Вирок

від 27.05.2022 по справі 297/1252/20

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1252/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підсудного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070060000706 від 27.09.2019 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Гоша Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, пенсіонера

за ч. 2 ст. 382 КК України,

встановив:

Згідно формулюванняобвинувачення, пред`явленого ОСОБА_6 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016, яка набрала законної сили 16.02.2016, як директора юридичної особи ПАТ «Карпатська рудна компанія» було зобов`язано передати ТОВ «Закарпатполіметали» відвали гірських порід, а саме:

- відвалу №1, розташованого біля устя похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвалу №2 (нерудний), розташованого на усті штольні №20 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвалу №3 (нерудний), розташованого на ділянці усті штольні №25 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвалу №4 (рудний), розташованого на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту;

- відвалу №5 (нерудний), розташованого біля вертикальної шахти РЕ-1 і безпосередньо примикає до рудного відвалу №4, знаходиться на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту.

На примусове виконання даного судового рішення, 15.05.2017 року старшим державним виконавцем Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_7 було відкрито виконавче провадження №53912888, яке 09.07.2019 передано на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

25.07.2019старшим державнимвиконавцем Відділупримусового виконаннярішень управлінняДержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції уЗакарпатській області ОСОБА_8 за невиконання без поважних причин вказаної ухвали суду винесено постанову про накладення штрафу на ПАТ «Карпатська рудна компанія» у сумі 5100 грн.

Після цього, 23.09.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_9 був складений акт, яким встановлено, що боржник ПАТ «Карпатська рудна компанія» у встановлений строк ухвалу суду не виконав.

23.09.2019 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_9 за невиконання без поважних причин вказаної ухвали суду було винесено постанову про накладення штрафу на ПАТ «Карпатська рудна компанія» у сумі 10200 грн.

Однак, ОСОБА_6 , будучи директором ПАТ «Карпатська рудна компанія» та належним чином ознайомлений із вказаною ухвалою суду, достовірно знаючи про виконавче провадження № 53912888, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, суспільну небезпечність та настання відповідних наслідків, ухилився від виконання вказаного обов`язку ПАТ «Карпатська рудна компанія» та не виконав ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2016 про передачу ТОВ «Закарпатполіметали» відвалів гірських порід, а саме: - відвалу №1, розташованого біля устя похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту; - відвалу №2 (нерудний), розташованого на усті штольні №20 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту; - відвалу №3 (нерудний), розташованого на ділянці усті штольні №25 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту; - відвалу №4 (рудний), розташованого на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту; - відвалу №5 (нерудний), розташованого біля вертикальної шахти РЕ-1 і безпосередньо примикає до рудного відвалу №4, знаходиться на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування ОСОБА_6 , будучи директором ПАТ «Карпатська рудна компанія», умисно, всупереч та з метою невиконання вищевказаної ухвали суду, маючи реальну можливість її виконати, не передав ТОВ «Закарпатполіметали» відповідні гірські відвали, тобто на думку органу досудового розслідування вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання ухвали суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою.

Так, прокурором як доказ вини у вищезгаданому обвинуваченні було запропоновано допитати свідків, надано письмові, аудіо-відео докази після чого допитати підсудного, а судом допитано та досліджено їх, і встановлено наступні обставини.

З показів свідків ОСОБА_10 як арбітражного керуючого ТОВ Закарпатполіметали, ОСОБА_11 - представника стягувача ТОВ Закарпатполіметали, державних виконавців ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ОСОБА_14 - директор ПрАТ Карпатська рудна компанія в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 не брав участі у засіданні Господарського суду Закарпатської області, на якому було винесено ухвалу від 16.02.2016 року, і йому про таке рішення відомо не було, оскільки, директором ПрАТ Карпатська рудна компанія його було призначено лише 24 серпня 2016 року. В межах виконавчого провадження особисто обвинуваченому ОСОБА_6 дана ухвала не вручалась та не оголошувалась. Водночас, в ході виконання даної ухвали на адресу ПрАТ Карпатська рудна компанія надходила лише постанова про передачу виконавчого провадження від 08.07.2019 року, постанова про накладення штрафу від 25.07.2019 року, а також, 26.07.2019 року представник ОСОБА_6 , а не особисто останній, знайомився із матеріалами даного виконавчого провадження. Будь-які інші документи щодо виконання даної ухвали суду на адресу ПрАТ Карпатська рудна компанія не надходили, особисто ОСОБА_6 не вручались, а також, не проводились будь-які виконавчі дії з приводу виконання вказаної ухвали. Вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_6 не був особисто боржником у даному виконавчому провадженні, такому належним чином не було вручено ухвали суду, яка на думку органу досудового розслідування ним не виконана, а також, не було роз`яснено порядок і спосіб її виконання, що в свою чергу, у разі не усвідомлення особою що саме вона повинна вчинити, виключає її прямий умисел на невиконання ухвали суду.

При цьому всі свідки як один стверджують, що їх жодного разу не було допущено на територію підприємства для проведення обшуку з метою відшукання відвалів, хоча під час огляду в судовому засіданні відеозапису проведення обшуку, судом достеменно встановлено, що відвали не тільки перебувають поза адміністративними межами підприємства і не підтвердився факт недопущення посадових осіб органу досудового розслідування. При цьому суду було продемонстровано проведення обшуку з порушення порядку передбаченому КПК України.

Окремо слід наголосити, що свідок ОСОБА_10 будучи допитаною судом в режимі відео конференції на уточнююче запитання головуючого, чітко вказала, що вона жодного разу не була присутня на підприємстві під час проведення слідчих дій, але ствердила, що її туди не пускала служба охорони.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 у обвинуваченні винним себе не визнав та показав, що у відповідності до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 умисно не виконав ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року, згідно із якою допущено поворот виконання рішення суду та зобов`язано ПрАТ Карпатська рудна компанія передати ТзОВ Закарпатполіметали відвали гірських порід.

Водночас, на момент виконання вказаної ухвали ОСОБА_6 не було відомо про те, що дані відвали гірських порід взагалі були передані від ТзОВ Закарпатполіметали до ПрАТ Карпатська рудна компанія, оскільки, ОСОБА_6 було призначено на посаду директора ПрАТ Карпатська рудна компанія 24 серпня 2016 року, тобто уже навіть після повороту виконання рішення суду. Жодні документи щодо передачі відвалів гірських порід від ТзОВ Закарпатполіметали до ПрАТ Карпатська рудна компанія попередній директор ОСОБА_16 . ОСОБА_6 не передавав.

При цьому, органом досудового розслідування не було жодним чином досліджено чи взагалі така передача відвалів мала місце і яким чином вона відбувалась, хто брав участь у такій передачі та кому було про неї відомо.

Окрім цього, дані відвали гірських порід не перебували на балансі або у власності ПрАТ Карпатська рудна компанія, а тому ОСОБА_6 не міг знати про їх наявність у товаристві (баланси, витяги з реєстрів).

Більше того, рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 17.09.2013 року було зобов`язано ТзОВ Закарпатполіметали передати відвали гірських порід ТзОВ Карпатська рудна компанія, а не ПрАТ Карпатська рудна компанія , директором якої був ОСОБА_6 (доказ: рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 17.09.2013 року).

При цьому, за час перебування ОСОБА_6 на посаді директора ПрАТ Карпатська рудна компанія такий не використовував у діяльності товариства дані відвали гірської породи, що підтверджується протоколами обшуків за місцем знаходженням відвалів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_6 особисто дані відвали гірських порід не передавались, такі передавались ТзОВ Карпатська рудна компанія, а не ПрАТ Карпатська рудна компанія, на балансі або у власності останнього не перебували, у діяльності товариства не використовувались, а тому, прямого умислу на невиконання ухвали суду в діях ОСОБА_6 не було, оскільки, особа не в змозі повернути річ, яка їй не передавалась і нею не використовувалась.

Згідно повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 умисно не виконав ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року та не передав ТзОВ Закарпатполіметали відвали гірських порід.

Водночас, порядок передачі відвалів гірських порід чітко регламентовано на законодавчому рівні.

Так, у відповідності до положень ст. 1, 4 Кодексу України про надра встановлено, що надра це частина земельної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибини, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Надра є виключною власністю народу і надаються тільки у користування.

Згідно ст.ст. 40, 42 даного Кодексу розвідані родовища корисних копалин, утому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Даним порядком є Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України №144 від 14 лютого 1995 року.

Зокрема, у відповідності до п. 4 даного Порядку для передачі родових корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

Згідно п. 6 даного Порядку передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформляється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії.

Вказані вище положення чинного законодавства свідчать про те, що надра є виключною власністю народу, можуть передаватись лише у користування у чітко встановленому законодавчому порядку, яким не передбачено передачу таких від одного до іншого суб`єкта господарської діяльності, а вчинення таких дій у свою чергу може кваліфікуватись як привласнення або розкрадання державного майна.

Дані факти знайшли своє підтвердження у рішеннях судів в цій же господарській справі, у якій було винесено ухвалу, яка на думку органу досудового розслідування не виконана, а саме, у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2015 року та у постанові Вищого господарського суду України від 17 грудня 2015 року, якими було констатовано про неможливість передачі відвалів як від ТзОВ Закарпатполіметали до ТзОВ Карпатська рудна компанія, так і навпаки.

Із дослідженого в засіданні вбачається, що у обвинувачені ОСОБА_6 прокурором не вказано конкретного часу або періоду часу, впродовж якого він нібито не виконав рішення суду.

Вказане вище має суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, оскільки, впродовж періоду дії рішення суду, яке не виконано, на ПрАТ Карпатська рудна компанія посаду директора обіймало 3 осіб: В період з 16.02.2016 року по 24.08.2016 року ОСОБА_16 ; В період з 24.08.2016 року по 25.09.2019 року ОСОБА_6 ; В період з 25.09.2019 року по даний час ОСОБА_17 ..

З даного слідує, що дану ухвалу суду могли не виконати трое осіб, які перебували на посаді директора ПрАТ Карпатська рудна компанія, а враховуючи відсутність в обвинуваченні конкретного часу вчинення кримінального правопорушення, до кримінальної відповідальності орган досудового розслідування з невідомих причин притягує лише одного із директорів.

При цьому, органом досудового розслідування жодним чином не з`ясовувалось чи перебував обвинувачений ОСОБА_6 на робочому місці та чи виконував обов`язки директора, а станом на 23.07.2019 року, тобто в день коли виконавцем було складено остаточний акт щодо невиконання рішення суду, ОСОБА_6 уже не виконував обов`язки директора ПрАТ Карпатська рудна коміпанія.

При цьому, органом досудового розслідування жодним чином не з`ясовувалось чи перебував обвинувачений ОСОБА_6 на робочому місці та чи виконував свої обов`язки директора.

Так, за період виконання даного рішення суду відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме з 08.07.2019 року по 24.09.2019 року, обвинувачений ОСОБА_6 :

-в період з 19.07.-27.07.2019 року включно перебування за кордоном (копія паспорту);

-в період з 07.08.-31.08.2019 року включно відрядження (наказ №08-к від 07.08.2019 року);

-в період з 31.08.-28.09.2019 року включно продовження відрядження (наказ №10-к від 31.08.2019 року);

-18.09.2019 року відкликання з відрядження з метою передачі усіх документів новому директору (наказ №11-к від 18.09.2019 року).

Факт постійної відсутності на своєму робочому місці обвинуваченого ОСОБА_6 підтвердили наступні свідки: директор ПрАТ Карпатська рудна компанія ОСОБА_14 , ОСОБА_18 (власник приміщення, яке орендує ПрАТ Карпатська рудна компанія), а також сам обвинувачений ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в обвинуваченні часу чи періоду вчинення кримінального правопорушення, є незрозумілим коли саме ОСОБА_6 вчинив злочин і чому саме він, а не інші директори, а також, органом досудового розслідування не враховано відсутність ОСОБА_6 на своєму робочому місці та відсутність реальної можливості виконати рішення суду.

В ході судового розгляду, аналізу допиту обвинуваченого, свідків, дослідження письмових доказів, відео файлів, зробивши системний аналіз вказаних доказів, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, надавши їм належну оцінку в нарадчій кімнаті, судом встановлені наступні обставини подій суд приходить до висновку про недоведеність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 як службової особи умислу невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, виходячи з наступного.

У відповідності до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 умисно не виконав ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року, згідно із якою допущено поворот виконання рішення суду та зобов`язано ПрАТ Карпатська рудна компанія передати ТзОВ Закарпатполіметали відвали гірських порід.

Водночас, органом досудового розслідування не вжито жодних заходів до встановлення хто саме у структурі ПрАТ Карпатська рудна компанія зобов`язаний був виконати дане рішення.

Так, у відповідності до ст.80Господарського кодексуУкраїни до господарських товариств з поміж інших належать акціонерні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов`язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов`язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.

Відповідно, до ч. 1 статті 82 Господарського кодексу України визначено, що установчим документом акціонерного товариства є статут.

При цьому, статутом Приватного акціонерного товариства «Карпатська рудна компанія» в редакції 2016 року, затвердженого рішенням №24-08/16 Акціонера Приватного акціонерного товариства «Карпатська рудна компанія» від 24 серпня 2016 року, передбачено склад органів товариства та повноваження органів товариства.

Зокрема в п. 7.1.4 Статуту зазначено, що Органами Товариства є:

1.Вищий орган Товариства Загальні збори;

1)Виконавчий орган Товариства Директор.

Згідно п. 7.2.8, (п.п. 39, 40, 41) Статуту Товариства до виключної компетенції Зборів належить:

- прийняття рішення щодо укладення, припинення або зміни умов будь-якого правочину, договору, контракту, угоди або іншої домовленості з будь якою особою, що розраховано (безпосередньо або опосередковано, одноразово або за декілька разів) на загальну суму більш ніж еквівалент 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;

- прийняття рішення щодо укладення, припинення або зміни умов будь яких договорів поруки, гарантії, позики, фінансової допомоги, кредитних договорів, договорів застави, іпотеки, договорів чи угод щодо відчуження будь-яких активів та майна Товариства та інших правочинів, які тягнуть за собою виникнення боргових зобов`язань у Товариства та/або втрату майна Товариства;

- прийняття рішення щодо укладення будь-якого договору, контракту або іншої домовленості з будь-якою особою, які виходять за рамки звичайної господарської діяльності Товариства або базуються на незвичайних комерційних умовах (тобто будь-які договори, контракти, угоди чи домовленості, які не є виправданими з комерційної точки зору).

Пунктом 7.3.4. Статуту Товариства зазначено, що до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів.

Аналіз Статут Товариства показав, що у директора відсутні повноваження щодо укладення правочинів на суму яка перевищує 100 000 гривень без згоди на укладання таких правочинів Загальними зборами, такий не вправі укладати угоди та/або правочини щодо відчуження будь-яких активів та майна Товариства та інших правочинів, які тягнуть за собою виникнення боргових зобов`язань у Товариства, а також, укладення угод чи домовленостей, які не є виправданими з комерційної точки зору.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Довідкою ДНВП «Геоінформ України» наданою стороною захисту як доказ в судовому засіданні, щодо залишкових запасів корисної копалини Мужіївського родовища вказано, що станом на 01.07.2013 року за даними Державного балансу запасів корисних копалин, у відвалах знаходяться запаси золото-поліметалічних руд і корисних компонентів, видобутих в процесі геологічної розвідки, у кількості за категоріями: руда (тис.т) С1- 132,1 ; золото (кг) С1- 205,0; срібло (т) С1- 1,792; свинець (тис, т) С1- 1,028; цинк (тис.т) С1- 0,8. Вказані запаси відносяться до загальних запасів золото-поліметалічних руд Мужіївського родовища (затверджені ДКЗ СРСР в 1990 р.) і враховані у Державному балансі запасів корисних копалин України (доказ Довідка ДНВП «Геоінформ України»).

Згідно курсу НБУ в період 2019 року найнижча ціна за грам золота становила 1 060 гривень, а найвища 1 237 гривень.

При цьому при проведенні розрахунків лише вміст золота у відвалах без вмісту інших корисних копалин, та обранні найнижчої ціну, то у вказаних відвалах наявний вміст золота на загальну суму 217 300 000 гривень.

Тобто, передача відвалів гірських порід підпадає під визначення правочин, (де дії особи, були б спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків), тобто значно перевищує загальну суму більш ніж еквівалент 100 000 грн. та, відповідно, прийняття рішення щодо укладання такого правочину входить до виключної компетенції Загальних зборів ПрАТ Карпатська рудна компанія.

Отже, відвали гірських порід якби вони були б активом чи рухомим майном Товариства директор якому вмінено вчинення злочину передбаченого ст.. 382 КК України, як Виконавчий орган Директор не мав повноважень чи будь яких прав, згідно законодавства та статуту на укладення такого правочину та відповідно і прямого умислу щодо вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього згідно повідомлення про підозру у вчиненняі кримінального правопорушення ОСОБА_6 будучи службовою особою умисно не виконав ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року, яка перебувала на виконанні у органах державної виконавчої служби Закарпатської області в межах виконавчого провадження №53912888, про що, 23.09.2019 року виконавцем був складений акт, яким було встановлено, що боржник ПрАТ Карпастька рудна компанія у встановлений строк ухвалу суду не виконав.

У відповідності до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право серед іншого, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

Згідно ст.56Закону УкраїниПро виконавчепровадження арештмайна (коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арештна майно(кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.

Статтею 60 цього ж Закону визначено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто суд вимушений констатувати, що виконавцем не було вжито усіх заходів до виконання зазначеної вище ухвали Господарського суду Закарпатської області.

Під час дослідження в судовому засіданні доказів, а саме відеоматеріалів проведення слідчих дій, судом встановлено, що відвали весь час знаходились у вільному доступі, не були огороджені будь-якою огорожею, і до таких відвалів мали вільний доступ як представники ТзОВ Закарпатполіметали, органи досудового розслідування так і представники державної виконавчої служби.

Незважаючи на те, що вказані відвали гірських порід були у вільному доступі і згідно положень Закону України Про виконавче провадження державний виконавець мав право описати, арештувати, вилучити та передати на відповідальне зберігання дані відвали представнику ТзОВ Закарпатполіметали, про те цього не зробив, а склав акт про те, що ухвала суду не виконана боржником.

Наявність такої можливості у державного виконавця підтверджується матеріалами іншого виконавчого провадження №53407838 щодо виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області у справі №907/1109/13 від 08.12.2016 року, якою аналогічно було зобов`язано ПрАТ Карпатська рудна компанія передати ТзОВ Закарпатполіметали лежалі хвости, яка була виконана державним виконавцем шляхом складення акту державного виконавця про передачу представнику ТзОВ Закарпатполіметали лежалих хвостів, які перебувають у вільному доступі.

Згідно повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , будучи директором ПрАТ Карпатська рудна компанія та належним чином ознайомлений із ухвалою суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, суспільну небезпечність та настання відповідних наслідків, ухилився від виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року.

При цьому, органом досудового розслідування не було належним чином перевірено та досліджено той факт, що на відвали гірських порід, які ПрАТ Карпатська рудна компанія зобов`язана була передати, було накладено арешт, Оскільки, в провадженні ГСУ ГПУ перебувало кримінальне провадження №12014070000000103 від 08.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування, 03.11.2014 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва накладено арешт шляхом заборони відчуження на рухоме і нерухоме майно, у тому числі на відвали гірських порід, які вказані в ухвалі Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року, одним із мотивів накладення якого є забезпечення можливої конфіскації вказаного майна (доказ: ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі №757/31085/14-к від 03.11.2014 року).

Дані обставини, унеможливлювали виконання ухвали Господарського суду, однак на ці обставини органами досудового розслідування не було звернуто увагу з невідомих суду причин.

Вказана вище ухвала Печерського районного суду міста Київа діє по сьогоднішній день.

Наявність нескасованого арешту на відвали підтвердив у судовому засіданні свідок - директор ПрАТ Карпатська рудна компанія ОСОБА_14 ..

Таким чином, враховуючи наявність рішення суду про накладення арешту на вказані відвали гірських порід, ОСОБА_6 фізично не міг виконати ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/888/13 від 16.02.2016 року про передачу таких відвалів, оскільки, тоді б у його діях був склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України.

За таких обставин, у випадку виконання ОСОБА_6 будь-якого із вказаних рішень призвело б до притягнення його до кримінальної відповідальність, що у свою чергу свідчить про неможливість виконати одночасно два рішення та підтверджує відсутність прямого умислу та реальної можливості виконати рішення суду, що є обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Ухвалюючи виправдувальнийвирок стосовно ОСОБА_6 , суд виходить із того, що достатніх та безсумнівних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 382 КК, стороною обвинувачення надано не було та під час судового розгляду не здобуто, а показання свідків обвинувачення не містять об`єктивних, конкретних і беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_15 суспільно небезпечного діяння, щодо письмових доказів, зібраних органом досудового розслідування та досліджених судом у судовому засіданні, суд констатує наступне:

В ході судового розгляду, враховуючи встановлений порядок дослідження доказів, прокурором було надано на дослідження копії матеріалів виконавчого провадження №53912888.

Разом із тим, сторона захисту вважає вказані документи недопустимим доказом, оскільки, такі були отримані з порушенням вимог чинного Кримінального процесуального законодавства, про що в ході судового розгляду було заявлено клопотання, розглянувши яке в нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного:

Так, згідно з приписамист. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, суд, згідно з ч. 6ст. 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 25 КПК Українизобов`язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно дост. 9 КПК України.

За правиламист. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно дост. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбаченихст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Оцінюючи наведені докази надані сторонами кримінального провадження слід виходити з того, що допустимість доказів - це властивість, яка визначає здатність фактичних даних бути використаними у розгляді судової справи. Ця властивість забезпечується дотриманням таких правил: доказ повинен бути отриманий належним суб`єктом; із належного джерела; із додержанням належної правової процедури; доказ не повинен бути отриманий на підставі неприпустимого джерела та не повинен засновуватись на чутках.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

В той же час, в ході проведення досудового розслідування 13 листопада 2019 року прокурор звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів виконавчого провадження №53912888 з можливістю вилучення їх оригіналів.

В подальшому, прокурором було уточнено дане клопотання в частині вилучення не оригіналів, а тільки копій матеріалів виконавчого провадження №53912888.

За результатами розгляду вказаного клопотання, 15 листопада 2019 року слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області клопотання було задоволено і надано тимчасовий доступ до матеріалів виконавчого провадження №53912888 з можливістю вилучення їх копій.

21 листопада 2019 року, в період з 15:00 год. по 15:30 год., в приміщенні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Закарпатській області, на виконання вищевказаного судового рішення було проведено вилучення фотокопій виконавчого провадження №53912888.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частина 2 статті 84 КПК України чітко проміж інших доказів визначає, що процесуальними джерелами доказів є саме документи.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Частина 5 ст. 99 КПК України визначає, що для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Жодної з обставин, передбачених ч. 5 ст. 99 КПК України, прокурор в судовому засіданні не навів і не підтвердив, надані прокурором копії не являються документом в силу розумінняст. 99 КПК України, а відповідно і не є допустимим доказом у кримінальному провадженні.

Зазначена позиція, щодо необхідності надання суду виключно оригіналів документів, а не їх копій, знаходить своє підтвердження практикою національних судів в виправдувальних вироках, які залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій в тому числі у справах № 753/16449/13 та № 201/2194/17.

Крім того суд констатує, що ухвалою слідчого судді від 15 листопада 2019 року надано дозвіл на вилучення копій матеріалів виконавчого провадження №53912888, слідчому СВ Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області. Також, цією ж ухвалою було попереджено відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області, що він зобов`язаний надати тимчасовий дозвіл лише слідчому СВ Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області.

Однак, 21 листопада 2019 року, в період з 15:00 год. по 15:30 год., в приміщенні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Закарпатській області, було проведено вилучення фотокопій виконавчого провадження №53912888, яке проводив прокурор Берегівської місцевої прокуратури.

Тобто, зважаючи на наявність адресності ухвали про надання дозволу на вилучення копій документів саме слідчому, а не прокурору, такий тимчасовий доступ був проведений з порушенням вимог чинного КПК України прокурором Берегівської місцевої прокуратури.

У відповідності до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

За змістом ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відтак суд приходить до вмотивованого висновку про визнання недопустимими доказами копії матеріалів виконавчого провадження №53912888, вилучених 21 листопада 2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді від 15 листопада 2019 року у справі №297/2465/19.

Суд приймаючи судове рішення у вказаному кримінальному провадженні вважає необхідним послатись також на наступні засади кримінально провадження.

Так, відповідно до частин 1-4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно до ч. 6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого,за винятком доказування належності та допустимості тих доказів, які подані іншою стороною.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку приходить до висновку для необхідності ухвалення виправдувального вироку.

Так, прокурором не доведено, щообвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, що в його діях є складкримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 382 КК України, а саме Умисне невиконання службовою особою ухвали суду, що набрала законної сили.

Згідно змісту ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків,передбачених цієюстаттею.Підчас судовогорозгляду прокурорможе змінитиобвинувачення,висунути додатковеобвинувачення,відмовитися відпідтримання державногообвинувачення,розпочати провадженнящодо юридичноїособи.З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Речові докази: флеш-накопичувач «Kingston» на який записано відео проведення обшуку від 21.01.2020, який зберігається при матеріалах кримінального провадження. флеш-накопичувач «Kingston» на який записано відео проведення обшуку від 27.12.2019, який зберігається при матеріалах кримінального провадження. флеш-накопичувач «Kingston» на який записано відео проведення обшуку від 04.12.2019, який зберігається при матеріалах кримінального провадження. вилучені в ході обшуку від 21.01.2020 документи в приміщенні офісу ПрАТ «Карпатська рудна компанія»: заява ПрАТ КРК вих№ 171/10/2019/1, лист ПрАТ КРК за вих.№23/09/19-2 від 23.03.2019, лист ПрАТ КРК за вих..020819/1 від 08.08.2019, лист ПрАТ КРК за вих.. №04/07/2019/2 від 04.07.2019, лист ПрАТ КРК за вих.. №12/04/2019/1 від 12.04.2019, лист ПрАТ КРК за вих. №12/04/2019/1 від 12.04.2019, проект листа ПрАТ КРКвих №27/01/19-2, проект звітного балансу за 2018 рік, лист Держгеокадастру №18994/01/14/-19 від 13.09.2019, постанова про накладення адміністративного стягнення від 12.09.2019 №89, лист Держгеокадастру №17213/01/14-19 від 2008.2019, конверт поштовий, копія направлення Держекоінспекції за №1834/18 від 18.08.2019, лист ПрАТ «Закарпатобленерго» №116-25/1470/1від 01.03.2019 з конвертом, податкова вимога №1984-51 від 05.03.2019, копія листа ПАТ «Кредобанк» №52-39686/18 від 24.092018, виписка про реєстрацію кредитного договору №19692 від 30.12.2016, виписка про реєстрацію кредитного договору №19692 від 30.12.2016, копія листа в ПАТ «Кредобанк» №52-39689118 від 24.09.2018, фотокопія листа голови Берегівського РДА за №2246/02-9 від 04.11.2017, завірена копія листа ПрАТ КРК за №23117/1 від 23.11.2017, лист ПрАТ КРК за №180119/1 від 18.10.2019, копія рішення №296 від 11.02.2014 сесії Мужіївської сільської ради, копія витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №2110200000:02:001:0003, копія витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №2120486400:01:000:0030, клопотання ПрАТ КРК до ЗФДП «центр ДЗК», лист ПрАТ КРК №230317-1 від 23.03.2017, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2017 ВП №53407838, виклик у справі виконавчого провадження за №1026/131-39 від 22.03.2017,супровідний лист з ДВС за №407/13-1-39 від 14.02.2017, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53407838 від 14.02.2017, копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017, копія акту державного виконавця від 05.04.2017, лист з Берегівського РВ ДВС ГТУ в Закарпатській області за вих. №3850/13/1-39 від 26.06.2019, постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2019 № ВП59419703, супровідний лист УДВС в Закарпатській області за №03.1/2032 від 08.07.2019, постанова від 08.07.2019 про передачу виконавчого провадження, завірена копія ухвали Господарського суду Закарпатської області від 14.06.2019 №16/89, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373,374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 382 КК України та виправдати його у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Речові докази: флеш-накопичувач «Kingston» на який записано відео проведення обшуку від 21.01.2020, який зберігається при матеріалах кримінального провадження. флеш-накопичувач «Kingston», флеш-накопичувач «Kingston» на який записано відео проведення обшуку від 04.12.2019, лист ПрАТ КРК за вих.№23/09/19-2 від 23.03.2019, лист ПрАТ КРК за вих..020819/1 від 08.08.2019, лист ПрАТ КРК за вих.. №04/07/2019/2 від 04.07.2019, лист ПрАТ КРК за вих.. №12/04/2019/1 від 12.04.2019, лист ПрАТ КРК за вих. №12/04/2019/1 від 12.04.2019, проект листа ПрАТ КРКвих №27/01/19-2, проект звітного балансу за 2018 рік, лист Держгеокадастру №18994/01/14/-19 від 13.09.2019, постанова про накладення адміністративного стягнення від 12.09.2019 №89, лист Держгеокадастру №17213/01/14-19 від 2008.2019, конверт поштовий, копія направлення Держекоінспекції за №1834/18 від 18.08.2019, лист ПрАТ «Закарпатобленерго» №116-25/1470/1від 01.03.2019 з конвертом, податкова вимога №1984-51 від 05.03.2019, копія листа ПАТ «Кредобанк» №52-39686/18 від 24.092018, виписка про реєстрацію кредитного договору №19692 від 30.12.2016, виписка про реєстрацію кредитного договору №19692 від 30.12.2016, копія листа в ПАТ «Кредобанк» №52-39689118 від 24.09.2018, фотокопія листа голови Берегівського РДА за №2246/02-9 від 04.11.2017, завірена копія листа ПрАТ КРК за №23117/1 від 23.11.2017, лист ПрАТ КРК за №180119/1 від 18.10.2019, копія рішення №296 від 11.02.2014 сесії Мужіївської сільської ради, копія витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №2110200000:02:001:0003, копія витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №2120486400:01:000:0030, клопотання ПрАТ КРК до ЗФДП «центр ДЗК», лист ПрАТ КРК №230317-1 від 23.03.2017, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2017 ВП №53407838, виклик у справі виконавчого провадження за №1026/131-39 від 22.03.2017,супровідний лист з ДВС за №407/13-1-39 від 14.02.2017, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53407838 від 14.02.2017, копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017, копія акту державного виконавця від 05.04.2017, лист з Берегівського РВ ДВС ГТУ в Закарпатській області за вих. №3850/13/1-39 від 26.06.2019, постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2019 № ВП59419703, супровідний лист УДВС в Закарпатській області за №03.1/2032 від 08.07.2019, постанова від 08.07.2019 про передачу виконавчого провадження, завірена копія ухвали Господарського суду Закарпатської області від 14.06.2019 №16/89, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_19