Рішення

від 29.05.2022 по справі 192/2054/20

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/2054/20

Провадження № 2/192/10/22

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Савчукової В.В.,

представника позивача адвоката Булкіної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «АННА» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, шляхом припинення права оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, шляхом припинення права оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки (а.с. 118-124).

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №114978 від 18 жовтня 2002 року, належить земельна ділянка, кадастровий номер 1225084500:02:007:0007, площею 8,4700 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, на теперішній час на території Святовасилівської сільської ради.

З лютого 2008 року земельна ділянка позивача перебуває у фактичному користуванні відповідача.

Позивач дізнався від відповідач, що 22 лютого 2008 року між ними начебто було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки терміном на 49 років. Право оренди було зареєстровано за відповідачем 05 червня 2016 року.

Оскільки позивач не підписував зазначений договір оренди, тому даний договір є неукладеним. Земельною ділянкою без належної правової підстави користується відповідач, у зв`язку з чим, позивач просив суд усунути йому перешкоди у користуванні його земельною ділянкою, зобов`язавши відповідача повернути земельну ділянку позивачу, припинивши право оренди відповідача та скасувавши державну реєстрацію права оренди відповідача.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року провадження у справі було зупинено на час проведення судової експертизи (а.с. 162-164).

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року провадження по справі поновлено (а.с. 185).

В судовому представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач, який про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, приймав участь в справі через повноважного представника.

Представник відповідача, який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надала суду заяву згідно якої просила проводити розгляд справи у її відсутність (а.с. 206).

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №114978 від 18 жовтня 2002 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 8,470 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с. 13).

Як вбачається з оригіналу договору оренди землі від 22 лютого 2008 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та Селянським Фермерським господарством «АННА», за вказаним договором в оренду передана земельна ділянка площею 8,4700 га, що за Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №114978 від 18жовтня 2002 року належить орендодавцю, строком на 49 років. Вказаний договір містить підписи сторін та відмітку, що він зареєстрований у Солонянському відділі ДРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель запис від 02 червня 2008 року за №040813201768.

За актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду, зазначена земельна ділянка передана від орендодавця до орендаря.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна в реєстрі, щодо земельної ділянки позивача за кадастровим номером 1225084500:02:007:0007 мається запис про інше речове право 14877627 внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Нестеровою Тетяною Володимирівною, про реєстрацію договору оренди землі від 22 лютого 2008 року, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ФГ «АННА», індексний номер рішення про державну реєстрацію 29963676 від 08 червня 2016 року (а.с. 20-22).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з 01 кварталу 2008 року по 4 квартал 2019 року, відповідач сплачував податок на землю за позивача з відміткою надання майна в оренду (а.с. 23-25).

Відповідно до роздруківки щодо відомостей про Святовасилівську сільську громаду, Святовасилівська сільська об`єднана територіальна громада утворена 14 серпня 2015 року шляхом об`єднання Єлізарівської, Наталівської, Новомар`ївської та Промінської сільських рад (а.с. 125-126).

З висновку експерта №6212-21 від 11 січня 2022 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений у графі «Орендодавець» на останньому аркуші договору оренди від 22 лютого 2008 року, що укладений між ОСОБА_1 та СФГ «АННА» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 176-179).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач має на праві власності земельну ділянку, яка перебуває в користуванні у відповідача на підставі договору оренди, який зареєстрований, але при цьому даний договір оренди не підписаний позивачем.

За змістомстатті 11ЦК Україницивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такожіз дійосіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки.Підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язківє,зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочиномє діяособи,спрямована нанабуття,зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодоволевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627ЦК України і відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач без належної правової підстави користується земельною ділянкою позивача, враховуючи, що належними та допустимими доказами встановлено, що позивач не підписував договір оренди від 22лютого 2008 року і даний договір є неукладеним.

Таким чином суд вважає, що позивач довів суду, що відповідач чинить перешкоди власнику позивачу у користуванні його майном.

Тому на думку суду, вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про припинення права оренди відповідача на спірну земельну ділянку з одночасним скасуванням державної реєстрації такого права, оскільки позивач довів суду, що договір оренди від 22 лютого 2008 року є неукладеним і тому наявність в державному реєстрі відомостей про державну реєстрацію права оренди відповідача на спірну земельну ділянку порушує права позивача на вільне користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 9,10).

Також з відповідача підлягають стягненню витрати у зв`язкуз проведеннямекспертизи в розмірі 8237 грн. 28 коп., які поніс позивач сплативши вартість судової експертизи №6212-21 від 11 січня 2022 року (а.с. 171, 175).

На підставі викладеного, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 207, 317, 391, 627 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 до Фермерського господарства «АННА», яке розташовано: с.Чернігівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31785328 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, шляхом припинення права оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, загальною площею 8,4700 га, кадастровий номер 1225084500:02:007:0007, що була розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, на теперішній час на території Святовасилівської сільської ради.

Зобов`язати Фермерське господарство «АННА» повернути ОСОБА_1 , земельну ділянку загальною площею 8,4700 га, кадастровий номер 1225084500:02:007:0007, що була розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, на теперішній час на території Святовасилівської сільської ради.

Припинити право оренди Фермерським господарством «АННА» земельної ділянки загальною площею 8,4700 га, кадастровий номер 1225084500:02:007:0007, що була розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, на теперішній час на території Святовасилівської сільської ради, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про інше речове право: 14877627, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29963676 від 08 червня 2016 року, яке виникло на підставі договору оренди землі від 22 лютого 2008 року, державна реєстрація якого здійснена 02 червня 2008 року за №040813201768.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Фермерським господарством «АННА» земельної ділянки загальною площею 8,4700 га, кадастровий номер 1225084500:02:007:0007, що була розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, на теперішній час на території Святовасилівської сільської ради, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про інше речове право: 14877627, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29963676 від 08 червня 2016 року, яке виникло на підставі договору оренди землі від 22 лютого 2008 року, державна реєстрація якого здійснена 02 червня 2008 року за №040813201768.

Судові витрати по справі покласти на Фермерське господарство «АННА».

Стягнути з Фермерського господарства «АННА» на користь ОСОБА_1 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору та 8237 (вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 28 (двадцять вісім) коп. витрат у зв`язку з проведенням експертизи, а всього 9918 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31 травня 2022 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.