Рішення

від 26.05.2022 по справі 128/2174/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2174/21

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2022 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Сінельник В.І.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування запису в реєстрі речових прав та припинення речового права,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.10.2001 між ним та Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землях Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області строком на 10 років, який був зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 5 від 10.10.2001. В 2011 році у зв`язку з тим, що строк дії договору закінчувався, він звернувся до розпорядника земельної ділянки, яким була Вінницька районна державна адміністрація та якою було прийнято розпорядження про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Наприкінці 2011 року ним було замовлено розробку проекту землеустрою в ДП «Вінницький науково-дослідний інститут землеустрою». У 2014 році погоджений проект землеустрою було подано державному кадастровому реєстратору для реєстрації земельної ділянки. 05.11.2014 державним реєстратором було зареєстровано вищевказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі за № 0520655900:07:008:0265. З 2015 року до 2018 року ним неодноразово на розгляд управління Держгеокадастру у Вінницькій області подавався проект землеустрою та заяви про його затвердження, однак кожний раз йому відмовляли з формальних підстав. 03.05.2018 під час отримання витягу з Державного земельного кадастру йому стало відомо, що за спірною земельною ділянкою було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 04.05.2018 ним була отримана інформаційна довідка з Державного реєстру, з якої вбачається, що на підставі наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 2-374/15-14-СГ від 27.03.2018 державним реєстратором Бурлакою Вікторією Вікторівною було прийнято рішення про реєстрацію права власності, індексний номер 40459870. У зв`язку з даними обставинами він був вимушений звернутись до суду. В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Державного реєстратора Бурлаки В.В., ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною та зобов`язання розглянути заяву, визнання незаконним та скасування наказу № 2-374/15-14-СГ від 27.03.2018, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав від 03.04.2018, індексний номер 404559870. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2019 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену у листах від 12.09.2017, від 09.01.2018 та від 13.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 по питанню затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, від 27.03.2018 за № 2-3974/15-18-СГ щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та надання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 0520655900:07:008:0265 із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Стрижавської селищної рали Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства; скасовано рішення від 03.04.2018, індексний номер 40459870, прийняте реєстратором Бурлакою Вікторією Вікторівною про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за ОСОБА_2 . Не погоджуючись з даним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області, учасниками справи були подані апеляційні скарги. Постановою Вінницького апеляційного суду від 02.10.2019 рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2019 було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Державного реєстратора Бурлаки Вікторії Вікторівни, ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною, визнання незаконними та скасування наказу, рішення про державну реєстрацію речових прав залишено без задоволення. Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного суду від 04.06.2019, була подана касаційна скарга. Постановою Верховного Суду від 09.06.2021 постанову Вінницького апеляційного суду від 02.10.2019 скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови, визнання незаконним та скасування наказу, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2019 в цій частині залишено в силі. Отже, на даний час чинною залишена державна реєстрація речового права, яка була проведена на підставі рішення від 03.04.2018, індексний номер 40459870, прийнятого Державним реєстратором Бурлакою В.В. про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, однак підстава для реєстрації такого права, а саме: наказ Головного управління Держгеокадастру, скасований. Тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просить суд скасувати запис про державну реєстрацію речового права № 25563630 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений на підставі рішення № 40459870 від 03.04.2018, та припинити речове право, а саме: право власності ОСОБА_2 , на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 09.08.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 09.08.2021 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення даного позову було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.11.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 25.05.2022 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце судового розгляду повідомлялись судом в установленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 згідно з ордером ОСОБА_3 попередньо через канцелярію суду подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 попередньо через канцелярію суду подав письмове клопотання, в якому просить розгляд справи провести за його відсутності.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 25.05.2022 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Врахувавши позицію учасників справи, викладені у поданих до суду письмових заявах, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 06.10.2001 між ОСОБА_1 та Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області був укладений строком на 10 років договір оренди земельної ділянки площею 3,7 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на землях Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, який був зареєстрований 10.10.2001 за №5 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, що підтверджується копією даного договору (а.с. 9-11).

03.05.2018під часотримання витягуз Державногоземельного кадаструпозивачу ОСОБА_1 стало відомо,що наспірну земельнуділянку булозареєстровано правовласності за ОСОБА_2 ,що підтверджується копією даного витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.05.2018 (а.с. 12).

04 травня 2018 року ОСОБА_1 отримав Інформаційну довідку з державного реєстру, згідно з якою на підставі наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 27 березня 2018 року № 2-3974/15-18-СГ, виданого ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, реєстратором Бурлакою В.В. 03 квітня 2018 року прийняте рішення, індексний номер 40459870, про реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку та зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , що підтверджується копією даної довідки (а.с. 43).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену у листах від 12.09.2017, від 09.01.2018 та від 13.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , по питанню затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.03.2018 за № 2-3974/15-18-СГ щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та надання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 0520655900:07:008:0265 із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Стрижавської селищної рали Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства; скасовано рішення від 03.04.2018, індексний номер 40459870, прийняте реєстратором Бурлакою Вікторією Вікторівною про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за ОСОБА_2 , що підтверджується копією даного рішення (а.с. 14-23).

Постановою Вінницькогоапеляційного судувід 02.10.2019рішення Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 04.06.2019було скасованота ухваленонове рішення,яким позовнівимоги ОСОБА_1 до Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобласті,Державного реєстратораБурлаки ВікторіїВікторівни, ОСОБА_2 провизнання відмовинезаконною,визнання незаконнимита скасуваннянаказу,рішення продержавну реєстраціюречових правзалишено беззадоволення(а.с. 24-29).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; скасовано постанову Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови, визнання незаконним та скасування наказу, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04 червня 2019 року в цій частині залишено в силі, що підтверджується копією даної постанови (а.с. 30-42).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 сформульовано висновки про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам.

Згідно зі ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 12ЗК України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Пунктом 34 частини першої статті 26Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна справа це сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (п. 8, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення

Частиною першою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми права, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, правомірними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, вимога позивача щодо скасування запису про державну реєстрацію речового права № 25563630 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиненого на підставі рішення № 40459870 від 03.04.2018, та припинення речового права, а саме: права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, після внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є неправомірним способом захисту своїх прав.

У постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 07.04.2021 у справі № 640/12313/19-ц, від 07.04.2021 у справі № 465/7960/18-ц вже висловлено позицію щодо правильного застосування абзацу 3 частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.08.2021 (справа № 295/6177/19-ц).

Суд не приймає до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 29.05.2019 (справа № 367/2022/15-ц), на яку в позовній заяві посилається ОСОБА_1 , та застосовує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 03.08.2021 (справа № 295/6177/19-ц), як таку, що прийнята пізніше.

Отже, за змістом норми частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто, до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому, починаючи з 16 січня 2020 року, цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною уЗаконі України № 1952.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також суд звертає увагу на те, що переглядаючи рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2019, постановою Вінницького апеляційного суду від 02.10.2019 було залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Державного реєстратора Бурлаки Вікторії Вікторівни, ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною, визнання незаконними та скасування наказу, рішення про державну реєстрацію речових прав. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 було скасовано постанову Вінницького апеляційного суду від 02.10.2019 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови, визнання незаконним та скасування наказу, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04.06.2019 в цій частині залишено в силі. В постанові від 09.06.2021 Верховним Судом було зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не оскаржував постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, тому в цій частині постанова апеляційного суду не переглядалася.

Тобто, позовна вимога ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав була предметом судового розгляду, в задоволенні якої було відмовлено постановою Вінницького апеляційного суду від 02.10.2019.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїхрішень,але цене можесприйматися яквимога надаватидетальну відповідьна коженаргумент.Межі цьогообов`язкуможуть бутирізними,залежно відхарактеру рішення.Крім того,необхідно братидо уваги,між іншим,різноманітність аргументів,які сторонаможе представитив суд,та відмінності,які існуютьу державах-учасницях,з оглядуна положеннязаконодавства,традиції,юридичні висновки,викладення таформулювання рішень.Таким чином,питання,чи виконавсуд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи ту обставину, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, судові витрати слід залишити за позивачем.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 09.08.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, тому застосовані ухвалою від 09.08.2021 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 141, 158, 211, 245, 247, 259, 263-265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проскасування записув реєстріречових правта припиненняречового права відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:008:0265, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, застосовані ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 09.08.2021.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 27.05.2022.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА