Ухвала

від 25.05.2022 по справі 752/5218/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5218/22

Провадження № 1-кс/752/1695/22

У Х В А Л А

25 травня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, подане в рамках кримінального провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України, клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, -

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_4 , іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває зазначений об`єкт нерухомості, розпоряджатися будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності.

Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності зазначив, що вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити.

Слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна, керуючись вимогами ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України.

В обгрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном в особливо великих розмірах.

Так, 28.02.2008 ОСОБА_5 , використовуючи довірчі стосунки, що склались між ним та ОСОБА_6 внаслідок особистого знайомства, тобто зловживаючи довірою останнього, уклав договір про співпрацю відповідно до умов розпочали спільну працю по реалізації проектів: «Гаражи» - придбання гаражного кооперативу «Корабел» (код ЄДРПОУ 21585223, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 7), для подальшої забудови земельної ділянки по зазначеній адресі об`єктами нерухомого майна, а також проект «Разведка» - укладення договору з Міністерством оборони України у відношенні землі та других об`єктів нерухомості розміщених за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої забудови земельної ділянки по вищевказаній адресі об`єктами нерухомого майна.

Так, ОСОБА_5 , будучи громадянином Російської Федерації та постійно проживаючи у місті Москва, маючи дружні довірливі відносини з ОСОБА_6 протягом тривалого часу, вирішив скористатись встановленими взаєминами та з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, що належать ОСОБА_6 , діючи з метою особистого протиправного збагачення та керуючись корисливими мотивами, у лютому 2008 року звернувся до ОСОБА_6 з начебто діловою пропозицією з будівництва на АДРЕСА_2 об`єктів нерухомості, з метою подальшого отримання прибутку.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел та діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 з метою введення в оману ОСОБА_6 та уявного створення переконаності у своїй порядності підписав договір про співпрацю відповідно до умов якого зобов`язується прийняти від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5000000 доларів США та, як самостійно так і із залученням будь-яких третіх осіб на власний вибір, виконати всі заходи та дії достатні та необхідні для отримання та оформлення дозволів, погоджень інших документів по реалізації та вищевказаних проектів, у т.ч., але не виключно: укласти договори оренди земельних ділянок, змінити цільове призначення земельних ділянок, отримати дозвіл на забудову земельних ділянок, здійснити забудову земельних ділянок за місцезнаходженням проектів «Гаражи» та «Розвідка», а також не пізніше 28 лютого2020року розподілити та передати ОСОБА_6 15 (п`ятнадцять) відсотків від загальної площі його майна, яке прямо та/або опосередковано, тобто через будь-які проміжні зв`язки від володіння та/або контролю за будь-якими фізичними та/або юридичними особами, що знаходяться/зареєстровані як в Україні так і будь-якій іншій країні світу, належатиме ОСОБА_6 у новозбудованих будинках та/або спорудах на земельних ділянках, на яких на дату підписання цього договору розташовані об`єкти «Гаражи» та «Разведка».

Разом з тим, ОСОБА_5 не маючи наміру та реальної можливості виконати взяті на себе зобов`язання, з метою введення в оману ОСОБА_6 повідомив йому недостовірну інформацію про свої зв`язки із суб`єктами господарювання у сфері будівництва та можливості отримання документів дозвільного характеру, що в подальшому мало суттєве значення для поведінки останнього та фактично призвело до добровільної передачі ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 5000000 доларів США.

Так, 28.02.2008 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8., будучи введеним в оману, довіряючи та будучи впевненим у порядності ОСОБА_5 , добровільно передав останньому 5000 000 доларів США, що згідно курсу НБ України, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, складало 25250000 гривень.

При цьому, ОСОБА_5 заволодівши грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 5000 000 доларів США, що згідно курсу НБ України, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, складало 25250000 гривень, розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому збитку в особливо великих розмірах.

Беручи до уваги вищевказане та той факт, що ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в особливо великих розмірах, в його дія вбачається ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про що 04.04.2022 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру.

Крім того, в органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що об`єкт нерухомості який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходоми від такого майна, або є наслідком повного або часткового перетворення грошових коштів одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а кошти від комерційного використання вказаного об`єкту нерухомості призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, зокрема фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником об`єкта нерухомості який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , яка являється дружиною підозрюваного ОСОБА_5 .

Вищезазначене нерухоме майно самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази під час судового розгляду.

Беручи до уваги, що вищезазначене нерухоме майно, а саме: жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_1 , має значення речового доказу у кримінальному провадженні та в подальшому може бути об`єктом дослідження судової експертизи прокурором винесено постанову про визнання речовим доказом вказане нерухоме майно.

Таким чином прокурор зазначає, що на даний час, з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане нерухоме майно, оскільки воно є доказом злочину, об`єктом кримінально протиправних дій та набуте злочинним шляхом.

Крім того, накладення арешту на вищезазначене майно зумовлено запобіганням можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Так, до матеріалів клопотання долучена постанова прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 від 17.05.2022 року, якою нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом.

Згідно з вимогами ч.ч. 10,11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених вст. 98 КПК Україниможе набути статусу речового доказу за рішенням слідчого або прокурора.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Матеріали, додані до клопотання, обгрунтовано наявність підстав, передбаченихст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним вст. 98 КПК України.

При застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею враховано вимоги ст. ст.132,170 - 173 КПК України, а саме арешт на майно накладається з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Надані до суду матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимогст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що прокурором в клопотанні доведено, що з метою забезпечення збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла обґрунтована потреба у накладенні арешту, у зв`язку з чим клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_4 , іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває зазначений об`єкт нерухомості, розпоряджатися будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1