Рішення

від 11.05.2022 по справі 532/2179/21

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2179/21

2/532/48/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2022 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Борзовець О. В,

відповідачі:

- Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області,

- Полтавська районна державна адміністрація,

- сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Білорусія»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, Полтавської районної державної адміністрації та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білорусія» про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2021 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивачем зазначено, що з 29 липня 1996 року по 09 березня 2000 року вона була членом та працівником КСП «Білорусія» Кобеляцького району Полтавської області. 19.02.1996 року КСП «Білорусія» видано Державний акт на право колективної власності на землю. ОСОБА_1 виділено земельну частку (пай) у розмірі 5,43 га з земельного фонду запасу та постановлено внести в список колгоспників, що мають право на земельну частку (пай). Однак після проведення зборів та винесення відповідного рішення, у даний список ОСОБА_1 не було внесено та відповідного сертифікату про право на земельну частку (пай) вона не отримала. Про порушення свого права позивач дізналася лише у 2021 році, після ліквідації КСП «Білорусія». Оскільки на цей час позивач не може реалізувати своє законне право через недотримання формальних процедур керівництвом КСП «Білорусія», а інших підстав, які б унеможливлювали отримання позивачкою земельної частки (паю), немає, тому позивач прохає суд визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 5,43 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землях запасу, які розташовані та території колишньої Шенгурівської сільської ради, що входить до складу Кобеляцької міської громади, та включити ОСОБА_1 до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП «Білорусія» на території Шенгурівської сільської ради Кобеляцького (Полтавського) району Полтавської області.

09 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача - Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області зазначив, що ОСОБА_1 не має права на земельну частку (пай). За відсутності умов перебування позивача в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання підприємством державного акта на право колективної власності на землю та включення особи до списку, доданого до цього акту, особа немає права на земельну частку (пай). Жодних дій щодо вирішення питання про включення позивача до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю та виділення земельної частки (паю) і видачі правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність права на земельну частку (пай), позивач не вчиняла. Позивач не надав доказів щодо членства у КСП «Білорусія» на час проведення розпаювання та видачі державного акта на право колективної власності на землю. До того ж позивач була прийнята на роботу після дати видачі самого державного акту на право колективної власності на землю. Таким чином, на момент розпаювання земель колгоспу «Україна» та видачі вказаного державного акту ОСОБА_2 не перебувала у трудових відносинах із колгоспом «Україна» та не мала права на отримання земельної частки (паю). Крім цього позивачем пропущено строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, тому представник відповідача прохає застосувати норму ст. 267 ЦК України та на цій підставі відмовити в задоволенні позову.

21 січня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому вказано, що ОСОБА_2 включена до членів колгоспу-асоціації «Білорусія», а тому має право на земельну частку (пай).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 січня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 , а також її представник, адвокат Борзовець О. В, будучи завчасно, належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача, Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, будучи завчасно, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, Полтавської районної державної адміністрації, будучи завчасно, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білорусія», будучи завчасно, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Предметом спору у справі, що розглядається, є визнання права позивача на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29 липня 1996 року по 09 березня 2000 року працювала в колгоспі-асоціації «Білорусія» Кобеляцького району та в подальшому переведена в СТОВ «Білорусія» (а.с.13).

В члени колгоспу-асоціації «Білорусія» ОСОБА_1 прийнята 29 липня 1996 року, що підтверджується записами в трудовій книжці останньої (а.с. 14-18). Інших доказів перебування членом колгоспу ОСОБА_1 суду не надала.

01 квітня 2000 року ОСОБА_1 звільнена з СТОВ «Білорусія» за власним бажанням і з цього часу прийнята в члени ТОВ «Олліс».

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно зі статтею 9 ЦК Української РСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

У пункті 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Так, відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) в разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними.

Судом встановлено, що КСП «Білорусія» у колективну власність землі загальною площею 1276,4 га відповідно до рішення Шенгурівської сільської Ради народних депутатів від 21 лютого 1996 року про що видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ № 00021, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 15 від 19 лютого 1996 року. Середній розмір земельної частки (паю) по бувшому КСП «Білорусія» складає 5,41 га в умовних кадастрових гектарах (а.с. 22, 65-67).

Згідно списку додатку громадян - членів колгоспу-асоціації «Білорусія» Шенгурівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області ОСОБА_1 не значиться (а.с.28-30).

Відповідно до відповіді відділу Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.03.2021 року №19/107-21, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), сертифікат на право на земельну частку пай ОСОБА_1 не видавався. Відповідно до списків громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Білорусія» які є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ №00021, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності за №15 від 19.02.1996 року, ОСОБА_1 не значиться. Причини неотримання сертифікатів відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держеокадастру у Полтавській області, невідомі (а.с. 31).

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 прийнята в члени КСП «Білорусія» лише 29 липня 1996 року, тобто після видачі державного акту на право колективної власності на землю, то вона не має права на земельну частку (пай), яке передбачено Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року за № 720/95.

Наданий позивачем Державний акт на право постійного користування землею І-ПЛ № 003025 (а.с.23-26) та протокол зборів уповноважених членів колгоспу- асоціації «Білорусія» Кобеляцького району Полтавської області від 05 грудня 1998 року згідно якого вбачається, що члени колгоспу вирішили виділити земельну частку (пай) в установленому Загальними зборами розмірі 5,43 га з земельного фонду запасу і ввести в список колгоспників, що мають право на земельний пай ОСОБА_1 (а.с. 27) суд не приймає до уваги, оскільки для визнання за особою права на земельну частку (пай) має братись до уваги Державний акт на право колективної власності на землю, та позивач повинна була бути членом КСП саме на момент видачі вказаного державного акту. Крім цього, виписка з протоколу зборів не містить відомостей про те, що на зборах вирішувалось питання членства ОСОБА_1 на момент видачі Державного акту та включення до Списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємтсва.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Стосовно заяви відповідача щодо застосування строків позовної давності, суд вважає за доцільне зазначити, що питання щодо застосування строків позовної давності може бути вирішене лише в разі доведення позивачем її права на земельну частку (пай).

Крім цього, суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справі № 181/257/19), від 03 листопада 2021 року (справа № 540/1100/18) викладений такий правовий висновок.

«Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 75ЦК УкраїнськоїРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Статтею 76ЦК Української РСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно зі статтею 80ЦК УкраїнськоїРСР закінчення строку позовної давності допред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Пунктом 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову,необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, щорозглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, щооб`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов уматеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється ізсуб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.»

З огляду на наведене, враховуючи тотожність фактичних обставин у справі, що розглядається, та у справах, розглянутих Верховним Судом, заява відповідача про застосування строків позовної давності є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 не довела, що на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю вона працювала та була членом КСП «Білорусія».

Керуючись статтями 3, 7, 12, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, Полтавської районної державної адміністрації та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білорусія» про визнання права на земельну частку (пай) -відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області, ЄДРПОУ 21051562, юридична адреса: м. Кобеляки, вул. Касьяна, 29, Полтавська область, 39200.

Полтавська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 04057505, юридична адреса: м. Полтава, вул. Шевченка, 5, Полтавська область, 36011.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Білорусія», ЄДРПОУ 05287957, юридична адреса: с. Коваленківка, Полтавського району Полтавської області, 39253.

Суддя