Рішення

від 15.05.2022 по справі 120/19499/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 травня 2022 р. Справа № 120/19499/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Чернюк Алли Юріївни

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Яни Сергіївни

представника позивача: Балинського Богдана Валерійовича

представника відповідача: Ременяк Світлани Яківни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотранс-ВО» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС-ВО» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС-ВО», складений акт від 04.11.2021 року №9940/02-32-09-04/41294240, на підставі висновків якого, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 року № 0119550705. З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що в наказі про проведення фактичної перевірки вказана підстава п.80.2.5 ст. 80 ПК України, без наведення фактичних підстав для його застосування щодо зазначеного платника податків.

Позивач звертає увагу, що вказаний наказ підписано заступником начальника ГУ ДПС у Вінницькій області, чим, на думку представника позивача, перевищено службові повноваження та не дотримано вимоги Положення про Головне управління ДПС у Вінницькій області.

При цьому, зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС-ВО» жодного разу протягом календарного року не придбавав пального в обсязі, що перевищує 1000 кубічних метрів, відповідно не порушив п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 року позовну заяву залишено без руху з підстав сплати судового збору не в повному розмірі та надано позивачу строк на усунення відповідних недоліків.

10.01.2022 року позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 04.01.2022 року.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

01.02.2022 року до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у їх задоволенні відмовити та зазначає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

23.02.2022 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідачем надано формальний відзив без викладення та обґрунтованості своєї позиції щодо предмета доказування та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, також не надано жодного доказу щодо спростування вказаних обставин, а тому, просить задоволити адміністративний позов.

Ухвалою суду від 18.04.2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС-ВО» (даліТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО») є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

25.11.2021 року заступником начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області, керуючись статтею 20 на підставі підпункту75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 ПК України, доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області №5316/02-32-07-05 від 18.10.2021 року видано наказ №3591к «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого, зобов`язано провести фактичну перевірку ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО», (ЄДРПОУ 41294240) за адресою місця реєстрації: Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 88/20 та адресою місця зберігання пального: Вінницька обл., Тульчинський р-н., с. Нестерварка, вул. Леонтовича, 78, з питань з питань дотримання вимог законодавства, зокрема, в сфері обігу пального.

Фактичною перевіркою встановлено порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями), а саме ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО» здійснювало господарську діяльність із отримання (розвантаження, розливу) та використання пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ).

За результатами перевірки ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО», складено акт фактичної перевірки №9940/02-32-07-05/41294240 від 04.11.2021 року, від підпису та отримання якого керівництво підприємства відмовилось, тому працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області було складено акт відмови від підпису та отримання акта фактичної перевірки від 04.11.2021 року №918/02-32-07-05/41294240 Примірники складених актів направлено поштою на юридичну адресу ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО».

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 року №0119550705 про застосування штрафних санкції в сумі 1000000,00грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, з метою його скасування, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу вимогстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Приписами пп. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу Українивизначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписи пп. 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу Українипередбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу Українифактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом80.2 статті 80 Податкового кодексу Українипередбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп.80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннямиПодаткового кодексу України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначеністаттею 81 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно достатті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі - Закон №481/95-ВР) оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва); а роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання(у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Відповідно достатті 1 Закону №481/95-ВРмісце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини 8статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (частина 10статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Згідно пункту 7 частини 1статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно доЗакону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За визначенням, наведеним у підпункті14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті215.3.4 пункту 215.3 статті 215цьогоКодексу.

Згідно з пп.14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК Україниреалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілейрозділу VI цього Кодексу- будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного;для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Відповідно до пп.14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК Українирозпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Підпунктом14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК Українивизначено, що акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, асуб`єкт господарювання(крім платника єдиного податку четвертої групи) -власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів(без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Тобто акцизний склад - це приміщення або територія, де відбувається провадження діяльності, зокрема, з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому, не є акцизним складом приміщення або територія, де показник загальної місткості ємностей не перевищує 200 кубічних метрів, а обсяг отриманого власником або користувачем такого приміщення або території (суб`єктом господарювання) протягом календарного року пального не перевищує 1000 кубічних метрів, за умови, що пальне використовується особою виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки без реалізації пального або зберігання пального на користь третіх осіб.

В силу пункту «б» абз.6 пп. 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК Україниплатники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК Українивідсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

З акту перевірки позивача вбачається, що позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 28.09.2021 №02220414202100240 з терміном дії з 28.09.2021 року по 28.09.2022 року.

Разом з тим, з досліджених даних бухгалтерського обліку позивача та аналізу бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних відповідачем встановлено зберігання, що ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО» у період з 01.01.2020 року по 01.10.2021 року отримувало пальне (дизельне паливо код УКТЗЕД 2710194300) через мережу АЗС та пересувні акцизні склади в загальній кількості 1903163 л., в т.ч. 2020 рік 1163254,00 л. та 2021 рік 739909,00 л., що перевищує 1000 кубічних метрів (1000000 літрів).

Обставина, щодо придбання вказаної кількості пального позивачем не заперечується, натомість він зазначає, що ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО» жодного разу протягом календарного року не отримувало пальне в обсязі, що перевищує 1000 куб. метрів.

В той же час, положення пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК Українине передбачають розмежування по надходженню пального на кожне окреме приміщення або територію, а визначають виключно загальний обсяг отриманого пального суб`єктом господарювання протягом календарного року.

Таким чином, враховуючи, що загальний обсяг отриманого позивачем пального за 2020-2021 роки (в межах календарного року) становить 1903163 л. та 1163254,00 л. відповідно, що перевищує 1000 кубічних метрів, останній є розпорядником акцизного складу, який мав його зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Оскільки позивач не провів реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, до нього підлягають застосуванню положення пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК Українив частині накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Отже, доводи позивача про те, що ним жодного разу протягом року не отримано пального в обсязі, що перевищує 1000 куб. метрів, суд вважає необґрунтованими, оскільки вищезазначена норма стосується обсягу пального, отриманого суб`єктом господарювання протягом календарного року, а не одноразової поставки такого.

При цьому, суд бере до уваги доводи представника позивача, що фактична перевірка щодо позивача була призначена з посиланням на пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, згідно з яким фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, визначальним для призначення фактичної перевірки платника податків з наведених вище підстав є наявність у контролюючого органу або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації від органів влади, яка свідчить про можливі порушення таким платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області отримано лист ДПС України № 23046/7/99-00-07-05-03-07 від 11.10.2021р., в якому зазначено, що ДПС проведено аналіз інформації, яка міститься в ІТС «Податковий блок», Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, Єдиному реєстрі акцизних накладних, Єдиному державному реєстрі суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та виявлено 214 суб`єктів господарювання, які отримували від постачальників у 2020 та 2021 роках пальне з доставкою, через пересувні акцизні склади продавця на 401 місце зберігання пального, у обсязі, що перевищує 1000 кубічних метрів, а для суб`єктів господарювання - платників єдиного податку четвертої групи - 10000 кубічних метрів, при цьому отримували ліцензії на право зберігання пального в органах ДПС, але такі приміщення або території (акцизні склади) не зареєстрували в Системі електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, вказаним листом відповідача зобов`язано провести фактичні перевірки платників податків, за адресами місць зберігання пального, зазначених у додатку до листа Державної податкової служби України № 23046/7/99-00-07-05-03-07, в тому числі ТОВ «ЗЕРНОТРАНС-ВО».

Вищезазначений лист та повідомлена у ньому інформація стали фактичною підставою для призначення перевірки щодо позивача.

Суд також відхиляє посилання позивача на неналежне визначення в акті перевірки підстав для її проведення в частині зазначення, що перевірка проведена на підставіПК Українибез конкретизації відповідних статей, оскільки підстави проведення перевірки зазначаються саме в наказі на її проведення, а окремі недоліки акту, складеного за результатами правомірно проведеної фактичної перевірки, жодним чином не спростовує висновків такої перевірки та не може мати наслідком уникнення платником податків встановленої законодавством відповідальності за виявлені порушення.

Доводи позивача про перевищення службових повноважень заступником начальника ГУ ДПС у Вінницькій області при підписанні наказу №3591к 25.10.2021 року «Про проведення фактичної перевірки», суд до уваги не бере, виходячи з наступного.

Статтею 80.2. ПК України передбачено що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Також пунктом 12 Положення про Головне управління ДПС у Вінницькій області, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643, зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 04.03.2021 № 264, які містяться в загальному доступі на офіційному сайті ГУ ДПС у Вінницькій області, визначено, що начальник ГУ ДПС має заступників, яких призначає на посади та звільняє з посад Голова ДПС відповідно до законодавства про державну службу. Заступники начальника ГУ ДПС забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого начальником ГУ ДПС розподілу обов`язків, який у встановленому порядку погоджено з Головою ДПС. З метою забезпечення ефективної організації роботи структурних підрозділів ГУ ДПС у Вінницькій області, Наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.06.2021 №625, зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.11.2021 №841 затверджено Розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС у Вінницькій області, і якому установлено розподіл обов`язків по керівництву роботою структурних підрозділів ГУ ДПС у Вінницькій області та визначено повноваження заступника начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Оксани ДОМЕРАТ підписувати (в електронній та паперовій формах) документи, визначені законодавчими та іншими нормативно правовими актами.

Згідно з ч.2ст.9 Закону України «Про державну службу»державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, твердження ТОВ ЗЕРНОТРАНС-ВО, що Наказ №3591к 25.10.2021 року «Про проведення фактичної перевірки» підписано не уповноваженою особою, не знайшли свого підтвердження, адже до компетенції заступника начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Оксани ДОМЕРАТ належать повноваження з підпису наказів на проведення фактичної перевірки.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку що податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 року №0119550705, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 000 000,00 грн. за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме здійснення господарської діяльності із отримання та використання пального без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ), прийнято правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернотранс-ВО» (код ЄДРПОУ: 41294240, адреса: вул. М. Леонтовича, 88, к. 20, м. Тульчин, Вінницька область, 23600);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: ВП 44069150, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028);

Рішення у повному обсязі виготовлено: 26.05.2022 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна