Рішення

від 25.05.2022 по справі 520/3793/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 травня 2022 р. справа № 520/3793/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (місто Харків, вул. Пушкінська, б.32, офіс 006, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання дій протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області із застосуванням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська зернова пивоварня» (код ЄДРПОУ 41285758) фінансової санкції за порушення вимог ч. 3 статті 16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0000174002, № 0000164002 від 30.11.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (пров. Заводський, буд.23, м.Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дій протиправними та скасування рішення відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року по справі № 520/3793/19 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області із застосуванням до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня (код ЄДРПОУ 41285758) фінансової санкції за порушення вимог ч. 3 статті 16 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000174002, №0000164002 від 30.11.2018 року.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року скасовано. Адміністративну справу №520/3793/19 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норми матеріального права (пункту 56.19 статті 56 ПК України) та ненадання цьому оцінки судом апеляційної інстанції, що, в свою чергу, не обмежує касаційний суд доводами та вимогами касаційної скарги, та є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для з`ясування дати закінчення процедури адміністративного оскарження, передбаченої пунктом 56.17 статті 56 ПК України, та вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду. Згідно з Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 року, під час нового розгляду судам необхідно правильно застосувати норми матеріального права з урахуванням зазначеного вище висновку Верховного Суду, та з урахуванням приписів статті 123 КАС України на підставі належних і допустимих доказів прийняти обґрунтоване та законне рішення.

04.03.2021 року адміністративна справа №520/3793/19 надійшла в провадження судді Біленського О.О..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, відмовлено в задоволенні заяви Товариства про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Адміністративний позов залишено без розгляду. Суди врахували обставини щодо отримання 20 лютого 2019 року Товариством рішення ДПС від 8 лютого 2019 року №6327/6/99-99-1106-0125, яким закінчено процедуру адміністративного оскарження рішень Головного управління ДФС у Харківській області №0000174002, №0000164002 від 30 листопада 2018 року, правомірність яких є предметом позову у цій справи, а також установили дату звернення до суду 16 квітня 2019 року з адміністративним позовом у справі №520/3793/19, що зумовило висновок про несвоєчасне звернення до суду.

Протокольною ухвалою колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2021 року по справі №520/3793/19, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська зернова пивоварня» задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року скасовано, справу №520/3793/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. У вказаній постанові зазначено, що, з огляду на те, що з позовом у цій справі Товариство звернулося до суду першої інстанції до прийняття 26 листопада 2020 року постанови Верховного Суду, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань, після їх адміністративного оскарження, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, Суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (місто Харків, вул. Пушкінська, б.32, офіс 006, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання дій протиправними та скасування рішень за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами фактичної перевірки підприємства відповідачем прийнято оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій щодо внесення недостовірних даних до звітів за період з березня по жовтень 2018 року. Однак, позивач не погоджується з рішеннями контролюючого органу, оскільки вважає, якби відповідач, керуючись п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, одразу повідомив підприємство про наявні помилки у звіті, до позивача не було б застосовано неспівмірних з порушенням фінансових санкцій, та не було б у подальшому зафіксовано в звітах неправильних даних. Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями, у зв`язку з чим звернувся до суду з метою їх скасування.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень та винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня (код ЄДРПОУ 41285758) є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (КВЕД 11.01), виробництво інших недистильованих напоїв із зароджуваних продуктів (КВЕД 11.04), виробництво пива (основний) (КВЕД 11.05), оптова торгівля напоями (КВЕД 46.34), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 46.39), пакування (КВЕД 82.92), роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.25), обслуговування напоями (КВЕД 56.30).

Наказом Головного управління ДФС у Харківській області №8167 від 01.11.2018 р. призначено проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня за адресою вул.Мічуріна, буд.8Д, м.Чугуїв, Харківська обл., 63506, з 05 листопада 2018 року тривалістю не більше 10 діб.

Відповідно до направлень на перевірку №1799 від 02.11.2018 р. та №1800 від 02.11.2018 р., метою перевірки є здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та іншого законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, у тому числі з питань проведення інвентаризації сировини, незавершеного виробництва, готової продукції.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт про результати фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня №4758/20-40-40-02-08/41285758 від 15.11.2018 р.

Перевіркою встановлено порушення вимог ч.3 ст.16 Розділу V Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: факти подання підприємством звітів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 р. №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», по формі №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» з недостовірними даними за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року та по формі №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» з недостовірними даними за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року.

На підставі результатів перевірки рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 30.11.2018 року №0000174002 до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 119000,00 грн., за подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року з недостовірними відомостями.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 30.11.2018 р. №0000164002 до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 136000,00 грн. за подання звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року з недостовірними відомостями.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, TOB «Харківська зернова пивоварня», в строк визначений положеннями Податкового кодексу України, звернулось зі скаргою до ДФС України, Рішенням №6327/6/99-99-1106-0125 ДФС України залишило без змін рішення ГУ ДФС України у Харківській області від 30.11.2018 року, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0000174002, № 0000164002 від 30.11.2018 року, звернувся з адміністративним позовом до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. (п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України).

Положеннями п.49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно п.61.1 ст.61 Податкового Кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (п.62.1.3 ст.62 Податкового Кодексу України).

Положеннями п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно п.75.1.3 Податкового Кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. (п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України).

Суд зазначає, що фактична перевірка підприємства була проведена контролюючим органом у відповідності до вимог Податкового Кодексу України, що не заперечується позивачем. Також представником позивача в судовому засіданні не заперечувалась наявність встановлених порушень.

З акту фактичної перевірки слідує, що підприємством протягом березня-жовтня 2018 року звіти за формою №2-РС та №1-ОА подавалися вчасно. Однак, на підставі співставлення інформації, зазначеної у відповідних звітах, та оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 встановлено порушення щодо недостовірності даних, а саме:

- не відображення у графі 4 «Залишки на початок звітного місяця в місцях зберігання» залишків готової продукції;

- невірне відображення у графі 13 «Залишки на кінець звітного місяця в місцях зберігання» залишків готової продукції;

- невірне відображення у графі 15 «Вироблено у звітному місяці» об`єм виробленої продукції;

- не відображення у графі 3 «Залишки продукції на початок звітного місяця» залишків готової продукції;

- невірне відображення у графі 13 «Залишки продукції на кінець звітного місяця» залишків готової продукції;

- невірне відображення у графі 4-5 «Обсяги придбання алкогольних напоїв у звітному місяці від виробника» об`єм переданої продукції.

При цьому, суд не вважає належним доказом надану позивачем у судовому засіданні суду апеляційної інстанції оборотно - сальдову відомість по рахунку 26 за січень 2018 - жовтень 2018 року, дані якої відрізняються від даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 26 за відповідний період, використану податковим органом під час фактичної перевірки позивача.

Під час проведеної перевірки були досліджені наступні документи: інвентаризаційний опис залишків сировини, алкогольної продукції (пива власного виробництва) на складі підприємства, розлитої у кети; журнали готової продукції; журнал варок; прибуткові та видаткові накладні; оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 281, 26; пояснювальна записка по факту невідображення залишків готової продукції (пива) у ЦКТ у інвентаризаційному описі. При цьому, завірені копії інвентаризаційного опису журналів готової продукції, оборотно-сальдових відомостей, а також пояснювальна записка, є додатком до акту перевірки, про що зазначено на його третій сторінці.

На виконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 10.02.2020 у справі № 636/584/20 за зверненням ГУ ДПС від 27.11.2019 № 6826/9/20-40-08-05-03 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12020220440000201 за ч.2 ст.366 КК України, за фактом того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня надало до суду апеляційної інстанції "оборотно - сальдову відомість по рахунку 26 за січень 2018 - жовтень 2018 року", яка має ознаки підроблення.

З огляду на викладене, встановлені актом перевірки порушення є належним чином підтверджені.

Суд зазначає, що відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачена ст.111 Податкового Кодексу України.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

- фінансова;

- адміністративна;

- кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

За правилами ч.1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Пунктом 19 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

З матеріалів справи слідує, що контролюючим органом визначено розмір штрафу за подання звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв з недостовірними даними у сумі 136000,00 грн. (17000,00 грн. розмір, який встановлено п.19 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР * 8 звітів).

Розмір фінансових санкцій у вигляді штрафу за подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі з недостовірними даними визначений у сумі 119000,00 грн. (17000,00 грн. розмір, який встановлено п.19 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР * 7 звітів).

Твердження позивача про те, що розмір нарахованих фінансових санкцій є неспівмірним з порушенням, суд не приймає до уваги, оскільки розмір санкцій передбачений п.19 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР, має конкретний розмір та не підлягає зменшенню.

Щодо посилання позивача на п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, а саме, неповідомлення контролюючим органом суб`єкта господарювання про помилку у документі обов`язкової звітності, суд зазначає наступне.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу.

Згідно ч.1, 4, 5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, які зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

З вищезазначеного слідує, що позивач помилково вважає, що відповідач у своїй діяльності повинен був керуватись п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, оскільки норми, яких повинна дотримуватись ДФС, визначені у ч.5 ст.2 Закону №877-V, а п.2 ч.1 ст.6 в даному переліку відсутній.

Отже, суд доходить висновку, оскільки у органів ДФС відсутній обов`язок повідомляти суб`єкт господарювання про необхідність виправлення помилки у документі обов`язкової звітності, суд вважає доводи позивача з цього приводу необґрунтованими.

За таких умов суд дійшов висновку, що застосована до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" спірними рішеннями санкція відповідає суті виявленого контролюючим органом порушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог .

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000174002, №0000164002 від 30.11.2018 року винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (місто Харків, вул. Пушкінська, б.32, офіс 006, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання дій протиправними та скасування рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26.05.2022 року.

Суддя Біленський О.О.