Ухвала

від 26.05.2022 по справі 2605/18536/12

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.05.2022 Справа № 2605/18536/12

Справа №2605/18536/12

Провадження № 4-с/756/11/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року Оболонський районний суд м.Києва в складі: головуючого - судді Тихої О.О., за участі секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., представника боржника ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича по визначенню ринкової вартості корпоративних прав, що належать боржнику ОСОБА_3 , у розмірі 41,66% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дживака» (ЄДРПОУ 35393272), заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо»,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеною скаргою, в якій просив: 1) визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. по визначенню ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у розмірі 41,68% від статутного капіталу ТОВ «Дживака» такими, що вчиненні з порушенням вимог чинного законодавства; 2) скасувати оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака»; 3) провести рецензування Звіту про оцінку ринкової вартості корпоративних прав у розмірі 41,66% від статутного капіталу ТОВ «Дживака».

В обгрунтування скарги зазначив, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2013 по справі № 2605/18536/12 з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Омега Банк», правонаступником якого стало ПАТ «Дельта Банк», стягнуто кошти на загальну суму 8 699 579,62 грн.

27.12.2017 на підставі названого рішення суду ПАТ «Дельта Банк» видано виконавчий лист, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим А.М. відкрито виконавче провадження № 58994672.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 2605/18536/12 замінено стягувача у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

28.10.2021 ОСОБА_3 отримав від приватного виконавця Авторгова А.М. поштою конверт із супровідним листом за вих. №2277 від 23.10.2021, до якого мало бути додано наступні документи: Висновок про вартість майнових прав у статутному капіталі ТОВ «Дживака»; Звіт про оцінку ринкової вартості цих корпоративних прав. Однак, замість названих документів до супровідного листа без підпису було додано всього два аркуші паперу - титульний лист названого Звіту та Висновок про вартість майнових прав у статутному капіталі ТОВ «Дживака» без будь-якого обґрунтування.

02.11.2021 представник боржника ознайомився зі Звітом про оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака».

З зазначеним звітом боржник не погоджується з тих підстав, що не отримував від приватного виконавця постанову від 20.09.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою приватним виконавцем накладено арешт на 41,66% його частки у статутному капіталі ТОВ «Дживака» (ЄДРПОУ 35393272), місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1, а також постанову приватного виконавця Авторгова А.М. від 23.09.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» дляч проведення оцінки корпоративних прав боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака».

У зв`язку з тим, що божник не був обізнаний про призначення суб`єкта оціночної діяльності, він не зміг надати оцінювачу будь-які дані для належного проведення оцінки, внаслідок чого оцінка його корпоративних прав проведена неякісно і не відповідає реальній вартості його корпоративних прав. Також він був позбавлений можливості заявити відвід оцінювачу до початку підготовки ним звіту про оцінку його корпоративних прав як то передбачено ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, у порушення вимог ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою передбачено особливості звернення стягнення на частку учасника товариства, приватний виконавець не отримав від ТОВ «Дживака» відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника у статутному капіталі товариства.

Також оцінку проведено без отримання необхідної та достовірної інформації про майно боржника та без доступу до нього, що суперечить положенням ст. 11 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки мана і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440.

Крім того, частка ОСОБА_3 у розмірі 41,66% статутного капіталу ТОВ «Дживака» знаходиться у заставі згідно з Договором застави часток від 01.07.2016, укладеним з ОСОБА_4 . Вказане обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.07.2019 за № 26774959, у той час як приватний виконавець Авторгов А.М. зареєстрував публічне обтяження, а саме: арешт рухомого майна - частки боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака», накладений його постановою від 07.05.2019 в рамках виконавчого провадження № 58994672, лише 27.02.2020, тобто пізніше, ніж реєстрація приватного обтяження заставою.

А тому, не з`ясувавши наявність майнових прав третіх осіб на корпоративні права боржника ОСОБА_3 та не отримавши письмової згоди заставодержателя на звернення стягнення на заставлене майно боржника, що є порушенням вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець Авторгов А.М. передчасно виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки корпоративних прав боржника ОСОБА_3 . Недотримання хоча б однієї з умов, передбачених ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Кострюков В.І., вимоги скарги підтримав повністю з викладених у скарзі підстав. Обгрунтовуючи вимоги скарги зазначив також про те, що виконавче провадження № 58994672 з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/660/13 від 16.10.2013, виданого Оболонським районним судом м. Києва 27.12.2017 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 8 699 579,62 грн., відкрите приватним виконавцем Авторговим А.М. з порушенням трирічного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та на підставі заяви представника ПАТ «Дельта Банк» адвоката Васильєвої І.В., яка діяла на підставі довіреності, у той час як її повноваження повинні були підтверджуватися ордером, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, виконавчі дії по опису та арешту майна боржника та призначенню суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості корпоративних прав боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» вчинені в рамках виконавчого провадження, яке відкрито з порушенням норм закону. Крім того, після зупинення виконавчого провадження та заміни у ньому стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника - ТОВ «ФК Інвест-Кредо» виконавче провадження приватним виконавцем не поновлювалося. Також наголошував на тому, що частка боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» у розмірі 41,66% перебуває у заставі у ОСОБА_4 на підставі договору застави часток від 01.07.2016, а тому звернути стягнення на вказане майно боржника можливо лише за згоди заставодержателя ОСОБА_4 , проте, призначаючи оцінювача, приватним виконавцем така згода не запитувалася. Крім того, як вбачається з договору застави, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 у борг грошові кошти у розмірі 45 000 000 грн. під заставу своєї частки корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «Дживака», що, на його думку, свідчить про те, що вартість майнових прав має значну більшу вартість, ніж оцінено суб`єктом оціночної діяльності на замовлення приватного виконавця Авторгова А.М. Призначаючи оцінку приватним виконавцем не отримано необхідні відомості від ТОВ «Дживака» як того вимагають приписи ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оцінку проведено без доступу до фінансових документів товариства, тобто приватний виконавець не мав доступу до об`єкта оцінки. Також, незрозумілим є посилання у Висновку про вартість майнових прав на договір від 15.06.2021 № 35/2021, нібито укладений між приватним виконавцем Авторговим А.М. та ТОВ «Сфер Сістем», оскільки такий висновок та звіт про оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у ТОВ «Дживака» виготовлені ТОВ «Консалтингюрсервіс».

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов А.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві на скаргу. Наголосив на тому, що у даній справі не перевіряється правомірність відкриття ним виконавчого провадження, заміни у ньому стягувача та можливість виконання рішення суду шляхом звернення стягнення у майбутньому на майно боржника. Більш того, постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2019 боржником ОСОБА_3 не оскаржувалася, правомірність заміни стягувавача встановлена рішеннями суду. Щодо посилань боржника на те, що ним не витребовувалися документи у ТОВ «Дживака» для забезпечення проведення об`єктивної оцінки майнових прав боржника, зазначив, що такі твердження не відповідають дійсності, адже ним запитувалися від ТОВ «Дживака» відомості про фінансову звітність та інші документи, необхідні для визначення вартості частки боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» у постанові про арешт майна боржника від 07.05.2019, яка надсилалася на адресу ТОВ «Дживака». У жовтні 2019 року представник боржника адвокат Ярук А.І. ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження № 58994672, проте необхідних документів ані боржник, ані ТОВ «Дживака» не надали. У зв`язку з цим ним витребувано документи про фінансову звітність ТОВ «Дживака» від компетентних органів, а також отримано інформацію з відкритих джерел та призначено суб`єкта оціночної діяльності. Про результати проведеної оцінки боржник повідомлений у встановленому законом порядку, після ознайомлення зі Звітом про оцінку ринкової вартості корпоративних прав від 30.09.2021 жодних зауважень йому, як виконавцю, не подавав, відводу призначеному суб`єкту оціночної діяльності не заявляв. Даний об`єкт оціночної діяльності був обраний ним самостійно, оскільки він має акредитацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою усунення будь-яких сумнівів у компетенції даного оцінювача. У Висновку про вартість майнових прав мається описка, помилково зазначено про те, що договір від 15.06.2021 № 35/2021 укладений між ним та ТОВ «Сфер Сістем» замість ТОВ «Консалтингюрсервіс».

Представник стягувача ТОВ ««Фінансова компанія «Інвест-Кредо» - адвокат Васильєва І.В., у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях на скаргу (Т.9 а.с. 156 - 161). Додатково зазначила, що у 2019 році стягувачу ПАТ «Дельта Банк» поновлювався строк для пред`явлення виконавчого листа № 2/756/660/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 27.12.2017, до виконання, у подальшому 25.04.2019 приватним виконавцем Авторговим А.М. відкрито виконавче провадження. У зв`язку з цим посилання представника боржника на неправомірність відкриття виконавчого провадження через нібито пропуск стягувачем трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є необґрунтованими. Правомірність заміни стягувача у виконавчому провадженні № 58994672 з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника - ТОВ «ФК Інвест-Кредо» також підтверджена судовими рішеннями, наявними у матеріалах цивільної справи № 2605/18536/12. Боржник з 2019 року, з часу відкриття виконавчого провадження, обізнаний про наявність такого виконавчого провадження, проте не скористався правом надати приватному виконавцю інформацію про майно та доходи з метою належного виконання рішення суду. Така інформація не надана також на вимогу приватного виконавця й ТОВ «Дживака», у статутному капіталі якого боржник має частку - 41,66%. Оцінку майнових прав боржника проведено на основі зібраної приватним виконавцем документації щодо фінансової та господарської діяльності ТОВ «Дживака» шляхом її витребування від компетентних органів. Вказана оцінка боржником до теперішнього часу не спростована, боржником не проведено власної оцінки належних йому у ТОВ «Дживака» корпоративних прав. Посилання представника боржника на договір застави від 01.07.2016, де вартість 41,66% корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» нібито оцінена у 45 000 000 грн., вважає неспроможними, оскільки така оцінка нічим не підтверджена і у самому договорі сторонами погоджено, що вартість предмету застави не є ринковою вартістю предмета застави - 41,66% корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака». На даний час вказаний договір застави часток від 01.07.2016 оспорюється у судовому порядку, а обтяження у вигляді застави було зареєстроване 05.07.2019, тобто вже після обтяження у вигляді арешту частки ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» у розмірі 41,66%, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. від 07.05.2019.

Посилання представника боржника на те, що він був позбавлений можливості заявити відвід оцінювачу до проведення ним оцінки корпоративних прав боржника також вважала неспроможними, оскільки це лише голослівні припущення з боку боржника про таку можливість, підстави якої нічим не обґрунтовані. Крім того, за наявності підстав для відводу, передбачених діючим законодавством, такий відвід суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження, проте боржник і дотепер не скористався таким правом.

Вимоги скаржника про проведення рецензії Звіту про оцінку майнових прав вважала такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено рецензування звіту про оцінку майна лише у випадку, коли стягувачем є банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, просила не враховувати у якості доказу рецензію на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі « Дживака », проведену оцінювачем ПП «Консалтингова група «Арго-Експерт» ОСОБА_6 06.12.2021, оскільки така рецензія була надана з порушенням вимог ст. ст. 83, 183 ЦПК Уркаїни, копія вказаного доказу не надсилалася стягувачу, не була подана разом зі скаргою, а значно пізніше без обґрунтування неможливості її подання разом зі скаргою.

Вислухавши представників боржника та стягувача, приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України, здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст. 447-453).

Згідно зі ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Зі скарги ОСОБА_3 вбачається, що представник заявника ознайомився зі Звітом про незалежну оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у розмірі 41,66 % у статутному капіталі ТОВ «Дживака» 02.11.2021. Вказані твердження не спростовані під час розгляду скарги.

Зі скаргою на дії приватного виконавця щодо проведення оцінки майна боржника ОСОБА_3 звернувся 06.11.2021, тобто у встановлений законом десятиденний строк з часу, коли він дізнався про порушення його права.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Засадами виконавчого провадження є також верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність тощо, відповідно до яких виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича з 25.04.2019 на виконанні знаходиться виконавче провадження № 58994672 з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/660/13 від 16.10.2013, виданого Оболонським районним судом м. Києва 27.12.2017 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 8 699 579,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи № 2605/18536/12 винесенню 25.04.2019 постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. про відкриття виконавчого провадження № 58994672 передувало поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа № 2/756/660/13 від 16.10.2013, виданого Оболонським районним судом м. Києва 27.12.2017, до виконання на підставі постанови Київського апеляційного суду від 14.02.2019.

Таким чином, посилання представника скаржника на неправомірність відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Авторговим А.М. 25.04.2019, оскільки стягувачем було пропущено трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд вважає неспроможними.

Крім того, не заслуговують на увагу зауваження представника боржника ОСОБА_3 про те, що виконавче провадження відкрито на підставі заяви представника ПАТ «Дельта Банк» Васильєвої І.В., яка діяла лише на підставі довіреності, без ордеру або договору про надання правової допомоги, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», тобто за заявою не уповноваженої особи, оскільки ані боржником, ані його представниками починаючи з квітня 2019 року (з часу відкриття виконавчого провадження) постанова приватного виконавця Авторгова А.М. від 25.04.2019 не оскаржувалася та є чинною, а предметом перегляду в порядку судового контролю по даній скарзі є правомірність дій приватного виконавця Авторгова А.М. по оцінці майна боржника в ході примусового виконання судового рішення, а не правомірність/неправомірність відкриття виконавчого провадження взагалі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2020, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.05.2021, замінено стягувача у виконавчому провадженні № 58994672 з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК Інвест-Кредо».

Отже, правомірність заміни стягувача у виконавчому провадженні № 58994672 підтверджена вказаними судовими рішеннями.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. від 07.05.2019 в рамках виконавчого провадження № 58994672 на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на частку боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» (ЄДРПОУ 35393272), місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, б.1, у розмірі 41,66% статутного капіталу, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у сумі 9 569 606,58 грн.

З вказаної постави приватного виконавця Авторгова А.М. убачається, що розмір частки божника ОСОБА_3 - 41,66% у статутному капіталі ТОВ «Дживака» встановлено ним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 53-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Так, за приписами ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» статті звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи.

Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.

З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.

Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону, тобто виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника станом на день, що передував накладенню арешту на частку.

Як вбачається з постанови від 07.05.2019 про арешт майна боржника, приватним виконавцем Авторговим А.М. повідомлялося ТОВ «Дживака» про намір звернути стягнення на частку боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства, роз`яснювався обов`язок надати протягом 30 днів з дня отримання постанови відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника, а також обов`язок надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.

Вказана постанова надіслана приватним виконавцем Авторговим А.М. на адресу ТОВ «Дживака» простим поштовим відправлення згідно з вимогами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (Т. 9, а.с. 198).

Про обізнаність боржника ОСОБА_3 про наявність постанови про арешт майна боржника від 07.05.2019 та необхідність надати приватному виконавцю документи та відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» свідчить також той факт, що представник боржника - адвокат АО «ЕЛА» Ярук А.І., 23.10.2019 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження № 58994672.

Таким чином, приватним виконавцем Авторговим А.М. дотримано вимоги ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо витребування необхідних для визначення вартості частки боржника документів від ТОВ «Дживака», у якому є частка корпоративних прав боржника ОСОБА_3 .

Проте, ані боржником ОСОБА_3 , ані ТОВ «Дживака» запитувані відомості приватному виконавцю на час призначення суб`єкта оціночної діяльності не надані, що не заперечувалося представником заявника під час розгляду скарги.

За наведених обставин обґрунтування скарги у тій частині, що приватним виконавцем не дотримано вимоги ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки не витребувано від ТОВ «Дживака» документи, на підставі яких мала бути розрахована ринкова вартість частки боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства, є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

20.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. в рамках виконавчого провадження № 58994672 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) божника ОСОБА_3 - частку боржника ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ «Дживака» (ЄДРПОУ 35393272), місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, б.1, у розмірі 41,66%. Розмір статутного капіталу становить 1 000 000,00 грн.; розмір внеску боржника до статутного фонду - 416 600,00 грн.

Вказана постанова надіслана на адресу боржника ОСОБА_3 , зазначену у виконавчому листі, рекомендованим листом та отримана адресатом 24.09.2021, про що свідчить роздруківка з трекінгом поштового відправлення № 0600010038119 з сайту «Укрпошти» (Т. 9, а.с 222).

23.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. винесено постанову, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Закрите акціонерне товариство «Консалтингюрсервіс», яке має сертифікат, виданий 27.05.2021 за № 419/21 Фондом державного майна України (строк дії: 27.05.2024) у виконавчому провадженні № 58994672 для визначення ринкової вартості арештованого майна.

У вказаній постанові визначено обов`язок суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ЗАТ «Консалтингюрсервіс» надати звіт про вартість описаного майна боржника ОСОБА_3 - предмету оцінки, з метою його реалізації на електронних торгах, попереджено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про кримінальну відповідальність за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться у постанові.

ЗАТ «Консалтингюрсервіс» виконано Звіт про оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 та надано висновок про ринкову вартість майнових прав - корпоративних прав ОСОБА_3 у розмірі 41,66% у статутному капіталі ТОВ «Дживака» (ЄДРПОУ 35393272), відповідно до якого загальна ринкова вартість об`єкта оцінки становить 18 404 009,00 грн.

Оцінка виконана станом на 30.09.2021.

Зазначені висновок та звіт затверджено генеральним директором ЗАТ «Консалтингюрсервіс» Грицаєнко М.Ю. та надійшли на адресу приватного виконавця Авторгова А.М. 23.10.2021 за вх. № 1579 (Т. 9, а.с.103, 104).

Частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).

Згідно з положеннями статей 3, 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішенні, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових права», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт №1), встановлено, що він є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Висновок про вартість корпоративних прав ОСОБА_3 разом з повідомленням про результати оцінки майна 23.10.2021 за вих. № 2277 були направлені приватним виконавцем Авторговим А.М. сторонам виконавчого провадження (Т.9, а.с.226).

Як вбачається з тексту самої скарги вказані документи отримані боржником 28.10.2021.

Крім того, 25.10.2021 за вих. № 2301 повідомлення про результати оцінки майна - корпоративних прав боржника ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака», було направлено співзасновнику ТОВ «Дживака» ОСОБА_7 з пропозицією скористатися переважним правом щодо придбання корпоративних прав ОСОБА_3 згідно з приписами ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Т.9, а.с.227).

На вказане повідомлення від ОСОБА_7 приватним виконавцем отримано відповідь (вх.№ 1715 від 03.12.2021), якою повідомлено, що рішення буде прийняте нею у визначений законом строк, про що буде повідомлено приватного виконавця.

Таким чином, порушень вимог ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» в діях приватного виконавця суд не вбачає, оскільки боржник був належним чином повідомлений про результати оцінки майна, а вимогами діючого законодавства не передбачений обов`язок виконавця надсилати сторонам виконавчого провадження повний текст звіту про оцінку майна.

Щодо тверджень заявника у скарзі про те, що оцінювачем проведено оцінку без отримання необхідної та достовірної інформації про майно, суд зазначає наступне.

За приписами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України, виконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої формації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження № 58994672 приватний виконавець Авторгов А.М. з метою отримання необхідної інформації для проведення оцінки корпоративних прав боржника ОСОБА_3 у ТОВ «Дживака» звертався до компетентних органів з відповідними вимогами про надання документів фінансової звітності ТОВ «Дживака» за 2017-2021 роки, зокрема, до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, а також до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ЦНАП Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання статуту та установчого договору ТОВ «Дживака»; Київського міського бюро технічної інвентаризації - щодо надання технічної документації будівлі - офтальмологічного корпусу за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, б.1, що належить ТОВ «Дживака».

У відповідь на вказані вимоги приватним виконавцем отримано фінансові звіти (баланси та звіти про фінансові результати) ТОВ «Дживака» за 2016-2020 роки.

Крім того, інформацію про корпоративні права ОСОБА_3 у ТОВ «Дживака», зокрема, про розмір частки у статутному капіталі, розмір внеску до статутного фонду, кількість засновників, отримано приватним виконавцем з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а інформацію щодо будівлі офтальмологічного корпусу (літ. Е), загальною площею 2186,5 кв.м, яка належить ТОВ «Дживака» - з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Слід наголосити, що з огляду на зазначені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу оцінки майна, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

У п. 50 Національного стандарту №1 зазначено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка: визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Згідно з п. 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору па проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація і звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

За приписами ст. ст. 29, 30 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності мають право доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки; отримувати роз`яснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у оцінювача відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації.

Таким чином, згідно з даними законодавчими нормами суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача. У своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки.

Згідно з п. 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації

або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

За приписами п.п. 54, 55 Національного стандарту № 1 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна згідно із законодавством. Особи, що надають недостовірні вихідні дані, використання яких під час оцінки призвело до надання необ`єктивного висновку про вартість майна, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як зазначено у ч.2 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

У пункті 3 Національного стандарту №1 визначено, що об`єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об`єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об`єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу; об`єкти оцінки у матеріальній формі - нерухоме майно (нерухомість) та рухоме об`єкти оцінки у нематеріальній формі - об`єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об`єктів у нематеріальній належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо, а також інші майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, у даному випадку об`єктом оцінки є корпоративні права (частка у статутному капіталі товариства), тобто об`єкт оцінки у нематеріальній формі, фізичний доступ до яких неможливий, а тому ознайомлення об`єкта оціночної діяльності з об`єктом оцінки відбулося шляхом надання ЗАТ «Консалтингюрсервіс» інформації про фінансову звітність ТОВ «Дживака», отриману приватним виконавцем від компетентних органів, та про належне товариству нерухоме майно, інформація про яке отримана з відкритих джерел.

Крім того, суд враховує те, що ознайомившись зі звітом про оцінку майна, заявник не звертався до приватного виконавця з запереченнями проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, у тому числі про неналежне виконання суб`єктом оціночної діяльності своїх обов`язків, зокрема щодо неналежного ознайомлення оцінювача з майновими правами боржника, які було оцінено, про недостовірність та необ`єктивність проведеної оцінки вартості корпоративних прав боржника. У скарзі відсутні посилання на те, які саме документи фінансової звітності або інші відомості не були враховані суб`єктом оціночної діяльності під час проведення оцінки та вплинули на його достовірність або об`єктивність.

Боржник ОСОБА_3 з часу відкриття виконавчого провадження, будучи обізнаним про арешт належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Дживака» та про свій обов`язок надати приватному виконавцю відомості, необхідні для проведення оцінки його корпоративних прав, не скористався такою можливістю та не надав виконавцю необхідну інформацію.

Не заслуговують на увагу також твердження заявника про те, що він внаслідок неправомірних дій приватного виконавця був позбавлений можливості заявити відвід суб`єкту оціночної діяльності з огляду на те, що у скарзі заявником не зазначено про підстави для такого відводу та їх обґрунтування. Тобто, у даному випадку мова йдеться про теоретичну можливість боржника заявити такий відвід, а не про конкретні обставини, які б могли завадити ЗАТ «Консалтингюрсервіс» виконати свій обов`язок - надати достовірну та об`єктивну оцінку майна боржника згідно із вимогами діючого законодавства.

Крім того, за приписами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» відвід суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження, тож боржник, за умови існування для цього підстав, не позбавлений такого права і на теперішній час, проте таким правом не скористався.

Щодо тверджень скаржника про порушення приватним виконавцем вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», якою регулюється порядок звернення стягнення на заставлене майно, суд зазначає наступне.

Дійсно, приписами ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Проте, предметом даної скарги є оскарження оцінки майнових прав боржника, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, а не звернення стягнення на майно боржника. На час розгляду даної скарги така постанова приватного виконавця відсутня.

Нормами діючого законодавства не передбачений обов`язок виконавця повідомляти заставодержателя або отримувати його письмову згоду на призначення суб`єкта оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, а тому твердження скаржника про передчасність постанови приватного виконавця Авторгова А.М. від 23.09.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні № 58994672 без повідомлення заставодержателя ОСОБА_4 суд не приймає до уваги як такі, що свідчать про її передчасність та незаконність.

Тож, недоцільним є застосування положень закону, які регулюють звернення стягнення на заставлене майно, до правовідносин з приводу оцінки майна боржника в ході примусового виконання судового рішення.

Також, на думку суду, посилання представника боржника у судовому засіданні на договір застави від 01.07.2016, укладений між ОСОБА_3 (заставодавцем) та ОСОБА_4 (заставодержателем), де вартість 41,66% корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака» оцінена сторонами у 45 000 000 грн., тобто у значно більшій сумі, ніж оцінено під час виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ЗАТ «Консалтингюрсервіс», є неспроможними, оскільки така оцінка нічим не підтверджена і у самому договорі сторонами погоджено, що вартість предмету застави не є ринковою вартістю предмета застави - 41,66% корпоративних прав ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Дживака».

Зауваження, висловлені під час розгляду скарги представником заявника щодо того, що звіт суб`єктом оціночної діяльності виконаний у короткий термін сім днів, суд також вважає неспроможними з огляду на те, що статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання зобов`язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові виконавця, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з такою постановою. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Таким чином, нормами діючого законодавства не встановлено заборони суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання надати такий звіт раніше, ніж через 15 днів, а отже жодним чином коротший строк проведення оцінки не свідчить про її необ`єктивність або недостовірність.

З приводу наданої заявником рецензії на копію Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у розмірі 41,66 % у статутному капіталі ТОВ «Дживака» в обґрунтування вимог скарги суд зазначає наступне.

За приписами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Згідно з п. 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

При цьому суд враховує, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

Закон не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності. Натомість, заінтересована сторона може подати державному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку і, в разі відмови останнім у призначенні рецензування звіту, може оскаржити його дії.

Враховуючи те, що божник ОСОБА_3 , ознайомившись зі Звітом про оцінку майна 02.11.2021, не подавав приватному виконавцю своїх заперечень проти результатів оцінки та, відповідно, не отримував відмови у призначенні рецензування звіту, а також беручи до уваги те, що надана заявником рецензія на копію Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості корпоративних прав ОСОБА_3 у розмірі 41,66 % у статутному капіталі ТОВ «Дживака» від 06.12.2021 виготовлена на замовлення боржника ОСОБА_3 на спростування вартості оцінки його майна без погодження з іншими учасниками виконавчого провадження, зокрема стягувачем, та без дотримання процедури рецензування звіту про оцінку майна, встановленої ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд не приймає її до уваги в якості належного доказу на спростування вартості ціни майнових (коопоративних) прав боржника, визначеної в рамках виконавчого провадження. Рецензія, проведена на замовлення боржника, на думку суду, не може слугувати єдиною підставою для оскарження дій приватного виконавця з проведення оцінки та визначення її результатів.

Крім того, як уже зазначалося вище, скаржник не скористався своїм правом визначення вартості майна за взаємною згодою сторін виконавчого провадження, наданим частиною 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження.

Верховний Суд в ухвалі від 12.12.2018 по справі № 636/620/18 висловив правову позицію, що відповідно до положень статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця і здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Тобто, ціна об`єкту оцінки не є остаточною ціною продажу і може підніматися учасниками, в процесі торгів, необмежено.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку дії приватного виконавця Авторгова А.М. відповідали положенням Закону України «Про виконавче провадження», вчинені у межах наданих йому повноважень, вимоги заявника ОСОБА_3 є необґрунтованими, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича по визначенню ринкової вартості корпоративних прав, що належать боржнику ОСОБА_3 , у розмірі 41,66% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дживака» (ЄДРПОУ 35393272), заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата виготовлення повного тексту ухвали - 27.05.2022.

Суддя О.О. Тиха