Постанова

від 27.07.2022 по справі 910/1718/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/1718/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 (головуючий суддя Козир Т. П., судді Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) у справі

за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до: 1) Миколаївської обласної державної адміністрації, 2) Миколаївської районної державної адміністрації, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер», 4) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу, державних актів, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності,

за участю представників:

прокурора - Савицької О. В.,

позивача - Горової С. В. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

відповідача-3 - Пахомова І. Ю. (адвокат, взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції),

відповідача-4 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2021 року керівник Миколаївської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Очаківське лісомисливське господарство») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА), Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА) (замінено правонаступником - Миколаївською районною державною адміністрацією (далі - Миколаївська РДА)), Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер» (далі - ТОВ «Леддер») та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області) про:

- визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р, якими погоджено місце розташування земельної ділянки, затверджено проект землеустрою та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Санлейк» (далі - ТОВ «Санлейк») земельну ділянку площею 9,5 га у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Рибаківська сільрада) для рекреаційного призначення під розміщення бази відпочинку;

- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та ТОВ «Санлейк» договору оренди земельної ділянки від 16.02.2007 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 «Про проведення земельних торгів» у частині продажу права власності на земельну ділянку площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форленд» (далі - ТОВ «Форленд») договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2007 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним виданого Березанською РДА 10.09.2007 ТОВ «Форленд» державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 617135, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700007;

- визнання недійсним укладеного між ТОВ «Форленд» та ТОВ «Леддер» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2007 серії ВЕХ № 855945 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним виданого Березанською РДА 18.10.2007 ТОВ «Леддер» державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 9098530, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700010;

- припинення права приватної власності ТОВ «Леддер» на земельну ділянку площею 8,075 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1643, яке 12.04.2017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та про що було вчинено запис № 20116618;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1643 площею 8,075 га;

- визнання права власності за державою в особі КМУ з постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство» на земельну ділянку площею 6,5 га.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, яка є предметом спірних розпоряджень Миколаївської ОДА і Березанської РДА та подальших угод, належить до земель державного лісового фонду, з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» не вилучалась, а також розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, тому розпорядження є незаконними і підлягають скасуванню, договори і державні акти підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка підлягає поверненню державі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.02.2021 позовну заяву прокурора повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.09.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 про повернення позовної заяви скасував в частині повернення позову прокурора в інтересах держави в особі КМУ. В іншій частині зазначену ухвалу залишив без змін, матеріали справи № 910/1718/21 передав на розгляд до Господарського суду міста Києва в частині заявленого прокурором позову в інтересах держави в особі КМУ.

5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.01.2022 (суддя Павленко Є. В.) позов прокурора залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги не є однорідними, оскільки не пов`язані підставою виникнення та поданими доказами.

7. Крім того, позовні вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження Миколаївської ОДА підсудні Господарському суду міста Києва, інші позовні вимоги підсудні Господарському суду Миколаївської області, а відповідно до частини п`ятої статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

8. З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог.

9. Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 скасував, справу передав на розгляд до Господарського суду міста Києва.

10. Судове рішення мотивовано тим, що всі позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.

11. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

12. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурором не порушено правила об`єднання позовних вимог, а позовну заяву подано з додержанням виключної підсудності, тому оскаржувану ухвалу не можна визнати законною і обґрунтованою.

13. При цьому суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи врахував висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постановах від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18, від 18.02.2022 у справі № 911/2587/21, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21 та висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 30 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постановах від 04.02.2020 у справі № 914/240/18 та від 20.10.2021 у справі № 921/730/19.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Леддер» (скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційних скарг та заперечень на них

15. Підставою касаційного оскарження є частина друга статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «Леддер» вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 173 Господарського процесуального кодексу України

17. Скаржник зазначає, що вимоги прокурора обґрунтовані різними доказами, предметом спору не є спільні права чи обов`язки кількох відповідачів, ці права або обов`язки не виникли з однієї підстави.

18. Крім того, позовні вимоги не є однорідними, оскільки вимоги щодо Миколаївської ОДА та ТОВ «Санлейк», які виникли на підставі оренди земельної ділянки, не стосуються вимог до Миколаївської РДА та ТОВ «Форленд» щодо продажу земельної ділянки, а вимоги до ТОВ «Леддер» щодо права власності - орендних правовідносин.

19. ТОВ «Леддер» вказує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки суб`єктному складу відповідачів у справі, оскільки позовні вимоги також стосуються інших юридичних осіб, які не визначені прокурором як відповідачі у справі.

20. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.

21. Звідси при поданні позову прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог.

22. Скаржник також вказує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі правовідносини не є подібними.

23. Крім того, ТОВ «Леддер» зазначає про неналежне повідомлення його про дату, місце та час розгляду справи (апеляційної скарги).

24. У судовому засіданні представник ТОВ «Леддер» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

25. 19.07.2022 (відповідно до поштових відміток на конверті) Миколаївська обласна прокуратура з порушенням встановленого ухвалою Верховного Суду від 28.06.2022 строку до 15.07.2022 надала відзив на касаційну скаргу, в якому заперечувала проти неї та просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

26. При цьому Миколаївська обласна прокуратура просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника отримала лише 13.07.2022, та враховуючи введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами).

27. З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції визнає поважними причини пропуску Миколаївської обласною прокуратурою строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

28. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

29. У судовому засіданні прокурор та представник КМУ виклали заперечення проти касаційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

30. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

32. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що, як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що на виконання оспорюваного розпорядження Миколаївської ОДА земельну ділянку площею 9,5 га, яка відноситься до державного лісового фонду у прибережній захисній смузі Чорного моря (розташована на відстані 300-500 метрів від урізу води), було передано в оренду ТОВ «Санлейк», в подальшому були проведені земельні торги, земельна ділянка була продана ТОВ «Форленд», яким відчужено на користь ТОВ «Леддер», неодноразово здійснювався поділ земельної ділянки, внаслідок чого змінювалась площа.

33. Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку, що всі позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.

34. Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду, враховуючи таке.

35. Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

36. Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

37. За приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

38. Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог.

39. Згідно із частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

40. Таким чином, вказаною нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

41. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

42. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

43. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

44. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18)).

45. З правового аналізу частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

46. Звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовом до Миколаївської ОДА, Березанської РДА, ТОВ «Леддер» та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, прокурор в інтересах держави в особі КМУ заявив такі позовні вимоги:

- визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р, якими погоджено місце розташування земельної ділянки, затверджено проект землеустрою та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ «Санлейк» земельну ділянку площею 9,5 га у межах території Рибаківської сільради для рекреаційного призначення під розміщення бази відпочинку;

- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та ТОВ «Санлейк» договору оренди земельної ділянки від 16.02.2007 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 «Про проведення земельних торгів» у частині продажу права власності на земельну ділянку площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та ТОВ «Форленд» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2007 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним виданого Березанською РДА 10.09.2007 ТОВ «Форленд» державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 617135, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700007;

- визнання недійсним укладеного між ТОВ «Форленд» та ТОВ «Леддер» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2007 серії ВЕХ № 855945 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;

- визнання недійсним виданого Березанською РДА 18.10.2007 ТОВ «Леддер» державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 9098530, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700010;

- припинення права приватної власності ТОВ «Леддер» на земельну ділянку площею 8,075 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1643, яке 12.04.2017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та про що було вчинено запис № 20116618;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1643 площею 8,075 га;

- визнання права власності за державою в особі КМУ з постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство» на земельну ділянку площею 6,5 га.

47. За матеріалами справи розпорядженням Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р (пункти 1, 2) погоджено місце розташування земельної ділянки, затверджено проект землеустрою та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ «Санлейк» земельну ділянку площею 9,5 га у межах території Рибаківської сільради для рекреаційного призначення під розміщення бази відпочинку.

48. 16.02.2007 між Березанською РДА та ТОВ «Санлейк» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

49. Розпорядженням Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 «Про проведення земельних торгів» земельну ділянку площею 9,5 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:0182, включено до переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах.

50. 28.08.2007 між Березанською РДА та ТОВ «Форленд» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 9,5 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:0182, Березанською РДА 10.09.2007 видано ТОВ «Форленд» державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 617135, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700007.

51. 09.10.2007 між ТОВ «Форленд» та ТОВ «Леддер» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 9,5 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:0182, Березанською РДА 18.10.2007 видано ТОВ «Леддер» державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 9098530, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700010.

52. З викладеного вбачається, що спірні правовідносини виникли на підставі:

- розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р, яким погоджено місце розташування земельної ділянки, затверджено проект землеустрою та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ «Санлейк» земельну ділянку площею 9,5 га у межах території Рибаківської сільради для рекреаційного призначення під розміщення бази відпочинку та укладеного на його підставі між Березанською РДА та ТОВ «Санлейк» договору оренди земельної ділянки від 16.02.2007;

- розпорядження Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 «Про проведення земельних торгів» у частині продажу права власності на земельну ділянку площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182 та укладеного за результатами проведення земельних торгів між Березанською РДА та ТОВ «Форленд» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2007;

- укладеного між ТОВ «Форленд» та ТОВ «Леддер» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2007.

53. Отже, позовні вимоги ґрунтуються на двох розпорядженнях (щодо надання земельної ділянки в оренду та проведення земельних торгів) та трьох договорах, укладених між різними юридичними особами та на різних правових підставах, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

54. Обґрунтовуючи поданий позов, прокурор вказував на те, що на підставі оскаржуваних державних актів та угод з державної власності протиправно було вилучено землі державного лісового фонду.

55. Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, відповідно до оскаржуваного розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р, яке прокурор просить частково визнати незаконним, спірна земельна ділянка площею 9,5 га не вибувала з державної власності, а лише була передана в оренду на 49 років.

56. Продаж вказаної земельної ділянки відбувався на підставі розпорядження Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 з подальшим укладенням договорів купівлі-продажу від 29.08.2007 та від 09.10.2007.

57. Тобто спірні правовідносини, які стосуються відповідача, - ТОВ «Леддер», щодо якого прокурор в особі КМУ просить припинити право приватної власності на земельну ділянку та визнати право власності на неї за державою в особі КМУ з постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство», виникли саме на підставі розпорядження Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 та договорів купівлі-продажу, а не розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р та укладеного на його виконання договору оренди земельної ділянки від 16.02.2007.

58. Крім того, щодо позовних вимог про припинення права власності ТОВ «Леддер» та визнання права власності на земельну ділянку в особі КМУ, то вказані земельні ділянки є відмінними як за площею, так і за іншими ідентифікуючими ознаками від земельної ділянки, яка була передана в оренду ТОВ «Санлейк».

59. З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги прокурора не є однорідними, оскільки не пов`язані підставою виникнення та поданими доказами.

60. Суд апеляційної інстанції також не навів належного обґрунтування щодо того, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р є основними, а решта позовних вимог - похідними.

61. Звідси прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог, а доводи скаржника в цій частині є обґрунтованими.

62. Суд касаційної інстанції також зазначає, що відповідачами у справі прокурором визначено Миколаївську ОДА, Березанську РДА (замінено правонаступником - Миколаївською РДА), ТОВ «Леддер» та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, незважаючи на те, що заявлені позовні вимоги стосуються також ТОВ «Санлейк» та ТОВ «Форленд».

63. Разом з тим місцевий господарський суд зазначив, що у позовній заяві прокурором були заявлені вимоги про визнання частково незаконним та скасування розпорядження ОДА, яким надано спірну земельну ділянку в оренду, та про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, розгляд яких відповідно до приписів частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України відноситься до компетенції Господарського суду міста Києва. Що стосується інших вимог, то вони стосуються нерухомого майна - земельних ділянок, які знаходяться в Миколаївській області, а тому ці вимоги мають розглядатися Господарським судом Миколаївської області на підставі частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

64. Щодо вказаних висновків суду першої інстанції колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

65. Частиною п`ятою статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

66. Так, відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

67. Частиною п`ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

68. Отже, у випадку виникнення конкуренції норм частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України та частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, відповідачем в якому є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, судам слід керуватись частиною п`ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

69. Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

70. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/240/18, від 12.01.2021 у справі № 918/572/19, від 20.10.2021 у справі № 921/730/19.

71. Разом з тим вказані висновки суду першої інстанції не призвели до ухвалення неправильного судового рішення.

72. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі правовідносини не є подібними, з огляду на таке.

73. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

74. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

75. Тобто суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи правильно врахував висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 30 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постановах від 04.02.2020 у справі № 914/240/18 та від 20.10.2021 у справі № 921/730/19.

76. Разом з тим у справах № 910/15326/18, № 911/2587/21, № 911/2291/21 предметом оскарження були судові рішення про повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а не залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

77. У касаційній скарзі ТОВ «Леддер» також вказує на неналежне повідомлення його про дату, місце та час розгляду справи (апеляційної скарги).

78. Суд касаційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи містяться докази про направлення ухвали про відкриття апеляційного провадження від 12.04.2022 у справі № 910/1718/21 на електронну адресу представника ТОВ «Леддер» Пахомова І. Ю., яка була зазначена останнім у документах, які подавалися ТОВ «Леддер» до суду першої інстанції, що спростовує доводи скаржника в цій частині.

79. Крім того, ТОВ «Леддер» не просить скасувати судове рішення з цієї підстави.

80. Звідси, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

82. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

83. Згідно з положеннями статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

84. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ТОВ «Леддер» необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 910/1718/21 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/1718/21 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов