Рішення

від 26.05.2022 по справі 461/9190/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9190/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засіданняЦибулько О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача адвокатаГорбунова О.О.про стягненнявитрат направову допомогуу справіза позовом ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції,інспектора Департаментупатрульної поліціїГрицуна ОлександраЮрійовича проскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення та повернення стягнутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа №461/9190/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліції,інспектора Департаментупатрульної поліціїГрицуна О.Ю.про скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення та повернення стягнутих коштів.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2022 року позов ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліції,інспектора Департаментупатрульної поліціїГрицуна О.Ю.про скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення та поверненнястягнутих коштів задоволено. Постанову інспектора Департаментупатрульної поліціїГрицуна ОлександраЮрійовича від 02.05.2021 року серії 1АВ №01644617 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету грошові кошти 1017, 00 грн., що були стягнуті на виконання постанови інспектора Департаменту патрульної поліції Грицуна Олександра Юрійовича серії 1АВ № 01644617 від 02.05.2021 року у виконавчому провадженні № 66390777. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції ( адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код в ЄДРПОУ:40108646) на користь ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 496, 20 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань. Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

16.05.2022 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій просить стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати, тобто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7200, 00 грн. та компенсацію поштових витрат у розмірі 215, 00 грн.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зч.ч.1,3КАС Українисуд вирішуєпитання щодосудових витрату рішенні,постанові абоухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеномустаттею 252цього Кодексу.

Дослідивши матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно доп.1ч.3ст.132КАС Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 134 КАС Українивитрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги від 03.11.2021 року згідно з яким вартість наданих послуг адвоката за подання адміністративного позову та вчинення всіх необхідних дій із розгляду справи становить 600, 00 грн. за одну годину роботи адвоката, розрахунки витрат від 11.05.2022 року, копію акту приймання-передачі робіт за договором про надання правничої допомоги від 03.11.2021 року, накладні та фіскальні чеки «Укрпошта», що підтверджують витрати понесені на відправку кореспонденції у розмірі 215, 00 грн., а також квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» від 26.11.2021 року про сплату ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Суд вважає таку суму недоречною та завищеною, оскільки складання позовної заяви в даній категорії справ та участь у судових засідання не зайняли в адвоката багато часу, про що свідчить кількість аркушів на яких викладено позовну заяву та тривалість судових засідань.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 7415,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а також тому, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №910/15944/17 від 24.01.2019 року.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги, належними засобами доказування, тому слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 5215, 00 грн., тобто суму яка є належним чином підтвердженою. Крім того, такий розмір витрат на правничу допомогу є розумним та не становитиме надмірний тягар для відповідача.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача адвокатаГорбунова О.О.про стягненнявитрат направову допомогуу справіза позовом ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції,інспектора Департаментупатрульної поліціїГрицуна ОлександраЮрійовича проскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення та повернення стягнутих коштів, задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції ( адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код в ЄДРПОУ:40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5215, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 27.05.2022 року.

Суддя О.Р. Юрків.