Постанова

від 10.11.2022 по справі 568/67/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року

м. Рівне

Справа № 568/67/19

Провадження № 22-ц/4815/984/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Мороз А.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Радивилівська районна державна адміністрація, ОСОБА_2 , Державний реєстратор Бойко Тамара Віталіївна Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенський край",

розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженняв м.Рівне апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бодрягова В.С. на рішення Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від 24 травня 2022 року, ухвалене в складі судді Сільман А.О., повний текст якого складено 25 травня 2022 року у справі № 568/67/19,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Радивилівської районної державної адміністрації Радивилівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , державного реєстратора реєстраційної служби Радивилівської міської ради Рівненської області Бойко Т.В. про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку та скасування рішення державного реєстратора.

Позовна заява обґрунтована тим, що він є власником земельної ділянки площею 1,4434 га, кадастровий номер 5625888500:05:007:0046, яка знаходиться за адресою: с. Теслугів, Радивилівського району Рівненської області, що підтверджується державним актом серії ЯД №340054 від 02.04.07 р.

На підставі розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р. «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства власникам земельних часток (паїв) на території Теслугівської сільської ради, ОСОБА_2 виділено в натурі земельну ділянку та видано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №336341, кадастровий номер 562588850:05:007:0120, площею 1,89 га.

ОСОБА_2 на підставі договору оренди № 53 від 25.02.15р. передав земельну ділянку кадастровий номер 562588850:05:007:0120 в оренду ТОВ «Дубенський край», строком на 10 років. Державним реєстратором зареєстровано право оренди ТОВ «Дубенський край».

13.11.18 р. Теслугівська сільська рада склала акт про встановлення факту накладання меж земельної ділянки кадастровий номер 562588850:05:007:0120 власника ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5625888500:05:007:0046 власника ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р., державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №336341, державна реєстрація земельної ділянки відповідача 2 в Державному земельному кадастрі та реєстрація права оренди ТОВ «Дубенський край» порушують його права власності, а тому повинні бути визнанні незаконними та скасовані.

Просить суд про задоволення позовних вимог.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 24 травня 2022 року залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до Радивилівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , Державного реєстратора Бойко Тамари Віталіївни Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування п. 2 розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області №357, визнання недійсним державного акта ЯЖ № 336341 про право власності на земельну ділянку та скасування рішень державного реєстратора.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позов пред`явлено не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет позову, зокрема, без залучення до участі у справі відповідачем Дубенську районну державну адміністрацію та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенський край".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вважає висновок суду, щодо неналежного суб`єктного складу відповідачів помилковим. Покликається на те, що суд помилково застосував до спірних правовідносин ст. 51 ЦПК України та не застосував ст.55 ЦПК України, щодо процесуального правонаступництва.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечує доводи останньої, просить рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає відповідає.

Установлено, що земельна ділянка площею 1,4434 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0046 зареєстрована 02.04.2007 р. на праві власності за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з державного земельного кадастру.

Рішенням Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області №166-1 від 24.07.2008 р. надано згоду власникам земельних часток (паїв) на території Теслугівської сільської ради на виготовлення виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні частки (пай).

Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області № 357 від 12.08.08 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства власникам земельних часток на території Теслугівської сільської ради згідно з додатком. Виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки громадянам, власникам земельних часток (паїв) та видати державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Теслугівської сільської ради.

На підставі розпорядження № 357 від 12.08.08 р. ОСОБА_2 видано держаний акт серії ЯЖ № 336341 від 31.10.11 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,89 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.

31.10.11 р. земельна ділянка площею 1,7955 га кадастровий номер 5625888500:05:007:0120 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з державного земельного кадастру.

25.02.15 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Дубенський край» укладено договір оренди земельної ділянки №53., відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передав ТОВ«Дубенський край» в оренду земельну ділянку загальною площею 1,80 кадастровий номер 5625888500:05:007:0120, строком на 10 років.

26.02.15 р. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,8 га строком на 10 років за орендарем ТОВ «Дубенський край».

Висновком судової земельної-технічної експертизи № 210309/1_3.О.В. від 08.11.21 р. встановлено, що є порушення меж та накладання площею 1328 кв.м. земельної ділянки ОСОБА_2 (розташованої у с. Теслугів, Радивилівського району, площею 1,7955 га, кадастровий номер 5625888500:05:007:0120) з земельною ділянкою ОСОБА_1 (розташованої у с. Теслугів, Радивилівського району, площею 1,4434 га, кадастровий номер 5625888500:05:007:0046) відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на вказані земельні ділянки.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

За приписами статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18).

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Частиною другою статті 51ЦПК України передбачено: якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведених норм ЦПК України з`ясувавши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд має роз`яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Отже нормами ЦПК України правом на заміну неналежної сторони - відповідача наділений саме позивач.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі N 362/884/16-ц (провадження N 61-346св19), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі N 758/3921/15-ц (провадження N 61-20439св18) зроблено висновок, що "належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу".

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Аналогічний правовий висновок в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16у дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 та 18 квітня 2018 року у справах № 817/1048/16 та № 804/1001/16 зазначено, що у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку.

Убачається, що Розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 16.12.20 р. № 1635-р "Про реогрганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою. Зокрема, реорганізовано Радивилівську райдержадміністрацію шляхом приєднання до Дубеньскої райдержадміністрації.

Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації №1-к від 05.01.21 р. "Про реорганізацію структурних підрозділів Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статутом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання", реорганізовано структурні підрозділи Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання до відповідних структурних підрозділів Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області.

Розпорядженням Голови Рівненської обласної державної адміністрації № 13 від 12.01.21 р. утворено комісію з реорганізації Радивилівської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Дубенської районної державної адміністрації та затверджено її персональний склад.

Розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації №74 від 11.03.21 р. затверджено передавальний акт основних засобів, матеріальних цінностей, прав, обов`язків та зобов`язань структурних підрозділів Радивилівської РДА Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання до відповідних структурних підрозділів Дубенської РДА Рівненської області.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб вбачається, що юридичну особу Радивилівська районна державна адміністрація Радивилівського району Рівненської області знаходиться в стані припинення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. … Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями».

Як убачається з матеріалів справи, ухвалами від 02.02.2021 року за клопотанням позивача замінено відповідача Радивилівську районну державну адміністрацію Рівненської області на належного відповідача Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області. Ухвалами від 02.03.2021 року за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача: Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області на відповідача Радивилівську районну державну адміністрацію Рівненської області; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2021 року.

Встановивши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача 18.01.2022 суд роз`яснив позивачу його право на заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідачем правонаступника первісного відповідача. Однак, представник позивача не скористався наданим йому правом та не погодився на заміну чи залучення співвідповідачем у цій справі Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області.

Крім того, суд роз`яснив позивачу, що результати розгляду справи в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди, вплинуть на права та інтереси ТОВ "Дубенський край", яке користується земельною ділянкою на підставі укладеного договору оренди, проте, позивач висловив свої заперечення щодо залучення ТОВ "Дубенсткий край" в якості співвідповідача у даній справі.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з часу прийняття розпорядження № 74 від 11.03.21 р. Дубенська РДА є правонаступником всіх прав, обов`язків, зобов`язань Радивилівської РДА Рівненської області, та не пов`язується з державною реєстрацією припинення юридичної особи.

Аналогічний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року в справі № 296/443/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що представник позивача не скористався наданим йому правом та не погодився на залучення належних відповідачів у цій справі Дубенську районну державну адміністрацію та Товариство зобмеженою відповідальністю"Дубенськийкрай" суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бодрягова В.С. залишити без задоволення.

Рішення Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від 24 травня 2022 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2022 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.