Постанова

від 17.05.2022 по справі 463/3644/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 463/3644/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Микити Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Ділай У.І.)

від 12.05.2021

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кравчук Н.М., судді - Кордюк Г.Т., Скрипчук О.С.)

від 23.11.2021,

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Війтівській»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ,

про визнання недійсним рішення установчих зборів

В С Т А Н О В И В:

у липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Личаківського районного суду міста Львова з позовом до ОСББ «На Війтівській» про визнання неправомочними установчих зборів, визнання недійсним протоколу установчих зборів про створення ОСББ «На Війтівській» та статуту об`єднання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 . 23 квітня 2016 року відбулися установчі збори, оформлені протоколом від 23 квітня 2016 року № 1, на яких власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «На Війтівській».

За твердженням ОСОБА_1 , її не було повідомлено про проведення установчих зборів щодо створення ОСББ «На Війтівській», за створення об`єднання проголосувало менше половини загальної кількості усіх співвласників багатоквартирних будинків. Окрім того, будинки, у яких створено ОСББ «На Війтівській», не об`єднані спільною прибудинковою територією, у них відсутні спільні елементи благоустрою та обладнання, спільна інженерна інфраструктура.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 рішення Личаківського районного суду міста Львова від 19 листопада 2018 року та постанова Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року скасовані, а провадження у справі закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2020 справу № 463/3644/167 передано за юрисдикцією для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо процедури скликання та проведення установчих зборів при створенні ОСББ «На Війтівській». Зокрема, судами встановлено, що рішення прийнято за наявності достатньої кількості голосів для створення ОСББ «На Війтівській». Позивач був обізнаний про дату, час і місце проведення установчих зборів, оскільки на установчих зборах 23.04.2016 був присутній представник ОСОБА_1 .

У січні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, а справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю у господарський суд за межами юрисдикції Західного апеляційного господарського суду.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 22.05.2018 у справі №308/5046/16а, від 27.02.2018 у справі №545/808/17, у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14.

Зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було визнати частину 3 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині "Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання" такою, що суперечить статтям 19, 22, 41 Конституції України та не застосовувати її при розгляді цієї справи. Вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.

Також скаржниця вказує на розгляд справи у суді першої інстанції з порушенням передбаченої законодавством підсудності з врахуванням того, що стороною справи є суддя Господарського суду Львівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, позивачка є власником квартири АДРЕСА_6 за договором купівлі-продажу від 09.09.1998.

23.04.2016 співвласниками будинків № № 2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення про створення ОСББ "На Війтівській", затвердження його статуту, обрано органи управління ОСББ та ревізійну комісію, а також визначено особу, уповноважену представляти інтереси власників квартир під час державної реєстрації ОСББ. Всього було присутніх 24 співвласники. На порядок денний були поставлені питання:

1. Про обрання голови та секретаря установчих зборів.

2. Про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, до складу якого увійдуть власники квартир та нежитлових приміщень будинків № № 2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та будинку № 165 по вул. Личаківській у м. Львові, визначення його найменування та місцезнаходження.

3. Про затвердження статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4. Про обрання органів управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

5. Про обрання ревізійної комісії (ревізора) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

6. Про визначення особи, уповноваженої представляти інтереси власників квартир та нежитлових приміщень під час державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Вказане рішення установчих зборів оформлене протоколом №1 від 23.04.2016.

Відповідно до протоколу №1 від 23.04.2016 оскаржуване рішення про створення ОСББ "На Війтівській" прийнято кожним будинком окремо більшістю голосів співвласників пропорційно до їхніх часток у квартирі та/або нежитловому приміщенні.

У протоколі №1 від 23.04.2016 наявні особисті підписи співвласників, які приймали участь у голосуванні.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань державна реєстрації ОСББ "На Війтівській" була проведена 10.06.2016.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III (в редакції, чинній на момент проведення зборів).

За змістом ст. 1 цього Закону № 2866-III ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ визначено ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до ч. ч. 1-3 якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (ч.ч. 4, 5 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (ч.ч. 6- 9 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За ч. 10 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Отже, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Нормою ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20).

Посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15).

Відсутність доказів повідомлення учасника про скликання установчих зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних зборах (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20).

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів в частині організаційних питань проведення зборів, створення ОСББ та затвердження його назви, статуту, виборів органів управління (правління, ревізійної комісії), уповноваження особи щодо державної реєстрації об`єднання ОСББ «На Війтівській», безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ «На Війтівській» як юридичної особи, а вимоги позивачки про визнання незаконними рішень установчих зборів спрямовані на припинення ОСББ «На Війтівській», а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачки (подібний висновок міститься у п. 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).

Встановивши, що про факт належного повідомлення позивачки про проведення спірних зборів свідчить факт присутності на них її уповноваженого представника - Ліщинського В.А., з наявного у матеріалах справи протоколу установчих зборів про створення ОСББ «На Війтівській» вбачається, що більшість співвласників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків № № 2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та будинку № 165 по вул. Личаківській у м. Львові були повідомлені про установчі збори ОСББ «На Війтівській» та висловили свою позицію шляхом голосування з шести питань порядку денного та, врахувавши, що ні рішення установчих зборів, ні статут, ні існування юридичної особи ОСББ «На Війтівській» не порушує прав або правомірних інтересів позивачки, а остання, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання незаконним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирних будинків № № 2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та будинку № 165 по вул. Личаківській у м. Львові про створення ОСББ «На Війтівській» оформленого протоколом № 1, з огляду на стверджуване позивачкою її неповідомлення про проведення установчих зборів.

Також господарськими судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів було встановлено, що вказані рішення були прийняті, адже за них проголосували більше половини загальної кількості усіх співвласників відповідно до вимог ч. 9 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Щодо доводів касаційної скарги про те, що те, що на установчих зборах рішення з порядку денного не прийнято, оскільки за них не проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, необхідно зазначити, що ці доводи були предметом оцінки господарських судів попередніх інстанцій, які встановили, що у зборах приймали участь співвласники багатоквартирних будинків або їх представники, що також вбачається з протоколу установчих зборів про створення ОСББ «На Війтівській», в якому зазначено прізвище, ім`я, по батькові власника квартири чи нежитлового приміщення (або представника); об`єкт власності (квартира чи нежитлове приміщення); площу квартири/нежитлового приміщення та підпис власника.

За розрахунком судів попередніх інстанцій загальна кількість голосів співвласників будинку АДРЕСА_1 , які були присутні на установчих зборах 23.04.2016 становила 53,17% виходячи із загальної площі квартир та нежитлових приміщень цього будинку - 904,6 кв.м, якої було достатньо для прийняття рішення про створення ОСББ "На Війтівській".

Наявність ознак підробки протоколу установчих зборів №1 від 23.04.2016, про що вказувала позивачка, не було підтверджено нею жодними доказами відповідно до ст. 74-78 ГПК України. Співвласники квартир та нежитлових приміщень які приймали участь в голосуванні не заперечували факту підписання протоколу установчих зборів №1 від 23.04.2016.

У касаційній скарзі скаржниця посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в питанні повідомлення позивачки про скликання установчих зборів у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 22.05.2018 у справі №308/5046/16а, від 27.02.2018 у справі №545/808/17, у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій не викладали висновок всупереч висновку, викладеному у справах № 904/2796/17, № 916/782/17, № 922/1500/18, №308/5046/16а, №545/808/17, №815/5987/14, а при вирішенні спору виходили з інших фактичних обставин, що зумовило прийняття відповідного рішення, зокрема, відмовили у позові у зв`язку з недоведенням порушення прав і законних інтересів позивачки рішенням установчих зборів, встановили присутність представника позивачки на оспорюваних зборах. Відсутність доказів повідомлення співвласника про скликання установчих зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність співвласника (його представника) на оспорюваних зборах (постанова Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20).

Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

У касаційній скарзі позивачка зазначає, що частина 3 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині "Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання" суперечить статтям 19, 22, 41 Конституції України, а тому не підлягає застосовуванню при розгляді цієї справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Разом з цим у статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зазначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі створення об`єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об`єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.

На переконання Верховного Суду передбачена ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" можливість створення одного об`єднання власниками квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках жодним чином не суперечить нормам Конституції України, зокрема і статтям 19, 22, 41, а врегульовує питання реалізації прав та обов`язків співвласників щодо належного утримання та використання спільного майна у встановлений законом спосіб на розсуд самих співвласників при умові наявності у власників об`єктів нерухомості декількох багатоквартирних будинків спільної прибудинкової території, елементів благоустрою, обладнання, інженерної інфраструктури. Разом з цим, на захист інтересів співвласників об`єктів нерухомості різних будинків у статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що голосування проводиться для кожного багатоквартирного будинку окремо.

У спірних правовідносинах судами встановлено, що багатоквартирні будинки № № 2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , 8 по вул. Козланюка та будинок № 165 по вул. Личаківській у м. Львові пов`язані, зокрема прибудинковою територією, що підтверджується ухвалою Львівської міської ради № 2645 від 16.11.2017 про надання відповідачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: будинки № № 2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та будинок № 165 по вул. Личаківській орієнтовною площею 0,2132 га, саме: для обслуговування вказаних багатоквартирних житлових будинків, а тому аргументи касаційної скарги про створення ОСББ «На Війтівській» для обслуговування непов`язаних житлових будинків є безпідставними.

Також скаржниця посилається на те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимого доказу - наданого суду протоколу установчих зборів від 23 квітня 2016 року № 1, що є підставою касаційного оскарження, встановленою п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Однак, ці доводи касаційної скарги є безпідставними, адже з матеріалів справи та змісту постановлених у справі рішень вбачається, що суди попередніх інстанції відповідно до вимог ст. 86 ГПК України дослідили всі наявні в матеріалах справи докази (серед іншого і протокол установчих зборів від 23 квітня 2016 року № 1), які є достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, надали їм належну оцінку та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права прийняли судові рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України. Доводи скаржниці про зворотне зводяться до нічим не підтверджених припущень.

Доводи касаційної скарги про скасування судових рішень з підстави, передбаченої п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України, зводяться лише до переоцінки доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що згідно зі ст. 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Саме тільки посилання скаржниці на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, без належного обґрунтування, не можуть ставити під сумнів судові рішення (подібний висновок міститься у п. 5.57 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/260/20).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постановлені у справі рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю у господарський суд за межами юрисдикції Західного апеляційного господарського суду, оскільки власником квартири у будинку АДРЕСА_5 є суддя Господарського суду Львівської області Манюк П.Т.

Верховний Суд такі доводи скаржниці не приймає, оскільки суддя Манюк П.Т. не є стороною у справі, спір у справі не розглядав, рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 приймав інший суддя Ділай У.І. Обґрунтування необ`єктивності чи упередженості судді Ділай У.І. скаржницею не наведено, відвід судді Ділай У.І. Соболевська А.Ф. не заявляла, що у розумінні частини 1 статті 310 ГПК України виключає можливість скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

Відтак, рішення установчих зборів та існування юридичної особи ОСББ «На Війтівській» не порушує прав або правомірних інтересів позивачки, а позивачка, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ «На Війтівській», оформлених протоколом № 1 від 23.04.2016.

Матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, господарські суди всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали в правильну оцінку обставинам справи та прийняли обґрунтоване рішення, які відповідають вимогам закону та обставинам справи.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 463/3644/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець