УХВАЛА
25 травня 2022 року
м. Київ
справа №520/6388/19
адміністративне провадження № К/9901/15634/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №520/6388/19
за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція ДАБК), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Інспекції ДАБК
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, ухвалене у складі Бідонька А.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Катунова В.В., суддів: Ральченка І.М., Бершова Г.Є.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 21.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправним і скасувати наказ Інспекції ДАБК від 12.07.2018 № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту;
зобов`язати Інспекцію ДАБК відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкт: «Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ), з моменту первісного подання нею цієї декларації 08.06.2018, а також повідомити ДАБІ України про необхідність відновлення з моменту його первісного внесення запису про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
зобов`язати ДАБІ України відновити з моменту його первісного внесення запис про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після реєстрації вказаної декларації про готовність об`єкта до експлуатації і проведення на її підставі державної реєстрації права власності на побудований житловий будинок, посадові особи ДАБІ України та Інспекції ДАБК не заявляли та не повідомляли її про будь-які недоліки процедури створення і введення в експлуатацію новозбудованого об`єкту нерухомості. При цьому позивачка зазначила, що жодним чином у передбаченому законодавством порядку вона не була повідомлена про факт призначення позапланової перевірки дотримання нею обов`язкових вимог під час будівництва житлового будинку, чи про конкретні день, час та місце проведення такої позапланової перевірки, а також перед початком перевірки достовірності даних цієї декларації Інспекція ДАБК не отримувала жодного погодження ДАБІ України і, тим більше, не пред`являла його їй.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 03.12.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував наказ Інспекції ДАБК від 12.07.2018 № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту;
зобов`язав Інспекцію ДАБК відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 );
зобов`язав ДАБІ України відновити запис про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
3. 26.04.2021 Інспекція ДАБК звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2021 поновив Інспекції ДАБК строк на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №520/6388/19; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горша А.О. за реєстровим № 57, позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 6310136300:11:001:0029.
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу 14.04.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горша А. О. було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за позивачкою (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 29261372 від 14.04.2016: номер запису про право власності: 14172015).
01.11.2017 за замовленням ОСОБА_1 . Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради було складено і затверджено за реєстраційним № БП-279-2017 будівельний паспорт на будівництво житлового будинку з господарською спорудою по в`їзду АДРЕСА_2 .
У грудні 2017 року позивачкою було подано, а Інспекцією ДАБК було зареєстровано, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, в якому відповідно до статті 35 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) позивачка повідомила про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з господарською спорудою за вказаною вище адресою.
У відповідності із попередньо розробленим і затвердженим будівельним паспортом та іншою проектно-технічною документацією у 2018 році ОСОБА_1 закінчила виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхового житлового будинку з господарською спорудою за вказаною адресою, загальною площею 299,3 кв. м, житловою площею 153.9 кв. м, нежитловою площею 145.4 кв. м.
Посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» за замовленням позивача було виготовлено і затверджено технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (інвентаризаційна справа № 940, реєстровий № б/н).
08.06.2018 позивачкою було подано, а Інспекцією ДАБК було зареєстровано за №ХК-141181590176, декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, за якою ОСОБА_1 повідомила про закінчення будівництва житлового будинку та про його готовність до експлуатації.
Також суди встановили, що після реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта на її підставі було проведено державну реєстрацію права власності на побудований житловий будинок (рішення від 12.07.2018 індексний номер 42030893).
Також суди встановили, що керівником Інспекції ДАБК, без видачі наказу про призначення позапланової перевірки, було видано направлення від 14.08.2018 за №583-и, яким у строк з 15.06.2018 по 27.06.2018 направлено головних спеціалістів сектору інспекційної роботи Інспекції ДАБК для здійснення позапланової перевірки будівництва належного позивачці житлового будинку щодо дотримання позивачкою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
27.06.2018 посадові особи Інспекції ДАБК склали на ім`я заступника начальника Інспекції ДАБК доповідну записку, в якій зазначили про здійснення ними виходу за адресою місцезнаходження побудованого позивачкою будинку, в ході якого встановили, що орієнтовні габаритні розміри побудованого будинку та його розташування не відповідають показникам, зазначеним у схемі забудови земельної ділянки позивачки. В цій доповідній записці також інспекторами зазначено, що на території ділянки знаходяться будівельні матеріали, вікна та двері, які затягнуті плівкою, а на території знаходяться особи, щодо яких фахівцями відповідача було зроблено припущення, що це будівельники.
Наказом керівника Інспекції ДАБК від 12.07.2018 № 347 була скасована реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: об`єкті: «Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ).
Вважаючи такий наказ протиправним, а свої права порушеними ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, позивачка належним чином не повідомлялась про проведення перевірки, документи у неї посадовими особами контролюючого органу не витребовувались, за результатами такої перевірки акт не складався, припис щодо усунення порушень - не виносився, у зв`язку із чим оспорюваний наказ Інспекції ДАБК від 12.07.2018 № 347 не має належного та законного підґрунтя, не відповідає принципам, закріпленим у статтях 2, 3 Кодексу адмінстративного судочинства України та є втручанням у мирне володіння позивачкою майном, захист якого передбачений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №820/4350/18.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
10. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
11. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
12. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
13. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
14. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
15. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
16. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
17. Так у справі № 820/4350/18, на постанову Верховного Суду від 24.01.2020 у якій відповідач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився й Верховний Суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування наказу Інспекції ДАБК від 10.05.2017 № 133, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.03.2017 року № ХК 082170811910 на об`єкті «Реконструкція квартири», виходив із правомірності висновків відповідача, що об`єкт «Реконструкція квартири» є самочинним будівництвом, оскільки реконструюється без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та належно затвердженої проектної документації, без забезпечення авторського нагляду. При цьому, у ході розгляду справи суди встановили, що право власності на реконструйовану квартиру позивачем не оформлено.
18. Haтомість, у справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Інспекції ДАБК від 12.07.2018 № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорт виходили із необґрунтованості висновків відповідача, що під час виходу за адресою місцезнаходження побудованого позивачем будинку встановлено, що орієнтовні габаритні розміри побудованого будинку та його розташування не відповідають показникам, зазначеним у схемі забудови земельної ділянки позивача, оскільки такі твердження базуються на припущеннях, які не підкріплені відповідними та належними доказами. При цьому у справі, яка розглядається суди встановили, що після реєстрації декларації про готовність до експлуатації вказаного об`єкта на її підставі було проведено державну реєстрацію права власності на побудований житловий будинок за позичкою.
19. Аналіз зазначеної відповідачем постанови Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 820/4350/18, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень, не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.
20. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
21. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.
22. З огляду на викладене, керуючись статтями 343, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №520/6388/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз ,
А.Ю. Бучик
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104466927 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Рибачук А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні