Рішення

від 03.12.2019 по справі 520/6388/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 грудня 2019 р. Справа № 520/6388/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача - Самілика М.В.,

представника відповідача - Яковенко С.В.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 12 липня 2018 року за № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту;

- зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1" (замовник - ОСОБА_1 ), з моменту первісного подання позивачем ОСОБА_1 цієї декларації 08 червня 2018 року, а також повідомити Державну архітектурно-будівельну інспекцію України про необхідність відновлення з моменту його первісного внесення запису про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити з моменту його первісного внесення запис про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадові чи службові особи Джавної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Департаменту територіального контролю Харківської міської ради жодним чином (ані письмово, ані усно, ані засобами поштового зв`язку, ані будь-яким іншим чином) належним чином у передбаченому чинним законодавством порядку не повідомляли власника збудованого будинку ОСОБА_1 про сам факт призначення позапланової перевірки дотримання нею обов`язкових вимог під час будівництва житлового будинку, чи про конкретні день, час та місце проведення такої позапланової перевірки. Позивач стверджує, що вона ніколи не отримувала будь-яких листів від Інспекції з повідомленням про призначення та/або проведення позапланової перевірки достовірності відомостей її Декларації.

З даного приводу також зазначає, що Наказ Інспекції від 11 квітня 2016 року за №1, на який Інспекція посилається як на підставу для призначення і проведення позапланової перевірки достовірності відомостей Декларації ОСОБА_1 , за будь-яких обставин не міг бути підставою для призначення і проведення цієї позапланової перевірки, оскільки повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, ОСОБА_1 подала до Інспекції лише у грудні 2017 року, а декларацію про завершення будівництва та готовність будинку до експлуатації - взагалі у червні 2018 року. Зазначає також, що перед початком перевірки достовірності даних Декларації позивача Інспекція не отримувала жодного погодження Державної будівельно-архітектурної інспекції України і, тим більше, не пред`являла його позивачу. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про грубе порушення Інспекцією вимог ст. ст. 5, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " під час призначення і проведення перевірки Декларації, що є черговою достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки та прийнятого акту індивідуальної дії. Вважає, що Інспекція взагалі не мала права навіть намагатися здійснити вихід за адресою об`єкту, а тим більше проводити позапланову перевірку, оскільки відсутні докази повідомлення позивача про призначення позапланової перевірки та без її особистої участі і присутності

Ухвалою суду від 27.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Представником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі- Інспекції ДАБК ДТК ХМР) 22.07.2019 року подано відзив на позов, в якому відповідач проти вимог заявленого позову заперечував (а.с. 97 -100).

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що є підстави вважати, що житловий будинок з господарською будівлею за адресою: в`їзд 2-й Шовковичний, 1 збудовано з відхиленням від будівельного паспорту № БП-279-2017. Об`єкт знаходиться у стані будівництва, будівельні роботи не завершено, розміщення будинку не відповідає Будівельному паспорту (відстані до існуючого житлового будинку менші запроектованих у будівельному паспорті). Вважає, що в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, від 08.06.2018 № ХК 141181590176 на об`єкт Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. 61000, м. Харків, 5 2-й Шовковичний, № 1 зазначено недостовірні дані щодо виконання всіх передбачених будівельним паспортом обсягів робіт, встановлено невідповідність об`єкта будівельному паспорту та порушення державних будівельних норм.

Представником Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України також надано відзив на позов, в якому представник зазначеного відповідача проти вимог заявленого позову заперечував з тих підстав, що розгляд питання щодо скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 здійснювався Харківською міською радою та не може бути заявлений до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (а.с. 134-137). Звернув увагу суду, що вимоги про внесення відомостей у реєстр є похідними вимогами, оскільки факт скасування наказу про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 передбачає дії щодо внесення таких відомостей до реєстру.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях (а.с. 194-195), та зазначив, що Інспекцією встановлені допущені позивачем порушення містобудівного законодавства. Відповідач зазначив, що позивачем вказані недостовірні дані, а сам наказ винесений на підставі та у межах діючого законодавства. У зв`язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Державної архітектурно - будівельної інспекції України у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Горша А. О. за реєстровим № 57, позивачу - ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 6310136300:11:001:0029 (копія договору купівлі-продажу а.с. 17-19).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу 14 квітня 2016 року в Державному реєстрі прав приватним нотаріусом ХМНО Горша А. О. було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за позивачем ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 29261372 від 14 квітня 2016 року: номер запису про право власності: 14172015) (інформаційна довідка з Державного реєстру прав з відповідною інформацією про реєстрацію права власності а.с.20-21).

01 листопада 2017 року за замовленням ОСОБА_1 Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради було складено і затверджено за реєстраційним № БП-279-2017 будівельний паспорт на будівництво житлового будинку з господарською спорудою по АДРЕСА_1 (копія будівельного паспорту а.с. 28-31).

У грудні 2017 року позивачем - ОСОБА_1 було подано, а Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, в якому відповідно до ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач ОСОБА_1 повідомила про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32-34).

У відповідності із попередньо розробленим і затвердженим будівельним паспортом та іншою проектно-технічною документацією у 2018 році ОСОБА_1 закінчила виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхового житлового будинку з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 299,3 кв. м., житловою площею 153.9 кв. м., нежитловою площею 145.4 кв. м.

Відповідно до кваліфікаційного сертифікату АЕ № 001681 інженера з інвентаризації нерухомого майна, посадовою особою ТОВ "Інвентарбюро" за замовленням позивача було виготовлено і затверджено технічний паспорт на житловий будинок № 1 по виїзду Шовковичний 2-й в місті Харкові (інвентаризаційна справа № 940, реєстровий № б/н) (а.с. 35 -41).

08 червня 2018 року позивачем ОСОБА_1 було подано, а Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було зареєстровано за №ХК-141181590176 Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, за якою ОСОБА_1 повідомила про закінчення її житлового будинку будівництвом та про його готовність до експлуатації (а.с 42-44).

З повідомлених позивачем обставин встановлено, що після реєстрації Декларації і проведення на її підставі державної реєстрації права власності на побудований житловий будинок, ані Інспекція, ані будь-який інший контролюючий орган не заявляли і не повідомляли позивача про будь-які недоліки процедури створення і введення в експлуатацію новозбудованого об`єкту нерухомості.

Проте, 06 червня 2019 року представник (адвокат) ОСОБА_1 в Дзержинському районному суді м. Харкова отримав примірник позовної заяви Інспекції ДАБІ Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус ХМНО Горша А. О., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та додані до неї письмові матеріали (документи) (а.с. 45-55).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 дізналася, що майже одразу після подання нею Декларації начальником Інспекції без попереднього наказу про призначення позапланової перевірки було видано направлення від 14 червня 2018 року за №583-и, яким у строк з 15 червня 2018 року по 27 червня 2018 року направлено головних спеціалістів сектору інспекційної роботи Інспекції для здійснення позапланової перевірки будівництва належного позивачу житлового будинку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 59).

Як зазначає позивач у позові, підставою для такого направлення стали наказ (розпорядження) Інспекції від 11 квітня 2016 року та службова записка від 13 червня 2018 року щодо перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 08.06.2018 р. № ХК 141181590176.

За матеріалами справи судом встановлено, що 27 червня 2018 року головні спеціалісти Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю ХМР Мамаєва О. В. та Єветличний Є. В. склали на ім`я заступника начальника Інспекції доповідну записку, в якій зазначили про здійснення ними виходу за адресою місцезнаходження побудованого позивачем будинку, в ході якого встановили, що орієнтовні габаритні розміри побудованого будинку та його розташування не відповідають показникам, зазначеним у схемі забудови земельної ділянки позивача (а.с.118-120). З даної доповідної записки також інспекторами зазначено, що на території ділянки знаходяться будівельні матеріали, вікна та двері, які затягнуті плівкою, а на території знаходяться особи, щодо яких фахівцями відповідача було зроблено припущення, що це будівельні робочі.

Судом встановлено, що позивач 20.06.2019 року зверталась до відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України - зі скаргою на рішення про скасування реєстрації декларації (а.с. 66-79). Однак, заходи досудового врегулювання спору не відновили порушених прав ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з наказом начальника Інспекції від 12 липня 2018 року за № 347, яким була скасована реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1 , вважаючи свої права порушеними ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Першою і найважливішою вимогою ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади в мирне володіння майном має бути законним (див. "Іатрідіс проти Греції", § 58, ЄСПЛ 1999-II). Вимога законності, за змістом Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень внутрішнього законодавства і відповідності верховенству права, яке включає в себе свободу від свавілля (див. "Хентріх проти Франції", 22.09.1994 § 42 та "Кушоглу проти Болгарії", §§ 49-62, 10.05. 2007).

Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб`єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Разом із цим, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 2-:-5 ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 321 ЦК України, у випадках передбачених законом, власник може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Статтею 375 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Основними нормативно-правовими актами, що встановлюють правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закон України "Про архітектурну діяльність", Закон України "Про будівельні норми", а також постанови Кабінету Міністрів України та накази профільного Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ухвалені на реалізацію вказаних законів у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності , ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а також "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, будівництво - це не тільки нове будівництво, а і реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

У свою чергу та відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За змістом частини другої ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011,

Відповідно до статті 1 Закону України "Про будівельні норми" будівельні норми - це затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Державні будівельні норми - це нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно із пунктами 3.2, 3.17, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Пунктом 7.2 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельною виробництва" встановлено, що будівельні роботи на об`єкті будівництва мають здійснюватися на підставі декларативно-дозвільних документів на їх виконання у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Частиною 4 цієї статті передбачено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Вказані вище положення Закону, щодо можливості виконання будівельних робіт за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, закріплені й у п. 7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Разом із цим, ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Відповідно до п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 -1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності ", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Згідно п. 15 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ 13.04.2011 за №461, дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру в день її надходження.

Приписами п. 22 Порядку №461 також унормовано, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації декларації вносить до реєстру відповідний запис.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Основні вимоги до містобудівної діяльності, які повинні бути забезпечені при здійснені такої діяльності, визначені у ст. 5 Закону України Про основи містобудування , серед яких розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, а також захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Як зазначено у ст. 24 Закону України "Про основи містобудування", державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Особи, винні у: недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об`єктів; прийнятті в експлуатацію об`єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, несуть відповідальність, передбачену законом (ст. 25 цього Закону).

За приписами пункту 1 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена "Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 за №553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до пп. 1 п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу (п. 6 Порядку №533).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 7 Порядку № 533).

Підставами для проведення позапланової перевірки є у тому числі:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку №533).

Пунктом 9 Порядку №533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Згідно підпункту 1 пункту 11 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У пункті другому частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідальність, визначена зазначеними нормами, настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Проте, як встановлено під час розгляду справи, посадови особи відповідача, здійснюючи вихід за адресою місцезнаходження побудованого позивачем будинку, належним чином ОСОБА_1 не повідомили про такий захід контролю, тобто здійснили зазначений захід за відсутності належного представника суб`єкта містобудування.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_1 направлено лист від 15.06.2018 року № 1710/0/250-18 щодо прибуття до Інспекції для розгляду питання достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 106), проте доказів направлення зазначеного листа ОСОБА_1 і отриманий нею стороною відповідача до матеріалів справи - не надано. Позивач у свою чергу стверджує, що такого листа вона не отримувала.

У відповідності до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. (пункт 14 Порядку № 533).

Пунктом 16 Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У силу вимог пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Проте, судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради припис відносно позивача - не виносився.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки. Також, доказів здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. 61000, м. Харків, в`їзд 2-й Шовковичний, №1 , зокрема, складання відповідного акту перевірки, протоколу або винесення припису зазначеним відповідачем до суду не надано.

Суд зазначає, що комплекс робіт для створення об`єкта архітектури визначений у ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" і включає в себе, у тому числі: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, які визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Разом із тим, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правопорушення у сфері містобудівної діяльності тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем, на підставі зареєстрованого права власності на земельну ділянку (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 29261372 від 14 квітня 2016 року: номер запису про право власності: 14172015) за наявності розробленої та затвердженої проектної документації: складеного і затвердженого Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради будівельного паспорту за реєстраційним № БП-279-2017 на будівництво житлового будинку з господарською спорудою по АДРЕСА_1 - було подано, а Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, в якому відповідно до ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач ОСОБА_1 повідомила про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 .

Після закінчення будівельних робіт, позивачем була подана і декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю - Департаментом ДАБІ у Харківській області була 08.06.2018 року за № ХК-141181590176 08 була зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту.

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові наслідки самочинної забудови, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних або помилкових даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Разом із цим, факт недостовірності даних не повинен ґрунтуватись на припущеннях.

Суд не приймає у якості належного та допустимого доказу твердження відповідача про те, що "орієнтовні" габаритні розміри побудованого будинку та його розташування не відповідають показникам, зазначеним у схемі забудови земельної ділянки позивача, оскільки такі твердження базуються на припущеннях, які не підкріплені відповідними та належними доказами.

У свою чергу частинами 2, 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином відповідач, як суб`єкт владних повноважень дії якого оскаржуються, у даному судовому проваджені має довести обґрунтованість і законність прийнятого ним наказу № 347 від 12.07.2018 на підставі отриманих законним шляхом матеріалів та інформації, які були предметом розгляду саме під час розгляду питання достовірності чи не достовірності інформації наведеної позивачем у декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК № 141181590176 на об`єкті: Будівництво житлового будинку з господарською спорудою, АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи, оскаржуваного наказу та службової записки, а також відзивів відповідачів вбачається, що підставою ухвалення відповідачем оскаржуваного наказу 12.07.2018 проектна документація розроблена позивачем стосовно об`єкту будівництва, не була, а тому не є і предметом розгляду у даній справі.

Відповідачами, у свою чергу, не надано доказів, що перед ухваленням оскаржуваного наказу ним витребовувалась у позивача зазначена проектна документація, і саме результати її дослідження стали причиною скасування реєстрації вищезазначеної декларації.

Відсутні і докази проведення відповідачем будь -яких інших дій та заходів, які передували ухваленню оскаржуваного наказу, на отримання інформації, матеріалів та документів, які могли підтвердити правомірність висновків про те, що є підстави вважати цей об`єкт самочинним будівництвом, як такий, що не відповідає будівельному паспорту та збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд зазначає, що відповідачами не наведене нормативно-правового обґрунтування можливості у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (відповідача) скасовувати декларацію.

Без належного обґрунтування з боку відповідача залишилось і питання правової природи такого документу, складеного за результатом здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, як "Службова записка".

Інформації про визначення терміну цього документу, підстави його складання, форма та зміст, а також наслідки за результатом оформлення "Службової записки" в ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №553 відсутні, а жодного іншого документу за наслідками "перевірки" як то акту перевірки чи протоколу, або приписів, як вказано вище, відповідачем не складалось та до матеріалів справи не надано.

Крім того, як зазначається у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року по справа № 813/213/16, в тексті норми, викладеній в частині 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності сполучник або підкреслює взаємовиключення перелічуваних ситуацій, коли об`єкт визнається самочинним будівництвом. Виходячи з синтаксичної структури речення зазначеної норми об`єкт є самочинним будівництвом якщо він збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Верховним Суд прийшов до висновку про те, що за наявності розробленого та затвердженого проекту об`єкт не може вважатись самочинним будівництвом.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного наказу на підставі узагальнення отриманої інформації під час дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять, жодного об`єктивного доказу чи підтвердження інформації про те, що у декларації зареєстрованої 08 червня 2018 року за № ХК-141181590176, позивачем були наведені які-небудь недостовірні дані, у розумінні ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Виходячи з вищевикладеного, встановлені обставини в своїй сукупності фактично спростовують висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, викладених в доповідній записці.

Зі змісту положень ст. 41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт (п.41).

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва (п. 41.1.).

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту (п. 41.1.1).

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд підкреслює, що застосування неправомірних дій контролюючим органом до позивача є свавільним втручанням та підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції, як право мирно володіти майном. Контролюючий орган, який не дотримався своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

У такому контексті обґрунтованими є посилання позивача на те, що виникненню права власності у ОСОБА_1 , виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права на новостворене нерухоме майно, слугувала та передувала активна участь в такому процесі держави в особі відповідних органів архітектурно-будівельного контролю, які спочатку надали дозвіл на будівництво, процес якого вони були уповноважені контролювати, а потім прийняли без достатніх правових підстав оскаржуваний наказ від 12.07.2018 року №347, яким скасували реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорту.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач належним чином не повідомлявся про проведення перевірки, документи у ОСОБА_1 фахівцями контролюючого органу не витребовувались, за результатами такої перевірки акт не складався, припис щодо усунення порушень - не виносився, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 347 від 12.07.2018 не має належного та законного підґрунтя, не відповідає принципам, закріпленим у ст. ст. 2, 3 КАС України, є втручанням у мирне володіння майном позивачем, захист якого передбачений статтею 1 Першого протоколу №1 до Конвенції, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а наказ визнанню незаконним та скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання відповідачів відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1" (замовник - ОСОБА_1 ) суд зазначає, що з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, ДАБІ України необхідно зобов`язати вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. 61000, м. Харків, в`їзд 2-й Шовковичний. №1".

Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №813/213/16.

Факт порушення прав та інтересів особи у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позовних вимог.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владні суб`єкти не забезпечили реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Виходячи з меж позовних вимог, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 12 липня 2018 року за № 347 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту.

Зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ХК 141181590176 на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з господарською спорудою. АДРЕСА_1" (замовник - ОСОБА_1 ).

Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити запис про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181590176 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243; майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) судові витрати в розмірі 1152,55 (одна тисяча п`ятсот дві гривні 55 копійок) гривень.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) судові витрати в розмірі 1152,50 (одна тисяча п`ятсот дві гривні 55 копійок) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2019 року.

Суддя Бідонько А.