Постанова

від 10.11.2020 по справі 520/6388/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 р. Справа № 520/6388/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. ,Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, суддя Бідонько А.В., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 13.12.19, по справі № 520/6388/19

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради , Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 12 липня 2018 року за № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту;

- зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 " (замовник - ОСОБА_1 ), з моменту первісного подання позивачем ОСОБА_1 цієї декларації 08 червня 2018 року, а також повідомити Державну архітектурно-будівельну інспекцію України про необхідність відновлення з моменту його первісного внесення запису про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити з моменту його первісного внесення запис про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що посадові особи Джавної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Департаменту територіального контролю Харківської міської ради жодним чином у передбаченому законодавством порядку не повідомляли власника збудованого будинку ОСОБА_1 (ані письмово, ані усно, ані засобами поштового зв`язку, ані будь-яким іншим чином) про факт призначення позапланової перевірки дотримання нею обов`язкових вимог під час будівництва житлового будинку, чи про конкретні день, час та місце проведення такої позапланової перевірки. Перед початком перевірки достовірності даних Декларації позивача Інспекція не отримувала жодного погодження Державної будівельно-архітектурної інспекції України і, тим більше, не пред`являла його позивачу.

Також позивач зазначила, що Наказ Інспекції від 11 квітня 2016 року за №1, на який Інспекція посилається як на підставу для призначення і проведення позапланової перевірки достовірності відомостей Декларації ОСОБА_1 , за будь-яких обставин не міг бути підставою для призначення і проведення цієї позапланової перевірки, оскільки повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, ОСОБА_1 подала до Інспекції лише у грудні 2017 року, а декларацію про завершення будівництва та готовність будинку до експлуатації - взагалі у червні 2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 12 липня 2018 року за № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту.

Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 " (замовник - ОСОБА_1 ).

Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити запис про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1152,55 (одна тисяча п`ятсот дві гривні 55 копійок) гривень.

Стягнуто з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1152,50 (одна тисяча п`ятсот дві гривні 55 копійок) гривень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що Інспекцією встановлені допущені позивачем порушення містобудівного законодавства, а саме, є підстави вважати, що житловий будинок з господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 збудовано з відхиленням від будівельного паспорту № БП-279-2017. Об`єкт знаходиться у стані будівництва, будівельні роботи не завершено, розміщення будинку не відповідає Будівельному паспорту (відстані до існуючого житлового будинку менші запроектованих у будівельному паспорті). Вважає, що в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, від 08.06.2018 № ХК 141181590176 на об`єкт Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 зазначено недостовірні дані щодо виконання всіх передбачених будівельним паспортом обсягів робіт, встановлено невідповідність об`єкта будівельному паспорту та порушення державних будівельних норм. Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем вказані недостовірні дані, а спірний наказ винесений на підставі та у межах діючого законодавства.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.11.2020 представник позивача Степанишина А.В. та представник відповідача Мироненко О.О. підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Горша А. О. за реєстровим № 57, позивачу - ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 6310136300:11:001:0029 (копія договору купівлі-продажу а.с. 17-19).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу 14 квітня 2016 року в Державному реєстрі прав приватним нотаріусом ХМНО Горша А. О. було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за позивачем ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 29261372 від 14 квітня 2016 року: номер запису про право власності: 14172015) (інформаційна довідка з Державного реєстру прав з відповідною інформацією про реєстрацію права власності а.с.20-21).

01 листопада 2017 року за замовленням ОСОБА_1 Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради було складено і затверджено за реєстраційним № БП-279-2017 будівельний паспорт на будівництво житлового будинку з господарською спорудою по в`їзду АДРЕСА_1 (копія будівельного паспорту а.с. 28-31).

У грудні 2017 року позивачем - ОСОБА_1 було подано, а Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, в якому відповідно до ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач ОСОБА_1 повідомила про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32-34).

У відповідності із попередньо розробленим і затвердженим будівельним паспортом та іншою проектно-технічною документацією у 2018 році ОСОБА_1 закінчила виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхового житлового будинку з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 299,3 кв. м., житловою площею 153.9 кв. м., нежитловою площею 145.4 кв. м.

Відповідно до кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1 інженера з інвентаризації нерухомого майна, посадовою особою ТОВ "Інвентарбюро" за замовленням позивача було виготовлено і затверджено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 940, реєстровий № б/н) (а.с. 35 -41).

08 червня 2018 року позивачем ОСОБА_1 було подано, а Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було зареєстровано за №ХК-141181590176 Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, за якою ОСОБА_1 повідомила про закінчення її житлового будинку будівництвом та про його готовність до експлуатації (а.с 42-44).

З повідомлених позивачем обставин встановлено, що після реєстрації Декларації і проведення на її підставі державної реєстрації права власності на побудований житловий будинок, ані Інспекція, ані будь-який інший контролюючий орган не заявляли і не повідомляли позивача про будь-які недоліки процедури створення і введення в експлуатацію новозбудованого об`єкту нерухомості.

Проте, 06 червня 2019 року представник (адвокат) ОСОБА_1 в Дзержинському районному суді м. Харкова отримав примірник позовної заяви Інспекції ДАБІ Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус ХМНО Горша А. О., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та додані до неї письмові матеріали (документи) (а.с. 45-55).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 дізналася, що майже одразу після подання нею Декларації начальником Інспекції без попереднього наказу про призначення позапланової перевірки було видано направлення від 14 червня 2018 року за №583-и, яким у строк з 15 червня 2018 року по 27 червня 2018 року направлено головних спеціалістів сектору інспекційної роботи Інспекції для здійснення позапланової перевірки будівництва належного позивачу житлового будинку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 59).

Позивач зазначає, що підставою для такого направлення стали наказ (розпорядження) Інспекції від 11 квітня 2016 року та службова записка від 13 червня 2018 року щодо перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 08.06.2018 р. № ХК 141181590176.

27 червня 2018 року головні спеціалісти Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю ХМР Мамаєва О. В. та ОСОБА_2 склали на ім`я заступника начальника Інспекції доповідну записку, в якій зазначили про здійснення ними виходу за адресою місцезнаходження побудованого позивачем будинку, в ході якого встановили, що орієнтовні габаритні розміри побудованого будинку та його розташування не відповідають показникам, зазначеним у схемі забудови земельної ділянки позивача (а.с.118-120). З даної доповідної записки також інспекторами зазначено, що на території ділянки знаходяться будівельні матеріали, вікна та двері, які затягнуті плівкою, а на території знаходяться особи, щодо яких фахівцями відповідача було зроблено припущення, що це будівельні робочі.

20.06.2019 року позивач звернулась до відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України - зі скаргою на рішення про скасування реєстрації декларації (а.с. 66-79). Однак, заходи досудового врегулювання спору не відновили порушених прав ОСОБА_1 .

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про грубе порушення Інспекцією вимог ст. ст. 5, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " під час призначення і проведення перевірки Декларації, що є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки та прийнятого акту індивідуальної дії. Вважає, що Інспекція взагалі не мала права навіть намагатися здійснити вихід за адресою об`єкту, а тим більше проводити позапланову перевірку, оскільки відсутні докази повідомлення позивача про призначення позапланової перевірки та без її особистої участі і присутності

Не погоджуючись з наказом начальника Інспекції від 12 липня 2018 року за № 347, яким була скасована реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 , вважаючи свої права порушеними ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Пунктом 7 частини 1 вказаної статті передбачено, зокрема, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об`єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об`єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об`єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ.

При цьому, відповідно до п. 1 Положення Про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України , що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 9 липня 2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 7 вказаного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

Відповідно до пунктів 2, 5, 7 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку №533).

Пунктом 9 Порядку №533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Згідно підпункту 1 пункту 11 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У пункті другому частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідальність, визначена зазначеними нормами, настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право, зокрема, на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Разом із цим, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 2-:-5 ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 321 ЦК України, у випадках передбачених законом, власник може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Статтею 375 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За змістом частини другої ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Разом із цим, ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Відповідно до п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 -1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності ", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Згідно п. 15 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ 13.04.2011 за №461, дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру в день її надходження.

Приписами п. 22 Порядку №461 також унормовано, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації декларації вносить до реєстру відповідний запис.

Колегією суддів встановлено, що позивачем, на підставі зареєстрованого права власності на земельну ділянку (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 29261372 від 14 квітня 2016 року: номер запису про право власності: 14172015) за наявності розробленої та затвердженої проектної документації: складеного і затвердженого Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради будівельного паспорту за реєстраційним № БП-279-2017 на будівництво житлового будинку з господарською спорудою по в`їзду АДРЕСА_1 - було подано, а Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, в якому відповідно до ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач ОСОБА_1 повідомила про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1.

Після закінчення будівельних робіт, позивачем була подана декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю - Департаментом ДАБІ у Харківській області була 08.06.2018 року за № ХК-141181590176 08 була зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту.

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові наслідки самочинної забудови, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних або помилкових даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Разом із цим, факт недостовірності даних не повинен ґрунтуватись на припущеннях.

Проте, як встановлено під час розгляду справи, посадови особи відповідача, здійснюючи вихід за адресою місцезнаходження побудованого позивачем будинку для проведення позапланової перевірки, належним чином ОСОБА_1 не повідомили про такий захід контролю, тобто здійснили зазначений захід за відсутності належного представника суб`єкта містобудування.

Відповідач повідомив суд, що ОСОБА_1 направлено лист від 15.06.2018 року № 1710/0/250-18 щодо прибуття до Інспекції для розгляду питання достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 106)

Разом з тим, доказів направлення зазначеного листа ОСОБА_1 і отриманий нею стороною відповідача до матеріалів справи - не надано.

При цьому, позивач у свою чергу стверджує, що такого листа вона не отримувала.

У відповідності до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. (пункт 14 Порядку № 533).

Пунктом 16 Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У силу вимог пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Однак, колегією суддів встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради припис відносно позивача - не виносився.

Таким чином, відповідачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки. Також, доказів здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 , зокрема, складання відповідного акту перевірки, протоколу або винесення припису зазначеним відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача, що під час виходу за адресою місцезнаходження побудованого позивачем будинку встановлено, що "орієнтовні" габаритні розміри побудованого будинку та його розташування не відповідають показникам, зазначеним у схемі забудови земельної ділянки позивача, оскільки такі твердження базуються на припущеннях, які не підкріплені відповідними та належними доказами.

З наданих відповідачем до матеріалів справи копій фотокарток неможливо встановити відстань від належного позивачу будинку до інших суміжних об`єктів та фіксацію відстані лазерною лінійкою, а тому вказані фотокартки не підтверджують про встановлені порушення під час здійснення відповідачем заходу контролю.

Колегія суддів зазначає, що частинами 2, 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином відповідач, як суб`єкт владних повноважень дії якого оскаржуються, у даному судовому проваджені має довести обґрунтованість і законність прийнятого ним наказу № 347 від 12.07.2018 на підставі отриманих законним шляхом матеріалів та інформації, які були предметом розгляду саме під час розгляду питання достовірності чи не достовірності інформації наведеної позивачем у декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК № 141181590176 на об`єкті: Будівництво житлового будинку з господарською спорудою, АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи, оскаржуваного наказу та службової записки, а також з пояснень відповідача вбачається, що підставою ухвалення відповідачем оскаржуваного наказу 12.07.2018 проектна документація розроблена позивачем стосовно об`єкту будівництва, не була, а тому не є і предметом розгляду у даній справі.

Відповідачами, у свою чергу, не надано доказів, що перед ухваленням оскаржуваного наказу ним витребовувалась у позивача зазначена проектна документація, і саме результати її дослідження стали причиною скасування реєстрації вищезазначеної декларації.

Відсутні і докази проведення відповідачем будь -яких інших дій та заходів, які передували ухваленню оскаржуваного наказу, на отримання інформації, матеріалів та документів, які могли підтвердити правомірність висновків про те, що є підстави вважати цей об`єкт самочинним будівництвом, як такий, що не відповідає будівельному паспорту та збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Без належного обґрунтування з боку відповідача залишилось правомірність та обґрунтованість такого документу, складеного за результатом здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, як "Службова записка".

Інформації про визначення терміну цього документу, підстави його складання, форма та зміст, а також наслідки за результатом оформлення "Службової записки" в ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №553 відсутні, а жодного іншого документу за наслідками "перевірки" як то акту перевірки чи протоколу, або приписів, як вказано вище, відповідачем не складалось та до матеріалів справи не надано.

Крім того, як зазначається у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року по справі № 813/213/16, в тексті норми, викладеній в частині 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності сполучник або підкреслює взаємовиключення перелічуваних ситуацій, коли об`єкт визнається самочинним будівництвом. Виходячи з синтаксичної структури речення зазначеної норми об`єкт є самочинним будівництвом якщо він збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Верховним Суд прийшов до висновку про те, що за наявності розробленого та затвердженого проекту об`єкт не може вважатись самочинним будівництвом.

На підставі викладеного, оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного наказу колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять, жодного об`єктивного доказу чи підтвердження інформації про те, що у декларації зареєстрованої 08 червня 2018 року за № ХК-141181590176, позивачем були наведені які-небудь недостовірні дані, у розумінні ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, встановлені обставини справи спростовують висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, викладених в доповідній записці.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач належним чином не повідомлявся про проведення перевірки, документи у ОСОБА_1 фахівцями контролюючого органу не витребовувались, за результатами такої перевірки акт не складався, припис щодо усунення порушень - не виносився, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 347 від 12.07.2018 не має належного та законного підґрунтя, не відповідає принципам, закріпленим у ст. ст. 2, 3 КАС України, є втручанням у мирне володіння майном позивачем, захист якого передбачений статтею 1 Першого протоколу №1 до Конвенції, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а наказ визнанню незаконним та скасуванню.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 " (замовник - ОСОБА_1 ).

Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, ДАБІ України необхідно зобов`язати вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 ".

Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №813/213/16.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суде першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевірив обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясував обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - залишити без задоволення

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 по справі № 520/6388/19 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 18.11.20.