Постанова

від 24.05.2022 по справі 400/123/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/123/21Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

при секретарі Цехмейстренко Ю.В.,

за участі представника позивача Клюєвої І.С.,

представника відповідача Дєєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області та ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області, Спільної житлово-побутової комісії Управління Держепецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держепецзв`язку в місті Миколаєві, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та, з урахуванням уточнених позовних заяв, просив:

- визнати протиправним рішення житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Миколаєві, оформлене протоколом № 2 від 29.07.2020 р.;

- зобов`язати Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов з 29 серпня 2001 року зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім`ї - дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_3 , доньці ОСОБА_3 , сину ОСОБА_4 для отримання жиле приміщення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015 року;

- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області, Адміністрацію Держспецзвязку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне йому, а також членам його сім`ї - дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_3 , доньці ОСОБА_3 , сину ОСОБА_4 для отримання жилого приміщення у розмірі 1 792 551, 70 грн.

В обґрунтування позову зазначалось, що позивача було зараховано на квартирний облік у військовій частині А-2627 з 29.08.2001 року, тому відповідно до вимог чинного законодавства України, датою постановки останнього на квартирний облік повинно бути саме 29.08.2001 року.

Також, позивач зазначив, що відмова відповідача у нарахуванні і виплаті грошової компенсації є неправомірною та такою що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки у відповідності з ч. 6 Порядку № 728, п. 5 Інструкції № 3 єдиною підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень, інших підстав для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації не передбачено чинним законодавством.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у м. Миколаєві позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Миколаєві, оформлене протоколом № 2 від 29.07.2020 року.

Зобов`язано Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, з 29 серпня 2001 року зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що під час зарахування на квартирний облік (рішення житлово-побутової комісії Протокол № 16 від 10.02.2010) позивач не мав статусу військовослужбовця. Статусу військовослужбовців, особи рядового і начальницького складу Держспецзв`язку набули з 01.01.2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" № 1194-УІІ від 09.04.2014 та Указу Президента України від 31.07.2015р. № 463 "Про Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України". Тому, під час зарахування на квартирний облік, законодавство з питань соціального захисту військовослужбовців на позивача не поширювалось, зокрема, право на зарахування на квартирний облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Також, не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області є аналогічними доводам викладеним в апеляційній скарзі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Крім того, ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також, позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути на його користь витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що підстави на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не настання черги та не виділення бюджетом коштів не є визначеними законом підставами для відмови у наданні компенсації, оскільки у відповідності з ч. 6 Порядку № 728, п. 5 Інструкції № 3 єдиною підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень, інших підстав для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації не передбачено чинним законодавством.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції повинен був задовольнити його вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

Також, до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Адміністрації Держспецзвязку та заперечення на відзив, доводи яких враховані судом під час розгляду справи.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 проходив службу з 20.07.1995 року на різних посадах в Міністерстві оборони України, в Службі безпеки України, в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України.

29 серпня 2001 року згідно протоколу № 7 засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 , керуючись ст. ст. 20, 21, враховуючи вимоги ст. ст. 13, 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затвердженими постановою Ради Міністрів Української PCP і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 р. № 470 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік в/ч НОМЕР_1 .

Рішенням № 41 від 19.02.2002 року Виконавчого комітету Винниківської міської ради затверджено список черговиків військової частини НОМЕР_1 , які перебувають на квартирному обліку за місцем праці, до якого внесено ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 57/08-1348 від 25.12.2008 року 7 територіального ордена Олександра Невського вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України ОСОБА_1 під час проходження служби в 7 територіальному вузлі урядового зв`язку перебував на квартирному обліку з 29.08.2001 року, житлом не забезпечувався.

Наказом Голови Держспецзв`язку від 26.12.2008 року № 602-ос, відповідно до п.п. 67,68 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, ОСОБА_1 переведено до нового місця служби і призначено на посаду начальника сектору господарського та матеріально - технічного забезпечення Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області.

20.01.2010 р. майже через рік після призначення на посаду, позивач звернувся із рапортом про зарахування його на квартирний облік, при цьому в рапорті не було зазначено підстав із збереженням попереднього часу перебування на обліку», оскільки такої підстави для осіб начальницького складу Держспецзв`язку чинним на той час законодавством не було передбачено.

Відповідно до протоколу засідання житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області від 10.02.2010 року № 16 ОСОБА_1 взято на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов без збереження попереднього часу перебування на обліку у 7 територіальному ордена Олександра Невського вузлі урядового зв`язку Держспецзв`язку України.

30.07.2020 року ОСОБА_1 подав рапорт до Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області з проханням зарахувати час попереднього перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у 7 територіальному ордена Олександра Невського вузлі урядового зв`язку Держспецзв`язку України відповідно до вимог Постанови кабінету міністрів від 03.08.2006 р. № 1081 Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Протоколом засідання спільної житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Миколаєві від 29.07.2020 року № 2 відмовлено начальнику сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області підполковнику ОСОБА_5 в зміні дати зарахування на квартирний облік.

Відмова мотивована тим, що Правилами №470 не передбачено збереження дати зарахування на квартирний облік при переїзді до іншої місцевості.

Позивач вважаючи протокол засідання спільної житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Миколаєві від 29.07.2020 року № 2 протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з вказаним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області з проханням зарахувати час попереднього перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на нього розповсюджувався Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від 03.08.2006 р. № 1081, який в свою чергу передбачав право на зарахування на облік за новим місцем служби із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Також, суд першої інстанції зазначив, що таке право у позивача виникло з моменту прийняття Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членів їх сімей, затвердженою Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 05.01.2016 № 3, згідно положень якої військовослужбовці Держспецзв`язку, які перебувають на квартирному обліку, у разі переміщення по військовій службі в Держспецзв`язку, пов`язаного з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку, а також у Списках.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (в редакції, що діяла під час зарахування на квартирний облік позивача) державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.

Відповідно до частини першої статті цього закону до особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України належали особи рядового і начальницького складу, які проходять службу за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Відповідно до частини восьмої статті 21 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (в редакції, що діяла під час зарахування на квартирний облік позивача), держава забезпечує осіб особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених житловим законодавством.

Відповідно до пункту 8 Правил 470, квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Відповідно до пункту 13 Правил 470, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно пункту 15 Правил 470, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті

Відповідно до пункту 18 Правил 470, заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.

Відповідно до пункту 19 Правил 470, попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.

Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт.

Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.

Відповідно до пункту 20 Правил 470, громадяни беруться на квартирний облік:

за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.

У відповідності до пункту 20 Правил 470, у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

Також, відповідно до пункту 22 Правил 470, громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів - з дня винесення рішення виконавчого комітету, за місцем роботи - з дня винесення спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час зарахування на квартирний облік, згідно рішення житлово-побутової комісії Протокол № 16 від 10.02.2010 р. до 01.01.2016 р. не мав статусу військовослужбовця, що не заперечується позивачем.

Статусу військовослужбовців, особи рядового і начальницького складу Держспецзв`язку набули з 01.01.2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" № 1194-УІІ від 09.04.2014 та Указу Президента України від 31.07.2015 № 463 "Про Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що під час зарахування на квартирний облік, законодавство з питань соціального захисту військовослужбовців на позивача не поширювалось, зокрема, право на зарахування на квартирний облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що внесення змін до законодавства, прийняття нових норм не надає підстав для зміни раніше прийнятих рішень.

Слід звернути увагу на позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, яку неодноразово висловлював Конституційний Суд України.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, колегія суддів не приймає посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, на нормативно-правові акти з питань соціального захисту військовослужбовців, оскільки згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Також, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про тривалість відносин проходження служби, що є підставою для перегляду часу зарахування на квартирний облік позивача, оскільки в даному випадку головним є не факт перебування позивача на квартирному обліку, а саме час зарахування його на квартирний облік.

При цьому, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами у справі, що зарахування позивача на квартирний облік 10.02.2010 р. було проведено відповідно до норм діючого законодавства на той час, тобто в даному випадку необхідно застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Разом з тим, набуття позивачем статусу військовослужбовця з 01.01.2016 року не є підставою для перегляду раніше прийнятих рішень, зокрема щодо часу зарахування на квартирний облік.

Також, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції в частині застосування до спірних правовідносин позиції викладені Верховним Судом, оскільки при дослідженні відповідних рішень встановлено, що такі висновки Верховного Суду стосуються саме військовослужбовців, які мали такий статус весь час перебування на військовій службі, однак в даній справі встановлено, що позивач під час зарахування на квартирний облік 10.02.2010 р. не мав статусу військовослужбовця, а тому колегією суддів такі висновки Верховного Суду не беруться до уваги.

З огляду на викладені обставини колегія суддів дійшла висновку , що рішенням житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Миколаєві, оформленим протоколом № 2 від 29.07.2020 року обґрунтовано було встановлено відсутність законних підстав для зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов з 29 серпня 2001 року зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби.

Таким чином, враховуючи, що позивача 10.02.2010 року було зараховано на квартирний облік в Управлінні відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а внесення змін до законодавства після зарахування на квартирний облік не є підставою для перегляду раніше прийнятого рішення про час такого зарахування, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є помилковим та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім`ї для отримання жиле приміщення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015 року та зобов`язання нарахувати та виплатити таку грошову компенсацію у розмірі 1792551,70 грн. колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, 13 липня 2020 року ОСОБА_1 подав Управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області рапорт, згідно якого просив виплатити грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення.

27 липня 2020 року рішенням засідання спільної житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в м. Миколаєві, оформленим протоколом № 1, повідомлено ОСОБА_1 про неможливість виплатити в поточному році грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на утримання Управління у 2020 році.

Позивач вважаючи протокол засідання спільної житлово-побутової комісії Управління Держспецзв`язку в Миколаївській області та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Миколаєві від 29.07.2020 року № 2 та бездіяльність відповідачів щодо невиплати йому грошової компенсації протиправними, звернувся до суд за захистом своїх прав та інтересів з вказаним позовом.

Приймаючи рішення судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні вищезазначених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно ст. 11 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» до особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники. Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України затверджує Президент України. Комплектування Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". На військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюється дія статутів Збройних Сил України та законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.

У відповідності до ст.. 18 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших законів.

Згідно п. 2 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31 липня 2015 року № 463/2015, громадяни, які проходять військову службу в Держспецзв`язку, є військовослужбовцями Держспецзв`язку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 (надалі по тексту також - Порядок 728).

Згідно з п. 3 Порядку № 728, військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 728, визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 728, підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

За змістом пункту 12 Порядку № 728, житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Наказом Міністра оборони України № 542 від 08.10.2015, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян внесено зміни у Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 за №24/20337 (далі - Інструкція №737). Зокрема, розділ IV було доповнено пунктами 4.10-4.18, які передбачають процедуру отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість належного їм для отримання жилого приміщення.

Так, пунктом 4.13 цієї Інструкції, встановлено, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім`ї військовослужбовця) на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання жилих приміщень.

Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовець (особа, звільнена з військової служби, та члени сім`ї військовослужбовця) за місцем перебування його на квартирному обліку подає житловій комісії відповідної військової частини, військового комісаріату чи квартирно-експлуатаційній установі (організації) документи, визначені пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728.

Житлові комісії та/або квартирно-експлуатаційні організації одночасно перевіряють документи, зазначені у пункті 4.6 цього розділу.

Житлові комісії в десятиденний строк розглядають рапорти військовослужбовців (заяви осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) щодо надання компенсації та на підставі отриманих документів приймають рішення про надання або відмову в наданні компенсації.

Відповідно до положень статей 42 та 43 Житлового кодексу Української РСР, пункту 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 та пункту 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Зазначеній категорії громадян жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік, включення до списків осіб, які користуються правом позачергового та першочергового одержання жилих приміщень.

Тож, з наведеного слідує, що законодавством передбачено як надання військовослужбовцю приміщення у разі його наявності, так і передбачена можливість нарахування та виплати відповідної компенсації у грошовому вимірі за таке житло, проте, обидва випадки, які є альтернативними та залежать від певних обставин, не змінюють самої суті необхідності перебування заявника у черзі на таке житло та необхідності дотримання черговості у наданні будь то житла чи грошової компенсації за нього.

Сам механізм здійснення компенсації встановлений у розділі VI Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членів їх сімей, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.01.2016 № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.02.2016 за №172/28302 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8 розділу VI Інструкції, на підставі даних щодо кількості військовослужбовців Держспецзв`язку та членів їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, ЖПК щороку в строк, передбачений для складання проекту кошторису на плановий рік, визначають орієнтовну потребу в коштах на виплату компенсації та надають її до підрозділу, відповідального за виконання бюджетної програми Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - відповідальний підрозділ).

У десятиденний строк після затвердження кошторису Адміністрації Держспецзв`язку відповідальний підрозділ надає до ЖПК обсяги фінансування, які передбачені на виплату компенсації в межах бюджетних призначень на відповідний рік.

Згідно норм пункту 9 розділі VI Інструкції, житлово-побутова комісія письмово інформує військовослужбовців Держспецзв`язку та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання житлових приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.

Відповідно до пункту 5 Порядку 728 та пункту 4 розділу VI Інструкції, черговість надання компенсації визначається за часом зарахування військовослужбовця Держспецзв`язку та членів його сім`ї на квартирний облік та/або включення до списків осіб, які користуються правом першочергового чи позачергового отримання житлових приміщень.

Списки осіб, які потребують поліпшення житлових умов затверджуються на засіданні Центральної житлово-побутовій комісії Держспецзв`язку (далі - ЦЖПК) після проведення щорічної перереєстрації, яка здійснюється відповідальним підрозділом Департаменту забезпечення Держспецзв`язку на вимогу пункту 25 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР, Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі ЦЖПК, станом на 01.09.2021, знаходився під № 12 (склад сім`ї 5 осіб), а отже, на момент звернення до відповідача за отримання грошової компенсації у поточному році, його черга на отримання житла або грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення ще не настала.

За інформацією, наданою Фінансово-економічним департаментом Адміністрації Держспецзв`язку (лист від 20.05.2021 № 14/01/03-1625), протягом 2015-2021 років кошти для виплати військовослужбовцям Держспецзв`язку грошової компенсації державним бюджетом не передбачалися та відповідно зазначені виплати жодного разу не здійснювалися.

Згідно з Додатком № 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Адміністрації Держспецзв`язку за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6641060 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України" виділено з загального фонду Державного бюджету України 9973,7 тис. грн.

Паспортом бюджетної програми за КПКВК 6641060 на 2020 рік Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Паспорт), затвердженим наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 10.02.2020 № 81 (в редакції наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 17.11.2020 № 739), погодженим з Міністерством фінансів України, передбачено: - розробка проектно-кошторисної документації на будівництво житлових будівель: загальний фонд - 3000 тис.грн.; - придбання житла на вторинному ринку: загальний фонд - 6973,7 тис.грн.; - придбання житла на умовах пайової участі: спеціальний фонд - 34843,1 тис.грн.; - кількість осіб, які станом на початок року перебувають на квартирному обліку - 1550 осіб; - загальна площа придбаних квартир - 370,6 кв.м.; кількість придбаних квартир - 6 шт.; -кількість розроблених комплектів проектно-кошторисної документації на будівництво житлових будинків - 3 од.; - загальна площа придбаних квартир на умовах пайової участі - 3491,2 кв.м.; - кількість придбаних квартир на умовах пайової участі - 57 шт.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 260-р здійснено Розподіл за напрямами (об`єктами) коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6641060 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2021 рік згідно з яким: будівництво (реконструкція) об`єктів, усього 4087,1 тис. грн., у тому числі: - пускових об`єктів, усього 3 100,1 тис.грн., у тому числі: - реконструкція адмінбудівлі під 5-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 3100,1 тис. грн., - проектних робіт, усього 987 тис. грн. у тому числі: - будівництво 80-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 498 тис. грн.,- будівництво 45-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 489 тис. грн. 2. Придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку, усього у тому числі: - придбання житла для військовослужбовців на вторинному ринку у м. Києві та Київській області 23524 тис. грн., усього 27611,1 тис. грн.

Оскільки бюджетною програмою 6641060 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в 2020-2021 роках не передбачено фінансування видатків Адміністрації Держспецзв`язку на виплату військовослужбовцям грошової компенсації за належне їм до отримання житло, суд доходить висновку про відсутність підстав для її виплати позивачу на момент його звернення, беручи до уваги те, що сама черга на отримання житла позивачем ще не настала, а виплата компенсації (у разі відсутності окремої статті видатків) була неможливою, адже у такому разі заявник компенсації був би у нерівному становищі у порівнянні з тими особами, які знаходились у черзі вище такого заявника.

Отже, при звільненні з військової служби, позивач залишився перебувати на квартирному обліку та має право на забезпечення житлом, шляхом надання житла для постійного проживання в порядку черговості, або, за бажанням, при настанні черги на отримання житла та наявності відповідних кошторисних призначень - на виплату грошової компенсації.

Як вже було зазначено вище, черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік, включення до списків осіб, які користуються правом позачергового та першочергового одержання жилих приміщень.Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення без врахування черги перебування на квартирному обліку.

Також, не підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України встановлено відшкодування всіх судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову, однак за результатами розгляду цієї справи в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

З огляду на викладене, оскільки при постановленні рішення суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, тому колегія суддів доходить висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Повний текст складено та підписано 30.05.2022 року

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець