РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №568/67/19
Провадження №2/568/34/22
24 травня 2022 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
Суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Вовчук Р.М..
представників відповідача Коротнюка Г.Ю., Барілова Д.В., Бірук Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 568/67/19
за позовом ОСОБА_1
до Радивилівської районної державної адміністрації,
ОСОБА_2 ,
Державного реєстратора Бойко Тамари Віталіївни Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Дубенський край"
про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку та скасування рішення державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Радивилівської районної державної адміністрації Радивилівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , державного реєстратора реєстраційної служби Радивилівської міської ради Рівненської області Бойко Т.В. про визнання незаконним та скасування п. 2 розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р.; визнання недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 336341 від 31.10.11 р.; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права №8893479 від 26.02.15 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 площею 1,80 га; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39321045 від 23.01.18 р. земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:007:0120.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.07.07 р. на підставі рішення Радивилівської районної державної адміністрації № 428 від 14.12.06 р. він набув право власності на земельну ділянку площею 1,4434 га, кадастровий номер 5625888500:05:007:0046, що підтверджується державним актом серії ЯД №340054 від 02.04.07 р. Відбувся виділ земельної ділянки на місцевості і йому передані на зберігання межові знаки у кількості 18 штук, якими була закріплена межа його земельної ділянки.
На підставі розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р. «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства власникам земельних часток (паїв) на території Теслугівської сільської ради, ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою і виділено в натурі земельну ділянку площею 1,89 га та видано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №336341, кадастровий номер 562588850:05:007:0120.
Право власності відповідача ОСОБА_2 навкаазану земельну ділянку зареєстровано державним реєстратором Бойко Т.В. реєстраційної служби Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39321045 від 23.01.18 р.
Відповідач ОСОБА_2 на підставі договору оренди № 53 від 25.02.15р. передав земельну ділянку кадастровий номер 562588850:05:007:0120 в оренду ТОВ «Дубенський край», строком на 10 років. Державним реєстратором зареєстровано право оренди ТОВ «Дубенський край».
Зазначає, що на час прийнятті розпорядження № 357 від 12.08.08 р., частина земельної ділянки, яка передана ОСОБА_2 , належала йому (позивачу), має місце накладання земельних ділянок , яке складає 0,1337 га.
13.11.18 р. Теслугівська сільська рада склала акт про встановлення факту накладання меж земельної ділянки кадастровий номер 562588850:05:007:0120 власника ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5625888500:05:007:0046 власника ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р., державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №336341, державна реєстрація земельної ділянки відповідача 2 в Державному земельному кадастрі та реєстрація права оренди ТОВ «Дубенський край» порушують його права власності, а тому повинні бути визнанні незаконними та скасовані.
В письмових поясненнях позивач наголосив, що відповідно до даних публічної кадастрової карти України (яка є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру) станом на 01.04.21 р., земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим № 5625888500:05:007:0120 відноситься до земельних ділянок «з помилками геометрії», щодо земельної ділянки кадастровий № 5625888500:05:007:0046 немає відміток про помилки.
При цьому, в інформації про земельну ділянку кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 зазначено, що вказана земельна ділянка має перетин із земельною ділянкою кадастровий номер5625888500:05:007:0046, площа перетину 1320,4753 кв.м.
Стверджує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності на земельні ділянки, а є лише засвідченням державою вже набутого відповідачем ОСОБА_2 права, а тому, задоволення позовних вимог не тягне за собою позбавлення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.
Відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про застосування строків позовної давності. Вказує, що оскаржуване розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації винесено 12.08.08 р., при цьому жодних доказів на підтвердження дати отримання позивачем вказаного розпорядження та поважність пропуску строків на його оскарження позивачем суду не надано, як і не подано клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 з позовні вимоги не визнав. Зокрема, зазначив, що він набув та зареєстрував право власності на земельні ділянки у встановленому законом порядку. Оскаржуване розпорядження та державний акт відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Звертає увагу на те, що потреба виправити помилку державного органу, не можна непропорційним чином втручатися в нове право набуте особою, яка покладалась на легітимність добросовісних дій державного органу. Задоволення позовних вимоги в частині визнання оскаржуваного розпорядження недійсним, призведе до порушення його права власності на земельні ділянки.
Крім того, вважає, що позивачем неправильно визначено суб`єктний склад відповідачів у справі.
В письмових поясненнях державний реєстратор Бойко Т.В. вказала, що вона є неналежним відповідачем у цій справі. Звернула увагу, що державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5625888500:05:007:0120 проведена на підставі документів визначених, Законом Украіни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області (суддя Панчук М.В.) від 19.03.19 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 28.12.20 р. за результатами повторного автоматичного розподілу справ між суддями позовну заяву прийнято до провадження суддею Сільман А.О.
Ухвалами від 02.02.21 р. замінено відповідача Радивилівську районну державну адміністрацію Рівненської області на належного відповідача Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області. Продовжено строк проведення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 02.03.21 р..
Ухвалами від 02.03.21 р. за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача : Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області на відповідача Радивилівську районну державну адміністрацію Рівненської області; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.21 р.
Ухвалою від 31.03.21 р. призначено земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
Ухвалою від 10.08.21 р. поновлено провадження у даній справі для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою від 31.08.21 р. клопотання експерта про надання додаткових матеріалів задоволено, зупинення провадження у справ до отримання висновку судового експерта.
Ухвалою від 30.11.21 р. поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 21.12.21 р.
Ухвалою від 21.12.21 р. відкладено розгляд справи.
В судовому засіданні 18.01.22 р. відповідно до ч.ч.3,4 ст. 12 ЦПК України суд роз`яснив позивачу наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема, його право на заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідачем правонаступника первісного відповідача. Однак, представник позивача не скористався наданим йому правом та не погодився на заміну чи залучення співвідповідачем у цій справі Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області.
Крім того, суд роз`яснив позивачу, що результати розгляду справи в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди, влинуть на права та інтереси ТОВ "Дубенський край", яке користується земельною ділянкою на підставі укладеного договору оренди, проте, позивач висловив свої заперечення щодо залучення ТОВ "Дубенсткий край" в якості співвідповідача у даній справі.
Ухвалами від 18.01.22 р. судом на підставі ст.53 ЦПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Дубенський край» та відкладено розгляд справи на 09.02.22 р.
В судовому засіданні від 09.02.22 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задоволити у повному обсязі. Факт накладання земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на його ділянку підтверджений відповідними документами, зокрема, висновком земельно-технічної експертизи, що призвело до порушення його прав як влассника земельної ділянки. Оскільки про факт накладання земельних ділянок йому стало відомо лише в 2018 р., тому строк позовної давності для звернення в суд з даним позовом ним не пропущений.
Представник ОСОБА_2 заперечив позовні вимоги. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення своїх прав; просив застосувати строк позовної давності. Наголосив, що скасування оскаржуваного акта є надмірним втручанням в право власності відповідача ОСОБА_2 . Крім того, зазначив, що при проведенні земельно-технічної експертизи, експертом не досліджено технічну документацію з землеустрою щодо земельної ділянки ОСОБА_2 , а тому висновок експерта суперечить вимогам чинного законодавства та не є належним доказом у даній справі.
Ухвалою від 09.02.22 р. в судовому засіданні оголошено перерву.
Ухвалами від 16.03.22 р. та 13.04.22 р. розгляд справи відкладено на 24.05.22 р.
В судовому засіданні від 24.05.22 р. керівник ПП "Експерт-Рівне-Консалт" повідомив, що експерт ОСОБА_3 , який проводив судову земельно-технічну експертизу у цій справі, загинув в травні 2022 р. під час проходження військової служби в ЗС України, у зв`язку з чим виконання приписів ст. 72 ЦПК України є неможливим.
Враховуючи вказане, заслухавши думку учасників судового провадження, суд визнав можливим розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 державний реєстратор реєстраційної служби Радивилівської міської ради Рівненської області не з`явилась, причини неявки не повідомила. Разом з тим, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач - Радивилівська районна державна адміністрація Радивилівського району Рівненської області в судове засідання не з`явився. Відповідно до ст. 128 ЦПК України, судові повістки були направлені на адресу її місцезнаходження (м. Радивилів, вул. І.Франка, 11), однак, повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
В судове засідання третя особа - ТОВ "Дубенський край" не з`явилась, причини неявки не повідомила. Про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено, що рішенням Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області №252 від 13.12.2005 р. ОСОБА_1 погоджено відведення земельної ділянки площею 1,4434 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в с. Теслугів на території Теслугівської сільської ради у власність
На підставі розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації № 122 від 29.03.06 р. «Про припинення права користування землею та надання дозволів на складання проектів землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4434 га для ведення особистого селянського господарства на території Теслугівської міської ради у власність.
Рішенням Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області № 43 від 11.09.06 р. «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення площею 1,4434 га в с. Теслугів на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району.
Розпорядженням Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області №428 від 14.12.2006 р. затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 1,4434 га на території Теслугівської сільської ради.
На підставі розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації №428 від 14.12.2006 р. ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯД №240054 від 02.04.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,4434 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0046 на території Теслугівської сільської ради Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.
02.04.2007 р. земельна ділянка площею 1,4434 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0046 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з державного земельного кадастру.
Рішенням Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області №166-1 від 24.07.2008 р. надано згоду власникам земельних часток (паїв) на території Теслугівської сільської ради на виготовлення виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні частки (пай).
З архівного витягу з додатку до рішення №166-1 від 24.07.08 р. вбачається, що надано згоду на виготовлення технічної документації, зокрема ОСОБА_1 поле № 9 загальна площа земельної ділянки 1,83 га та ОСОБА_2 поле № 14 загальна площа 1,75 га, поле № 18 загальна площа 1,89 га.
Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області №357 від 12.08.08 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства власникам земельних часток на території Теслугівської сільської ради згідно з додатком. Виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки громадянам, власникам земельних часток (паїв) та видати державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Теслугівської сільської ради.
Згідно з витягу з Додатку до розпорядження вбачається, що ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 1,89 га.
На підставі розпорядження № 357 від 12.08.08 р. ОСОБА_2 видано держаний акт серії ЯЖ № 336341 від 31.10.11 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,89 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.
31.10.11 р. земельна ділянка площею 1,7955 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з державного земельного кадастру.
25.02.15 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Дубенський край» укладено договір оренди земельної ділянки №53., відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передав ТОВ«Дубенський край» в оренду земельну ділянку загальною площею 1,80 кадастровий номер 5625888500:05:007:0120, строком на 10 років.
З метою надання земельної ділянки в оренду, проведено визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 1,80 га, що підтверджується додатком до договору.
Відповідно до відомостей про державну реєстрацію, 26.02.15 р. на підставі договору оренди № 53, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,8 га строком на 10 років за орендарем ТОВ «Дубенський край».
На підставі договору оренди, 25.02.15 р. ОСОБА_2 та ТОВ «Дубенський край» підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду.
Відповідно до акту приймання-передачі межових знаків на зберігання від 13.11.18 р., межі земельної ділянки 5625888500:05:007:0046, площею 1,4434 га закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками; межові знаки передані на зберігання ОСОБА_1 ; власник земельної ділянки щодо меж та конфігурації земельної ділянки претензій не має. Зазначено, що власник суміжної земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 не виявив бажання ознайомитись та підписати акт.
13.11.2018 р. комісією в складі сільського голови Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, спеціаліста- землевпорядника Теслугівської сільської ради за участю власників суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановлено факт накладення меж земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5625888500:05:007:0046 ОСОБА_1 . Рекомендавано ОСОБА_2 внести зміни до технічної документації із землеустрою. Вказаний акт підписаний членами комісії, зазначено, що ОСОБА_2 від підпису відмовився.
Висновком судової земельної-технічної експертизи № 210309/1_3.О.В. від 08.11.21 р. встановлено, що є порушення меж та накладання площею 1328 кв.м. земельної ділянки ОСОБА_2 (розташованої у с. Теслугів, Радивилівського району, площею 1,7955 га, кадастровий номер 5625888500:05:007:0120) з земельною ділянкою ОСОБА_1 (розташованої у с. Теслугів, Радивилівського району, площею 1,4434 га, кадастровий номер 5625888500:05:007:0046) відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на вказані земельні ділянки.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зістаттею 117 ЗК Українипередача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина перша статті 123 ЗК України).
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з частинами першою, третьою і п`ятою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав;відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;визнання угоди недійсною;визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;відшкодування заподіяних збитків;застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до статті 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.
Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з частиною першою статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно ч.2 ст.48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст.51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.
Як вбачається зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст.51 ЦПК України та, з урахуванням ч.5 ст.12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п.1 ч.1 ст.189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме: чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся в суд з позовом до Радивилівської районної державної адміністрації Радивилівського району Рівненської області.
Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" утворено Дубенський район Рівненської області у складі територій Радивилівської міської територіальної громади.
Розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 16.12.20 р. № 1635-р "Про реогрганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою. Зокрема, реорганізовано Радивилівську райдержадміністрацію шляхом приєднання до Дубеньскої райдержадміністрації.
Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації №1-к від 05.01.21 р. "Про реорганізацію структурних підрозділів Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статутом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання", реорганізовано структурні підрозділи Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання до відповідних структурних підрозділів Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області.
Розпорядженням Голови Рівненської обласної державної адміністрації № 13 від 12.01.21 р. утворено комісію з реорганізації Радивилівської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Дубенської районної державної адміністрації та затверджено її персональний склад.
Розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації №74 від 11.03.21 р. затверджено передавальний акт основних засобів, матеріальних цінностей, прав, обов`язків та зобов`язань структурних підрозділів Радивилівської РДА Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання до відповідних структурних підрозділів Дубенської РДА Рівненської області.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб вбачається, що юридичну особу Радивилівська районна державна адміністрація Радивилівського району Рівненської областізнаходиться в стані припинення.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 зазначено, що внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.
З огляду на припинення відповідача шляхом приєднання до Дубенської РДА Рівненської області, суд приходить до висновку, що Дубенська РДА є правонаступником всіх прав, обов`язків, зобов`язань Радивилівської РДА Рівненської області, а тому позов заявлено до неналежного відповідача.
Аналогічний правовий висновок закріплений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року в справі № 296/443/16-ц.
Суд першої інстанції відповідно до п.1 ч 1 ст. 189 ЦПК України, з урахуванням вимог ч.5 ст. 12 ЦПК України, роз`яснив позивачу його права та обов`язки, щодо визначення належного відповідача у цій справі але позивач, відмовився від вчинення таких дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.
В ході розгляду справи, судом роз`яснено представникам позивача право на заміну первісного відповідача належним, чи залучення співвідповідачем правонаступника первісного відповідача. Однак, представник позивача не скористався наданим йому правом та не погодився на заміну чи залучення співвідповідачем у цій справі Дубенську РДА Рівненської області.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову до Радивилівської РДА Рівненської області.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі N 362/884/16-ц (провадження N 61-346св19), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі N 758/3921/15-ц (провадження N 61-20439св18) зроблено висновок, що "належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу".
У справи, що переглядається, за вимогою про визнання незаконним та скасування п. 2 розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р. належними відповідачами мають бути: особа, рішення якої стосується ОСОБА_2 та Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області, рішення якої оскаржується.
Тобто особою, рішення якої оскаржується є Дубенська районна державна адміністрація, яка не була залучена до участі у справі як відповідач.
Таким чином,позивач пред`явив позов не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет позову, зокрема, без залучення до участі у справі Дубенську районну державнуадміністрацію як відповідача.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 2 розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р., у зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів.
У справі, що розглядається: оспорюваний державний акт серії ЯЖ № 336341 від 31.10.11 р.виданий Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області, правонаступником якої є Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області. Однак, позивач позовних вимог до Дубенської РДА не пред`явив, клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача не заявив, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 336341 від 31.10.11 р.на право власності на земельну ділянку площею 1,89 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, внаслідок неналежного складу відповідачів.
Вимога ж проскасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 є похідною, а тому у задоволенні ції позовної вимоги слід також відмовити.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 640/12437/16-ц, від 02.12.2020 у справі № 509/3180/17.
Щодо позовних вимог в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права №8893479 від 26.02.15 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 площею 1,80 га, суд враховує наступне.
25.02.15 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Дубенський край» укладено договір оренди земельної ділянки №53. Відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передав ТОВ «Дубенський край» в оренду земельну ділянку загальною площею 1,80 кадастровий номер 5625888500:05:007:0120, строком на 10 років.
З метою надання земельної ділянки в оренду, проведено визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 1,80 га, що підтверджується додатком до договору.
Відповідно до відомостей про державну реєстрацію, 26.02.15 р. на підставі договору оренди № 53, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,8 га строком на 10 років за орендарем ТОВ «Дубенський край».
На підставі договору оренди, 25.02.15 р. ОСОБА_2 та ТОВ «Дубенський край» підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду.
Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до ст.. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.. 125 ЗК України).
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі»).
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (статті 20 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України).
Внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки №53, ТОВ «Дубенський край`отримало право оренди земельною ділянкою.
У спорах про скасування державної реєстрації права оренди питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом.
Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Аналогічний правовий висновок в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16у дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 та 18 квітня 2018 року у справах № 817/1048/16 та № 804/1001/16 зазначено, що у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку.
Отже, позивач, звернувшись із позовом щодо захисту свого прав на земельну ділянку, фактично оспорює відповідне право на це майно ТОВ «Дубенський край». Наслідки вирішення цієї справи можуть безпосередньо впливати на речові права ТОВ «Дубенський край», яке не було залучено до участі у справі, як відповідач.
В ході розгляду справи, судом роз`яснено позивачу право на залучення до участі у справі співвідповідачаТОВ «Дубенський край». Однак, позивач не скористався наданим йому правом та не погодився на залучення співвідповідачем у цій справі ТОВ «Дубенський край».
Таким чином, позивач пред`явив позов не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет позову, зокрема, без залучення до участі у справі ТОВ «Дубенський край» як відповідача.
З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, у зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 640/12437/16-ц, від 02.12.2020 у справі № 509/3180/17.
Крім того, суд враховує, що у постанові від 13.06.2018 р. у справі №361/4307/16ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що державний реєстратор і орган державної реєстрації не можуть бути належними відповідачами за позовними вимогами про скасування рішення по державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений можливості звернутися до суду з таким самим позовом до належних відповідачів.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 12, 51, 141, 175 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Позов ОСОБА_1 до Радивилівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Державного реєстратора Бойко Тамари Віталіївни Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування п. 2 розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області №357, визнання недійсним державного акта ЯЖ № 336341 про право власності на земельну ділянку та скасування рішень державного реєстратора - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідачі: Радивилівська районна державна адміністрація Рівненської області (Рівненська область, м.Радивилів, вул.І.Франка, 11),
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ),
Державний реєстратор Бойко Тамара Віталіївна (Рівненська область, м.Радивилів, вул.Паркова, 5)
Повний текст судового рішення виготовлений 25.05.22 р.
Суддя А.О. Сільман
Суд | Радивилівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104450908 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Радивилівський районний суд Рівненської області
Сільман А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні