Ухвала

від 29.05.2022 по справі 711/1465/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 2-ві/711/5/22

Справа № 711/1465/22

УХВАЛА

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану 25.05.2022, про відвід судді Казидуб О.Г. по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волкова, 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волкова, 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

25 травня 2022 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Казидуб О.Г. від розгляду цивільної справи № 711/1465/22. Заява мотивована тим, що 15 квітня 2022 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси постановила ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідач вказує, що суддя Казидуб О.Г. мала би перевірити додані до позовної заяви документи та звернути увагу на порушення норм чинного законодавства. А саме, зазначає на тому, що з доданої до позовної заяви виписки ЄДРПОУ від 14.09.2020 року вбачається, що юридична особа з ідентифікаційним кодом 40480487 зареєстрована Черкаським міськвиконкомом 13.05.2016 року з порушенням Закону, а саме, за відсутності відомостей про установчі документи та за юридичною адресою «на деревню дедушке». Будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком, номер квартири не зазначений. По цій причині ОСББ за минулі 6 років не надало жодної письмової відповіді на його неодноразові письмові звернення до юридичної особи, у тому числі, щодо необхідності ремонту внутрішньо будинкової мережі водогону.

Також, зазначає, що з доданого до позовної заяви протоколу № 5 загальних зборів ОСББ від 28 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_3 , який ініціював позовну заяву, не має на те законних повноважень. 28.07.2019 року він був виключений зі складу правління даного ОСББ. По цій причині на договорі № 165 від 21.03.2022 року з адвокатом, який звернувся з даною позовною заявою, відсутня назва посади ОСОБА_3 . На його думку, суддя Казидуб О.Г. була зобов`язана повернути вищевказану позовну заяву позивачу. А тому, просить відвести суддю Казидуб О.Г. від розгляду даної справи.

27.05.2022 відповідно до ухвали судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О.Г. відвід, заявлений ОСОБА_1 у заяві від 25 травня 2022 року, визнано необгрунтованим. Справу № 711/1465/22 (провадження № 2/711/1403/22) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волкова, 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги передано до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для визначення судді щодо розгляду відводу головуючому судді Казидуб О.Г.

Дослідивши матеріали справи, заяву про відвід від 25.05.2022, приходжу до наступних висновків:

відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2022, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В`ячеслав Юрійович визначений для розгляду судової справи № 711/1465/22 щодо заяви про відвід (провадження № 2-ві/711/5/20).

Ухвалою від 30.03.2022 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волкова, 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги залишено без руху. Позивачу надано строк для виправлення недоліків.

04.01.2022 позивачем надіслано заяву про усунення недоліків.

Після отриманої інформації з органів місцевого самоврядування щодо місця реєстрації відповідачів, відповідно до ухвали суду від 15.04.2022 відкрито провадження у справі, призначене судове засідання на 15.06.2022 (а.с. 26).

02.05.2022 ОСОБА_2 подав заяву про заміну неналежного відповідача (а.с. 54) та судом одночасно отримано відзив на позовну заяву (а.с. 57).

04.05.2022 відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов (а.с. 60-62).

25.05.2022 відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді (а.с. 65).

Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 ЦПК України визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч. 1 ст. 6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про відвід, суд не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Казидуб О.Г. від розгляду цивільної справи № 711/1465/22.

Слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч. 4 ст. 36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності буде дана судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи.

Підстав для уточнення, шляхом надання пояснень особи, що подала відвід не встановлено, тому дане питання вирішується шляхом дослідження матеріалів у письмовому проваджені.

Отже, враховуючи викладені обставини відводу у поданій ОСОБА_1 заяві від 25.05.2022, суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді Казидуб О.Г. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді. Також, слід зазначити, що судові помилки щодо процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки доказів, свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції. На думку судді, заявниками не доведено, що розгляд справи суддею Казидуб О.Г. може ймовірно призвести до ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , що подана 25.05.2022, про відвід судді Казидуб О.Г. по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волкова, 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. Ю. Піковський