Постанова

від 24.05.2022 по справі 903/828/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/828/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 (головуючий суддя Маціщук А. В., судді Мельник О. В., Петухов М. Г.) у справі

за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба»

до Торчинської селищної ради,

за участю заступника керівника Волинської обласної прокуратури,

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за участю представників:

позивача - Багірова Р. А. (адвокат),

відповідача - не з`явився,

прокурора - Шекшеєвої В. С.

СУТЬ СПОРУ:

1. Між Сільськогосподарським приватним підприємство «Дружба» (далі - СГПП «Дружба», позивач) та Воютинською сільською радою Луцького району Волинської області (далі - Воютинська сільрада, відповідач), правонаступником якої є Торчинська селищна рада, укладено договір оренди землі.

2. До закінчення договору оренди земельної ділянки СГПП «Дружба» повідомило Воютинську сільраду про намір продовжити дію договору оренди землі, однак протягом місяця отримало від Воютинської сільради повідомлення про відмову в продовженні на наступний термін дії договору оренди землі.

3. СГПП «Дружба» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Воютинської сільради про визнання недійсним рішення Воютинської сільради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій ним редакції.

4. Суд першої інстанції позов задовольнив. Постановою апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури (далі - прокурор) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові. СГПП «Дружба» з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося та звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

5. Перед Верховним Судом у даній справі постали питання про те, чи дотримався прокурор порядку звернення до суду в інтересах держави та чи дотримано орендарем порядку поновлення договору оренди земельної ділянки відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон про оренду землі).

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог

7. 06.11.2020 СГПП «Дружба» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Воютинської сільради про:

- визнання недійсним та скасування рішення Воютинської сільради «Про продовження дії Договорів оренди земельних ділянок з СГПП «Дружба» від 17.12.2019 № 37/4 (далі - рішення від 17.12.2019 № 37/4) в частині відмови у продовженні на наступний строк дії договору оренди, укладеного між СГПП «Дружба» та Воютинською сільрадою, на земельну ділянку із кадастровим номером 0722881500:04:000:0135;

- визнання укладеною додаткової угоди № 02 до договору оренди землі від 25.10.2009, зареєстрованого в Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК), про що в Державному реєстрі земель 02.11.2010 вчинено запис № 041007600015 (далі - спірний договір оренди землі), в редакцій, запропонованій позивачем.

8. На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між СГПП «Дружба» та Воютинською сільрадою було укладено спірний договір оренди землі, на підставі якого позивачу передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 86,4048 га, в тому числі: землі природоохоронного призначення 66,4189 га, землі державного резерву 19,9859 га, з них сіножаті 66,4189 га, рілля 19,9859 га, яка розташована на території Воютинської сільради в межах населеного пункту, кадастровий номер 0722881500:04:000:0135 (далі - спірна земельна ділянка); 02.11.2010 проведено державну реєстрацію даного договору; строк дії договору 5 років; додатковою угодою від 30.09.2015 № 01 (далі - додаткова угода № 01) продовжено строк дії договору до 10 років. СГПП «Дружба» повідомило Воютинську сільраду про намір продовжити дію договору на наступний термін та надало проект додаткової угоди до спірного договору оренди землі. В свою чергу, Воютинська сільрада повідомила, що згідно з рішенням від 17.12.2019 № 37/4 СГПП «Дружба» відмовлено у продовжені дії спірного договору оренди землі на наступний термін.

9. СГПП «Дружба» як на правову підставу поновлення спірного договору оренди землі на новий строк посилається на норми статей 33 Закону про оренду землі, статей 626, 627, 777, 792 Цивільного кодексу України.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 25.12.2009 між орендодавцем - Воютинською сільрадою та орендарем - СГПП «Дружба» укладений спірний договір оренди землі, відповідно до пунктів 1 та 2 якого (з урахуванням додаткової угоди № 01) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування спірну земельну ділянку. Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права підтверджене право комунальної власності на спірну земельну ділянку.

11. Пунктом 8 спірного договору оренди землі встановлено, що договір укладений на 5 років і після закінчення цього строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

12. Умовами пункту 20 спірного договору оренди землі визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання передачі. Акт приймання-передачі земельної ділянки підписаний сторонами 25.12.2009.

13. У пункті 41 договору оренди землі визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

14. Договір оренди землі підписаний сторонами та зареєстрований в Центр ДЗК, про що до Державного реєстру земель внесено запис від 02.11.2010 за № 041007600015.

15. Додатковою угодою № 01 до спірного договору оренди землі сторони внесли зміни, зокрема, виклали перше речення пункту 8 у такій редакції: «Договір укладений строком на 10 років».

16. Ураховуючи дату реєстрації договору 02.11.2010 та продовження його строку згідно з додатковою угодою № 01, договір оренди діяв до 02.11.2020.

17. 21.11.2019 листом № 139 СГПП «Дружба» повідомило Воютинську сільраду про намір продовжити дію спірного договору оренди землі на наступний термін, а саме на 15 років (до 25.12.2034), та надало проект додаткової угоди до спірного договору оренди землі. У листі СГПП «Дружба» зазначає про переважне право на поновлення дії договору на новий строк.

18. Воютинська сільрада листом від 18.12.2019 № 515/1.9.1. згідно із рішенням від 17.12.2019 № 37/4 відмовила СГПП «Дружба» у продовженні на наступний термін дії спірного договору оренди землі та надіслала СГПП «Дружба» витяг із рішення сесії. Відмовляючи у продовженні строку дії спірного договору оренди землі на наступний термін, сільрада зазначила про виробничу потребу та необхідність безоплатної передачі земельних ділянок із земель комунальної власності у власність жителям сільради, а також учасникам антитерористичної операції з метою дотримання їх права на землю.

19. Одержання СГПП «Дружба» 18.12.2019 листа сільради від 18.12.2019 № 515/1.9.1. про відмову у продовженні на наступний термін дії спірного договору оренди землі підтверджується змістом позовної заяви та не заперечується СГПП «Дружба».

20. Листом від 30.01.2020 № 41/1.9.1 на запит СГПП «Дружба» Воютинська сільрада повідомила, що заяви жителів сільської ради та учасників антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил про передачу їм у власність або в користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення перебувають на розгляді сільради постійно; крім того, до сільради надійшли заяви фізичних осіб про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель комунальної власності. Повідомлено, зокрема, що земельну ділянку, яка перебуває в оренді СГПП «Дружба», сільрада планує передати у приватну власність, виконуючи вищезазначене рішення від 17.12.2019 № 37/4.

21. 30.11.2020 Торчинська селищна рада розпочала здійснювати свої повноваження в силу частини восьмої статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як новоутворена рада, відповідно припинені повноваження Воютинської сільради, територія якої включена до території сформованої Торчинської територіальної громади.

22. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 903/828/20 Воютинську сільраду замінено на її правонаступника Торчинську селищну раду.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

23. Господарський суд Волинської області рішенням від 16.03.2021 (суддя Костюк С. В.) позов задовольнив.

24. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Воютинською сільрадою була порушена процедура реалізації СГПП «Дружба» переважного права відповідно до статті 33 Закону про оренду землі на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах. Ухвалюючи рішення про визнання недійсним рішення сільради, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняття спірного рішення Воютинською сільрадою відбулось із порушенням низки нормативно-правових актів, зокрема Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону про оренду землі.

25. Не погодившись із цим судовим рішенням, прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

26. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.06.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 закрив.

27. Судове рішення мотивоване тим, що прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва в суді при поданні апеляційної скарги, що виключає можливість підтвердження судом підстав для представництва за цією апеляційною скаргою в аспекті положень частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон про прокуратуру), статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

28. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

29. Постановою Верховного Суду від 20.09.2021 ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

30. Суд касаційної інстанції у вказаній постанові вказав на передчасність висновку суду апеляційної інстанції про необґрунтованість та недоведеність наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Воютинської сільради, враховуючи те, що у цьому випадку суд зобов`язаний був дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, як внаслідок прийняття Воютинською сільрадою оскаржуваного рішення в частині відмови у продовженні на наступний термін дії договору оренди, так і внаслідок винесення господарським судом рішення суду від 16.03.2021.

31. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 за апеляційною скаргою прокурора вказане рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

32. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що прокурор вступив у справу для здійснення представництва у суді законних інтересів держави у сфері земельних правовідносин та територіальної громади, оскільки захист цих інтересів не здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

33. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що позовна вимога не відповідає нормам статті 33 Закону про оренду землі, оскільки СГПП «Дружба» просить поновити договір оренди землі не на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а на інших умовах, змінивши таку істотну умову договору оренди як строк на 25 років до 25.12.2034.

34. Крім того, на думку апеляційного господарського суду, висновки суду першої інстанції щодо порушення переважного права орендаря за наведених обставин є неправильними, оскільки переважне право СГПП «Дружба» на продовження укладення договору оренди землі на новий строк порушене не було. Натомість орендодавець довів орендареві свій намір використовувати земельну ділянку у цілях, не пов`язаних із орендою, і у такому випадку бажання орендаря продовжити дію договору оренди землі не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування й розпорядження нею на власний розсуд після закінчення терміну дії договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

35. У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга СГПП «Дружба», в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

36. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

37. На обґрунтування підстав касаційного оскарження СГПП «Дружба» посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 23 Закону про прокуратуру до спірних правовідносин та порушення статті 53 Господарського процесуального кодексу України, та не врахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

38. Так, СГПП «Дружба» у касаційній скарзі стверджує, що із наданої прокурором скарги не можливо зрозуміти, яким чином порушуються інтереси держави, вказані обставини також не були встановлені судом апеляційної інстанції.

39. Крім того, в касаційній скарзі СГПП «Дружба» зазначає, що рішенням суду першої інстанції не зачіпались інтереси держави, оскільки за загальним правилом не допускається представництво прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування, як виняток, таке представництво може мати місце в тому випадку, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

40. СГПП «Дружба» вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив питання щодо того, чи отримала Воютинська сільрада рішення суду першої інстанції та чи мала вона достатньо часу для подачі апеляційної скарги.

41. У судовому засіданні представник СГПП «Дружба» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

42. Прокурор надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив закрити касаційне провадження за касаційною скаргою СГПП «Дружба».

43. У судовому засіданні прокурор заперечувала проти касаційної скарги.

44. Торчинська селищна рада правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася.

45. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

46. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника СГПП «Дружба» та прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо дотримання прокурором порядку звернення до суду в інтересах держави

48. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, СГПП «Дружба» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

49. СГПП «Дружба» у касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону про прокуратуру та порушення статті 53 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

50. СГПП «Дружба» в касаційній скарзі стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність у прокурора повноважень на звернення до суду із апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Воютинської сільради.

51. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вказані доводи касаційної скарги необґрунтованими з огляду на таке.

52. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

53. Положеннями частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

54. Згідно із частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

55. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

56. Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

57. Згідно із частиною третьою статті 24 Закону про прокуратуру (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення прокурора з апеляційною скаргою у цій справі) право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

58. Оскільки апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 подав заступник керівника Волинської обласної прокуратури, вимога частини третьої статті 24 Закону про прокуратуру була дотримана.

59. Правовий висновок щодо права прокурора на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (провадження № 14-643цс19).

60. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

61. Статтею 23 Закону про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1, 2 частини третьої).

62. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1- 4 частини четвертої статті 23 Закону про прокуратуру).

63. Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц ).

64. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилається СГПП «Дружба» в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зазначив, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

65. Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, на яку посилається СГПП «Дружба» у касаційній скарзі, касаційний господарський суд зазначив, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

66. Звертаючись із апеляційною скаргою у цій справі № 903/828/20 до суду апеляційної інстанції в інтересах держави в особі відповідача, прокурор обґрунтовував наявність підстав для представництва вказаного органу в суді порушенням інтересів держави, зазначивши, що в цьому випадку інтереси держави (територіальної громади) полягають у встановленні законності використання землі (непродовженні договору оренди) сільськогосподарського призначення СГПП «Дружба», яке своїми діями чинить перешкоди у здійсненні правомочностей власника територіальної громади Воютинської сільради щодо користування та розпорядження своїм майном, яке є комунальною власністю - спірною земельною ділянкою, зокрема, з урахуванням численних звернень фізичних осіб щодо забезпечення їх конституційного права на отримання земельних ділянок. При цьому інтереси держави (територіальної громади) залишаються незахищеними в силу неналежного їх захисту уповноваженим органом у спірних правовідносинах - Воютинською сільрадою, якою не вжито жодних заходів в судовому порядку щодо їх захисту.

67. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.12.2020 заступник керівника Луцької місцевої прокуратури подав до суду першої інстанції заяву про вступ у цю справу на стороні відповідача - Воютинської сільради.

68. Обґрунтовуючи підстави для вступу в справу, прокурор у заяві про вступ зазначив, що представництво інтересів держави обумовлено тим, що спір стосується питання законності користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що зачіпає інтереси держави (територіальної громади) у земельній сфері, тоді як сільською радою не подано відзиву на позовну заяву (про що надано інформацію Воютинською сільрадою від 19.11.2020 № 473/1.9.1. на запит місцевої прокуратури від 18.11.2020 № 33-807 вих-20), також не подавались заперечення на заяву про забезпечення позову та будь-які інші процесуальні документи, що свідчать на неналежний захист інтересів держави та територіальної громади.

69. Водночас суд першої інстанції зазначив, що у цій справі прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, повинен обов`язково дотриматись порядку, встановленого абзацом 3 частини четвертої статті 23 Закону про прокуратуру, проте такі докази прокурором суду не надані. Його вступ у справу обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, що стосується розгляду справи в суді, зокрема, неподачею відзиву, пояснень тощо.

70. За матеріалами справи, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021, повний текст якого складено 24.03.2021, прокурор подав 13.04.2021, тобто в останній день строку на апеляційне оскарження, що, за його обґрунтуванням, пов`язано з тим, що він був позбавлений можливості у зв`язку зі спливом строку на апеляційне оскарження повідомити про необхідність захисту порушених інтересів держави компетентний орган (Воютинську сільраду), який є учасником цього провадження та в силу закону наділений компетенцією здійснювати захист інтересів держави у відповідних спірних правовідносинах, проте не вчинив будь-яких дій для оскарження незаконного судового рішення.

71. Тобто прокурор, з урахуванням строку на апеляційне оскарження, подаючи апеляційну скаргу, вказав на необхідність невідкладного захисту інтересів держави, що обумовлено бездіяльністю компетентного органу. Вказана апеляційна скарга з дотриманням вимог пункту 3 частини третьої статті 258, статті 259 Господарського процесуального кодексу України була надіслана і на адресу відповідача у справі.

72. Судом апеляційної інстанції встановлено, що після подання апеляційної скарги, 07.05.2021 прокурором надіслано відповідний лист-повідомлення про ініціювання прокуратурою подання апеляційної скарги № 15-987вих-21, адресований Торчинській об`єднаній територіальній громаді та Воютинській сільраді.

73. Апеляційним господарським судом також зазначено, що Торчинська селищна рада листами від 11.05.2021 повідомила, що Торчинською селищною радою та Воютинською сільрадою апеляційні скарги не подавались. При цьому Торчинська селищна рада звернула увагу на те, що вона не була учасником справи у суді першої інстанції та не заперечувала проти звернення прокурора до суду, і після заміни Воютинської сільради на правонаступника Торчинську селищну раду остання у листі від 30.11.2021 № 1108/1.11.2/21 підтримала позицію прокурора у даній справі.

74. Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, під час розгляду справи в суді першої інстанції та при її апеляційному перегляді Воютинська сільрада відзив на позов не надавала, не забезпечила участь представника в жодному судовому засіданні, не подавала будь-які заяви чи клопотання, як і не подавала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції чи відзив на апеляційну скаргу, що свідчить про бездіяльність компетентного органу при виконанні функцій державного контролю щодо судового захисту інтересів держави, про порушення яких йому було відомо.

75. Скаржник в касаційній скарзі також стверджує, що суд апеляційної інстанції повинен був дослідити питання чи отримала Воютинська сільрада оскаржуване рішення суду першої інстанції, чи мала Воютинська сільрада достатньо часу для оскарження судового рішення суду місцевого господарського суду та чи було отримано звернення прокурора Воютинською сільрадою.

76. Суд касаційної інстанції вказані доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими з огляду на таке.

77. Як вже зазначалося, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 903/828/20 Воютинську сільраду замінено на її правонаступника Торчинську селищну раду.

78. У вказаній ухвалі судом апеляційної інстанції встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області» затверджено склад новоутворених громад, зокрема до Торчинської територіальної громади увійшло с. Воютин (Воютинська територіальна громада).

79. Верховна Рада України постановою від 15.07.2020 «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї постанови) на неділю 25.10.2020.

80. Рішенням Торчинської селищної ради 1 сесії 8 скликання від 30.11.2020 № 1/1 «Про початок повноважень депутатів Торчинської селищної ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Торчинської селищної ради 8-го скликання.

81. Відповідно до частини восьмої статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

82. У зв`язку з цим, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що доказами, доданими до матеріалів справи, підтверджується, що з 30.11.2020 Торчинська селищна рада розпочала свої повноваження в силу норм частини восьмої статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як новоутворена рада. Відповідно, припинені повноваження Воютинської сільради, територія якої включена до території сформованої територіальної громади.

83. Початок повноважень органу місцевого самоврядування підтверджується також листом Торчинської селищної ради від 12.11.2021 № 1035/01.12/2.21, згідно з яким перша сесія новоутвореної селищної ради проведена 30.11.2020 на підставі постанови територіальної виборчої комісії № 104 від 05.11.2020 та інформації про результати голосування з виборів депутатів Торчинської селищної ради у багатомандатних виборчих округах.

84. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 Воютинська сільрада припинила здійснювати повноваження, а отже не мала можливості як оскаржити рішення суду першої інстанції, так і надати відповідь на запит прокурора, направлений 07.05.2021.

85. З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що прокурором у цій справі не доведено наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

86. Стосовно доводів касаційної скарги про неможливість представництва прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

87. Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття «інтереси держави» дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охороні землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

88. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

89. Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону про прокуратуру.

90. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 913/152/19.

91. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) виклала правовий висновок про те, що Конституція України та Закон про прокуратуру надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави, тобто інтересів частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки.

92. Ураховуючи викладене, судом апеляційної інстанції належним чином встановлена наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідача, за наслідками чого прийнята законна та обґрунтована постанова суду апеляційної інстанції, в тому числі з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, на які посилається СГПП «Дружба» у касаційній скарзі.

93. У зв`язку з цим касаційна скарга СГПП «Дружба» з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою.

Щодо дотримання орендарем порядку поновлення договору оренди землі

94. Суд апеляційної інстанції оскаржуваною постановою скасував рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 та ухвалив нове рішення, яким відмовив в позові.

95. Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції зазначив, що колегією суддів апеляційного господарського суду не встановлено порушення Воютинською сільрадою прав та законних інтересів позивача як орендаря внаслідок відмови у поновленні договору оренди землі на новий строк.

96. Колегія суддів суду касаційної інстанції з цього приводу зазначає таке.

97. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 25.12.2009 між Воютинською сільрадою та СГПП «Дружба» укладений спірний договір оренди землі, який був зареєстрований 02.11.2010 у Центрі ДЗК.

98. Пунктом 8 спірного договору оренди землі визначено, що договір укладений на 5 років і після закінчення цього строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

99. Додатковою угодою № 01 до спірного договору оренди землі сторони внесли зміни, зокрема, виклали перше речення пункту 8 у такій редакції: «Договір укладений строком на 10 років».

100. Ураховуючи дату реєстрації договору 02.11.2010 та продовження його строку згідно з додатковою угодою, договір оренди діяв до 02.11.2020.

101. 21.11.2019 листом № 139 позивач повідомив відповідача про намір продовжити дію спірного договору оренди на наступний термін, а саме на 15 років (до 25.12.2034), та надав проект додаткової угоди.

102. Воютинська сільрада листом від 18.12.2019 № 515/1.9.1. згідно із рішенням сесії сільської ради від 17.12.2019 № 37/4 відмовила у продовженні на наступний термін дії спірного договору оренди землі та надіслала позивачеві витяг із рішення.

103. У позовній заяві, як зазначає суд апеляційної інстанції, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду № 02 до спірного договору оренди землі в редакції, доданій до позовної заяви. При цьому СГПП «Дружба» просить викласти пункт 8 спірного договору оренди землі в редакції, яка не є ідентичною умовам договору, а саме: «Договір укладено строком на 25 років до 25 грудня 2034 року», оскільки згідно з пунктом 8 спірного договору оренди землі, в редакції додаткової угоди № 01, строк спірного договору оренди землі становить 10 років.

104. Стаття 33 Закону про оренду землі (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) встановлює порядок поновлення договору оренди землі.

105. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначила, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону про оренду землі). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

106. Отже, стаття 33 Закону України про оренду землі прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

107. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

108. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

109. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 Закону про оренду землі).

110. У свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, Воютинська сільрада, розглянувши вчасно подане звернення СГПП «Дружба» про поновлення договору на змінених умовах, в межах місячного строку встановленого частиною п`ятою статті 33 Закону про оренду землі, відмовила у продовженні на наступний термін дії спірного договору оренди землі.

111. Ураховуючи фактичні обставини, встановлені апеляційним господарським судом, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення від 17.12.2019 № 37/4 та визнання укладеною додаткової угоди № 02 до спірного договору оренди землі не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

112. Додатково суд касаційної інстанції зазначає, що судом апеляційної інстанції було правильно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 33 Закону України про оренду землі з урахуванням правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) і № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).

Щодо інших доводів касаційної скарги

113. У касаційній скарзі СГПП «Дружба» як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

114. Відповідно до частин першої, третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

115. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити посилання на підстави скасування судового рішення, визначені частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

116. Натомість касаційна скаргу СГПП «Дружба» не містить жодного обґрунтування щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та посилання на підстави скасування судового рішення, визначені частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

117. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що підстава касаційного оскарження, визначена в пункті 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції у справі № 903/828/20.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

118. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

119. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

120. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу СГПП «Дружба» необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

121. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги СГПП «Дружба» без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 903/828/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов