Постанова

від 23.05.2022 по справі 904/8828/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/8828/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Крамаренко Г.М., ордер від 10.11.2021, адвокат;

від відповідача: Козак Т.В., довіреність №105/2022 від 14.03.2022, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Верінет" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 (суддя Панна С.П.) у справі №904/8828/21

за позовом Приватного підприємства "Верінет", м. Верховцево, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про припинення дії, яка порушує права

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Верінет" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якій просило:

- визнати діючим договір про надання послуг № 12228 від 25.09.2014;

- зобов`язати Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі припинити вчиняти дискримінаційні дії відносно Приватного підприємства Верінет;

- зобов`язати Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі припинити втручання в господарську діяльність Приватного підприємства Верінет.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій він просив Господарський суд Дніпропетровської області вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству ДТЕК Дніпровські електромережі вчиняти будь-які дії до набрання рішенням суду по даній справі законної сили щодо демонтажу телекомунікаційних мереж (проводів типу ТКО sm 02F g652d) загальною довжиною 74 740 м, які належать Приватному підприємству "Верінет" та розміщені на території смт Новомиколаївка, смт Дніпровський, м. Верхівцеве, м. Верхньодніпровськ, с. Пушкарівка по вулицях, що зазначені у поданій заяві від 05.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 в задоволенні заяви Приватного підприємства "Верінет" про забезпечення позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Верінет" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 та прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову від 05.11.2021.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом не в повному обсязі з`ясовані обставини, що мають значення для справи;

-суд помилково визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, а його висновки таким обставинам не відповідають;

-під час прийняття оскаржуваної ухвали судом було вирішено спір по суті, що є порушенням норм процесуального права (ст. 136 Господарського процесуального кодексу України);

-невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача;

-надання телекомунікаційних послуг мешканцям м. Верхньодніпровська та інших найближчих сіл в умовах дії карантину є вкрай необхідним;

-вжиття заходів забезпечення позову є адекватною та співмірною дією, відповідач не буде нести майнові наслідки заборони вчиняти певні дії, уникне витрат на демонтаж, позивач уникне в майбутньому збитків, пов`язаних з демонтажем телекомунікаційних мереж.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2022 витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали від 22.11.2021 про відмову у забезпеченні позову в справі №904/8828/21 за позовом Приватного підприємства "Верінет" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про припинення дії, яка порушує права, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали від 22.11.2021 про відмову у забезпеченні позову в справі №904/8828/21.

28.01.2022 матеріали оскарження ухвали від 22.11.2021 про відмову у забезпеченні позову в справі №904/8828/21 за позовом Приватного підприємства "Верінет" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про припинення дії, яка порушує права, надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 залишено без руху.

10.03.2022 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням судді Чус О.В. у відпустці та припиненням повноважень судді Подобєд І.М. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2022 по справі № 904/8828/21 визначена колегія суддів у складі головуючого судді Орєшкіна Е.В., суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2022 зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Верінет" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21, зазначено, що про дату та місце судового засідання учасники провадження у справі будуть повідомлені додатково.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність подальшого слухання справи та визначення нової дати судового засідання.

15.04.2022 у зв`язку з виходом з відпустки судді Чус О.В, по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 18.04.2022; розгляд апеляційної скарги призначений на 24.05.2022.

У судовому засіданні 24.05.2022 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову від 05.11.2021.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.05.2022 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як вбачається з матеріалів справи №904/8828/21, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі №904/8828/21 відкрито провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Верінет» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання діючим договору про надання послуг №12228 від 25.09.2014, зобов`язання Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» припинити вчинення дискримінаційних дій відносно Приватного підприємства «Верінет», втручання в його господарську діяльність.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Приватне підприємство «Верінет» є оператором телекомунікацій та здійснює надання послуг проводового доступу до Інтернету споживачам на території міст м. Верхівцеве, м. Верхньодніпровськ, м. Вільногірськ, смт Аули, смт Новомиколаївка, смт Дніпровське, с. Пушкарівка Дніпропетровської області. Господарська діяльність з надання телекомунікаційних послуг споживачам здійснюється позивачем з 2013 року та забезпечується завдяки підвішуванню оптоволоконних кабелів (проводів) протяжністю 74, 740 км на опорах ліній електропередач, що належать Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» та розташовані на території зазначених вище населених пунктів. Докладний перелік опор ліній електропередач, на яких підвішено кабель ПП «Верінет», наведено в акті звіряння довжини ліній сумісно підвішених проводів на опорах електричних мереж від 01.09.2014.

01.11.2021 співробітники відповідача здійснили пошкодження кабелів мережі Інтернет, які належать позивачу, шляхом їх обрізання за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, 206а. Через такі протиправні дії зник доступ до мережі Інтернет, в тому числі і на об`єктах критичної інфраструктури (лікарні, школи). Після візуального огляду було знайдено місце пошкодження, біля нього знаходився автомобіль Акціонерного товариства «ДТЕК«Дніпровські електромережі», співробітники якого пояснили, шо здійснюють демонтаж кабелів за вказівкою керівництва. Була викликана слідчо-оперативна група через те, шо фактично здійснювався не демонтаж, а пошкодження, оскільки внаслідок протиправних дій зник доступ до мережі Інтернет у споживачів телекомунікаційних послуг. Техніками Приватного підприємства «Верінет» доступ до мережі Інтернет було відновлено. Про даний випадок складені акт про відсутність доступу до мережі Інтернет та припинення надання телекомунікаційних послуг від 01.11.2021.

02.11.2021 доступ до мережі Інтернет знову зник, було зафіксовано пошкодження кабелю за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, 206а. На час виявлення пошкодження на місці пошкодження кабелю будь-які особи, крім директора позивача, були відсутні. Знову була викликана поліція. Техніки Приватного підприємства «Верінет» почали усувати пошкодження кабелю. Приблизно через 15 хвилин після усунення пошкоджень співробітники Акціонерного товариства «ДТЕК«Дніпровські електромережі» приїхали автомобілем д/н НОМЕР_1 та спеціальним обладнанням з землі здійснили зріз кабелю з одного прольоту, забрали обрізаний кабель з собою та швидко поїхали з місця події.

02.11.2021 в районі вул. Тітова, 206а в м. Верхньодніпровськ директором Приватного підприємства «Верінет» Дорфльором О.В. були зупинені двоє людей на авто з емблемами Акціонерного товариства «ДТЕК«Дніпровські електромережі», які пояснили, що «приїхали різати Інтернет», бо то їм начебто «наказав головний інженер Горбачов, а напряму дав вказівку диспетчер Носовський з занесенням цієї операції в службовий електронний журнал».

Такі протиправні дії зафіксовані позивачем на відео, яке додано до заяви про забезпечення позову, але суд першої інстанції, як зазначає апелянт, не надав цьому відеодоказу жодної оцінки.

По факту даного випадку до Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області позивачем направлені дві заяви про злочин від 02.11.2021 № 13 та від 04.11.2021 № 14.

На підставі цих заяв 02.11.2021 було розпочато кримінальне провадження № 12021041430000303 за ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Клопотанням від 10.11.2021 Приватне підприємство «Верінет» звернулось до Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з клопотанням про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України на ч.3 ст. 360 Кримінального кодексу України - умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі чи технічних засобів телекомунікації, чи споруд електрозв`язку, що входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг. Дане клопотання розглянуто та задоволено. Згідно витягу з ЄРДР від 01.12.2021 склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12021041430000303 перекваліфіковано з ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України на ч.3 ст. 360 Кримінального кодексу України - умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі чи технічних засобів телекомунікації, чи споруд електрозв`язку, що входять до складу телекомунікаційної мережі.

Крім того, вказав, що 03.11.2021 позивач отримав від відповідача ще один лист вих. № 523/0203, в якому вимагав до 05.11.2021 демонтувати відповідні технічні засоби телекомунікацій.

Позивач в заяві про забезпечення позову наголошував на тому, що зазначені вище обставини, а також відео та фото докази, свідчать про необхідність застосування відносно відповідача заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь - які дії, направлені на пошкодження та /або демонтаж телекомунікаційних мереж (проводів) Приватного підприємства «Верінет», розташованих (підвішених) на опорах повітряних ліній електричних мереж 0,4 кВ відповідача, оскільки їх невжиття зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача. В разі задоволення позову про визнання діючим договору про надання послуг №12228-00 від 25.09.2014 Приватне підприємство «Верінет» не зможе його виконувати як це передбачено самим договором, оскільки сам факт пошкодження та зрізання кабелів відповідачем свідчить про те, що послуга з користування лініями електропередач буде знівельованою.

У доповненнях до заяви про забезпечення позову від 22.11.2021 позивач зазначив, що відповідач продовжує вчиняти протиправні дії по пошкодженню та обрізанню кабелів, про що надав копії актів №№ 7-14 про відсутність доступу споживачів позивача до мережі Інтернет та припинення надання телекомунікаційних послуг.

Відповідач у запереченнях на заяву про забезпечення позову від 22.11.2021 зазначив, що договірні відносини з позивачем по договору №12228-00 від 25.09.2014 припинили свою дію 30.11.2015; листом №175/203 від 01.04.2021 відповідач повідомив позивача про незаконність та безпідставність розміщення технічних засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури об`єктів електроенергетики, які позивач самостійно не демонтував; відповідно до п. 38 Правил надання доступу до інфраструктури об`єкту електроенергетики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2018 №853, відповідач вправі самостійно демонтувати технічні засоби телекомунікацій, розміщені їх власником на елементах інфраструктури об`єктів електроенергетики. Таким чином відповідач вважає, що в його діях відсутні порушення інтересів позивача та підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви у справі №904/8828/21, на її обґрунтування позивач посилався на те, що договірні відносини між сторонами по договору №12228-00 від 25.09.2014 тривають, тому дії відповідача по демонтажу телекомунікаційної мережі позивача є дискримінаційними, у зв`язку з чим просив Господарський суд Дніпропетровської області зобов`язати відповідача припинити їх вчиняти.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Дослідивши матеріали справи №904/8828/21 та подані позивачем докази, апеляційний господарський суд зазначає, що заява про забезпечення позову ґрунтується на доводах та твердженнях, які є підставою позовних вимог; за своїм змістом обраний позивачем захід забезпечення позову співпадає з предметом позовних вимог, тому позов у справі №904/8828/21 не може бути забезпечений обраним позивачем способом.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу, що подані позивачем на обґрунтування зави про забезпечення позову акти від 01.11.2021, 02.11.2021, 03.11.2021, 04.11.2021, 05.11.2021, 07.11.2021, 08.11.2021, 09.11.2021, 11.11.2021, 15.11.2021 та 19.11.2021 про відсутність доступу до мережі Інтернет та припинення надання телекомунікаційних послуг підписані директором позивача та засвідчують факти відсутності доступу до мережі інтернет через пошкодження кабелю, у зв`язку з чим припинено надання телекомунікаційних послуг для абонентів мережі «Верінет». Ці акти складені в односторонньому порядку та ними не підтверджується, що пошкодження кабелю відбулося саме внаслідок дій відповідача.

Відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Подані позивачем на CD диску докази у вигляді фотографій та відеозаписів не відповідають зазначеними положенням та не містять електронного підпису автора, тому такі докази не можуть вважатися електронними доказами відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду. Переглядаючи оскаржувану ухвалу, апеляційним господарським судом не встановлено фактів порушення і неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 284, 287 -289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у справі №904/8828/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне підприємство "Верінет".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Повна постанова складена 26.05.2022.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус