Постанова

від 17.05.2022 по справі 912/1510/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 року м.Дніпро Справа № 912/1510/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Шелепова Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 і Фермерського господарства "Степол Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р. у справі №912/1510/21

за позовом Селянського фермерського господарства "Стегарь", м. Мала Виска, Кіровоградська область

до Фермерського господарства "Степол Агро", м. Мала Виска, Кіровоградська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Маловисківська міська рада (ОТГ), м. Мала Виска, Кіровоградська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2. ОСОБА_1 , м. Мала Виска, Кіровоградська область;

3. державний реєстратор Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександр Володимирович, м. Кропивницький

про визнання права постійного користування земельними ділянками та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р. у справі №912/1510/21 (повний текст складено - 31.12.2021р., суддя - Глушков М.С., м.Кропивницький) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано за Селянським фермерським господарством "Стегарь" право постійного користування земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, що розташована на території Маловисківської міської ради, за державним актом на право постійного користування землею серія КР 74 МВ від 14.02.1995р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2020р., індексний номер рішення 53368737, в частині державної реєстрації права постійного користування Фермерським господарством "Степол Агро" на земельну ділянку площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010. Визнано за Селянським фермерським господарством "Стегарь" право постійного користування земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, що розташована на території Маловисківської міської ради, за державним актом на право постійного користування землею серія КР 74 МВ від 14.02.1995р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2020р., індексний номер рішення 53367331, в частині державної реєстрації права постійного користування Фермерським господарством "Степол Агро" на земельну ділянку площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009. Стягнуто з Фермерського господарства "Степол Агро" на користь Селянського фермерського господарства "Стегарь" 9080,00 грн. судового збору.

Вказане рішення мотивовано тим, що:

- матеріали справи не містять доказів реєстрації ОСОБА_1 фермерського господарство в період до грудня 1995 року;

- станом на 14.02.1995р. (дата видачі Державного акту 1995 року) порядок реєстрації фермерського господарства було передбачено статтею 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у відповідній редакції;

- ОСОБА_1 на момент створення ФГ "Степол Агро" мав зареєстроване право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 площею 1,7587 га;

- позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, прагне відновити своє право постійного користування на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, які на сьогоднішній день існують в межах земельної ділянки, виданої на підставі Державного акта Серія КР 74МВ від 14.02.1995р.;

- матеріалами справи і поясненнями представників сторін підтверджується фактичне використання ФГ "Степол Агро" спірних земельних ділянок.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

ОСОБА_1 (третя особа) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р., відмовити у задоволенні позову повністю, стягнути з Селянського фермерського господарства "Стегарь" на користь ОСОБА_1 253620,00 грн., з яких 13620 грн. судового збору та 240000 грн. витрат на правничу допомогу.

Також, Фермерське господарство "Степол Агро" (відповідач) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р., відмовити у задоволенні позову повністю, стягнути з Селянського фермерського господарства "Стегарь" на користь Фермерського господарства "Степол Агро" 253620,00 грн., з яких 13620 грн. судового збору та 240000 грн. витрат на правничу допомогу.

2.1. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.

Апеляційна скарга третьої особи мотивована тим, що:

- суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; судом не з`ясовано обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, застосовано закон, який не підлягає застосуванню у справі; грубе і системне порушення норм процесуального права судом, призвело до ухвалення неправосудного рішення;

- враховуючи характер правовідносин та обраний спосіб захисту - відповідачем у справі має бути особа, яка не визнає наявного у позивача права або має до цього майна власний інтерес. Такою особою є виключно громадянин ОСОБА_1 і суд зобов`язаний був відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача;

- СФГ "Стегарь" створено 25.02.1991р. як "підприємство" і воно не має жодного відношення до норм ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство", який набув чинності в грудні 1991 року;

- суд першої інстанції усунувся від надання оцінки доказам, які в обґрунтування своєї позиції були надані ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка з 1992 по 2020 рік використовувалась ОСОБА_1 без створення відповідного фермерського господарства. Земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні СФГ "Стегарь" за ч.1 ст.397 ЦК України. Після створення, на підставі акта на право користування землею Б№010493, фермерського господарства "Степол Агро" до останнього перейшло право користування земельною ділянкою;

- ФГ "Степол Агро" діючи у спосіб встановлений нормою ст. 400 ЦК України звернулось до СФГ "Стегарь" з вимогою про повернення майна. СФГ "Стегарь" повернуло це майно в 2020 році законному володільцю. ФГ "Степол Агро" з 2020 року використовує земельну ділянку за призначенням;

- користуючись тим, що первинна документація відносно земельної ділянки була втрачена, використовуючи підробні письмові докази - представники СФГ "Стегарь" намагаються заволодіти чужим майном;

- з урахуванням встановлення факту підробки основних документів (рішення №72 та акту КР74МВ) ФГ "Степол Агро" вносились відповідні зміни до Статуту господарства та реєстраційних відомостей про земельні ділянки господарства.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що:

- позивачем не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права (неправильне тлумачення закону та застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне застосування висновків Верховного Суду);

- ФГ "Степол Агро" не має жодного правовідношення ні до СФГ "Стегарь", ні до документа, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог;

- апелянт зазначає, що в аналогічній справі №912/3600/20 за участі цих сторін з приводу прав на цю ж таки земельну ділянку, суд погодився із думкою СФГ "Стегарь" з приводу характеру спірних правовідносин та встановив корпоративний характер спору. З урахуванням висновку суду в іншій справі - вимоги з приводу визнання СФГ "Стегарь" не стосуються ФГ "Степол Агро". Відмова від заміни відповідача у справі або залучення співвідповідача є окремою і самостійною підставою для відмови у позові. Суд першої інстанції зобов`язаний був відмовити у задоволенні позову, у зв`язку із недоведеністю обставин, на які посилався позивач. Документи надані позивачем в копіях суд не мав брати до уваги так як норма ч.6 ст.91 ГПК України має імперативний характер і не містить дискреції (п.7.3.2. постанови ВПВС від 08.06.2021р. у справі №906/1336/91);

- скаржник наполягає на тому, що жодна з вимог не стосується відповідача у справі, так як у позові відсутні будь-які вимоги саме до ФГ "Степол Агро". Відповідач звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц вказано, що "Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження №12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) та багатьох інших. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76)."

- скаржник також звертає увагу, що відповідачем заявлялось клопотання про витребування справи 912/3600/20, однак суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю ухвалою. Скаржник підкреслює, що у справі 912/3600/20 відсутня половина письмових доказів, які зібрані у справі №912/1510/21. Спір у справі №912/1510/21 є іншим, так як ґрунтується на нормах ст.1-9 ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство" в редакціях 1991-1995 років. ОСОБА_1 наполягає на тому, що СФГ "Стегарь" створено 28.02.1991р. як підприємство за нормами законодавства ще радянської України.

2.2. Узагальнені доводи учасників провадження у справі, викладені у відзивах на апеляційні скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Позивач не погоджується з думкою апелянта, що ФГ "Степол Агро" є неналежним відповідачем і не має відношення до спірних правовідносин. На переконання позивача, ФГ "Степол Агро" є належним відповідачем у даній справі тому, що СФГ "Стегарь" оспорюється право користування спірними земельними ділянками за ФГ "Степол Агро". Позивач вважає недоречним посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц, оскільки існуючий судовий спір має іншу правову природу ніж той, на який посилається скаржник. Зокрема, в вищезазначеному прикладі представником прокурора оскаржувалось рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі права власності та ставилось питання про скасування виданих свідоцтв на право власності та повернення земельних ділянок із незаконного володіння. В нашому спорі власником спірних земельних ділянок є Маловисківська міська рада (третя особа), право власності якої ніким не ставиться під сумнів і не оскаржується.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу третьої особи просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначає, що законодавством, чинним на момент створення СФГ "Стегарь", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. В матеріалах справи є копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №541246, яке підтверджує, що Селянське (фермерське) господарство "Стегарь", ідентифікаційний код юридичної особи: 23092938, місцезнаходження: 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, буд. 34А, зареєстровано Маловисківською РДА 02.12.1995 року. Реєстраційною палатою Маловисківської райдержадміністрації 02.12.1995 року видано свідоцтво №23092938 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Фермерського господарства ОСОБА_1 . На даний час зазначені правочини (свідоцтва про державну реєстрацію) СФГ " ОСОБА_2 чи іншими заінтересованими особами не оскаржені, тобто чинні.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022р. відкрито апеляційні провадження у справі, розгляд апеляційних скарг призначено на 13.04.2022р.

За наказом голови суду №14 від 04.03.2022р. розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом з 09.03.2022 не відбувався, у зв`язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України до усунення зазначених обставин. Таким чином, розгляд даної справи, призначений у судовому засіданні на 13.04.2022р. не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2022р. розгляд апеляційних скарг призначено на 18.05.2022р.

В судовому засіданні 18.05.2022р. представники сторін надали пояснення по апеляційним скаргам, після чого судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Маловисківської районної ради народних депутатів від 28.07.1992р. №72 "Про затвердження проектів відведення земель фермерським господарствам" ОСОБА_1 відведено земельну ділянку загальною площею 51,2 га (т.1 а.с.33).

14.02.1995р. на підставі зазначеного рішення головою Маловисківської районної ради було видано громадянину ОСОБА_1 Державний акт серія та номер КР 74 МВ на право постійного користування землею, згідно з яким останньому у постійне користування видана земельна ділянка площею 50,5 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Маловисківської міської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124.

Реєстраційною палатою Маловисківської райдержадміністрації 02.12.1995р. видано свідоцтво №23092938 про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності Фермерське господарство ОСОБА_1 (т.1 а.с.36).

В подальшому ОСОБА_1 , діючи відповідно до ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство" від 22.06.1993р. та рішення №72 від 28.07.1992р. Маловисківської районної ради народних депутатів, створив Селянське фермерське господарство "Стегарь", код ЄДРПОУ 23092938, дата державної реєстрації - 02.12.1995р.

Відповідно до статуту Селянського (фермерського) господарства "Стегарь", на титульному аркуші якого міститься відмітка про його реєстрацію за розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №51-р від 29.01.1997р., це господарство створюється відповідно до рішення Маловисківської районної ради народних депутатів №72 від 28.07.1992, головою господарства є ОСОБА_1 (т.1 а.с.37-39).

30.03.2012р. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу передав належну йому частку СФГ "Стегарь" громадянину ОСОБА_3 (т.1 а.с.41).

У відповідності до п. 4.4 договору - з моменту державної реєстрації змін до установчих документів фермерське господарство "Стегарь" - відбувається одночасний перехід до покупця всіх прав та обов`язків, що належали продавцю, як засновнику фермерського господарства "Стегарь".

Зазначені зміни до статуту СФГ "Стегарь" було зареєстровано державним реєстратором Маловисківської РДА Руденко В.І. 04.05.2012р. номер запису 14311050010000422 (т.3 а.с.151-161).

На час звернення до суду, у відповідності до статуту СФГ "Стегарь" від 10.07.2018р., засновниками господарства є ОСОБА_3 з часткою 99% та ОСОБА_1 з часткою 1%.

Вищезазначена земельна ділянка загальною площею 50,5 га використовується СФГ "Стегарь" з моменту створення господарства за цільовим призначенням.

Згідно з п. 5.3 статуту СФГ "Стегарь" від 10.07.2018р. у користуванні господарства, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія КР 74 МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124 від 14.02.1995р., перебуває земельна ділянка площею 50,5 га, яка розташована на території Маловисківської міської ради.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. у справі №340/1650/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили, встановлено таке: "У ході розгляду справи суд, співставивши план зовнішніх меж землекористування, доданий до державного акту на право постійного користування землею серії КР74МВ від 14.02.1995 року, виданого ОСОБА_1 , з даними Публічної кадастрової карти України, установив, що в межах цієї земельної ділянки площею 50,5 га, розташованої у м. Мала Виска Кіровоградської області, сформовано 9 земельних ділянок, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі за такими кадастровими номерами: 3523110100:02:000:0541 - площею 2,4571 га, 3523110100:02:000:0543 - площею 6,4555 га, 3523110100:02:000:5311 - площею 1,988 га, 3523110100:02:000:5313 - площею 1,9938 га, 3523110100:02:005:5314 - площею 2 га, 3523110100:02:000:5315 - площею 2 га, 3523110100:50:018:0001 - площею 1,7587 га, 3523110100:02:005:0009- площею 1,0848 га, 3523110100:02:005:0010 - площею 26,5951 га.

Як свідчать витяги з Державного земельного кадастру, надані суду відповідачем, державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:000:0541 3523110100:02:000:0543 проведена у Державному земельному кадастрі 17.10.2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 10.10.2013 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:000:5311, 3523110100:02:000:5313 проведена у Державному земельному кадастрі 05.12.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 19.09.2016 року, а форма власності цих земельних ділянок - приватна.

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:5314, 3523110100:02:000:5315 проведена у Державному земельному кадастрі 05.12.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 19.09.2016 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

Державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 у Державному земельному кадастрі проведена 18.06.2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 04.06.2018 року, а форма власності земельної ділянки - комунальна.

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010 проведена у Державному земельному кадастрі 17.07.2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.05.2020 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд установив, що власниками цих земельних ділянок комунальної власності є Маловисківська міська рада, а власниками земельних ділянок приватної власності є фізичні особи.

Наведене свідчить, що земельна ділянка площею 50,5 га, розташована у м. Мала Виска Кіровоградської області, яка, як стверджує позивач, перебуває у його постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР74МВ від 14.02.1995 року, не належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення, розпорядження якими здійснює ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Територія цієї земельної ділянки поділена на 9 окремих земельних ділянок, 7 з яких перебувають у комунальній власності, а 2 - вже передані у приватну власність, що підтверджується відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тож фактична площа земельної ділянки, якою може володіти та користуватися позивач на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КР74МВ від 14.02.1995 року, є меншою від площі, вказаної у цьому акті, а конфігурація (межі) земельної ділянки є іншими".

Вказані обставини щодо поділу земельної ділянки за Державним актом 1995 року також визнаються учасниками справи і матеріали справи містять витяги з технічної документації по інвентаризації 2013 та 2018 років".

Згідно з даними Публічної кадастрової карти до складу зазначеної земельної ділянки площею 50,5 га, яка надавалась СФГ "Стегарь" входять як окремі частки 9 земельних ділянок.

09.06.2020р. Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №11-9734/14-20-С, відповідно до якого надано згоду ОСОБА_1 на відновлення меж земельної ділянки площею 50,5000га, що перебуває в його постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування серія КР №74 МВ від 14.02.1995, із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області (т.1 а.с.223).

Наказом передбачено, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) підлягає затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на місцевості ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства площею 5,0848 га та 26,5971 га (т.1 а.с.224-230).

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010 проведена у Державному земельному кадастрі 17.07.2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.05.2020 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу частки статутного капіталу СФГ "Стегарь від 30.07.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зобов`язався передати 1% статутного капіталу СФГ "Стегарь" у власність ОСОБА_1

Новоукраїнською РДА не виконано вимог ухвали суду від 07.12.2021р. та не надано оригінальний примірник реєстраційної справи СФГ "Стегарь".

Натомість, Новоукраїнською РДА надано належним чином завірену копію реєстраційної справи СФГ "Стегарь" (т.3 а.с.87-338), де міститься вказаний договір, протокол зборів засновників СФГ "Стегарь" від 10.07.2018, згідно з яким включено до складу засновників СФГ "Стегарь" ОСОБА_1 з часткою 1% та затверджено нову редакції статуту (т.3 а.с.321-324).

Згідно зі статутом СФГ "Стегарь" в редакції 2018 року засновниками господарства є ОСОБА_3 з часткою 99% та ОСОБА_1 з часткою 1% (т.3 а.с.310-320).

Відповідно до п. 5 п. 5.1, п. 5.3 Статуту від 10.07.2018 землі господарства складаються із земельної ділянки або водного об`єкту, що перебувають на праві постійного користування у членів або засновників господарства. На підставі п. в) п. 5.1 статуту Господарства у користуванні Господарства, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія КР 74МВ зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124 від 14.02.1995р. перебуває земельна ділянка площею 50,5 га, яка розташована на території Маловисківської міської ради.

Разом з цим, згідно з протоколом №1 зборів засновників від 15.03.2020р. ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 вирішено заснувати юридичну особу - фермерське господарство "Степол Агро" на підставі рішення Маловисківської районної ради №153 від 30.12.1993 та рішення Маловисківської районної ради №72 від 28.07.1992 року (т.1 а.с.104, 105).

Протоколом зборів засновників ФГ "Степол Агро" №1 від 15.03.2020р. затверджено Статут ФГ "Степол Агро" (т.1 а.с.106-110).

Відповідно до пп. г п. 4.1 статуту ФГ "Степол Агро" від 15.03.2020р. землі фермерського господарства можуть складатись із земельних ділянок наданих у постійне користування засновникам фермерського господарства, зокрема:

- на підставі рішення Маловисківської районної ради №72 від 28.07.1992 площею 50,5 га для ведення та створення фермерського господарства (акт на право постійного користування КР74МВ зареєстрований у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 року за №124).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 02.11.2020, державну реєстрацію Фермерського господарства "Степол Агро" (код 43578247) здійснено 25.03.2020, номер запису 14311020000000986 (т.1 а.с.27-30).

28.07.2020 між гр. ОСОБА_1 та ФГ "Степол Агро" в особі голови Стегар І.М. складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, за змістом якого ОСОБА_1 передає, а ФГ "Степол Агро" приймає наступні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства:

- земельна ділянка площею 5,0848, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради №72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за №124.

- земельна ділянка площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради №72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за №124.

Вказаний акт нотаріально посвідчений. На останній сторінці акта міститься відмітка про його реєстрацію в реєстрі за №1104, №1105 (т.1 а.с.111).

Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого станом на 04.11.2020, стосовно обох земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010, право власності зареєстровано за Маловисківською міською радою на підставі відомостей з Державного земельного кадастру; право постійного користування земельними ділянками на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою КР 74 МВ від 14.02.1995 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ОСОБА_1 ; перехід права постійного користування земельними ділянками на підставі акта приймання-передачі земельними ділянками №1104, 1105 від 28.07.2020 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ФГ "Степол Агро" (т.1 а.с.114-117).

Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького надано копії документів, які зберігаються у реєстраційних справах №№ 2128493535231 та 2128366535231, згідно з якими право на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, реєструвалось на підставі нотаріально посвідченого Державного акта на право постійного користування землею серія КР 7 МВ, акта приймання-передачі земельних ділянок від 28.07.2020 (т.2 а.с.22-26).

Також відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького на вимогу суду надано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка О.В., на підставі яких здійснювалась реєстрація права постійного користування за відповідачем.

Так, рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко Олександра Володимировича №53237895 від 22.07.2020 та №53237205 від 22.07.2020 проведено державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 та 3523110100:02:005:0009 відповідно за ОСОБА_1 (т.1 а.с.114-117).

Відкрито розділи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко Олександра Володимировича №53368737 від 30.07.2020 та №53367331 від 30.07.2020 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки з реєстраційним номером 2128366535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 та з реєстраційним номером 2128493535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, за суб`єктом Фермерське господарство "Степол Агро", податковий номер 43578247 (т.2 а.с. 22, 23).

Звертаючись із даним позовом позивач - Селянське фермерське господарство "Стегарь" посилався на те, що здійснення ФГ "Степол Агро" державної реєстрації права постійного користування та подальший обробіток зазначених земельних ділянок позбавило у незаконний спосіб СФГ "Стегарь" права користування земельною ділянкою, відтак порушило його право як законного землекористувача, яке підлягає захисту.

Діяльність СФГ "Стегарь" не припинена, тому використання ОСОБА_1 . Державного акта від 14.02.1995 для створення ще одного фермерського господарства "Степол Агро", і, відповідно, передача новому господарству у користування спірної земельної ділянки, на думку позивача, є незаконним.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційних скаргах, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Предметом спору є визнання за Селянським фермерським господарством "Стегарь" (код ЄДРПОУ 23092938) права постійного користування земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, що розташована на території Маловисківської міської ради, за державним актом на право постійного користування землею серія КР 74 МВ від 14.02.1995 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 124; скасування рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав на їх обтяжень від 30.07.2020, індексний номер рішення 53368737, в частині державної реєстрації права постійного користування Фермерським господарством "Степол Агро" (код ЄДРПОУ 43578247) на земельну ділянку площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010; визнання за Селянським фермерським господарством "Стегарь" (код ЄДРПОУ 23092938) права постійного користування земельною ділянкою площею 5,0848 на, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, що розташована на території Маловисківської міської ради, за державним актом на право постійного користування землею серія КР 74 МВ від 14.02.1995 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124; скасування рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав на їх обтяжень від 30.07.2020, індексний номер рішення 53367331, в частині державної реєстрації права постійного користування Фермерським господарством "Степол Агро" (код ЄДРПОУ 43578247) на земельну ділянку площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009.

Правовідносини по наданню земельних ділянок в постійне користування регулюються Земельним кодексом України.

З 01.01.2020р. набрав чинності Земельний кодекс України, який передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Закон України "Про фермерське господарство" №937-IV від 19.06.2003р. (далі - Закон №937-IV), передбачає можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Закон №937-IV передбачає, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (ст. 19 Закону №937-IV).

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (ст. 20 Закону №937-IV).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021р. (т.2 а.с.227-236), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021р. (т.2 а.с.237-243) у справі №912/3600/20 за позовом Селянського фермерського господарства "СТЕГАРЬ" до відповідачів: Фермерського господарства "Степол Агро", ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Маловисківської міської ради (ОТГ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, визнання незаконними та скасування рішень встановлено наступне.

Згідно рішення Виконавчого комітету Маловисківської районної ради народних депутатів від 28.02.1992 №71 "Про дозвіл на відведення земель для селянських (фермерських) господарств" надано дозвіл ОСОБА_1 на оформлення проекту відведення земель з земель запасу району для ведення особистого селянського (фермерського) господарства.

Згідно рішення одинадцятої сесії Маловисківської районної ради народних депутатів двадцять першого скликання від 28.07.1992 №72 "Про затвердження проектів відведення земель фермерським (селянським) господарствам" затверджено проекти відведення земель фермерським (селянським) господарствам в т.ч. ОСОБА_1 .

Суд врахував, що оригіналу вказаного рішення сторонами не надано, однак відповідач ФГ "Степол Агро" у відзиві на позов зазначено, що відповідач не заперечує проти вказаної обставини (надання згідно з вказаним рішенням ОСОБА_1 у користування земельної ділянки).

Також суд відхилив доводи представника відповідачів, які ґрунтуються на інформації, зазначеній в листі Державного архіву Кіровоградської області від 13.04.2021 №95/167/02-20 "Одночасно повідомляємо, що рішення виконкому Маловисківської районної ради за 1992 рік №72 датоване 17 березня і не відповідає запиту", з огляду на те, що рішення №72 приймалось сесією міської ради, а не її виконавчим комітетом.

Матеріали справи №912/3600/20 містили два Державних акта на право постійного користування землею.

Так, представником відповідачів надано Державний акт Серія Б №010493 1992 року, в якому зазначено, що за Стегарем Миколою Васильовичем закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 50,1 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №9.

Відповідачем надано для огляду оригінал вказаного акта.

Згідно технічної документації підставою його видачі є рішення одинадцятої сесії Маловисківської районної ради народних депутатів двадцять першого скликання від 28.07.1992 №72.

Поряд з тим, позивачем надано Державний акт на право постійного користування землею Серія КР74МВ від 14.02.1995, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на підставі рішення ХІ сесії Маловисківської районної ради народних депутатів від 28.07.1992 №72 надається в постійне користування земельна ділянка площею 50,5 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів за №124.

Позивачем надано для огляду оригінал вказаного акта.

На час видачі представленого відповідачем Державного акта Б №010493 1992 діяв Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року №561-XII, який у відповідній редакції передбачав наступне регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою:

- постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку; у постійне користування земля надавалась Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства (ст. 7);

- право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23);

- громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства; у заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляли про їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки; можливими були також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки (ч.ч. 1, 2 ст. 51);

- право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства (п. 3 ч. 1 ст. 27).

Відповідач зазначав, що після отримання акта в 1992 році ним було створено фермерське господарство.

Станом на грудень 1992 року (дата отримання ОСОБА_1 акта - 24.12.1992) відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII, який в відповідній редакції передбачав, зокрема наступне.

Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними, іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. Селянське (фермерське) господарство має назву, печатку і штамп (ч.ч. 1, 3, 4, 6 ст. 2 Закону №2009-XII).

Статтею 5 Закону №2009-XII було врегульовано Порядок надання земель для ведення селянського (фермерського) господарства. Земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надавались громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею.

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцеположенням земельної ділянки заяву, яку підписує голова селянського (фермерського) господарства, що створюється.

У заяві зазначаються: мета використання земельної ділянки, умови одержання, її бажаний розмір і місце розташування, перелічуються члени селянського (фермерського) господарства, повідомляється про їх досвід роботи в сільському господарстві, наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливі також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду за поданням сільської, селищної Ради народних депутатів розглядає виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств землевпорядній організації розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з землеволодільцями, землевласниками або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами, органом архітектури і подається до районної, міської Ради народних депутатів.

Рішення про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства або про відмову у наданні землі районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Статтею 8 Закону №2009-XII було передбачено порядок реєстрації селянського (фермерського) господарства.

Після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Для державної реєстрації до відповідної Ради народних депутатів селянське (фермерське) господарство подає заяву про реєстрацію цього господарства, список осіб, які виявили бажання створити його, прізвище, ім`я, по батькові голови, документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Матеріали справи №912/3600/20 не містили доказів реєстрації ОСОБА_1 фермерського господарства до грудня 1995 року.

Станом на 14.02.1995 (дата видачі Державного акта 1995 року) порядок реєстрації фермерського господарства було передбачено статтею 9 Закону №2009-XII у відповідній редакції.

Так, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991р. №887-XII, який втратив чинність з 01.01.2004р., передбачалось, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994р. №276 в редакції чинній станом на 02.12.1995р., Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за їх місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 2 положення).

Відповідно до п. 4 Положення для державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник) подає до органу державної реєстрації:

а) установчі документи:

рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб`єкта підприємницької діяльності. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір;

статут (якщо це необхідно для створюваної організаційної форми суб`єкта підприємництва);

б) реєстраційну картку;

в) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

Відповідно до п. 9 положення, орган державної реєстрації не має права вимагати від заявника подання інших документів або оформлених за іншими вимогами, ніж це визначено у даному Положенні, а також погодження установчих документів з органами державної виконавчої влади та іншими органами.

Відповідно до п. 10 Положення, орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів.

За наявності всіх документів, зазначених у пунктах 4 і 7 цього Положення, орган державної реєстрації протягом п`яти робочих днів з дати надходження цих документів зобов`язаний провести державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності і видати заявникові свідоцтво за зразком згідно з додатком.

Пунктом 11 Положення передбачено, що номер свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності повинен відповідати ідентифікаційному кодові, за яким цей суб`єкт включений до Державного реєстру звітних статистичних одиниць.

Свідоцтво про державну реєстрацію є єдиним документом, що дає суб`єктові підприємницької діяльності право на відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, виготовлення печаток і штампів.

На печатках і штампах повинен зазначатися номер свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності.

Також, у рішенні суду у справі №912/3600/20 від 15.04.2021р. встановлено, що в матеріалах справи міститься Свідоцтво №23092938 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Фермерське господарство Стегарь Микола Васильович від 02.12.1995, оригінал якого у позивача відсутній. Поряд з тим це свідоцтво міститься в матеріалах реєстраційної справи.

Однак, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.12.1995 зареєстровано Фермерське господарство "Стегарь", номер запису 14311200000000422, код 23092938, засновником якого і керівником був ОСОБА_1 .

Вищезазначеними положеннями законодавства в редакції чинній станом на час реєстрації Фермерського господарства "Стегарь", не передбачалось обов`язку посадової особи органу державної реєстрації проставлення на титулі установчих документів відмітки про реєстрацію, чим спростовуються доводи відповідачів.

На підставі викладеного суд у справі №912/3600/20 вважав недоведеними повідомлені відповідачем ОСОБА_1 обставини щодо створення ним інших фермерських господарств.

Надані ОСОБА_1 під час розгляду даної справи докази, зокрема трудові книжки, працівників також не свідчать про створення ним в установленому законодавством порядку іншого фермерського господарства до грудня 1995 року.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка за Державним актом КР 74МВ від 14.02.1995 площею 50,5 га на території Маловисківської міської ради надана ОСОБА_1 в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Стегарь" (ідентифікаційний код 23092938), отримавши свідоцтво про його державну реєстрацію 02.12.1995.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ та що визнається всіма учасниками справи, ОСОБА_1 був засновником ФГ "Стегарь" та головою вказаного господарства.

Суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що законодавством, чинним на момент створення ФГ "Стегарь", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ (пункт 43 постанови).

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України. (пункт 55 постанови).

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки (пункт 61 постанови).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019р. у справі №615/2197/15-ц).

Таким чином, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.

При цьому, як звернуто увагу Верховним Судом в пункті 6.17 постанови від 10.09.2020 у справі №908/1611/19, право постійного користування земельною ділянкою отриманою засновником фермерського господарства для його створення виникає у такого господарства автоматично після його державної реєстрації саме на підставі норм законодавства та не потребує з боку фермерського господарства та уповноважених органів держави додаткових дій. В такий спосіб зазначене право належить фермерському господарству та може захищатися ним, у тому числі у судовому порядку.

Суд у справі №912/3600/20 критично оцінив твердження відповідача ОСОБА_1 що спірна земельна ділянка використовувалась ним і не входила до складу земель ФГ "Стегарь", оскільки наявні законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки інакше, ніж за її цільовим призначенням, а також юридичні наслідки її використання не за цільовим призначенням (п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 7 ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 29 Земельного кодексу України від 18.12.1990; п. а) ч. 1 ст.96, п. ґ) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001).

Одночасно, суд констатував відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження того, що ФГ "Стегарь" було створено з використанням інших земельних ділянок.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого станом на 04.11.2020, 16.10.2018 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 площею 1,7587 га за Маловисківською міською радою на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 26.09.2018 №11-6310/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", та право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі відомостей з ДЗК, державного акта на право постійного користування землею, перенесено з відомостей з ДЗК, серія та номер КР 74МВ, виданий 14.02.1995.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 02.11.2020, державну реєстрацію Фермерського господарства "Степол Агро" (код 43578247) здійснено 25.03.2020, номер запису 14311020000000986.

Таким чином, ОСОБА_1 на момент створення ФГ "Степол Агро" мав зареєстроване право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 площею 1,7587 га.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого станом на 04.11.2020, стосовно обох земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010, право власності зареєстровано за Маловисківською міською радою на підставі відомостей з ДЗК; право постійного користування земельними ділянками на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою КР 74 МВ від 14.02.1995 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ОСОБА_1 ; перехід права постійного користування земельними ділянками на підставі акта приймання-передачі земельними ділянками №№ 1104,1105 від 28.07.2020 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ФГ "Степол Агро".

Так, 28.07.2020 між гр. ОСОБА_1 та ФГ "Степол Агро" в особі голови Стегар І.М. складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, за змістом якого ОСОБА_1 передає, а ФГ "Степол Агро" приймає наступні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства:

- земельна ділянка площею 5,0848, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради №72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за №124. Право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2020 за реєстраційним номером 37420323;

- земельна ділянка площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради №72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за №124. Право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2020 за реєстраційним номером 37422196.

Вказаний акт нотаріально посвідчений. На останній сторінці акта міститься відмітка про його реєстрацію в реєстрі за №1104, №1105.

Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького надано копії документів, які зберігаються у реєстраційних справах №№ 2128493535231 та 2128366535231, згідно яких вбачається, що право на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, реєструвалось на підставі нотаріально посвідченого Державного акта на право постійного користування землею серія КР 7 МВ, акта приймання-передачі земельних ділянок від 28.07.2020.

Також відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького на вимогу суду надано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка О.В., на підставі яких здійснювалась реєстрація права постійного користування за відповідачами.

Так, рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенка Олександра Володимировича №53237895 від 22.07.2020 та №53237205 від 22.07.2020 проведено державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 та 3523110100:02:005:0009 відповідно за суб`єктом ОСОБА_1 .

Відкрито розділи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справ на об`єкт нерухомого майна.

Рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенка Олександра Володимировича №53368737 від 30.07.2020 та №53367331 від 30.07.2020 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки з реєстраційним номером 2128366535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 та з реєстраційним номером 2128493535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, за суб`єктом Фермерське господарство "Степол Агро", податковий номер 43578247.

Відповідно до п. п. 26, 27, 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

За змістом ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Тобто, наведені в ст. 152 Земельного кодексу України способи не є вичерпними. Суд може захистити право на землю іншими способом, встановленим законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 цього Закону заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано відповідне право, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків таких осіб.

Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, прагне відновити своє право постійного користування на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, які на сьогоднішній день існують в межах земельної ділянки, виданої на підставі Державного акта Серія КР 74МВ від 14.02.1995р.

Матеріалами справи і представниками сторін підтверджується фактичне використання ФГ "Степол Агро" спірних земельних ділянок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16 зроблено висновок, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 143 постанови).

Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в чинній редакції, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Місцевий господарський суд обґрунтовано взяв до уваги наступні висновки Великої Палати Верховного Суду:

- визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третіми особами є способом захисту права позивача на спірне нерухоме майно від його порушення іншими особами, за якими зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна (п. 29 постанови від 06.11.2019р. у справі №826/3051/18);

- вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано право власності (постійного користування), оскільки предмет спору безпосередньо стосується їх прав та обов`язків (п. 5.12. постанови від 22.08.2018р. у справі №925/1265/16).

Враховуючи вищевикладене та заявлення позивачем вимог про скасування рішень державного реєстратора разом з вимогами про визнання права постійного користування спірними земельними ділянками, неможливість створення двох фермерських господарств за рахунок однієї земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги третьої особи, що єдиним відповідачем у справі має бути ОСОБА_1 з урахуванням того, що спірна земельна ділянка за Державним актом КР 74МВ від 14.02.1995 площею 50,5 га на території Маловисківської міської ради надана ОСОБА_1 в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства. ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Стегарь" (ідентифікаційний код 23092938) та отримав свідоцтво про його державну реєстрацію 02.12.1995. Згідно з витягом з ЄДРПОУ ОСОБА_1 був засновником ФГ "Стегарь" та головою вказаного господарства. Таким чином земельна ділянка площею 50,5 га знаходиться в постійному користуванні ФГ "Стегарь" як така що передана до статутного капіталу фермерського господарства.

Право постійного користування вказаною земельною ділянкою належить Фермерському господарству "Стегарь", а не фізичній особі ОСОБА_1 . Наведена правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справі №908/1611/19.

Доводи апеляційної скарги третьої особи, що земельна ділянка з 1992 по 2020 рік використовувалась ОСОБА_1 без створення відповідного фермерського господарства спростовуються фактом державної реєстрації Фермерського господарства "Стегарь" 02.12.1995, код ЄДРПОУ 23092938, яке було створено після отримання спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 на момент створення ФГ "Степол Агро" мав зареєстроване право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 площею 1,7587 га.

Доводи третьої особи ОСОБА_1 про використання позивачем у справі "підробних" письмових доказів спростовуються матеріалами справи.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про преюдиціальність судового рішення у справі №912/3600/20 та відмову у запиті цієї справи судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що враховуючи приписи ч.4 ст.74 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто суду не потрібно витребовувати матеріали справи для дослідження, а достатнім є наявність рішення суду.

Інші доводи апеляційних скарг висновків місцевого господарського суду не спростовують та не доводять порушення судом норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Аргументи сторін, викладені у відзивах на апеляційні скарги, беруться до уваги апеляційним господарським судом в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній постанові.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційними скаргами, сторони не спростували наведених висновків суду першої інстанції та не довели неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційних скарг, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявників апеляційних скарг.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і Фермерського господарства "Степол Агро" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р. у справі №912/1510/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 26.05.2022р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяЛ.М. Білецька

СуддяТ.А. Верхогляд