Ухвала

від 23.05.2022 по справі 907/665/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"24" травня 2022 р. Справа №907/665/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Бонк Т.Б.

Суддів

Гриців В.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

скаржника: не з`явився,

позивача: Хваста С.В.,

відповідача: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної казначейської служби (від 17.01.2022 №4-31-2-20/354, вх. суду від 24.01.2022 №01-05/316/22)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2021, повний текст рішення складено 29.12.2021,

у справі № 907/665/21(суддя Ремецькі О.Ф., м.Ужгород)

за позовом: Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), м. Ужгород

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АТ "Дельта Банк" м. Київ

про стягнення суми 874 712,91 грн шкоди

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021року Відділ ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про стягнення 874 712,91 грн шкоди.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2021 у справі № 907/665/21 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Державної казначейської служби (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму 874 712,91 грн.

Державна казначейська служба України, яка не була учасником справи під час її розгляду судом першої інстанції, оскаржила рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що Державна казначейська служба України не була учасником справи під час її розгляду судом першої інстанції- відповідачем, разом з тим, суд вирішив стягнути з неї заявлену позивачем шкоду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 у справі № 907/665/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби.

Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.

Так, ухвалою від 27.04.2022 розгляд справи відкладено на 24.05.2022 та вирішено проводити судове засідання за участі представника скаржника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyСon».

У судовому засіданні 24.05.2022 представник позивача надав усні пояснення.

23.05.2022 від ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Разом з тим, через неналежну технічну роботу програмного забезпечення "EasyCon" апеляційний суд не зміг зв`язатись з представником апелянта.

Як зазначено вище, апеляційна скарга подана ДКС України, яка не була учасником справи під час її розгляду судом першої інстанції.

За змістом статті 17 ГПК України право на перегляд справи та оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

В частині першій статті 254 ГПК України визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження (Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 03.12.2020 у справі №908/3338/19).

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15).

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на те, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції вказав про стягнення з Державної казначейської служби (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму 874 712,91 грн, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залучення Державної казначейської служби до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.

Керуючись статтями 50, 232, 234, 267, 270 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Залучити до участі у справі № 907/665/21 Державну казначейську службу (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя Т.Б.Бонк

Суддя В.М. Гриців

Суддя Г.Г.Якімець