Рішення

від 16.05.2022 по справі 345/3139/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/3139/20

Провадження № 2/345/20/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА-Захід» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди,

з участю представника позивача адвоката Кінаш М.А.,

представника відповідача адвоката Бойка Р.Б.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА-Захід» Білуник В.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 232029,00 грн., витрати на проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 1200,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. та судовий збір у сумі 3498,43 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що у власності позивача перебуває легковий автомобіль «Hyundai Tucson 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до договору оренди від 02.01.2020 ТзОВ «ЕКАЗахід» передало вказаний автомобіль в оплатне користування Прикарпатській універсальній товарній біржі.

30.06.2020 в смт. Брошнів-Осада Рожнятівського району відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю вказаного автомобіля, яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 22.07.2020 по справі № 344/8384/20 провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 , керуючи а автомобілем «Hyundai Tucson 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , розпочав маневр обгону кількох автомобілів, які рухалися у попутньому напрямку. При цьому будь-яких заборон для виконання такого маневру порушено не було, у той час водій третього попутного автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 здійснив маневр повороту ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не міг з об`єктивних причин переконатися в тому, що водій автомобіля «Volkswagen» ОСОБА_1 , який рухається у тому ж напрямку, не подавши сигналу про намір повороту ліворуч, розпочне його виконання. В той час на думку суду водій ОСОБА_1 в даній ситуації повинен був керуватися вимогами п.10.1 ПДР України. Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини ДТП, під час якої пошкоджено належний ТзОВ «ЕКА-Захід» автомобіль «HyundaiTucson 5MT4», сталася внаслідок недотримання вимог ПДР України відповідачем, який не переконався у безпечності свого маневру (поворот ліворуч) та створив перешкоду іншому учаснику руху водієві ОСОБА_2 , який в свою чергу рухався з дотриманням ПДР України. Зважаючи на викладене, можна дійти висновку, що ДТП сталася з вини відповідача, оскільки його дії є неправомірними, між ними і завданими автомобілю «HyundaiTucson 5MT4» пошкодженнями є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок, відтак обов`язок з відшкодування завданої матеріальної шкоди повинен нести відповідач.

Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності вартість матеріального збитку з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу заподіяного власнику автомобіля «Hyundai Tucson 5MT4» становить 232029,00 грн. без ПДВ.

Таким чином шляхом пошкодження належного позивачеві автомобіля у результаті винних дій відповідача заподіяно матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 232029,00 гривень, яка відповідно до ст.ст. 22, 1166, 1188 ЦК України підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача адвокати Зоренко О.В., Драпак О.І. та Кінаш М.А. підтримали позов, при цьому посилалися на викладені вище обставини. Просили стягнути з відповідача матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 232029,00 грн., витрати на проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 1200,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. та судовий збір у сумі 3498,43 гривень.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що їхав сторону закінчення населеного пункту смт. Брошнів-Осада, а саме: до будинку, який знаходиться перед закінченням вказаного населеного пункту. За 150 метрів до здійснення маневру лівого повороту із центральної дороги до житлового будинку, він переконався в безпечності руху та включив показжчик повороту. перед початком маневру він подивився в дзеркало заднього виду та переконався, що автомобіль, який їде ззаду нього, не здійснює обгін. В момент здійснення повороту він відчув звуковий сигнал, почув зіткнення його автомобіля і з транспортним засобом «Hyundai Tucson». Від удару його автомобіль розвернуло на 180 градусів, а машина, яка врізалася в нього перевернулася.

Представник відповідача адвокат Бойко Р.Б. у судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що позовні вимоги недоведені, оскільки позивач має довести розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, однак ними не надано доказів на підтвердження того, скільки було витрачено коштів на ремонт автомобіля. Також ОСОБА_1 не є належним відповідачем, оскільки відсутні докази, що позивач звертався за відшкодуванням до страхової компанії та не заявив вимог до неї в цій справі. У зв`язку із викладеним у задоволені позову просив відмовити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 03.09.2020 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 30.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

Ухвалою суду від 22.12.2020 задоволено клопотання представника позивача адвоката Зоренко О.В. про долучення відеозапису та виклик свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задоволено клопотання представника відповідача адвоката Бойко Р.Б. та відповідача ОСОБА_1 про виклик свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та про долучення до матеріалів справи копії постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2020. Витребувано з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області належним чином завірені копії матеріалів справи № 344/8384/20 (пров. №3/344/4040/20). Залучено приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.01.2021 на виконання ухвали суду від 22.12.2020 до суду надійшли матеріали адміністративної справи № 344/8384/20 (провадження № 3/344/4040/20) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП (т.1 а.с. 96-178).

08.04.2021 представник позивача адвокат Бойко Р.Б. подав до суд клопотання про призначення комплексної судової експертизи (т. 1 а.с. 213).

Ухвалою суду від 08.04.2021 призначено судову комплексну автотехнічну (інженерно-транспортну) та автотоварознавчу експертизи. Провадження по справі на час проведення експертиз зупинено.

25.05.2021 до суду надійшло клопотання судових експертів Губар О. та Оношко С. про необхідність надання на експертний огляд транспортного засобу, організацію виїзду експерта до місця огляду транспортного засобу та повернення його до місця служби, в якому він також порушує питання про стан автомобіля, який є предметом огляду та дату, на яку слід визначити вартість шкоди (т. 1 а.с. 222-226).

Ухвалою суду від 28.05.2021 поновлено провадження у вказаній справи зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.06.2021 клопотання судових експертів задоволено частково. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКА-Захід» представити для експертного огляду об`єкт дослідження: автомобіль HYUNDAI Tucson 5MT4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані, в якому він перебував безпосередньо після пошкоджень, отриманих в ДТП 30.06.2020, та забезпечити участь експертів в такому огляді. Визначено, що вартість відновлювального ремонту та вартість матеріального збитку, вказаного автомобіля, слід визначити на момент ДТП 30.06.2020. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

27.07.2021 на адресу суду через канцелярію суду надійшов висновок експерта КСЕ -19/109-21/4689 від 22 липня 2021 року (т.2 а.с. 1-29).

Ухвалою суду від 29.07.2021 поновлено провадження у вказаній справи зі стадії судового розгляду.

05.10.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Бойко Р.Б. та представник ПрАТ «СК «Арсенал страхування» Мамедова І. подали до суду клопотання про призначення повторної експертизи (т.2 а.с. 41, 42-44).

Ухвалою суду від 05.10.2021 призначено судову автотехнічну (інженерно-транспортну) експертизу та судову автотоварознавчу експертизи. Провадження по справі на час проведення експертиз зупинено.

12.11.2021 на адресу суду через поступило клопотання судових експертів Придиби В.Т. та Білого О.О. про погодження терміну виконання призначених повторних інженерно-транспортної та транспортнотоварознавчої експертиз в строк понад 90 календарних днів з дня задоволення клопотання експертів, що зумовлено надмірною експертною завантаженістю, надання додаткових вихідних даних, а також про представлення для експертного обстеження об`єкта дослідження (а.с. 57-59).

Ухвалою суду від 15.11.2021 поновлено провадження у вказаній справи зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.11.2021 погоджено проведення повторної судової комплексної авто технічної (інженерно-транспортної) та автотоварознавчої експертизи (ухвала суду від 05.10.2021) у цивільній справі № 345/3139/20, в строк понад 90 днів з дня отримання експертами ухвали про погодження строків експертизи та зупинено провадження по справі на час проведення вказаних експертиз.

05.04.2022 року на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами повторної судової автотехнічної експертизи № 5040 від 25.03.2022 (т.2 а.с. 80-88).

Ухвалою суду від 06.04.2022 поновлено провадження у вказаній справи зі стадії судового розгляду.

11.04.2022 до суду надійшло повідомлення судового експерта Білого О. про неможливість виконання повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи (т. 2 а.с. 95-98).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

в судовому засіданні заслухані пояснення сторони позивача та відповідача, допитані свідки та досліджені письмові докази, долучені сторонами.

Зокрема, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що при виїзді із смт. Брошнів він, керуючи автомобілем «Hyundai», пішов на обгін автомобіля «Рено», дотримуючись ПДР, будучи вже на лівій полосі, транспортний засіб «Volkswagen» здійснив маневр повороту наліво, не пересвідчився, що він вже знаходився на полосі зустрічного руху. Зважаючи на це він почав маневрувати у ліву сторону, щоб уникнути прямого зіткнення із автомобілем «Volkswagen». Внаслідок ДТП люди, які знаходилися в автомобілях, залишилися неушкодженими. Між його автомобілем та транспортним засобом ОСОБА_1 в момент початку маневру обгону рухалося два автомобіля.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він орендував автомобіль, який був учасником вказаної ДТП. Під час аварії він їхав поруч з водієм автомобіля на передньому сидінні. Їхній транспортний засіб пішов на обгін, зокрема вони обігнали дві машини, а коли під`їхали до третього автомобіля, то останній почав повертати на ліво, щоб уникнути зіткнення ОСОБА_2 повернув ліворуч, у зв`язку із чим вони з`їхали на узбіччя, та їх автомобіль перевернувся. В їхній машині знаходилося троє осіб. Удар між машинами був незначним завдяки тому, що водій ОСОБА_2 правильно зреагував, зокрема, повернув вліво та екстренно загальмував. Їхній автомобіль в момент ДТП знаходився у лівій полосі. З якою швидкістю їхав водій ОСОБА_2 не пам`ятає та не бачив чи був включений у автомобіля ОСОБА_1 покажчик повороту, оскільки це все сталося несподівано.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що в той час перебував по сусідству в жінки, в якої він купляє молоко. Він бачив, як їхала червона машина із включеним лівим поворотом, вказаний автомобіль пригальмував, проїхав подвір`я, на якому він знаходився, та почав повертати до сусіднього подвір`я, і в цей момент відбулася аварія. Дві машини, які їхали перед червоною машиною пригальмували, щоб її пропустити, а тоді вискочив джип, з яким відбулося зіткнення. За кермом червоної машин був ОСОБА_1 . Самий момент зіткнення він не бачив, аварія відбулася, коли ОСОБА_1 почав маневр. Аварія відбулася в межах смт. Брошнів. Після зупинки, а саме: через 50 метрів від неї, у вказаному населеному пункті стоїть знак обгін заборонено та вказаний знак діє до кінця населеного пункту. При цьому від зазначеного знаку до місця ДТП приблизно 0,5 кілометра. Також від вказаного знаку по дорозі до місця аварії перехрестя відсутні. Від місця, на якому він знаходився, до місця ДТП приблизно 10-15 метрів. Після ДТП до нього підходили працівники поліції із документами, які він підписував, зокрема, вони при ньому склали протокол про адміністративне правопорушенням, який він підписав.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що вони з другом їхали в м. Івано-Франківськ, та в кінці смт. Брошнів перед ними почали гальмувати машини. Друг побачив, що на немалій швидкості проїхав чорний джип і вдарив машину. Вказаний джип від удару в повітрі перекинувся, а червону машину від удару розвернуло. Вони зупинилися на узбіччі і підійшли подивитися, чи всі живі, і побачили, що із джипа почали вилізати два чоловіка та жінка, а ОСОБА_8 не міг відкрити свою дверку бо в неї відбувся удар. Люди, які знаходилися в джипі почали між собою сваритися, а зокрема казати: «Що ти робиш, куди ти їдеш?». Перед ними їхало три машини із врахуванням червоної машини. Машини, що їхали перед ними пригальмували до швидкості приблизно 5 км/год., оскільки червона машина повинна була здійснювати маневр повороту наліво. В місці, де сталася ДТП, обгін не дозволено, оскільки біля зупинки стоїть червоний знак обгін заборонено. Він знаходився в автомобілі «BMW» на пасажирському місці.

Також судом досліджені наступні письмові докази.

ТзОВ «ЕКА-Захід» належить на праві власності автомобіль марки «Hyundai Tucson 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с. 6).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.07.2020, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т. 1 а.с. 7-9).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2020, ОСОБА_1 відмолено у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.07.2020 відносно ОСОБА_2 (т.1 а.с. 81-84).

Відповідно до звіту № 67/20 про оцінку вартості матеріального збитку від 01.08.2020 встановлено, що вартість матеріального збитку з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, заподіяного власнику автомобіль марки «Hyundai Tucson 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП згідно методики дорівнює ринковій вартості і становить 232 029,00 грн. без ПДВ 20% (т.1 а.с. 10-37).

Вартість послуг з оцінки збитку автомобіль марки «Hyundai Tucson 5MT4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 1200,00 грн. (т.1 а.с. 38).

Між ОСОБА_9 та Прат СК «Арсенал Страхування» було укладено договір страхування від 21.02.2020, забезпечений транспортний засіб: «VolkswagenVento», н.з. НОМЕР_2 , строк дії договору: з 22.02.2020 по 21.02.2021, що підтверджується полісом № АО/4351264 (т.1 а.с. 65).

Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № КСЕ-19/109-21/4689 від 22.07.2021, судові експерти дійшли наступних висновків: 3. В діях водія автомобіля марки «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1 ПДР України; 4. В ситуації, що розглядається водій автомобіля «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був із технічної точки зору, керуватися вимогами п. 12.4 та 12.3 (в частині поняття «Небезпека для руху» і виконання його вимог) ПДР України; 5. В даній ДТП водій автомобіля марки «Volkswagen Vento» повинен був із технічної точки зору керуватися вимогами п. 9.4 та 10.1 ПДР України; 8. В діях водія автомобіля марки «Volkswagen Vento» вбачаються невідповідності із вимогами п. 10.1 ПДР України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із настанням даної ДТП; 9. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Hyundai Tucson», внаслідок отриманих при ДТП пошкоджень станом на 30.06.2020 становила 353313,34 грн., а вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу вказаного автомобіля становила 148365,00 грн.; 10. Вартість матеріального збитку, який завданий власнику наданого на дослідження «Hyundai Tucson» внаслідок завданих йому пошкоджень при ДТП станом на 30.06.2020 становили 211878,00 грн. (т. 2 а.с. 2-29).

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз результатами проведення повторної автотехнічної експертизи № 5040 від 25.03.2022, судовий експерт дійшов наступних висновків: 8 (8). Оскільки дії водія автомобіля «Volkswagen Vento, який перед зміною напрямку руху ліворуч з виїздом на смугу зустрічного руху не переконався в тому, що на смузі зустрічного руху немає транспортних засобів, які б виконували маневр його обгону, спричинили небезпеку для руху водію автомобіля «Hyundai Tucson», то вони перебувають в причинному зв`язку з фактом ДТП (т. 2 а.с. 81-88).

Згідно з повідомленням про неможливість надання висновку повторної судової транспортно-товарознавої експертизи № 5075/5076 від 17.03.2022, наданим Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що у зв`язку із тим, що об`єкт дослідження не представлений та його стан змінено, повторну судову транспортно-товарознавчу експертизу неможливо виконати (т. 2 а.с. 96-98).

Оцінка суду:

суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши наявні в справі письмові докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини урегульовуються положеннями глави 82ЦК України «Відшкодування шкоди», зокрема, в частині відшкодування матеріальної шкоди статтями 1166, 1188, 1192 та статтею 22 ЦК України, яка визначає поняття збитків.

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Стаття 1192ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що автомобіль марки «Hyundai Tucson 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході розгляду справи був фактично відремонтований, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні 25.11.2021 при вирішенні клопотання експерта після призначення повторної судової комплексноїавтотехнічної (інженерно-транспортної)та автотоварознавчоїекспертизи (т.2а.с.69-71)та судовийексперт БілийО.,повідомивши пронеможливість виконанняповторної судовоїтранспортно-товарознавчоїекспертизи 11.04.2022(т.2а.с.95-98),тому розмір збитку, про відшкодування якого просить представник позивача, повинен визначатися як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт.

Водночас представником позивача не долучено будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт, затрачених на відновлювальний ремонт автомобіля «Hyundai Tucson 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При цьому звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 01.08.2020 та висновок експерта № КСЕ-19/109-21/4689 від 22.07.2021, не є визначальними доказами розміру завданих збитків, оскільки у них зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 753/19288/14-ц та постанові від 25 березня 2019 року в справі № 591/3152/16-ц.

Згідно з постановою Верховного суду від 25.03.2019 у цивільній справі №591/3152/16-ц, зроблено висновок про те, що факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачем оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів. При цьому в постанові від 30.10.2019 в справі №753/19288/14-ц Верховний Суд зазначив, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, шо понесла відповідні витрати.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин, суд, давши оцінку зібраним доказам, дійшов висновку, що в задоволені позову необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Щодо належності відповідача суд зазначає наступне.

У статті 1Закону України«Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10Закону України«Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який правомірно володів забезпеченим транспортним засобом «Volkswagen Vento», н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «СК «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом № АО/4351264.

Статтею 1194ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі№ 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом № 1961-IVу страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

У вказаній справі, залучення належного співвідповідача до участі у справі має принципове значення, оскільки це пов`язано також й з обранням належних та ефективних способів захисту прав, на захист яких заявлено позовні вимоги. Обраний спосіб захисту особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин.

З оглядуна викладене,позивач мігзалучити доучасті врозгляді справиу статусіспіввідповідача ПАТ «СК«Арсенал Страхування»тавимагати стягнути кошти за майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, зі вказаної страхової компанії, а у разі недостатності ліміту цивільно-правової відповідальності страховика, передбаченого полісом № АО/4351264, решту завданої і доведеної шкоди повинен був би відшкодувати ОСОБА_1 , який застрахував свою цивільну відповідальність.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою уст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

За таких обставин, оскільки суд не міг самостійно залучити співвідповідача та збирати докази, щоб встановити реальну вартіть робіт та матеріалів, витрачених на ремонт транспортного засобу, хоча такий факт достеменно встановлено в ході розгляду справи та підтверджено самою стороною позивача, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 979, 980, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 1, 10 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 1, 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА-Захід» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА-Захід», адреса: м. Івано-Франківськ вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 25070792.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», адреса: Київ вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322.

Повний текст судового рішення виготовлений 27.05.2022.

Суддя: