Ухвала

від 01.08.2023 по справі 532/2179/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 532/2179/21

провадження № 61-10479ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, Полтавської районної державної адміністрації, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білорусія» про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у цій справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складений 31 травня 2023 року (інша дата у судовому рішенні не зазначена), останнім днем на її касаційне оскарження є 30 червня 2023 року. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 11 липня 2023 року.

У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявниця просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2023 року не отримувала; з повним текстом постанови Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2023 року ознайомився 21 червня 2023 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тож, із 31 травня 2023 року (дата виготовлення повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2023 року) ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду.

Верховному Суду не надано зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало заявниці ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції та подати належно оформлену касаційну скаргу протягом 30 днів з дня складення повного тексту цього рішення. Доказів підтвердження конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, заявником не надано.

Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, заявницею не надано. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо.

Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявницею до суду касаційної інстанції, зокрема, у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявниці копії судового рішення у приміщенні суду.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За змістом касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що заявницею оскаржуються судові рішення, яким відмовлено у задоволенні вимоги майнового характеру (визнання права на земельну частку (пай)).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Оскільки заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомлено, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, заявниці необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.

У разі якщо ціна позову у цій справі є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн) або меншою ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (671 000,00 грн), заявниці необхідно зазначити випадок/випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого/яких судові рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 01 вересня 2023 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо у зазначений строк заявниця не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, не наведе поважних причин пропуску строку касаційного оскарження та не надасть докази на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак