Постанова

від 16.05.2022 по справі 926/4021/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2022 р. Справа №926/4021/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Олійник Н.

за участю представників учасників процесу

прокурор Рогожнікова Н.Б.

від позивачів 1 та 2 - не з`явились

від відповідача 1- Юзьків М.І.-представник

від відповідача 2 - не з`явився

від відповідача 3 - Рендюк Н.В.-представник

третя особа - Шепелько Т.М.-представник

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" б/н та б/д (Вх № ЗАГС 01-05/712/22 від 21.03.2022)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 (повний текст складено 21.02.2022)

у справі №926/4021/21

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

- Територіальної громади міста Чернівці;

- Міністерства культури та інформаційної політики України

до відповідачів:

1. Чернівецької міської ради, м.Чернівці

2. Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, м.Чернівці

3. Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", м.Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, визнання недійсним додаткового договору до договору оренди та зобов`язання повернути нежитлові приміщення

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернівці та Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся з позовом до Чернівецької міської ради, Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" про визнання незаконним та скасування пунктів рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VII скликання за № 2494 від 23.11.2020, а саме:

а) п. 1.5, яким включено нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VII) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. А, загальною площею 156,1 кв.м, що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 включені до Переліку другого типу;

б) п. 2.1 яким встановлено профіль використання майна визначеного в п.1.5 цього рішення - культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв та встановлено термін оренди 10 років;

в) п. 6 яким погоджено Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" (код ЄДРПОУ 26183802) продовження оренди нерухомого майна та передано в строкове платне користування нежитлові приміщення (1-35)- (1-39), (V)-(VIII) першого поверху та (1-41) - (1-42) антресолі будівлі літ А, загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 терміном на 10 років при умові сплати в місцевий бюджет міста Чернівці внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста в місячний термін з моменту прийняття цього рішення, згідно з п 2.1 цього рішення, про що укласти та підписати відповідний додатковий договір до Договору оренди № 131/Д від 16.12.2010.

Також, прокурор просить визнати недійсним Додатковий договір № 4 від 29.12.2020 до договору оренди № 131/Д від 16.12.2010, укладеного між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці", а також зобов`язати Чернівецьку міську громадську організацію "Інститут розвитку міста Чернівці" повернути Чернівецькій міській раді нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VIII) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ А, загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 протягом трьох робочих днів з дня вступу рішення в законну силу за актом приймання-передавання Чернівецькій міській раді у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне.

16.12.2010 Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" укладено договір оренди нерухомого майна № 131 Д.

Згідно п.1.1 договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.10.2010 № 726/19 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 152,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10, які згідно з виконаним розрахунком складають 4/100 ідеальні частки нежитлової будівлі з метою використання його під культурно-мистецький центр.

Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України будівля на пл. Центральній, 10 перебуває на обліку як пам`ятка архітектури національного значення - "Адміністративний будинок", 1901 р. відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 року № 9442, охоронний номер № 1739.

Таким чином, нежитлові приміщення, передані в користування за вищевказаним договором оренди, є частиною вказаної пам`ятки.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам`ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що при передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Статтею 25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Всупереч вимог вищевказаного Закону спірне приміщення було передано в користування без погодження з органом охорони культурної спадщини, умовами договору надано право орендарю здійснювати реконструкцію приміщення, передачу об`єкта у суборенду без погодження з органом охорони культурної спадщини, договір не містить умов щодо режиму використання пам`ятки, дотримання умов охоронного договору тощо.

Відповідно до договору оренди № 131/Д від 16.12.2010 відповідач - 3 є орендарем майна, зазначеного у договорі і згідно норм Закону не може виступати ініціатором включення орендованого майна до Переліків відповідного типу.

Крім цього, відповідно до Закону до Переліків першого або другого типу, може бути включене лише майно, яке орендодавець має намір передати в оренду і яке є вільним, а не те майно, що вже перебуває в оренді.

Також прокурор вказує на те, що відповідач - 3 (Чернівецька міська громадська організація "Інститут розвитку міста Чернівці") не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" для осіб, які мають право на продовження договорів оренди без проведення аукціону, а тому рішення Чернівецької міської ради щодо включення орендованого майна до Переліку другого типу та продовження договору оренди без аукціону є незаконним.

Крім цього, відповідно до додаткової угоди № 3 до договору сума орендної плати за 154,9 кв.м становить 3 585,62 грн, додатковою угодою № 4 від 29.12.2020 збільшено орендовану площу до 156,1 кв.м, а суму орендної плати залишено без змін, що також суперечить вимогам ч.5 ст. 16 Закону "Про оренду державного та комунального майна", якою заборонено внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії.

Рішенням 85 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 23.11.2020 № 2494 прийнято, зокрема:

підпунктом 1.5 пункту 1 нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10 включені до Переліку другого типу.

Підпунктом 2.1 пункту 2 визначено умови оренди нерухомого майна, включеного до Переліку другого типу, а саме: встановлено профіль використання вказаного майна - культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв; визначено термін оренди - 10 років; визначено розмір внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста у сумі 73841,52 грн. без врахування ПДВ, що складає 20% від розміру орендної плати загального терміну оренди.

Пунктом 6 рішення погоджено Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" продовження оренди нерухомого майна, передано в строкове платне користування нежитлові приміщення (1-35)-(1- 39), (V)-( VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, терміном на 10 років, при умові сплати в місцевий бюджет міста Чернівці внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста згідно з пунктом 2.1. цього рішення, про що укласти та підписати відповідний типовий додатковий договір до Договору оренди № 131/Д від 16.12.2010 р.

На виконання вказаного рішення 29.12.2020 між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" укладено спірний Додатковий договір № 4 до договору оренди нерухомого майна № 131/Д від 16.12.2010, яким викладено п. 1.1, 1.5 договору у новій редакції, а саме:

- п.1.1. Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради 26.10.2010 № 726/19, рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання від 23.11.2020 року № 2494, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, які складаються із приміщень в нежитловій будівлі літ. А: на першому поверсі (1-35)-(1-39), (V)-(VIII), та (1-41)-(1-42) антресолі, загальною площею 156,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, з метою використання його під культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв;

- п.1.5. Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір укладено строком на 10 років, діє з 16.12.2020 до 15.12.2030.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 позов задоволено у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-3 не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст.15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" для осіб, які мають право на продовження договорів оренди без проведення аукціону, а тому рішення Чернівецької міської ради щодо включення орендованого майна до Переліку другого типу та продовження договору оренди без аукціону є незаконним Відповідач - 3 не мав права на продовження договору оренди без проведення аукціону, оскільки договір оренди нерухомого майна від 16.12.2010 № 131-Д не було укладено на підставі ст. 15 Закону. Додаткова угода суперечить вимогам чинного законодавства і укладена на підставі незаконного рішення Чернівецької міської ради.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 та відмовити за безпідставністю в задоволенні позовних вимог керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці та Міністерства культури та інформаційної політики України, посилаючись на те, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що жодного доказу на підтвердження висновку суду про порушення прав та інтересів територіальної громади міста Чернівців та Міністерства культури та інформаційної політики України немає.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури не довів в суді належними і допустимими доказами, яким чином інтереси позивача-1 та позивача-2 були порушені Чернівецькою міською радою при визначенні нею профілю використання спірних приміщень.

Також, скаржник вважає, що судом не обгруновано заборону Чернівецькій міській раді встановлювати (або продовжувати) профіль використання спірних приміщень (4/100 часток) як культурно-мистецького центру в будівлі, яка є національною пам`яткою і 96/100 ідеальних часток якої використовується під Чернівецький обласний художній музей.

На думку скаржника, правових підстав для відмови у включенні спірних приміщень до Переліку другого типу у Чернівецької міської ради та його виконавчого органу - Департаменту економіки ЧМР не було.

Скаржник вважає, що керівником Чернівецької окружної прокуратури не доведено, що інтереси територіальної громади міста Чернівців і Міністерства культури та інформаційної політики України були порушені при прийнятті Чернівецькою міською радою п.1.5 рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VII скликання № 2494 від 23.11.2020 року про віднесення до Переліку другого типу нежитлових приміщень (1-35)- (1-39), (V)- (VII) першого поверху та (1-41)- (1-42) антресолі будівлі літ. А, загальною площею 156,1 кв. м, що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая,2/площа Центральна, 10 як культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв.

Також, скаржник стверджує, що Чернівецька міська рада не зверталася до орендаря - Чернівецької міської громадської організації «Інститут розвитку міста Чернівці» про своє бажання використовувати спірне нерухоме майно для власних потреб, тому у відповідача-3 були обгрунтовані сподівання на продовження строку орендного користування. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування та додаткового договору № 4 від 19.12.2020 має місце не передача приміщення по вул. Емінеску,2/пл.Центральній,10 у м.Чернівці в оренду, а продовження договору оренди від 16.12.2010 на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря. При цьому вказане приміщення не передається орендарю, а продовжує перебувати у його користуванні на підставі договору оренди від 16.12.2010.

Таким чином, на думку скаржника, норми, на які посилається позивач як на підставу для скасування рішення органу місцевого самоврядування, стосуються випадків укладення нових договорів оренди об`єкту, що є пам`яткою культурної спадщини, а не продовження вже існуючих. Оскільки відсутні будь-які докази порушення Чернівецькою міською радою прав та інтересів територіальної громади міста Чернівців та Міністерства культури та інформаційної політики України, відсутні підстави для задоволення позовних вимог керівника Чернівецької окружної прокуратури щодо скасування рішення Чернівецької міської ради.

Скаржник вважає, що відповідач-3 як орендар, який протягом 14-ти років добросовісно виконував умови договору оренди №131-Д від 16.12.2010, мав право на вклюення спірних приміщень до Переліку другого типу і продовження договору без аукціону.

Також, скаржник посилається на те, що має місце співпадіння позивача та відповідача в одній особі, що є юридичним нонсенсом і є свідченням відсутності спору, відповідно до чого провадження у справі підлягає закриттю на підстав п.2 ст.231 ГПК України.

На думку скаржника, під час судового розгляду справи прокурором не вказано яким чином Чернівецька міська рада, яка протягом 14 років передавала в оренду спірні приміщення відповідачу -3, перевищила надані їй відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження і порушила законні інтереси територіальної громади.

Скаржник вважає, що Керівник Чернівецької окружної прокуратури, звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці; Міністерства культури та інформаційної політики України, порушив ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Чернівецька обласна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду обґрунтованим.

Зокрема, зазначає, що твердження скаржника, що у Чернівецької міської ради та Департаменту економіки Чернівецької міської ради не було правових підстав для відмови у включенні майна до Переліку друюго типу є хибним.

Прокурор вважає, що встановлення профілю використання приміщення без дозволу спеціально уповноваженого органу і відповідно гарантії, що таке використання не призведе до погіршення стану об`єкту культурної спадщини порушує інтереси держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та територіальної громади міста Чернівці.

Крім цього, як вбачається з доказів, доданих Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", використання приміщення під культурно-мистецький центр потребує проведення реконструкції пам`ятки національного значення, тобто зміни її частин та елементів, що суперечить Закону України «Про охорону культурної спадщини». У разі продовження договору на підставі аукціону, додаткову угоду необхідно викладати у новій редакції з врахуванням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Прокурор також вважає, що доводи апелянта щодо грубого порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме співпадіння позивача та відповідача повністю спростовуються висновками Верховного Суду. Воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Проте, у разі, коли саме цей орган місцевою самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевою самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

З урахуванням предмету і підстав позову, наданих до неї документів та обгрунтованим визначенням відповідачем у цій справі Чернівецьку міську раду, яка розпорядилася майном, що є майном територіальної громади, зважаючи на відсутність законодавчо визначеного органу, який би здійснював перевірку дій Чернівецької міської ради та встановлював факт наявності або відсутності порушення при здійсненні органами місцевого самоврядування своїх повноважень, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави.

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є необгрунтована та безпідставна. Зокрема, управління зазначає, що відповіда-3 не мав права на продовження договору оренди та передачу в оренду комунального майна без ауціону та погодження від Міністерства культури України.

Чернівецька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на те, що встановлення профілю використання спірного приміщення без дозволу спеціально уповноваженого органу і відповідно гарантії, що таке використання не призведе до погіршення стану об`єкта культурної спадщини порушує інтереси держави в особі Міністрества культури та інформаційної політики України та територіальної громади міста Чернівці.

Безпідставним є також посилання апелянта на погодження 02.07.2010 проекту реконструкції Державною службою з питань національної і культурної спадщини, оскільки відповідно до вимог Положення про Державну службу з питань національної культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 336 від 15.03.2006 дана служба не уповноважена погоджувати проекти реконструкції пам`яток національного значення.

Також, міська рада вважає, що суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийнятя органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яким з порушенням вимог законодавства продовженого договір оренди комунального майна,, відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але й обов`язок звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2022 справу №926/4021/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" б/н та б/д (Вх № ЗАГС 01-05/712/22 від 21.03.2022) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 та призначено розгляд справи на 26.04.2022.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 та 10.05.2022 оголошувались перерви в судовому засіданні до 17.05.2022.

Прокурор, відповідачі 1 та 3 та третя особа виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Позивачі, відповідач 2 не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу.

Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності уповноважених представників сторін.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.10.2010 № 726/19 Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" передано в довгострокову оренду терміном на 10 років приміщення (1-37)-(1-39), V-VІІІ першого поверху та антресолі (1-41), (1-42) за адресою вул. М.Емінеску, 2/площа Центральна, 10, загальною площею 152,9 кв.м. за умови сплати в місячний термін з моменту прийняття цього рішення в місцевий бюджет міста Чернівці внеску у розмірі 9963,00 грн., що складає 10% від розміру орендної плати загального терміну оренди.

На виконання вказаного рішення 16.12.2010 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" укладено договір оренди, у відповідності з яким орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке складається з приміщень в нежитловій будівлі літ. А: на першому поверсі 1-37 площею 14,70 кв.м., 1-38 площею 41,20 кв. м., 1-39 площею 2,90 кв. м., V площею 10,60 кв.м., VI площею 2,90 кв.м., VII площею 5,0 кв.м., VIII площею 1,30 кв.м., на антресолі - 1-41 площею 59,50 кв.м., 1-42 площею 14,80 кв.м., загальною площею 152,90 кв.м., що розташоване за адресою вул. М.Емінеску, 2/площа Центральна, 10, які згідно з виконаним розрахунком складають 4/100 ідеальні частки нежитлової будівлі, з метою використання його під культурно-мистецький центр.

Відповідно до пункту 1.5 договору оренди його укладено строком на 10 років, тобто до 15 грудня 2020 року.

До вказаного договору вносилися зміни та доповнення шляхом укладення додаткових договорів від 25.02.2011 № 1, від 28.03.2014 № 2, від 02.09.2019 № 3, що стосувались отримання орендарем дозволів на передачу майна, що орендується, в суборенду, розірвання таких договорів, збільшення розміру орендної плати, зміни сторони у договорі оренди з Департаменту економіки Чернівецької міської ради на Департамент розвитку Чернівецької міської ради.

06.08.2020 на Комісії з виділення в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці розглянуто звернення Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" щодо включення до Переліку другого типу приміщень на антресолі (1-35)-(1-36) площею 3.2 кв.м та прийнято рішення про відмову у включенні даного майна до Переліку другого типу.

01.09.2020 головою Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" повторно подано заяву № 14 до Департаменту про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ "А", за адресою: вул. Емінеску Михая, 2/Центральна площа, 10 на першому поверсі 1-37 площею 14,7 кв.м., 1-38 площею 41,2 кв.м., 1-39 площею 2,9 кв.м, V площею 10,6 кв.м., VI площею 2.9 кв.м., VII площею 5.0 кв.м., VIII площею 1.3 кв.м, на антресолі - 1-41 площею 59,5 кв.м., 1-42 площею 14,8 кв.м., загальною площею 152,9 кв.м та про продовження терміну дії Договору оренди нерухомого майна № 131 /Д від 16.12.2010 року терміном на 30 років.

Крім цього, у заяві Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" поставлено питання про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень за вищевказаною адресою на антресолі, а саме: 1-35 площею 1,9 кв.м. та 1-36 площею 1,3 кв.м.

На підтвердження правомірності включення до Переліку другого типу відповідно до ч.2 п.2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закону) Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" надано статут, звіт про оцінку майна та рецензію до нього.

17.09.2020 Комісією розглянуто звернення Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" щодо включення до Переліку другого типу орендованого майна, подальше продовження договору оренди нерухомого майна від 16.12.2010 № 131/Д терміном на 30 років та про надання додатково в оренду приміщень (1-35) - (1-36) площею 3,2 кв.м. терміном на 30 років.

За результатами розгляду даного питання Чернівецькою міською радою прийнято рішення включити майно, загальною площею 156,1 кв.м. до Переліку другого типу з профілем використання майна - культурно-мистецькій центр для громадських організацій у сфері культури та мистецтв. Визначено термін оренди 10 років.

В подальшому питання порушенні у зверненні Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" були винесені на розгляд сесії Чернівецької міської ради.

Рішенням 85 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 23.11.2020 № 2494 прийнято, зокрема:

Підпунктом 1.5 пункту 1 нежитлові приміщення (1-35)-(1-39), (V)-(VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10 включені до Переліку другого типу.

Підпунктом 2.1 пункту 2 визначено умови оренди нерухомого майна, включеного до Переліку другого типу, а саме: встановлено профіль використання вказаного майна - культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв; визначено термін оренди - 10 років; визначено розмір внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста у сумі 73 841,52 грн без врахування ПДВ, що складає 20% від розміру орендної плати загального терміну оренди.

Пунктом 6 рішення погоджено Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" продовження оренди нерухомого майна, передано в строкове платне користування нежитлові приміщення (1-35)-(1- 39), (V)-( VІІІ) першого поверху та (1-41)-(1-42) антресолі будівлі літ. "А", загальною площею 156,1 кв.м., що розташовані за адресою вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, терміном на 10 років, при умові сплати в місцевий бюджет міста Чернівці внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста згідно з пунктом 2.1. цього рішення, про що укласти та підписати відповідний типовий додатковий договір до Договору оренди № 131/Д від 16.12.2010 р.

На виконання вказаного рішення 29.12.2020 між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Чернівецькою міською громадською організацією "Інститут розвитку міста Чернівці" укладено спірний додатковий договір № 4 до договору оренди нерухомого майна № 131/Д від 16.12.2010, яким викладено п. 1.1, 1.5 договору у новій редакції, а саме:

- п.1.1 орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради 26.10.2010 № 726/19, рішення 85 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання від 23.11.2020 № 2494, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, які складаються із приміщень в нежитловій будівлі літ. А: на першому поверсі (1-35)-(1-39), (V)-(VIII), та (1-41)-(1-42) антресолі, загальною площею 156,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Емінеску Михая, 2/площа Центральна, 10, з метою використання його під культурно-мистецький центр для громадських організацій у сфері культури і мистецтв;

- п.1.5 згідно ст. 631 Цивільного кодексу України цей Договір укладено строком на 10 років, діє з 16.12.2020 до 15.12.2030.

Всі інші пункти та умови договору оренди не змінені, не скасовані, зберігають свою юридичну силу і сторони підтверджують по них свої зобов`язання, (п.2 додаткового договору № 4).

Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України будівля на пл. Центральній, 10 перебуває на обліку, як пам`ятка архітектури національного значення - "Адміністративний будинок", 1901 р. відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 9442, охоронний номер № 1739.

Таким чином, нежитлові приміщення, передані в користування за вищевказаним договором оренди Чернівецькій міській громадській організації "Інститут розвитку міста Чернівці" є частиною вказаної пам`ятки.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи- підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо правомірності звернення Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці; Міністерства культури та інформаційної політики України судова колегія зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Судова колегія зазначає, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (висновки Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Згідно із ст.2 Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок набуття територіальними громадами цивільної правоздатності передбачений ст.172 ЦК України, відповідно до якої територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 30 Статуту територіальної громади міста Чернівці Чернівецька міська рада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Отже, територіальна громада міста Чернівці здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування-Чернівецьку міську раду.

Як зазначає прокурор, підставою для представництва інтересів держави стало перевищення Чернівецькою міською радою як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися майном територіальної громади.

Однак, як вбачається з позовної заяви, визначаючи відповідачем - 1 Чернівецьку міську раду, Керівник Чернівецької окружної прокуратури звертається з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці (уповноваженим органом якої є Чернівецька міська рада) та Міністерства культури та інформаційної політики України, що суперечить ст.45 ГПК України, згідно якої позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Посилання Керівника Чернівецької окружної прокуратури в обгрунтування звернення з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці на постанови Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду, у спорах (постанови від 26.06.2019 у справі за № 587/430/16, від 21.03.2019 у справі № 922/2751/16, від 11.12.2018 у справі № 922/651/17, від 07.11.2018 у справі № 916/749/17, від 05.12.2018 у справі № 922/2495/17, від 05.09.2018 у справі № 922/3165/17, від 04.09.2018 у справі № 922/2614/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15) є помилковим.

Як вбачається з вказаних постанов Верховного Суду, прокурор, звертаючись з позовом до міських рад виступав в якості позивача у справі. В даній справі прокурор визначив позивачами у справі Територіальну громаду м.Чернівці та Міністерство культури та інформаційної політики України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38 постанови).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39 постанови).

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, зокрема, і після повідомлення останнього про намір прокурора звернутися з позовом до суду

Ураховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, судова колегія прийшла до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Чернівецькою окружною прокуратурою Міністерство культури та інформаційної політики України як компетентного органу про подання цього позову до суду та дійшла висновку про передчасність заявлення прокурором позову в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України до Чернівецької міської ради, Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, визнання недійсним додаткового договору до договору оренди та зобов`язання повернути нежитлові приміщення.

Лист Чернівецької окружної прокуратури №52-4412вих-21 від 23.07.2021 (том І а.с.133) до Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому Керівник Чернівецької окружної прокуратури просив Міністерство повідомити про вжиті заходи щодо усунення порушень та поновлення інтересів держави і повідомив останнього, що невжиття заходів, спрямованих на відновлення порушених інтересів держави є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень згідно вимог ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», не приймається судовою колегією до уваги як належний та допустимий доказ повідомлення Міністерства про намір прокуратури заявити позов, оскільки відсутні докази направлення зазначеного листа останньому.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази звернення прокурора до Міністерства культури та інформаційної політики України з наданням їй можливості у розумний строк відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про недоведеність прокурором підстав для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці; Міністерства культури та інформаційної політики України, оскільки прокурором не дотримано процедури, передбаченої нормами статтей 45, 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Отже, у випадку відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України позов підлягає залишенню без розгляду.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 226, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" б/н та б/д (Вх № ЗАГС 01-05/712/22 від 21.03.2022) задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2022 у справі №926/4021/21 скасувати.

3.Позов Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Чернівці; Міністерства культури та інформаційної політики України до Чернівецької міської ради, м.Чернівці, Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, м.Чернівці, Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці", м.Чернівці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, визнання недійсним додаткового договору до договору оренди та зобов`язання повернути нежитлові приміщення залишити без розгляду.

4.Стягнути з Чернівецької окружної прокуратури (58002, вул.28 Червня,59, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 02910120) на користь Чернівецької міської громадської організації "Інститут розвитку міста Чернівці" (58002, площа Центральна площа, 10, м.Чернівці, код 26183802) судовий збір у розмірі 5 107,50 грн за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.05.2022.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.