Постанова

від 09.12.2020 по справі 280/1644/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1644/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (повний текст складено 25.11.2019 р., суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя) у справі №280/1644/19

за позовом Приватного підприємства ТЕСС

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У квітні 2019 року ПП ТЕСС звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.12.2018:

- № 0019291407, яким ПП ТЕСС визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 40 494,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 20 247,00 грн.;

- № 0019271407, яким ПП ТЕСС визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі

171 325,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 42 831, 25 грн.;

- № 0019281407, яким ПП ТЕСС зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 62 639,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 позовні вимоги задоволено.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано протиправністю висновків податкового органу, що викладені у акті перевірки ПП ТЕСС , про відсутність у періоді, що підлягав перевірці, факту реального здійснення фінансово-господарських операцій між ним та його контрагентами-постачальниками: ТОВ ЛЕОБУД Сервіс , ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ , ТОВ ТГ КАСТА , ТОВ БАРДО ГРУП .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на обставини, що викладені у акті перевірки ПП ТЕСС , зокрема, щодо наявності негативної податкової інформації відносно його контрагентів-постачальників, яка свідчить про неможливість виконання ними своїх зобов`язань за спірними угодами. Також, скаржник вказав на наявність кримінального провадження, фігурантом якого є ТОВ ТГ КАСТА , що свідчить про фіктивність укладених з вказаним контрагентом угод. З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні 09.12.2020 за клопотанням скаржника допущено його заміну з Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на належного - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Також, у судовому засіданні 09.12.2020 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання 09.12.2020 свого представника не направив, з клопотанням про відкладення судового розгляду до суду не звертався.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 31.10.2018 по 06.11.2018 на підставі наказу від 30.10.2018 № 3668 службовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП ТЕСС (код ЄДРПОУ 19264090) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ ЛЕОБУД Сервіс (код за ЄДРПОУ 41513387) у грудні 2017 року, ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ (код за ЄДРПОУ 41387921) у грудні 2017 року, ТОВ ТГ КАСТА (код за ЄДРПОУ 41504299) у січні 2018 року, ТОВ БАРДО ГРУП (код за ЄДРПОУ 41444811) у січні 2018 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2018

№ 699/08-01-14-07/19264090.

Перевіркою встановлено порушення ПП ТЕСС :

- п. 44.1 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1., п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40494 грн., у т. ч. по періодах:

- за 2017 рік на загальну суму 40 494 грн.

- п. п. 14.1.36, п .п. 14.1.181, п. п. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 171325 грн., у т.ч. по періодах:

- грудень 2017 року у сумі 10883 грн.;

- січень 2018 року у сумі 160492 грн.

та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість ) на загальну суму 62639 грн., у т.ч. по періодах:

- грудень 2017 року у сумі 34160 грн.;

- січень 2018 року у сумі 62639 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2018 року:

- № 0019291407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 40494,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 20247,00 грн.;

- № 0019271407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 171325,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 42831, 25 грн.;

- № 0019281407, яким, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 62639,00 грн.

ПП ТЕСС оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача ДФС України прийнято рішення про відмову в її задоволенні, яке позивач отримав 25.02.2019.

Правомірність винесення ГУ ДФС у Запорізькій області вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом оскарження у межах цієї адміністративної справи.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПП ТЕСС (Замовник) та ТОВ ЛЕОБУД Сервіс (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 21/7 від 01.12.2017, відповідно до якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надати Замовнику послуги автотехніки. Надання зазначених послуг за договором підтверджується наданими актами приймання-передачі надання послуг та банківськими виписками, що підтверджує здійснення розрахунків між сторонами.

Між ПП ТЕСС та ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ укладено договір підряду № 1124/2017-ПМЛт від 24.11.2017, згідно умов якого ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ взяло на себе зобов`язання виконати роботи за договором, а саме здійснити зварювання трубопроводу з поліетиленових труб. Виконання робіт за договором підтверджується наданими актами приймання-передачі виконаних робіт та банківськими виписками, якими підтверджено здійснення розрахунків між сторонами.

Між ПП ТЕСС та ТОВ ТГ КАСТА укладено договори поставки: № 27/18, № 28/18 та № 29/18 від 05.01.2018, за умовами яких ТОВ ТГ КАСТА взяло на себе зобов`язання здійснити поставку товарів за договором. Здійснення своїх зобов`язань за договором підтверджено наданими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, які досліджені під час судового розгляду.

Між ПП ТЕСС та ТОВ БАРДО ГРУП укладено договір надання послуг № 20/17 від 01.12.2017. За умовами договору ТОВ БАРДО ГРУП взяло на себе зобов`язання надати послуги автотехніки. Надання послуг за договором підтверджується наданими актами приймання-передачі надання послуг та банківськими виписками, що підтверджує здійснення розрахунків між сторонами.

Отже, під час судового розгляду наданими позивачем документами підтверджено, що господарські операції ПП ТЕСС з підприємствами-контрагентами у перевіряємий період носили реальний характер. Позивачем надані належним чином засвідчені копії документів на підтвердження господарських взаємовідносин з підприємствами-контрагентами, які також були досліджені податковим органом під час проведення перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що операції ПП ТЕСС з його контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності ПП ТЕСС при здійсненні вказаних операцій у перевіряємому періоді.

Актом перевірки зафіксовано наявність укладених договорів надання послуг з усіма підприємствами-контрагентами. Будь-яких зауважень щодо правильності їх оформлення в акті перевірки не зазначено. Крім того, факт реальності здійснення операцій з вказаними контрагентами підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, наявністю складських приміщень для розміщення придбаного товару, розрахунками сторін у безготівковій формі, які були надані платником податків при проведенні перевірки.

Також, судом першої інстанції встановлено, що отримані від ТОВ ЛЕОБУД Сервіс у грудні 2017 року, ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ у грудні 2017 року, ТОВ ТГ КАСТА у січні 2018 року, ТОВ БАРДО ГРУП у січні 2018 року роботи та товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме в подальшому реалізовані на Комунальне підприємство Керуюча компанія Водоканал Бердянської міської ради, що призвело до зміни його майнового стану.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що кожен контрагент-постачальник та ПП ТЕСС в період провадження своєї господарської діяльності мали відповідну правосуб`єктність та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Щодо жодного з контрагентів-постачальників позивача не було відомостей, які б свідчили про їх протиправну, протизаконну чи фіктивну діяльність чи наявність будь-яких інших дефектів правового статусу про що б міг бути обізнаний позивач. У зазначених контрагентів не були зняті податкові зобов`язання та не складалося податковими органами податкових повідомлень-рішень, вони належним чином видавали супровідні документи на товар та послуги, своєчасно та у відповідності з вимогами чинного законодавства реєстрували та декларували свої податкові зобов`язання.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Також, абз. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Інших вимог для підтвердження правомірності формування покупцем податкового кредиту з ПДВ Податковим кодексом не встановлено.

Судом першої інстанції встановлено та скаржником не заперечується, що інформація стосовно податкових накладних за спірний період знаходиться у базі даних Єдиний реєстр податкових накладних . В ході перевірки встановлено, що контрагентами-постачальниками своєчасно задекларовано податкові зобов`язання, податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено в акті перевірки.

Отримані податкові накладні від підприємств-контрагентів: ТОВ ЛЕОБУД Сервіс у грудні 2017 року, ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ у грудні 2017 року, ТОВ ТГ КАСТА у січні 2018 року, ТОВ БАРДО ГРУП у січні 2018 року відображено позивачем в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту за 2017 рік та січень 2018 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Водночас, доказів порушень відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, податковим органом до суду не надано.

Також, судом першої інстанції при вирішенні справи вірно враховано, що контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та його контрагентами-постачальниками не дійсними.

Щодо посилання скаржника на наявність кримінального провадження, фігурантом якого є зокрема ТОВ ТГ КАСТА , колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироків, винесених судом за результатами вищевказаного кримінального провадження, які набрали законної сили, скаржником не надано.

Водночас, наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції.

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.08.2019 по справі № 520/8681/18.

Також, при вирішенні цієї справи судом враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої платник податків не має нести відповідальності за протиправні дії своїх контрагентів. Така позиція висловлена у справах Інтерсплав проти України , Булвес проти Болгарії та інших.

Верховний Суд також неодноразово висловлював правову позицію в своїх постановах у справах № 813/1974/17 від 27.02.2018 р., № 802/1853/16-а та інших, де мова йде про неможливість безпідставного поширення судом висновку про фіктивність підприємства на відносини з усіма контрагентами; зазначається, що суд повинен перевірити зв`язок між фіктивністю підприємства, встановленою вироком суду, який набрав законної сили, та нереальністю господарських операцій позивача та його контрагентів. У разі, коли вирок взагалі не містить конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи , він не може бути належним доказом нереальності господарських операцій відповідного підприємства з контрагентами та не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування податкового кредиту (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а). Крім того, суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі № 826/1571/16).

Отже, можливо зі сторони контрагентів-постачальників позивача мають місце порушення норм податкового законодавства, але це знаходиться поза межами предмету спору та не доведено скаржником, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає за необхідне дотримуватися позиції, викладеної в п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко і Лозенко проти України . Відповідно до вказаної позиції суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівами . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не зобов`язаний відстежувати джерело походження товару, який реалізовувався його контрагентами, а в разі встановлення контролюючим органом таких фактів відповідальність має нести саме та особа, яка вводить товар в обіг, а не добросовісний набувач.

Отже, враховуючи наявність у позивача первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, виконання робіт та надання послуг, приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, вказані контрагенти позивача на момент здійснення операцій зареєстровані у встановленому законом порядку як платники ПДВ, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем цілком правомірно здійснене декларування суми податкового кредиту та податку на прибуток підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність формування позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з врахуванням господарських відносин з ТОВ ЛЕОБУД Сервіс (код за ЄДРПОУ 41513387), ТОВ ПОЛІМОНТАЖЛАЙТ (код за ЄДРПОУ 41387921), ТОВ ТГ КАСТА (код за ЄДРПОУ 41504299), ТОВ БАРДО ГРУП (код за ЄДРПОУ 41444811), а відтак, висновок, зроблений скаржником в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті скаржником на підставі встановлених перевіркою порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (правонаступник Головне управління ДПС у Запорізькій області) - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 280/1644/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16.12.2020 р.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов