Постанова

від 18.05.2022 по справі 910/1718/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2022 р. Справа№ 910/1718/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Колодяжної А.В. за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від відповідача 4: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу керівника Миколаївської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 (повний текст складено 01.02.2022)

у справі №910/1718/21 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до 1.Миколаївської обласної державної адміністрації,

2. Миколаївської районної державної адміністрації,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер"

4. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу, державних актів, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 січня 2022 року позов керівника Миколаївської обласної прокуратури залишено без розгляду з посиланням на те, що позовні вимоги не є однорідними і щодо цих вимог визначена виключна підсудність різним господарським судам, тому прокурором було порушено правила об`єднання позовних вимог.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду.

Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки на стадії підготовчого провадження вже надав оцінку доказам та обставинам справи, що мав вчиняти лише у нарадчій кімнаті при прийнятті рішення по суті спору; позовні вимоги є взаємопов`язаними та можуть вважатись основними і похідними, оскільки стосуються незаконного вилучення з державної власності земельної ділянки державного лісового фонду у прибережній захисній смузі Чорного моря, а обраний прокурором спосіб захисту, на його думку, є найбільш ефективним, не порушує правил об`єднання позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 19.05.2022.

Позивач та відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, хоча були повідомлені про розгляд справи, в порядку, встановленому положеннями статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується довідками про доставку електронного документа через систему "Електронний суд" (відповідачі 1, 2, 4) та направлення на повідомлену суду електронну пошту (позивач та відповідач 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Представники позивача і відповідачів у судове засідання не з`явились, що, відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2021 року керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" до Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про:

- визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 розпорядження Миколаївської ОДА від 25 січня 2007 року № 24-р, якими погоджено місце розташування земельної ділянки, затверджено проект землеустрою та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "Санлейк" земельну ділянку площею 9,51 га, з них: 6,2 га лісів та лісовкритих площ, в тому числі лісових земель 6,2 га, з них вкритих лісовою рослинністю 6,2 га, у тому числі інших захисних насаджень - 6,2 га; 3,3 га - відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, у тому числі 1,3787 га - піски та 1,9213 га - інші землі, у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, для рекреаційного призначення під розміщення бази відпочинку;

- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та товариством з обмеженою відповідальністю "Санлейк" договору оренди земельної ділянки від 16 лютого 2007 року, площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182, розташованої у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанською РДА від 18 липня 2007 року № 719 "Про проведення земельних торгів" в частині продажу права власності на земельну ділянку площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182, розташованої у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та товариством з обмеженою відповідальністю "Форленд" договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 серпня 2007 року, площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним виданого Березанською РДА 10 вересня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю "Форленд" державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 617135, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700007;

- визнання недійсним укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Форленд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Леддер"договору купівлі-продажу земельної ділянки від 9 жовтня 2007 року серії ВЕХ № 855945, площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним виданого Березанською РДА 18 жовтня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю "Леддер" державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 9098530, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020700700010;

- припинення права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" на земельну ділянку площею 8,075 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1643, яке 12 квітня 2017 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та про що було вчинено запис № 20116618;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1643 площею 8,075 га, розташованої у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнання права власності за державою в особі Кабінету Міністрів України з постійним користуванням Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" на земельну ділянку площею 6,5 га., розташовану у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка є предметом спірних розпоряджень Миколаївської ОДА і Березанської РДА та подальших угод, належить до земель державного лісового фонду, з постійного користування ДП "Очаківське лісомисливське господарство" не вилучалась, а також розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, тому розпорядження є незаконними і підлягають скасуванню, договори і державні акти підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка підлягає поверненню державі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2021 року позовну заяву повернуто заявнику, оскільки Законом України "Про прокуратуру" встановлена заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 скасовано в частині повернення позову прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України. В решті ухвалу залишено без змін. Справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва в частині заявленого прокурором позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі.

16.11.2021 представником відповідача 3 було подано клопотання про роз`єднання позовних вимог в п`ять окремих самостійних проваджень, посилаючись на те, що предметом спору не є спільні права чи обов`язки кількох відповідачів, вони не виникли з однієї підстав і предметом спору не є однорідні права і обов`язки.

13.12.2021 прокурором були подані заперечення на клопотання про роз`єднання позовних вимог, у яких він вказує, що основною позовною вимогою є вимога про визнання незаконним і скасування пунктів розпорядження Миколаївської ОДА, інші позовні вимоги є похідними від неї, що узгоджується з правилами об`єднання позовних вимог.

24.01.2022 представником відповідача 3 було подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.226 ГПК України, з посиланням на те, що прокурор порушив правила об`єднання позовних вимог, тому позов подано без додержання вимог, викладених у ст.173 ГПК України.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 січня 2022 року позов керівника Миколаївської обласної прокуратури залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи підстави для залишення позову без розгляду, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до оскаржуваного розпорядження Миколаївської ОДА, яке прокурор просить частково визнати незаконним, спірна земельна ділянка площею 9,5 га не вибувала з державної власності, а лише була передана в оренду на 49 років. Продаж вказаної земельної ділянки відбувався на підставі розпорядження Березанської РДА з подальшим укладенням договору купівлі-продажу від 29 серпня 2007 року. Що стосується вимог про припинення права власності за ТОВ "Леддер" та визнання права власності на земельну ділянку в особі КМУ, то вказані земельні ділянки є відмінними як за площею, так і за іншими ідентифікуючими ознаками. Тому дані позовні вимоги прокурора не є однорідними, оскільки не пов`язані підставою виникнення та поданими доказами. Позовні вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження Миколаївської ОДА підсудні Господарському суду міста Києва, інші позовні вимоги підсудні Господарському суду Миколаївської області, відповідно до ч. 5 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто, предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що на виконання оспорюваного розпорядження Миколаївської ОДА земельну ділянку площею 9,51 га, яка відноситься до державного лісового фонду у прибережній захисній смузі Чорного моря (розташована на відстані 300-500 метрів від урізу води), було передано в оренду ТОВ "Санлейк", в подальшому були проведені земельні торги, земельна ділянка була продана ТОВ "Форленд", яким відчужено на користь ТОВ "Леддер", неодноразово здійснювався поділ земельної ділянки, внаслідок чого змінювалась площа.

Таким чином, всі позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.

Частиною 5 ст. 173 ГПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Частиною 5 ст. 30 ГПК України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Отже, у випадку виникнення конкуренції норм ч.3 ст.30 ГПК України та ч.5 ст.30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, відповідачем у якому є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, судам слід керуватись ч.5 ст. 30 ГПК України.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч. 5 ст.30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у даному випадку прокурором не порушено правила об`єднання позовних вимог, а позовну заяву подано з додержанням виключної підсудності, тому оскаржувану ухвалу не може визнати законною і обґрунтованою.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційним господарським судом при розгляді даної справи враховані висновки Верховного Суду щодо застосування положень ст.ст. 173, 174 ГПК України, які викладені у постановах від 27.03.2019 у справі №910/15326/18, від 18.02.2022 у справі №911/2587/21, від 24.12.2021 у справі №911/2291/21 та висновки щодо застосування положень ст.30 ГПК України, які викладені у постановах від 04.02.2020 у справі №914/240/18 та від 20.10.2021 у справі №921/730/19.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 27 січня 2022 року про залишення без розгляду позову керівника Миколаївської обласної прокуратури, підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Миколаївської обласної прокуратури задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27 січня 2022 року.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.05.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук