Постанова

від 16.05.2022 по справі 2-2823/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5359/22

Справа № 2-2823/10

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Баннікової Н.В. 29 вересня 2021 року у м. Ізмаїл Одеської області, -

встановила:

У грудні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відносно боржника ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 вересня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення по цивільній справі № 2-2823/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 зі стягувача - Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, для пред`явлення до виконання.

Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права Так, на думку апелянта, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не надано жодного доказу, який би свідчив про поважність пропуску останнім строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Сторони про розгляд справи на 17 травня 2011 року були сповіщені належним чином.

12 травня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в якій він зазначив, що у разі неможливості проведення судового засідання у режимі відеоконференції, провести розгляд справи за його відсутності.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими .

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення до ЦПК України в редакції 15 грудня 2017 року, право на видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу, належить суду, який видав оригінал виконавчого листа або судового наказу. Суб`єктами права на звернення із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можуть бути: стягувач - у разі якщо ним втрачено оригінал виконавчого документа, а також державний виконавець, якщо оригінал виконавчого документа втрачено ним після відкриття виконавчого провадження. Заява про видачу дубліката виконавчого листа подається до суду до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Рішення набрало законної сили 23 березня 2010 року.

21 липня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Комерційний банк «Надра» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» замінює ПАТ «Комерційний банк «Надра» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» прав вимоги до боржників, до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» переходить право вимоги від боржників повного, незалежного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 .

20 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відносно боржника ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, що діяв на момент винесення судового рішення у цивільній справі 2-2823/10 та набрання ним законної сили, було встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.

Відповідно до п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

На момент набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, 23 березня 2010 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив три роки, а із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось лише у 2020 році, при цьому у заяві не зазначені будь-які поважні причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Колегія суддів враховує, що у матеріалах справи відсутні належні докази наявності поважних причин, з огляду на які ВАТ «Комерційний банк «Надра» не мав змоги звернувся до виконавчої служби з виконавчим листом, який мав строк пред`явлення до виконання 3 роки, а тому суд першої інстанції необґрунтовано поновив заявнику пропущений строк пред`явлення виконавчого листа по цивільній справі № 2-2823/10.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на відсутність у кредитній справі № ОД09/12/2007/840-К/187, яку було передано від ВАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», виконавчого листа по справі № 2-2823/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 , оскільки вказане не є підтвердження того факту, що у заявника існували непереборні труднощі, які б заважали ВАТ «КБ «Надра» звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа, та подати виконавчий лист до виконавчої служби для виконання у строки, передбачені законодавством. Крім того, заявником не надано належних доказів того, що строк виконавчого провадження переривався, або мале місце відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, або що попередній стягувач звертався із заявою про втрату виконавчого листа.

За таких обставин, заява про видачу дублікатів виконавчих листів, на переконання колегії суддів, подана поза межами строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, встановлених чинним законодавством України, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не надано належних доказів втрати оригіналів виконавчих листів, не вказані причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, не надані докази поважності причин пропуску вказаного строку, тому підстав для задоволення заяви у цій частині не вбачається.

Одночасно, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність заміни сторони виконавчого провадження.

Згідно частин першої, другої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначена норма кореспондується з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора можлива поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.

При такій заміні кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду із даною заявою з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 76-81 ЦПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Вказане відповідає правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 р. у справі № 916/2286/16.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про те, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», та обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони на його правонаступника.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до частково неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 вересня 2021 року підлягає скасуванню в частині задоволення вимог заявника про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. В іншій частині судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 вересня 2021 року - скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Постановити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 30 травня 2022 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе