Постанова

від 14.06.2022 по справі 912/1510/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2022 року м.Дніпро Справа № 912/1510/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Селянського фермерського господарства "Стегарь" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №912/1510/21

за позовом Селянського фермерського господарства "Стегарь", м. Мала Виска, Кіровоградська область

до Фермерського господарства "Степол Агро", м. Мала Виска, Кіровоградська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Маловисківська міська рада (ОТГ), м. Мала Виска, Кіровоградська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2. ОСОБА_1 , м. Мала Виска, Кіровоградська область;

3. державний реєстратор Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександр Володимировича, м. Кропивницький

про визнання права постійного користування земельними ділянками та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р. у справі №912/1510/21 позовні вимоги задоволені повністю. Визнано за Селянським фермерським господарством "Стегарь" право постійного користування земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, що розташована на території Маловисківської міської ради, за державним актом на право постійного користування землею серія КР 74 МВ від 14.02.1995р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2020р., індексний номер рішення 53368737, в частині державної реєстрації права постійного користування Фермерським господарством "Степол Агро" на земельну ділянку площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010. Визнано за Селянським фермерським господарством "Стегарь" право постійного користування земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, що розташована на території Маловисківської міської ради, за державним актом на право постійного користування землею серія КР 74 МВ від 14.02.1995р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №124. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2020р., індексний номер рішення 53367331, в частині державної реєстрації права постійного користування Фермерським господарством "Степол Агро" на земельну ділянку площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009. Стягнуто з Фермерського господарства "Степол Агро" на користь Селянського фермерського господарства "Стегарь" 9080,00 грн. судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2022р. апеляційні скарги ОСОБА_1 і Фермерського господарства "Степол Агро" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2021р. у справі №912/1510/21 залишено без змін.

05.04.2022р. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання Селянського фермерського господарства "Стегарь" про розподіл витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в якій заявник просить ухвалити рішення щодо судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022р. розгляд клопотання Селянського фермерського господарства "Стегарь" щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу призначити в судовому засіданні на 15.06.2022р.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту поданого СФГ "Стегарь" клопотання про ухвалення додаткового рішення, вважає, що це клопотання підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною, суд надає оцінку доказам, які підтверджують факт надання заявнику правничої допомоги, її обсяг та вартість.

У клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 01.04.2022 року СФГ "Стегарь", зазначив, що сума гонорару за Договором про захист (представництво) надання правничої допомоги №12 від 24.05.2021 року є фіксованою та складає 56 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката на представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, про необхідність розподілу судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, відповідачем заявлено в клопотанні про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката від 01.04.2022р.

Згідно із Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону); адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4 Закону).

Матеріали справи свідчать, що в якості підтвердження витрат на послуги адвоката СФГ "Стегарь" надало договір про захист (представництво) надання правничої допомоги №12 від 24.05.2021р., укладений між СФГ "Стегарь" та Адвокатським об`єднанням "АК "Макєєв та Партнери".

Відповідно до п. 2.1. договору адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

- представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в місцевих та апеляційних судах, Верховному Суді, а також інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності та підпорядкування під час розгляду цієї справи. (п. 2.1.1. договору).

Пунктом 2.3 договору сторони узгодили, що адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою Адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладення частини своїх зобов`язань на іншу особу, Адвокатське об`єднання залишається відповідальною особою у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору.

Згідно п. 4.5. договору, сторони домовились про те, що сума гонорару є фіксованою та складає 56000,00 грн. Клієнт сплачує зазначену суму гонорару в десятиденний термін з настання певної події, а саме, набрання законної сили рішенням суду з результатом, який влаштовує клієнта. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору, адвокатом надані послуги клієнту, що підтверджується описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом при наданні правової допомоги в господарській справі №912/1510/21.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Плати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16).

З опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом при наданні правової допомоги в господарській справі №912/1510/21 вбачається, що до нього включена допомога, надана як в суді першої, так і апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції мають бути заявлені саме в суді першої інстанції до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Апеляційний суд може вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи саме в суді апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що згідно з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом при наданні правової допомоги в господарській справі №912/1510/21, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було надано правову допомогу, а саме:

- вивчення правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі представника відповідача ФГ "Степол Агро";

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу та надання копій відзиву іншим учасникам справи;

- вивчення правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі Стегар М.В.;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу та надсилання копії відзиву іншим учасникам справи;

- підготовка опису робіт, пов`язаних з правничою допомогою адвоката;

- підготовка клопотання про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та надсилання копії документа відповідачу;

- підготовка клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та надсилання копії документа учасникам справи;

- надсилання процесуальних документів до Центрального апеляційного господарського суду;

- участь в апеляційному розгляді в режимі відеоконференції.

Вартість наданих послуг, з урахуванням п. 4.5. договору, складає 56000,00 грн.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/200 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).

Колегія суддів наголошує на тому, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом, на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено обов`язок доведення неспівмірності витрат, що покладаються на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічні правові висновки про застосування норм процесуального права щодо співмірності судових витрат викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, які враховуються апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

У п. 6.5 постанови від 03.03.2019р. у справі № 922/445/19 об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Фермерське господарство "Степол Агро" подало заяву про зменшення судових витрат, оскільки вважає, що дана справа не є об`ємною за кількістю зібраних та наданих доказів, а сума, зазначена адвокатом є неспівмірною з виконаною роботою. Звертає увагу суду на те, що представник відповідача є працівником адвокатського об`єднання і, звичайно, не отримує всю суму гонорару за договором. Справа містить договір правничої допомоги, укладений саме з адвокатським об`єднанням, і відсутні документи, які вказують на суму, що підлягає відшкодуванню адвокату за його роботу. За таких обставин, відповідач просить зменшити вказану позивачем суму гонорару до 10000,00 грн.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75 - 79 ГПК України.

Апеляційний господарський суд врахувавши факт включення до суми понесених витрат частини витрат за послуги надані в суді першої інстанції та заперечення відповідача на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшов висновку, що розмір витрат СФГ "Стегарь" на правничу допомогу в сумі 56000,00 грн. є неспівмірним зі складністю справи, наданому в суді апеляційної інстанції обсягу послуг та витраченим часом на їх надання.

Враховуючи наведене, а також з урахуванням таких критеріїв як справедливість, добросовісність, розумність судових витрат, складність даної справи, витрачений адвокатом відповідача час на підготовку поданих відповідачем заяв по суті спору, у відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

За викладених обставин, заява відповідача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Селянського фермерського господарства "Стегарь" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Степол Агро" на користь Селянського фермерського господарства "Стегарь" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 12000,00 грн.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено - 16.06.2022р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд