Рішення

від 20.07.2010 по справі 44/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/253 20.07.10

За позовом Засту пника Генерального прокурор а України в інтересах держав и в

особі Міністерства оборони України

До Товар иства військових мисливців т а рибалок Збройних сил Украї ни

Третя особа без

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні відповідача Міністерство юстиції України

про визнан ня недійсним першого речення ч. 1 п. 1.4. Статуту

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Ко валець І.М. (довіреність № 220/8/ д від 11.01.2010 р.)

від відповідача Гу рін М.М. (голова центральної ради, протокол від 04.04.2002 р.)

від прокуратури не з' явився

від третьої особи Го ловатенко О.М. (довіреність № 29-22/92 від 18.03.2010 р.)

Рішення прийняте 20.07.2010 р., оскі льки в судових засіданнях 27.04.20 10 р., 18.05.2010 р. розгляд справи відкл адався у відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуа льного кодексу України, в суд ових засіданнях 07.06.2010 р. та 29.06.2010 р . оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процес уального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генеральног о прокурора України (далі - п рокурор) звернувся до господ арського суду міста Києва в і нтересах держави в особі Мі ністерства оборони Україн и (далі - позивач) з позовною з аявою до Товариства військов их мисливців та рибалок Збро йних сил України (далі - відп овідач) про визнання недійсн им першого речення ч. 1 п. 1.4. Стат уту відповідача.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 06.04.2010 року по рушено провадження, залучено до участі у справі в якості тр етьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство юстиції Ук раїни та призначено розгляд справи на 27.04.2010 року.

Представник позивача в суд овому засіданні надав усні п ояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні ви моги з підстав, викладених в п озовній заяві № 10/4-34763-10 від 19.03.2010 р., та просив суд задовольнити ї х в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти по зову заперечував, та просив в задоволенні позову відмовит и в повному обсязі, посилаючи сь на те, що спірні положення С татуту не суперечать вимогам законодавства.

Представник третьої особи надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник прокуратури в судове засідання не з' явив ся, про причини неявки суд не п овідомив.

Розглянувши подані сторон ами матеріали, заслухавши по яснення представників сторі н, всебічно і повно з' ясував ши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні ви моги, Господарський суд міст а Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2008 р. позачерговою конф еренцією відповідача затвер джені зміни до його Статуту, я кі зареєстровані Міністер ством юстиції України (нака з № 1587/5 від 18.09.2008 р.).

Відповідно до п. 1.1. Статуту в ідповідача (зі змінами внесе ними 12.06.2008 р.) останній є доброві льною Всеукраїнською громад ською некомерційною організ ацією, яка об' єднує мисливц ів, рибалок та туристів, зокре ма з числа військовослужбовц ів, робітників і службовців З бройних Сил України, інших си лових Міністерств та від омств, а також їх пенсіонерів та членів їх сімей.

Згідно з п. 1.4. Статуту відпов ідача (зі змінами внесеними 12. 06.2008 р.) останній є правонаступн иком майна і фінансових ресу рсів (прав і обов' язків) Війс ьково - мисливського товари ства Збройних Сил СРСР, розта шованого на території Україн и.

В порядку ст. 1 Закону Україн и від 10.09.1991 р. “Про підприємства , установи та організації сою зного підпорядкування, що ро зташовані на території Украї ни” майно та фінансові ресур си підприємств, установ, орга нізацій та інших об' єктів с оюзного підпорядкування, роз ташованих на території Украї ни, є державною власністю Укр аїни.

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни від 10.09.1991 р. “Про підприєм ства, установи та організаці ї союзного підпорядкування, що розташовані на території України” рішення державних о рганів, органів громадських, політичних, кооперативних, і нших організацій і підприємс тв, посадових осіб, а також дог овори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі закон одавства СРСР щодо зміни вла сника і форм власності, а тако ж створення акціонерних та с пільних підприємств за участ ю органів влади та управлінн я Союзу РСР після прийняття П останови Верховної Ради Укра їни від 24 серпня 1991 року "Про про голошення незалежності Укра їни" без узгодження з відпові дними органами управління, в изначеними Кабінетом Мініст рів України, вважаються неді йсними.

Згідно з п. 1 постанови Верхо вної Ради України від 04.02.1994 р. № 39 43-ХІІ “Про майно загальносоюз них громадських організацій колишнього Союзу РСР” тимча сово, до законодавчого визна чення суб'єктів права власно сті майна загальносоюзних гр омадських організацій колиш нього Союзу РСР, розташовано го на території України, зазн ачене майно є загальнодержав ною власністю.

В порядку п. 2 постанови Верх овної Ради України від 04.02.1994 р. № 3943-ХІІ “Про майно загальносою зних громадських організаці й колишнього Союзу РСР” Кабі нету Міністрів України до 1 бе резня 1994 року у встановленому порядку визначити органи уп равління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступникі в вищезгаданого майна.

Положеннями постанови Каб інету Міністрів України від 13.01.1995 № 18 "Про визначення органів управління майном загальнос оюзних громадських організа цій колишнього Союзу РСР" на Міністерство оборони Укра їни покладено повноваження о ргану управління майном підп риємств, організацій та об' єктів військово-мисливськог о товариства Збройних Сил СР СР.

Судом в порядку ст. 35 Господа рського процесуального коде ксу України враховані факти, встановлені рішенням Господ арського суду міста Києва ві д 05.12.2002 р. № 18/375 (02-2-18/12485), залишеним без змін постановою Верховного Суду України від 18.11.2003 р.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що перше речення ч . 1 п. 1.4. Статуту відповідача суп еречить законодавству Украї ни.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Господ арського кодексу України ста тут суб' єкта господарюванн я може містити відомості, що н е суперечать законодавству.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону Украї ни "Про об'єднання громадян" ст атутний документ об'єднання громадян не повинен суперечи ти законодавству України.

Суд критично ставиться до д оводів відповідача стосовно того, що розподільчий акт від 03.02.1994 р. про перехід майна та фін ансових ресурсів (прав та обо в' язків) Військово-мисливсь кого товариства Збройних Сил СРСР у зв' язку з припинення м його діяльності шляхом рео рганізації (розподілу) до від повідача є підтвердженням пр авомірного правонаступницт ва відповідача, оскільки так ий акт всупереч ст. 4 Закону Ук раїни від 10.09.1991 р. “Про підприєм ства, установи та організаці ї союзного підпорядкування, що розташовані на території України” затверджений голов ою Центральної ради Загально армійського мисливського то вариства без узгодження з ві дповідними органами управлі ння, визначеними Кабінетом М іністрів України.

В порядку ст. 121 Конституції У країни на органи прокуратури покладено функцію представн ицтва інтересів держави в су ді у випадках, визначених зак оном.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Зако ну України “Про прокуратуру” при виявленні порушень зако ну прокурор або його заступн ик у межах своєї компетенції мають право, зокрема звертат ись до суду з заявами про захи ст прав і законних інтересів громадян, держави, а також під приємств та інших юридичних осіб.

В порядку ч. 1 ст. 33 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Враховуючи те, що наявні у с праві матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позив ача, позов визнається обґрун тованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсяз і.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інф ормаційно - технічне забезп ечення судового процесу у су мі 236,00 грн. підлягають стягненн ю з відповідача.

Враховуючи викладене, керу ючись ст. 121 Конституції Украї ни, ст. 20 Закону України “Про пр окуратуру”, ст. ст. 1, 4 Закону Ук раїни від 10.09.1991 р. “Про підприєм ства, установи та організаці ї союзного підпорядкування, що розташовані на території України”, п. п. 1, 2 постанови Вер ховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3943-ХІІ “Про майно загальносо юзних громадських організац ій колишнього Союзу РСР”, пос тановою Кабінету Міністрів У країни від 13.01.1995 № 18 "Про визначен ня органів управління майном загальносоюзних громадськи х організацій колишнього Сою зу РСР", ст. 13 Закону України "Пр о об'єднання громадян", ст. 57 Гос подарського кодексу України , та ст. ст. 32, 33, 35, 44, 47, 49, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, Господарський суд м іста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним перше р ечення ч. 1 п. 1.4. Статуту товарис тва військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (нова редакція), затвердженог о зі змінами позачерговою ко нференцією від 12.06.2008 р. та зареє строваного наказом Мініст ерства юстиції України від 18.09.2008 р. № 1587/5, з наступним текстом : “Товариство є правонаступн иком майна і фінансових ресу рсів (прав і обов' язків) Війс ьково - мисливського товари ства Збройних Сил СРСР, розта шованого на території Україн и”.

3. Стягнути з товариства вій ськових мисливців та рибалок Збройних Сил України (03049, м. К иїв, просп. Повітрофлотський , 1, код ЄДРПОУ 19356706) в дохід Дер жавного бюджету України 85 (віс імдесят п' ять) грн. 00 коп. держ авного мита та 236 (двісті тридц ять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне заб езпечення розгляду справи.

4. Видати наказ.

Рішення вступає в за конну силу після десятиденно го терміну з дня його прийнят тя, оформленого у відповідно сті до ст. ст. 84. 85 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Рішення може бути оскаржен е до Київського апеляційного господарського суду або до В ищого господарського суду Ук раїни в строки, передбачені с т. 93 Господарського процесуал ьного кодексу України або ст . 110 Господарського процесуаль ного кодексу України відпові дно.

Суддя П.П.Чеберяк