Постанова

від 18.05.2021 по справі 2605/18536/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 травня 2021 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/4851/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва про заміну стягувача

від 01 грудня 2020 року

у справі №2605/18536/12 Оболонського районного суду м. Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо",

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", приватний виконавець Авторгов Андрій Миколайович,

про заміну сторони у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвсет-Кредо" (далі - ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", Товариство) звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") його правонаступником ТОВ "ФК "Інвест-Кредо".

Заяву мотивовано тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року, зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПAT Дельта Банк 8 699 579,62 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа №2/756/660/13 від 27.12.2017 до виконання. Для примусового виконання даного виконавчого листа постановою приватного виконавця від 25 квітня 2019 року відкрито виконавче провадження.

Зазначив, що в подальшому між ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" та ПAT "Дельта Банк" 15 квітня 2020 року укладено договір №2227/К про відступлення прав вимоги, за умовами якого право вимоги виконання боргових зобов`язань за кредитним договором №788-Ф від 05 лютого 2007 року укладеним між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК "Інвест-Кредо".

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року заяву ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено стягувача ПАТ Дельта Банк на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" у цивільній справі 2605/18536/12 (провадження №2/756/660/13) за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що єдиним мотивом суду першої інстанції для прийняття оскаржуваної ухвали був факт наявності договору про відступлення права вимоги №227/К від 15.04.2020, укладений між ПAT Дельта Банк та ТОВ ФК Інвест-Кредо . Однак, задовольняючи заяву, суд не дослідив жодного доказу наданого боржником, не взяв до уваги його заперечень проти заяви та пояснень представників, не надав їм оцінки і не зробив щодо них висновку, що свідчить про порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу.

Також, суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства, оскільки врахував докази, подані заявником ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", і проігнорував докази, надані ОСОБА_1 , що призвело до неправильного вирішення справи й постановлення незаконної ухвали.

Суд, розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, не виконав свого обов 'язку щодо з 'ясування зробити висновок, принаймні, таких питань: яким підтвердженим юридичним фактом та документом (документами) заявником обґрунтовується його правонаступництво та чи свідчать подані заявником документи, що правонаступництво відбулося.

Зазначив, що висновок суду про наявність підстав для правонаступництва не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки обставини справи неправильно встановлені та неправильно застосовані положеннями ст. 512, 514 ЦК України. Зокрема, суд не взяв до уваги, що виконавчий лист, виданий у цивільній справі №2605/18536/12, за яким відкрито виконавче провадження №58994672, було подано на примусове виконання ПАТ Дельта Банк . Проте права вимоги до ОСОБА_1 вибули з його володіння 02.07.2014, що підтверджується договорами відступлення прав вимоги від 02.07.2014, укладеним між AT Дельта Банк та ТОВ ФК Актив-Гарант , між ТОВ ФК Актив-Гарант та ОСОБА_2 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Судом не враховано доводи про належність ОСОБА_1 з 02 липня 2014 року права вимоги за кредитним договором №788-Ф, щодо стягнення заборгованості за яким було прийняте судове рішення від 16.10.2013 у цивільній справі №2605/18536/12 та видано виконавчий лист. Додав, що про докази, обґрунтування та наявність незавершеного судового спору між ним та AT Дельта Банк , ТОВ ФК Інвест-Кредо щодо дійсності договору про відступлення права вимоги №227/К від 15.04.2020 в частині відступлення прав за кредитним договором №788-Ф зазначав у поясненнях та клопотаннях, які є у матеріалах справи.

Вважав, що попри наявність у даній справі належних і достатніх доказів належності йому права вимоги за кредитним договором та наявність спору щодо дійсності договору про відступлення права вимоги, суд безпідставно проігнорував два його клопотання про зупинення провадження у справі №2605/18536/12 до набрання чинності законної сили судовим рішенням у цивільній справі №761/19040/20 Шевченківського районного суду м. Києва, провадження № 2/761/6462/2020; не задовольнив їх та не обґрунтував мотиви їх відхилення в оскаржуваній ухвалі. В оскаржуваній ухвалі суд навів лише заперечення представника ТОВ ФК Інвест-Кредо щодо його клопотання про зупинення провадження і не надав власної правової оцінки заявленому клопотанню.

На думку скаржника, доводи, викладені ним у вищенаведених клопотаннях та письмових поясненнях свідчить про відсутність у AT Дельта Банк прав вимоги за кредитним договором №788-Ф з 02.07.2014, в тому числі про їх відсутність станом на 15.04.2020 - дату укладення договору про відступлення права вимоги №227/К між AT Дельта Банк та ТОВ ФК "Інвест-Кредо", а тому цей договір не свідчить про заміну кредитора у зобов`язанні про повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором № 788-Ф від 05.02.2007.

За вказаних обставин просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2020 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" подало відзив. У відзиві посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" просило апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2020 - без змін.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" - Васильєва І.В. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала , просила залишити без задоволення , аухвалу суду без змін.

Приватний виконавець Авторгов А.М., належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та свого представника не направив. Подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання та їхніх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для заміни сторони стягувача, у зв`язку з чим дійшов висновку про задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, враховуючи наступне.

Судом встановлено,що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року, яке частково змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №788-Ф від 05 лютого 2007 року в розмірі 3 182 391,79 грн; заборгованість за процентами в сумі 4 501 889,03 грн; пеню за прострочений кредит в розмірі 404 972,40 грн; пеню за прострочені проценти по кредиту в сумі 606 885,40 грн. Рішення набрало законної сили.

27 грудня 2017 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист

№2/756/660/13.

23 січня 2018 року ПАТ Дельта Банк звернувся до суду із заявою про поновлення

пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року в задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким заяву ПАТ Дельта Банк задоволено. Поновлено ПАТ Дельта Банк строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2/756/660/13, виданого 27 грудня 2017 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк боргу за кредитним договором №788-Ф від 05 лютого 2007 року заборгованість за кредитом в розмірі 3 182 391,79 грн, заборгованість за процентами в сумі 4501889,03 грн, пеню за прострочений кредит в розмірі 404 972, 40 грн, пеню за прострочені проценти по кредиту в сумі 606 885,40 грн, судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року заяву, ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення .

За даними автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. перебуває виконавче провадження №58994672 з примусового виконання виконавчого листа 2/756/660/13, виданого 27.12.017 Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 накористь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитним договором №788-Ф від 05 лютого 2007 року.

Судом також встановлено, що 15 квітня 2020 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Інвест-Кредо укладено Договір №2227/К про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернелюх JI.B., за умовами якого ПАТ Дельта Банк відступило ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення зазначеними у Додатку до цього Договору, в тому числіі за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 232-235) .

Відповідно до Договору №2227/К про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року ПАТ Дельта Банк відступило ТОВ ФК Інвест-Кредо (новий кредитор) належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та заставодавців/іпотекодавців та поручителів, зазначених в додатку №1 до даного договору (п. 1 договору).

Згідно з п. 2 вищевказаного договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банку у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №2 до договору, право вимагати сплати неустойки, пені та штрафів, передбачених основними договорами тощо.

З витягу додатку №1 до договору про відступлення права вимоги №2227/К від 15 квітня 2020 року вбачається, що за цим договором передано право вимоги за кредитним договором №788-Ф від 05 лютого 2007 року, укладеним між ПАТ "Дельта Банк"та ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обставин про те, що заявник є правонаступником ПАТ Дельта-Банк , ТОВ ФК Інвест-Кредо надано протокол електронного аукціону № UA -EA-2020-02-25-000024-b, договір № 2227/к від 15 квітня 2020 року, додаток № 1 до договору № 2227/к від 15 квітня 2020 року, у якому зазначено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 788-Ф від 05 лютого 2007 року, а також платіжне доручення.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 512 ЦК України).

У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За приписами ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як зазначено в ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, за змістом положень статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється його правонаступником.

Виходячи із наведених положень закону, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від первісного кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, звернення правонаступника первісного кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Окрім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року по справі №370/2464/17.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час укладення між ТОВ "Фк "Інвсет-Кредо" та ПАТ "Дельта Банк" договору відступлення права вимоги, у Банку вже не було права вимоги, оскільки таке право було передано за договором, укладеним між Банком та ТОВ ФК Актив- Гарант , не заслуговують на увагу суду та відхиляються, як безпідставні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих,що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року, яке постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2017 року залишено без змін, позов ПАТ Дельта Банк задоволено повністю.

Визнано недійсним укладений 02 липня 2014 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Факторингова компанія Актив-Гарант договір про відступлення права вимоги.

Зобов`язано ТОВ Факторингова компанія Актив-Гарант повернути на користь ПАТ Дельта Банк оригінал кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р., укладеного між ЗАТ ТАС-ІНВЕСТБАНК та ОСОБА_1 , і додаткові договори, які є невід`ємною частиною кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р., а саме: додатковий договір №1 від 29.10.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №2 від 23.11.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №3 від 28.11.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №4 від 12.12.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №5 від 06.12.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №6 від 26.09.2008 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №7 від 21.01.2009 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №8 від 18.12.2008 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №9 від 03.02.2009 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №10 від 23.07.2010 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №11 від 11.10.2010 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р. Видати наказ.

Зобов`язано ТОВ ФК Актив-Гарант повернути на користь ПАТ Дельта Банк оригінал кредитного договору №1210-Ф від 02.06.2008 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством Сведбанк Інвест та ОСОБА_6 і додатковий договір №1 від 21.03.2012 р. до нього, який є невід`ємною частиною кредитного договору №1210-Ф від 02.06.2008 р. Видати наказ (том 3 , а.с.47-51)

Постановою Вищого господарського суду України від 30 травня 2017 року постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2017 року залишено без змін.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2017 року, яка постановою Вищого господарського суду України від 07 листопада 2017 року залишена без змін, відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги. Постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 , Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року вже було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку в повному обсязі, то відповідні обставини виключають повторний перегляд даного рішення суду.

Таким чином, оскільки договір від 02 липня 2014 року, укладений між АТ Дельта-Банк та ТОВ ФК Актив-Гарант про відступлення права вимоги (цесії) визнано недійним, то в силу ч.1 ст. 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення, а відтак на підставі ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. А в силу наслідків недійсності цього договору, будь-які подальші правочини щодо майнових прав за кредитним договором не мають юридичної сили та значення при вирішенні даної справи.

Доводи апеляційної скарги, що судом не надано правової оцінки запереченням ОСОБА_1 не спростовують висновку суду про наявність правових підстав для задоволення заяви, а відтак такі доводи і не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права щодо не розгляду клопотання про зупинення провадження у справі спростовуються матеріалами справи (т. 8, а.с. 185-186).

Щодо доводів апеляційної скарги про невиконання умов договору про відступлення права вимоги, то такі обставини не є предметом розгляду в суді. Тобто діє презумпція договору, оскільки відсутній належний доказ, яким є рішення суду про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. Більше того, слід зазначити, що позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору відступлення права вимоги недійсним ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2021 залишена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, тобто за заявою позивача.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду щодо наявності правових підстав для заміни стягувача, а відтак на увагу судової колегії не заслуговують.

З наведеного слідує, що процесуальне питання про заміну сторони стягувача судом першої інстанції вирішено з дотриманням вимог закону, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення.

Обов`язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів .

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 16.10.2013, яке набрало законної сили, не виконується більш як сім років. Також відсутні докази виконання рішення суду первісному кредитору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 18 травня 2021 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець