Ухвала

від 24.01.2023 по справі 910/5985/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.01.2023Справа № 910/5985/13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a>

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 9 липня 2013 року до виконання та про видачу його дубліката.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a>;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест";

про стягнення 171 567,47 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники сторін:

Від стягувача: не з`явилися;

Від боржника: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго", яке надалі змінило своє найменування на Акціонерне товариство "К.Енерго", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Євробудінвест" (далі - Підприємство) про стягнення 171 567,47 грн, з яких: 120 158,28 грн - основний борг, 49 962,36 грн - штрафні санкції, 360,47 грн - інфляційні втрати та 1 086,36 - три проценти річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 червня 2013 року позов задоволено повністю, стягнуто з Підприємства штрафні санкції у розмірі 49 962,36 грн, авансовані платежі з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 121 605,11 грн та 3 431,35 грн судового збору.

9 липня 2013 року на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну позивача (стягувача) у справі № 910/5985/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 грудня 2021 року замінено позивача у справі № 910/5985/13 - Акціонерне товариство "К.Енерго" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a>; замінено стягувача у справі № 910/5985/13 - Акціонерне товариство "К.Енерго" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> на стадії виконання судового рішення від 21.06.2013.

28.12.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 9 липня 2013 року до виконання та про видачу його дубліката.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 № 05-23/1009/22 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022, вищевказана заява передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 9 липня 2013 року до виконання та про видачу його дубліката призначено на 24.01.2023.

У судове засідання 24.01.2023 представники сторін не з`явилися, про дату, час і місце розгляду цієї заяви були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За змістом статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Зі змісту наказу Господарського суду міста Києва від 9 липня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що він був дійсний для пред`явлення до виконання до 9 липня 2014 року.

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 грудня 2022 року № 37215/2-22, копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що згідно інформації, наданої Відділом державної виконавчої служби у місті Біла Церква в Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (далі - Відділ) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 43849475 з примусового виконання судового наказу № 910/5985/13 від 09.07.2013, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Холдингова компанія "Євробудінвест" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь ПАТ "Київенерго" борг в сумі 174 998,82 грн. Також повідомлено, що в ході проведення виконавчих дій, 27.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно відомостей Автоматизованої системи та журналу реєстрації вхідної кореспонденції, вищевказаний виконавчий документ на примусове виконання повторно не надходив та на примусовому виконанні не перебуває.

За змістом статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", (у редакції, чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом року, з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

2 червня 2016 року було прийнято Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII у новій редакції, що набрав чинності 5 жовтня 2016 року, яким збільшено строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" збільшено строк пред`явлення виконавчих документів з одного року до трьох років.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням його до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Зі змісту наказу Господарського суду міста Києва від 9 липня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що він був дійсний для пред`явлення до виконання до 9 липня 2014 року, проте постановою Солом`янського ДВС від 20 червня 2014 року виконавче провадження № 43403305 передано до Білоцерківського ДВС.

Як уже зазначалося судом, 27.06.2019 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква в Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а згідно відомостей Автоматизованої системи та журналу реєстрації вхідної кореспонденції, вищевказаний виконавчий документ на примусове виконання повторно не надходив та на примусовому виконанні не перебуває.

Однак заявник зазначає, що вказаний наказ суду на адресу стягувача не надходив та Акціонерним товариством "К.ЕНЕРГО" (стягувач станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа) Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> не був переданий, а отже був втрачений.

Згідно з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення 'є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

За змістом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009).

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних ("Артіко проти Італії", рішення від 13.05.1980).

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття "майна " охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (Постанова Європейського Суду у справі "Спорронг і Льонирот проти Швеції" A52 (1982), Постанова Європейського Суду у справі "Беєлер проти Італії " від 05.01.2000)

Також суд наголошує, що згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на те, що стягувач не отримував наказ від відділу держаної виконавчої служби та не мав можливості повторно пред`явити зазначений наказ до примусового виконання у межах встановленого строку, суд визнає причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання поважними та вважає за можливе його відновити.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи те, що матеріалами заяви підтверджується втрата наказу від 09.07.2013 у справі № 910/5985/13, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про задоволення вимог заявника про видачу дубліката наказу.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що заява Антимонопольного комітету України про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання у справі № 910/5985/13 підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 329, Розділом XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"</a> про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/5985/13 до виконання та про видачу його дубліката задовольнити повністю.

2. Поновити строк пред`явлення наказу від 09.07.2013 у справі № 910/5985/13 до виконання, встановивши його до 24.01.2026.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/5985/13.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.01.2023.

Суддя О.В. Мандриченко