Постанова

від 18.05.2022 по справі 947/22702/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3403/22

Справа № 947/22702/20

Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та сервіс» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2021 року по справі за позовом ТОВ «Тепло та сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2020 року представник ТОВ «Тепло та сервіс» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію у розмірі 29831,62 грн; інфляційні витрати у розмірі 2660,99 грн; 3% річних у розмірі 1360,27 грн та судові витрати (а.с. 1-8).

12 травня 2021 року рішенням Київського районного суду м. Одеси у задоволенні позову ТОВ «Тепло та сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 29831,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 2660,99 грн, 3% річних у розмірі 1360,27 грн відмовлено (а.с. 118-119).

18 травня 2021 року представником ТОВ «Тепло та сервіс» було подано заяву про розподіл судових витрат. Заявник просив суд здійснити розподіл судових витрат по справі на загальну суму 15500 грн (а.с. 152-153).

28 травня 2021 року додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовлено (а.с. 162).

15 червня 2021 року представником ТОВ «Тепло та сервіс» засобами поштового зв`язку направлено апеляційні скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2021 року. Щодо оскарження рішення суду від 12.05.2021 року апелянт вказує, що не погоджується з доводами відповідача щодо того, що ним не сплачено послуги з теплопостачання, так як не користується вказаними послугами, а в його квартирі перекритий кран на відгалуженні труби опалення. На противагу апелянт наголошує на тому, що підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири ОСОБА_1 свідчить про виконання ТОВ «Тепло та сервіс» своїх зобов`язань щодо надання послуг централізованого опалення, а самовільне відключення від вказаної мережі, на думку апелянта, не є підставою для звільнення від оплати послуг з теплопостачання. Апелянт повідомляє, що його положення на ринку надання житлово-комунальних послуг не є монопольним, ОСОБА_1 в будь-який час міг вільно обрати іншого виконавця комунальних послуг з постачання теплової енергії, крім того, товариством на початку опалювального сезону 2017 року було розраховано тариф на опалення для будинку і ОСОБА_1 не оскаржував їх. Щодо оскарження додаткового рішення суду від 28.05.2021 року апелянт зазначає, що за наслідками апеляційної скарги ТОВ «Тепло та сервіс» на рішення суду від 12.05.2021 року вказане рішення підлягає скасуванню, а позов має бути задоволений у повному обсязі. Тому, апелянт зазначає, що між ним та Адвокатським об`єднанням «ГЛОРІЯ ЛЕКС» було укладено договір про надання юридичних послуг, з урахуванням складності справи, сторонами було погоджено ціну однієї години послуг з надання правничої допомоги в розмірі 1000 грн, станом на 12.05.2021 року надано професійну правничу допомогу на загальну суму 21500 грн. Крім того, апелянт наголошує на тому, що ним було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн. Тому, апелянт просить суд скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2021 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Тепло та сервіс» задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача; скасувати додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2021 року, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тепло та сервіс» понесені витрати в розмірі 21500 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн (а.с. 163-166, 171-177).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та сервіс» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2021 року по справі за позовом ТОВ «Тепло та сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

21 вересня 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив, що позов ТОВ «Тепло та сервіс» не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було доведено факту постачання теплової енергії саме до квартири відповідача. Представник відповідача вказав, що ненадання позивачем проектної документації, договору з обслуговуючою компанією, технічних умов, доказів оплати вартості під`єднання до тепломереж, акту готовності об`єкту до експлуатації відповідно до п.п. 1.1-1.8 Правил приєднання до теплових мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 19.10.2012 року №343, серед іншого зумовлює не доведення факту постачання теплової енергії на адресу відповідача, а відтак необґрунтованість, на думку представника відповідача, позовних вимог. Представник відповідача також наголосив на тому, що доказ, доданий апелянтом до апеляційної скарги, подано несвоєчасно, а причини несвоєчасності подання такого доказу апелянтом не обґрунтовано. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник апелянта вважає, що такі витрати є безпідставними та вважає, що заявлена сума витрат є необґрунтованою, значно завищеною та не підтверджена належними доказами. Тому, представник відповідача просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

04 жовтня 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшли пояснення представника ТОВ «Тепло та сервіс», в яких представник апелянта зазначив, що надання послуг виробництва та постачання теплової енергії за період з 11.12.2018 року по квітень 2020 року ТОВ «Тепло та сервіс», окрім рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №323 від 11.12.2018 року, підтверджується відповіддю на адвокатський запит Фонтанської сільської ради від 21.05.2021 року, яку додано до апеляційної скарги, відповіддю на адвокатський запит Крижанівської сільської ради від 20.11.2020 року (а.с. 106), довідкою ОСББ «Європейський-44» (а.с. 107), відповіддю ОСББ «Європейський-44» на запит відповідача (а.с. 111), письмовими поясненнями голови ОСББ «Європейський-44» (а.с. 117). Разом з тим, представник апелянта звернув увагу на те, що саме на відповідача покладається обов`язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Також, представник апелянта повідомив, що відповідь Фонтанської сільської ради на адвокатський запит від 21.05.2021 року надається до суду апеляційної інстанції, оскільки її було отримано вже після ухвалення рішення суду першої інстанції.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів надання послуг з виробництва і постачання теплової енергії відповідачеві протягом заявленого в позові періоду (а.с. 149).

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2021 року у задоволенні позову ТОВ «Тепло та сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію відмовлено, то у задоволенні заяв про розподіл судових витрат, про покладення судових витрат на відповідача слід відмовити (а.с. 162 зворот).

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг, вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доказів, наданих до апеляційної скарги.

До апеляційної скарги представником апелянта було додано відповідь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 21.05.2021 року на адвокатський запит Новака Р.Г. про надання інформації щодо постачальника теплової енергії до житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 181).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 13 січня 2021 року у цивільній справі №264/949/19 тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

З огляду на це, враховуючи, що сам адвокатський запит щодо надання відповідної інформації та докази відправлення запиту представником позивача до суду першої інстанції не подавалися, апеляційний суд зазначає, що представником апелянта (позивача) не обґрунтовано поважність обставин неподання відповідних доказів до суду першої інстанції, внаслідок яких позивач був позбавлений можливості їх надати з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому апеляційний суд не бере їх до уваги при ухваленні судового рішення.

Обставини справи та оцінка апеляційного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло та сервіс» було зареєстровано у червні 2016 року, та виконує такі види діяльності за КВЕД-2010: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 28-31).

Відповідно до копії довідки обслуговуючого кооперативу «Житлово-експлуатаційний кооператив «Добробут сервіс» (код ЄДРПОУ 41050482) будинок АДРЕСА_1 , обладнано системою водяного обігріву, та починаючи з 01 листопада 2017 року надання послуг з постачання теплової енергії до даного будинку здійснюється TOB «Тепло та сервіс» (а.с. 16).

Згідно з копією договору оренди обладнання №03/08/17 TOB «Мілан-С» (код ЄДРПОУ 41317647) надав, а TOB «Тепло та сервіс» прийняв у строкове користування 3 газових котли та будівлю котельні за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10-13).

Відповідно до копії наказу №7 від 12.09.2017 року ТОВ «Тепло та сервіс» встановило тарифи на виробництво та постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 у розмірі:

Для населення:

-25,59 грн. за 1 кв. м опалювальної площі;

-1 371,58 грн. за 1 Гкал в разі встановлення індивідуального приладу обліку теплової енергії.

Для підприємств, установ, організацій:

-38,28 грн. за 1 кв. м опалювальної площі;

-1 922,19 грн. за 1 Гкал в разі встановлення індивідуального приладу обліку теплової енергії (а.с. 17).

Згідно з копією витягу з рішення №323 від 11.12.2018 року Виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, розглянувши заяву директора ТОВ «Тепло та сервіс», встановив тариф на виробництво та постачання теплової енергії житловим комплексам: ЖК «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ», ЖК «ЮІОДІЯ», ЖК «ECO SOLARIS», ЖК «SMART» на теплову енергію з ПДВ:

-1 773,09 грн. за Гкал - для населення;

-2 974,51 грн. за Гкал - для інших споживачів;

-32,99 грн. за м. кв. - для населення;

-58,07 грн. за м. кв. - для інших споживачів (а.с. 18).

У позові представник позивача вказував на те, що ТОВ «Тепло та сервіс», як виконавець, підготувало проекти договорів про надання послуг з опалення для кожного власника приміщення в будинку АДРЕСА_1 , однак відповідач договір з ТОВ «Тепло та сервіс» не укладав (а.с. 3).

До позову було додано копію досудової вимоги №1217 від 17.12.2019 року, згідно з якою ТОВ «Тепло та сервіс» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість зі сплати послуг теплопостачання станом на 17.12.2019 року у розмірі 10259,56 грн (а.с. 25). А також додано квитанцію про відправлення даної вимоги засобами поштового зв`язку. В реквізитах адреси отримувача зазначено: «65056, Одеса» (а.с. 26). Інших підтверджень отримання чи неотримання досудової вимоги ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що протягом 2017-2020 років відповідач отримував теплову енергію від ТОВ «Тепло та сервіс», будь-яких претензій щодо якості наданих послуг не направляв (а.с. 5). Також повідомив, що за кожен розрахунковий період відповідачу було направлено платіжні квитанції про сплату за спожиту теплову енергію, які додано до позову (а.с. 19-24), але відповідач свого обов`язку, як зазначає представник позивача, у строк та на умовах, передбачених договором, не виконує (а.с. 5).

З огляду на це, позивач вважає, що з відповідача за період з листопада 2017 року по квітень 2020 року підлягає стягненню заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 29831,62 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 2660,99 грн та 3% річних у розмірі 1360,27 грн (а.с. 6-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про комунальні послуги» постачання теплової енергії входить до переліку житлово-комунальних послуг.

Частинами 1 та 2 статті 7 Закону України «Про комунальні послуги» передбачено права та обов`язки індивідуальних споживачів, серед яких одним із обов`язків є оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» кінцевий споживач комунальної послуги (далі - споживач) - це особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, ОСОБА_3 повідомив, що він не має технічної можливості отримувати послуги з теплопостачання, оскільки його квартира за АДРЕСА_4 не обладнана опалювальними пристроями (а.с. 46 зворот), на підтвердження чого ним надані наступні докази.

Згідно з Актом Голови ОСББ ЖК «Європейський - 44» від 20.12.2019 року під час перевірки було встановлено, що квартира АДРЕСА_4 повністю відключена від теплопостачання (опалення), так як в технічному приміщенні будинку до даної квартири перекрито вхід подачі тепла. Для засвідчення даного факту, окрім складення відповідного Акту, було прийнято рішення про опломбування входу подачі тепла до квартири для зафіксування його стану на невизначений строк (а.с. 54-55).

У письмових поясненнях Голови ОСББ «Європейський - 44» ОСОБА_4 зазначено, в ОСББ «Європейський - 44» відсутній колективний договір з ТОВ «Тепло та сервіс» на надання послуг з опалення. Власники окремих квартир, зважаючи на технічні можливості загально будинкової мережі, за бажанням мають можливість укласти відповідні індивідуальні договори з ТОВ «Тепло та сервіс». В низці квартир будинку АДРЕСА_1 , в тому числі у квартирі ОСОБА_1 , ніхто не мешкає, ремонт відсутній. За проханням власників цих квартир, в разі якщо це не порушує інтереси сусідів, в технічному приміщенні обмежується подання тепла. При цьому, Голова ОСББ «Європейський - 44» у своїх поясненнях зазначив, що в належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_5 відсутні прилади опалення, труби закільцьовані та на його прохання подання опалення до квартири було і є обмеженим (а.с. 117 зворот).

На підтвердження відсутності у квартирі АДРЕСА_5 ремонту та труб ОСОБА_1 також надав фото квартири (а.с. 48-54).

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання послуг з виробництва і постачання теплової енергії відповідачеві протягом заявленого в позові періоду, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, апеляційний суд зазначає, що оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України такі витрати покладаються на позивача, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки доводи апеляційних скарг не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційні скарги, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишає без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та сервіс» - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року - залишити без змін.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький