказаний наказ було втрачено органами ДВС.

На думку заявника, причини втрати наказу від 9 липня 2013 року є об`єктивними та незалежними від його волі та дій, тому він просив суд визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення вказаного наказу до виконання, поновити такий строк та видати його дублікат. Як вказало Товариство, про зазначені обставини заявник довідався лише у квітні 2022 року з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління) від 4 квітня 2022 року № 8992/2-22.

Відповідно до частини 1 статті 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За змістом статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Зі змісту наказу Господарського суду міста Києва від 9 липня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що він був дійсний для пред`явлення до виконання до 9 липня 2014 року.

З листа Управління від 4 квітня 2022 року № 8992/2-22, копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що згідно відомостей спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Солом`янський ДВС) перебувало виконавче провадження № 43403305 з примусового виконання спірного наказу. 22 травня 2014 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження та про арешт майна відповідача і оголошення заборони його відчуження.

У вказаному листі Управління зазначало, що 20 червня 2014 року державним виконавцем Солом`янського ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 43403305 у зв`язку з передачею його до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби Міського управління юстиції в Київській області (далі - Білоцерківський ВДВС), оскільки виявлений транспортний засіб відповідача було виявлено та доставлено на спеціальний майданчик тимчасового зберігання Державтоінспекції в Київській області, що знаходиться в місті Біла Церква.

У той же час у вказаному листі Управління зазначало, що не може надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження № 43403305, оскільки матеріали вказаного виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання згідно пункту 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 7 червня 2017 року № 1829/5, а також повідомило, що вказане виконавче провадження та спірний наказ до підпорядкованих територіальних відділів ДВС у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно не надходили.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 49 та частиною 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) (у редакції, чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. У разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пунктів 3.16. та 13.18.1. розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), у редакції, чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини 1 статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності. При завершенні виконавчого провадження державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава завершення виконавчого провадження з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору.

Пунктами 6.4.-6.7. Інструкції передбачено, що передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС. У постанові обов`язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п`яти робочих днів. При передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС державний виконавець або керівник виконавчої групи в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, в якому зазначає свій робочий телефон, дні прийому та місцезнаходження органу ДВС, до якого передано виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За змістом статті 12 Закону (у редакції, чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом року, з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

2 червня 2016 року було прийнято Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII у новій редакції, що набрав чинності 5 жовтня 2016 року, яким збільшено строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" збільшено строк пред`явлення виконавчих документів з одного року до трьох років.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 23 Закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням його до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Зі змісту наказу Господарського суду міста Києва від 9 липня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що він був дійсний для пред`явлення до виконання до 9 липня 2014 року, проте постановою Солом`янського ДВС від 20 червня 2014 року виконавче провадження № 43403305 передано до Білоцерківського ДВС.

Водночас матеріали справи не містять жодних відомостей про стан виконавчого провадження № 43403305 у Білоцерківському ВДВС, а також жодних заяв чи звернень заявника до вказаного відділу ДВС з метою отримання такої інформації.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищезазначені приписи Закону та Інструкції, твердження позивача про те, що виконавче провадження № 43403305 з примусового виконання наказу від 9 липня 2013 року № 910/5985/13 на виконанні в органах ДВС не перебуває, а строк для пред`явлення вказаного наказу пропущено, є необґрунтованими, оскільки вказане виконавче провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону було передано за належністю до Білоцерківського ВДВС.

Жодних інших доказів на підтвердження того, що строк для пред`явлення до виконання спірного наказу пропущено, а спірний наказ втрачено, окрім листа Управління від 4 квітня 2022 року № 8992/2-22, матеріали справи не містять.

Крім того, згідно з положеннями статті 52 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Однак у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази того, що Публічне акціонерне товариство "Київенерго" або Акціонерне товариство "К.Енерго" не погоджувалися з постановою від 20 червня 2014 року.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що Товариство стало правонаступником позивача лише 28 грудня 2021 року на підставі відповідної ухвали суду, тобто через 6 років і 6 місяців після винесення вказаної постанови.

Враховуючи вищевикладене, твердження Товариства про те, що воно дізналося про постанову від 20 червня 2014 року лише у квітні 2022 року, є необґрунтованими, оскільки всі дії, вчинені попереднім стягувачем, зберігають свою чинність і для Товариства, як правонаступника, на підставі частини 2 статті 52 ГПК України.

Обгрунтовуючи свою заяву, Товариство також посилалося на те, що незадоволення його заяви порушить його права, як правонаступника позивача, на отримання коштів, присуджених судом.

Підставою для заміни первісного позивача у цій справі на його правонаступника - Товариство, стало підписання останнім акту про придбання майна на аукціоні від 2 серпня 2021 року.

Водночас у додатку № 1 до вищевказаного акту прямо встановлено, що за всіма сумами заборгованостей, які має Підприємство перед Акціонерним товариством "К.Енерго" за договором № 1757/ЖТЕ-60-12 від 24 вересня 2012 року, права на які набуло Товариство, вже є рішення суду, однак виконавче провадження не відкрито на поточну дату, або строки на подання виконавчого документа пропущені або виконавчі документи втрачені. Також з вказаного додатку вбачається, що сума заборгованості, на яку перейшли права до заявника, складає лише 120 158,28 грн, у той час як рішенням суду від 19 червня 2013 року в цій справі було стягнуто 171 567,47 грн та 3 431,35 грн судового збору.

Враховуючи те, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 20 червня 2014 року була винесена задовго до вступу Товариства в дану справу, беручи до уваги збереження наслідків всіх дій, вчинених попереднім стягувачем протягом строку, встановленого Законом, а також, зважаючи на зміст додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 2 серпня 2021 року щодо розміру заборгованості, в яких набув прав заявник, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень Товариства, що відмова у задоволенні його заяви позбавить останнього права на мирне володіння своїм майном та зробить неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки заявником не доведено, що строк пред`явлення до виконання наказу від 9 липня 2013 року № 910/5983/13 пропущено, а також не доведено поважності причин пропуску такого строку, тому заява Товариства в частині його поновлення не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування своєї заяви Товариство вказало на те, що даний наказ був втрачений органами ДВС, посилаючись на лист Управління від 4 квітня 2022 року.

У той же час судом встановлено, що у вказаному листі Управління не йдеться про втрату спірного наказу, а лише повідомляється про його передачу іншому відділу ДВС.

Жодних інших доказів, які б підтверджували факт втрати наказу від 9 липня 2013 року № 910/5985/13 заявником не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заява Товариства в частині видачу дубліката наказу в справі № 910/5985/1 також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 233-235, 329 ГПК України та підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 9 квітня 2022 року № 09-1/04 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 9 липня 2013 року до виконання та про видачу його дубліката в справі № 910/5985/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест" про стягнення 171 567,47 грн відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 24 травня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко