Постанова

від 24.05.2022 по справі 280/1644/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 280/1644/19

адміністративне провадження № К/9901/6450/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (головуючий суддя: Конишева О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (колегія суддів: Панченко О.М., Чередниченко В.Є., Іванов С.М.) у справі №280/1644/19 за позовом Приватного підприємства «ТЕСС» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У квітні 2019 року До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «ТЕСС» (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.12.2018:

№ 0019291407, яким Приватному підприємству «ТЕСС» визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 40 494,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 20 247,00 грн;

№ 0019271407, яким Приватному підприємству «ТЕСС» визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 171 325,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 42 831, 25 грн;

№ 0019281407, яким Приватному підприємству «ТЕСС» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 62 639,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позовну заяву Приватного підприємства «ТЕСС» (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, к.55Б, код ЄДРПОУ 19264090) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.12.2018 № 0019291407, яким Приватному підприємству «ТЕСС» визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 40 494,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 247,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.12.2018 № 0019271407, яким Приватному підприємству «ТЕСС» визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 171 325,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 42 831, 25 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.12.2018 № 0019281407, яким Приватному підприємству «ТЕСС» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 62 639,00 грн.

Стягнуто на користь Приватного підприємства «ТЕСС» (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, к.55Б, код ЄДРПОУ 19264090) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063,04 грн (п`ять тисяч шістдесят три гривні 04 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що факт наявності у позивача документів, а також надання їх до перевірки, у тому числі і податкових накладних, складених у відповідності до вимог податкового законодавства, відповідачем не оспорюється. Отримані податкові накладні від підприємств-контрагентів: ТОВ «ЛЕОБУД Сервіс» (код за ЄДРПОУ 41513387) у грудні 2017 року, ТОВ «ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 41387921) у грудні 2017 року, ТОВ «ТГ «КАСТА» (код за ЄДРПОУ 41504299) у січні 2018 року, ТОВ «БАРДО ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41444811) у січні 2018 року відображено позивачем в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту за 2017 рік та січень 2018 року. Отримані від указаних контрагентів у січні 2018 року роботи та товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме в подальшому реалізовані на Комунальне підприємство «Керуюча компанія Водоканал» Бердянської міської ради. Отже, суд дійшов висновку, що отримання позивачем зазначених робіт та товарів, здійснення розрахунків, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки, при цьому, наявність факту реалізації вказаних будівельних робіт та товарів не спростовується відповідачем у акті перевірки від 30.03.2018 року № 200/08-01-14-15/33561792. Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з врахуванням господарських відносин з ТОВ «ЛЕОБУД Сервіс» (код за ЄДРПОУ 41513387), ТОВ «ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 41387921), ТОВ «ТГ «КАСТА» (код за ЄДРПОУ 41504299), ТОВ «БАРДО ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41444811).

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ПП «ТЕСС» (код ЄДРПОУ 19264090) є юридичною особою, яка зареєстрована 16.02.1993, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 31.10.2018 по 06.11.2018 на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 3668 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «ТЕСС» (код ЄДРПОУ 19264090) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ЛЕОБУД Сервіс» (код за ЄДРПОУ 41513387) у грудні 2017 року, ТОВ «ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 41387921) у грудні 2017 року, ТОВ «ТГ «КАСТА» (код за ЄДРПОУ 41504299) у січні 2018 року, ТОВ «БАРДО ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41444811) у січні 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.11.2018 № 699/08-01-14-07/19264090 (далі за текстом акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ПП «ТЕСС»:

- п. 44.1 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1., п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40 494 грн, у т. ч. по періодах:

- за 2017 рік на загальну суму 40 494 грн;

- п .п. 14.1.36, п .п. 14.1.181, п. п. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), у результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 171 325 грн, у т. ч. по періодах:

- грудень 2017 року у сумі 10 883 грн;

- січень 2018 року у сумі 160 492 грн;

та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість ) на загальну суму 62 639 грн, у т. ч. по періодах:

- грудень 2017 року у сумі 34 160 грн;

- січень 2018 року у сумі 62 639 грн.

Далі, за результатами перевірки на підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2018 року:

- № 0019291407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 40 494,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 20 247,00 грн;

- № 0019271407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 171 325,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 42 831, 25 грн;

- № 0019281407, яким, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 62 639,00 грн.

ПП «ТЕСС» оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги, яке позивач отримав 25.02.2019.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено відсутність у ТОВ «ЛЕОБУД Сервіс» (код за ЄДРПОУ 41513387) у грудні 2017 року, ТОВ «ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 41387921) у грудні 2017 року, ТОВ «ТГ «КАСТА» (код за ЄДРПОУ 41504299) у січні 2018 року, ТОВ «БАРДО ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41444811) відповідних умов для виконання робіт та постачання товару (відсутність трудових ресурсів, іншого джерела походження послуг), відсутність джерел походження реалізованого в адресу ПП «ТЕСС» товару, послуг, а отже ці підприємства фактично не могли здійснювати фінансово-господарські операції з поставки товару (робіт, послуг) на адресу позивача. Враховуючи викладене, відповідач дійшов до висновку, що фактично мало місце отримання результатів робіт (послуг), джерело походження якого не встановлене. Внаслідок відсутності трудових ресурсів та основних засобів, відсутності реальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання товару, підтвердити реальність господарських операцій не має можливості. Також представник відповідача наводить дані кримінального провадження, яке розслідується СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в якому фігурантом проходить ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА «КАСТА» (код за ЄДРПОУ 41504299). А отже, на думку відповідача вбачається здійснення підприємствами-контрагентами позивача нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ПП «ТЕСС» з причин відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність достатнього трудового ресурсу, відсутність основних фондів, виробничих, складських активів, транспортних засобів) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару (робіт, послуг), який реалізовано ПП «ТЕСС».

Матеріалами справи підтверджено, що між ПП «ТЕСС» (Замовник) та ТОВ «ЛЕОБУД Сервіс» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 21/7 від 01.12.2017, відповідно до якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надати Замовнику послуги автотехніки. Надання зазначених послуг за договором підтверджується наданими актами приймання-передачі надання послуг та банківськими виписками, що підтверджує здійснення розрахунків між сторонами.

Між ПП «ТЕСС» та ТОВ «ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ» укладено договір підряду № 1124/2017-ПМЛт від 24.11.2017, згідно з умовами якого ТОВ «ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ» взяло на себе зобов`язання виконати роботи за договором, а саме здійснити зварювання трубопроводу з поліетиленових труб. Виконання робіт за договором підтверджується наданими актами приймання-передачі виконаних робіт та банківськими виписками, якими підтверджено здійснення розрахунків між сторонами.

Між ПП «ТЕСС» та ТОВ «ТГ «КАСТА» укладено договори поставки: № 27/18, № 28/18 та № 29/18 від 05.01.2018, за умовами яких ТОВ «ТГ «КАСТА» взяло на себе зобов`язання здійснити поставку товарів за договором. Здійснення своїх зобов`язань за договором підтверджено наданими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, які досліджені під час судового розгляду.

Між ПП «ТЕСС» та ТОВ «БАРДО ГРУП» укладено договір надання послуг № 20/17 від 01.12.2017. За умовами договору ТОВ «БАРДО ГРУП» взяло на себе зобов`язання надати послуги автотехніки. Надання послуг за договором підтверджується наданими актами приймання-передачі надання послуг та банківськими виписками, що підтверджує здійснення розрахунків між сторонами.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС у Запорізькій області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18 у подібних правовідносинах. Зазначає, що контрагенти позивача у періоді, що перевірявся, не могли здійснювати фінансово-господарські операції внаслідок відсутності трудових ресурсів, основних засобів.

Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 08.04.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Також, абз. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Інших вимог для підтвердження правомірності формування покупцем податкового кредиту з ПДВ Податковим кодексом не встановлено.

Таким чином, витрати та податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування відповідним податком мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тобто будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18 у подібних правовідносинах.

Розглядаючи вказані справи, Верховний Суд сформував позицію, що первинні документи є обов`язковим, але не виключним доказом здійснення господарських операцій. Предметом доказування у справах, пов`язаних із формуванням платником ПДВ податкового кредиту, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту. До таких обставин належать, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку платника ПДВ суму податку з підстав нереальності (безтоварності) операції. У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Однак Суд зазначає, що у вказаних постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статей 134, 198 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що інформація стосовно податкових накладних за спірний період знаходиться у базі даних «Єдиний реєстр податкових накладних». В ході перевірки встановлено, що контрагентами-постачальниками своєчасно задекларовано податкові зобов`язання, податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено в акті перевірки. Отримані податкові накладні від підприємств-контрагентів відображено позивачем в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту за 2017 рік та січень 2018 року.

Щодо посилання скаржника на наявність кримінального провадження, фігурантом якого є зокрема ТОВ «ТГ «КАСТА», судами обґрунтовано ураховано, що згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Судами ураховано, що наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції.

Отже, в результаті дослідження документів, складених на підтвердження виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а також враховуючи види діяльності позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і в сукупності з іншими документами є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача та їх зв`язку з його господарською діяльністю.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, а висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко