Постанова

від 23.05.2022 по справі 910/1382/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2022 р. Справа№ 910/1382/20 (910/14034/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 (повне судове рішення складено 21.04.2021, суддя Мандичев Д.В.)

у справі №910/1382/20(910/14034/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай фінанс" (в порядку правонаступництва після Публічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка")

до 1) Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парфе",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Приватне підприємство "Євротранс-2005"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Приватне підприємство "Горизонталь 2007"

третя особа -4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1

третя особа -5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_2

третя особа -6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артфін-Інвест"

про визнання недійсним договорів

в межах справи № 910/1382/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс"

до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В :

Коротке викладення суті спору та позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай фінанс" (ТОВ "Фінансова компанія "Скай фінанс") (в порядку правонаступництва після Публічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка" (Ухвала Госпоарськогос уду м. Києва від 23.12.2020) звернулося із позовною заявою про:

визнання недійсним договору №23/11-2017 від 23.11.2017, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» (ПАТ «Апекс-Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» (ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк»), предметом якого є відступлення права вимоги на суму 11 697 065,50грн;

визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (зміну сторони) за договором іпотеки, укладений 23.11.2017 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 23.11.2017 та зареєстровано в реєстрі за №2371;

визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38306833 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотеки), за суб`єктом: ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:478768373101, кадастровий номер:7310136300:13:004:1102;

визнання недійсним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38307154 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотеки), за суб`єктом: ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:478768373101, кадастровий номер:7310136300:13:004:1102;

визнання недійсним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38305479 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотеки), за суб`єктом: ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:399908173101;

визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38305961 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (заборона відчудження), за суб`єктом: ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:399908173101.

Заявник наводить наступні фактичні обставини та висновки:

23.11.2017 ПАТ «Апекс-Банк» за договором №23/11-2017 відступив ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» право вимоги за кредитним договором №В1-ЮЛ/040315/1 від 04.03.2015 з усіма додатковими до нього договорами;

23.11.2017 відступлено право вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 23.11.2017 та зареєстровано в реєстрі за №2371;

відступлення права вимоги на суму близько 11 млн. грн відбулося у підозрілий період при загрозі неплатоспроможності за ціною 42434. 83 грн.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 суд ухвалив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс" задовольнити частково.

2. Визнати недійним Договір №23/11-2017 від 23.11.2017 укладений між Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», предметом якого є відступлення права вимоги на суму 11 697 065,50грн. до Приватного підприємства «Євротранс-2005» за кредитним договором №В1-ЮКЛ/040315/1 від 04.03.2015 року.

3. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги (зміну сторони) за договором іпотеки, укладений 23.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 23.11.2017 та зареєстровано в реєстрі за №2371.

4. Визнати недійсним та скасувати Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38306833 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотеки), за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:478768373101, кадастровий номер:7310136300:13:004:1102.

5. Визнати недійсним та скасувати Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38307154 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотеки), за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:478768373101, кадастровий номер:7310136300:13:004:1102.

6. Визнати недійсним та скасувати Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38305479 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотеки), за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:399908173101.

7. Визнати недійсним та скасувати Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В за №38305961 від 23.11.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (заборона відчудження), за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:399908173101.

Суд дійшов висновків, що оспорюваний договір за своєю юридичною природою є договором факторингу; ПАТ «Апекс-Банк» відчужило належне йому право вимоги за кредитним договором за ціною, що близько в 199 разів менше за розмір відступленого права; вимога щодо виконання зобов`язань за кредитним договором є забезпеченою нерухомим майном і матеріали справи не містять доказів щодо неліквідності відповідного нерухомого майна чи його втрати; оцінка забезпеченого нерухомим майном права вимоги на суму 8 457 077,87 грн в розмірі 42 434,83 грн не підкріплена жодними належними та допустимим доказами; ПАТ «Апекс-Банк» фактично відмовилося від забезпечених заставою нерухомого майна власних майнових вимог на суму 8 457 077,87 грн. при укладенні оспорюваного договору, що призвело до зменшення його активів у період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство № 910/1382/20 ПрАТ «Фінансова компанія «Апекс», у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо зменшення таким чином активів боржника в порушення приписів статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Апеляційне провадження (рух справи).

ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» звернулося з апеляційною скаргою у якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апелянт доводить відсутність передбачених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав з якими закон пов`язує недійсність правочину в процедурі банкрутства, оскільки:

суд помилково ототожнив ринкову ціну права вимоги із розміром відчуженого права; в порушення вимог статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України без належних доказів суд встановив невідповідність ціни, визначеної сторонами договору, рівню ринкових;

суд не врахував висновків Національного Банку України щодо платоспроможності ПАТ «Апекс-Банк» (рішення Правління НБУ №827-рш від 26.12.2017);

укладення оспорюваних договорів відбулося відповідно до прийнятого та погодженого Національним Банком України плану заходів щодо приведення розміру регулятивного капіталу ПАТ «Апекс-Банк» до нормативних вимог на період 01.05.2017-11.07.2017, затвердженого протоколом спільного засідання спостережної ради та правління банку від 18.05.2017;

факт завдання збитків кредиторам не доведено;

визначені нормами статті 42 КУзПБ підстави визнання правочину недійсним не підлягають застосуванню, оскільки поширюються лише на правовідносини з 21.10.2019 (момент набрання чинності КУзПБ), оскільки не існували на момент вчинення оспорюваних правочинів.

ПрАТ «ФК Апекс» в особі ліквідатора у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, доводячи, що оспорюваний правочин спрямований на зменшення активів та свідчить про недобросовісну поведінку сторін, оскільки вчинений у підозрілий період; судом правильно застосовано норми статті 42 КУзПБ з огляду на правову позицію наведену у Постанові Верховного суду від 26.05.2020 у справі №922/3796/16; оспорюваним правочином ПрАТ «ФК Апекс» завдано збитків кредиторам, що відобразилося, зокрема, у неможливості виконати зобов`язання перед ГУ ДПС у м. Києві у наступному місяці після його укладення; оспорюваний правочин підпадає під презумпцію сумнівного, так як вчинений у підозрілий період.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" у справі №910/1382/20 (910/14034/20) передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Пантелієнка В.О., Доманської М.Л.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" у справі №910/1382/20 (910/14034/20) передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Гарник Л.Л., Доманської М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк"на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20 (910/14034/20) до свого провадження у новому складі суду; поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 10.08.2021.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Полякова Б.М., Гарник Л.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20) відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20 (910/14034/20) до 21.09.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20) клопотання ліквідатора ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука В.В. (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи № 910/1382/20 (910/14034/20) на 21.09.2021 в режимі відеоконференції за допомогою комп`ютерної програми "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 зупинено апеляційне провадження у справі №910/1382/20(910/14034/20) до перегляду Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №911/1012/13 та зобов`язано сторони негайно повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., Отрюх Б.В., Копитова О.С.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20) прийняти до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Отрюха Б.М., Сотнікова С.В. та зобов`язано сторони негайно повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 поновлено апеляційне провадження у справі №910/1382/20(910/14034/20) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 та розгляд справи №910/1382/20(910/14034/20) призначити на 11.01.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 розгляд справи №910/1382/20(910/14034/20) відкладено на 15.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 розгляд справи №910/1382/20(910/14034/20) відкладено на 22.03.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 клопотання представника ліквідатора ПрАТ «ФК «АПЕКС» Лукашука В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №910/1382/20(910/14034/20) задоволено; розгляд справи №910/1382/20(910/14034/20) призначено на 24.05.2022.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

04.03.2015 між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005» укладено кредитний договір №В1-ЮКЛ/040315/1 із лімітом кредитування з 02.10.2015 у розмірі 7 878 820 грн. зі сплатою за користування кредитом 30% річних та встановленим графіком повернення кредитних коштів у строк до 31.08.2017.

У забезпечення зобов`язань за кредитним договором укладено, зокрема, іпотечний договір від 10.03.2015 між ПАТ «Апекс-Банк» (іпотекодержатель) та Коломійцем С.О. (іпотекодатель), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. за реєстровим №604, предметом якого є передання в іпотеку належного ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме: житлового будинку з належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями й спорудами, загальною площею 277,1 кв.м., житловою площею 139,3 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:13:004:1102, загальною площею 0,0856 га.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 26.01.2017 № 52-рш/БТ ПАТ «Апекс-Банк» вирішено віднести до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку.

23.11.2017 ПАТ «Апекс-Банк» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» (новий кредитор) на підставі договору відступлення права вимоги №23/11-2017 право вимоги за кредитним договором від 04.03.2015 №В1-ЮКЛ/040315/1 у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ПП «Євротранс-2005», включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу.

Відповідно до умов оспорюваного договору відступлення права вимоги від 23.11.2017 № 23/11-2017 ПАТ «Апекс-Банк» відступає на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» права вимоги на суму 8 457 077,87 грн. за кредитним договором від 04.03.2015 №В1-ЮКЛ/040315/1.

Згідно з пунктом 3.1 договору загальний обсяг грошових коштів, належних до сплати новим кредитором первісному кредитору, за набуття права вимоги (ціна договору) складає 42 434,83 грн.

На виконання умов договору відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» сплатило на рахунок ПАТ «Апекс-Банк» оплату в розмірі 42 434,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2017 № 266.

23.11.2017 між ПАТ «Апекс-Банк» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги (заміну сторони) за договором іпотеки, за яким ПАТ «Апекс-Банк» передало ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» право вимоги за договором іпотеки з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ «Апекс-Банк» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. 10.03.2015 за реєстровим № 604, яким забезпечені зобов`язання ПП «Євротранс-2005» перед первісним іпотекодержателем за кредитним договором від 04.03.2015 №В1-ЮКЛ/040315/1.

Предметом договору іпотеки є житловий будинок з належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями й спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 277,1 кв.м., житловою площею 139,3 кв.м. та земельна ділянка кадастровий номер 7310136300:13:004:1102, загальною площею 0,0856 га.

Пунктом 2 договору іпотеки визначено, що відступлення прав за договором іпотеки відбувається на підставі укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги від 23.11.2017 № 23/11-2017/01, предметом якого є відступлення первісним іпотекодержателем на користь нового іпотекодержателя права вимоги до ПП «Євротранс-2005», податковий код 33336935, за кредитним договором від 04.03.2015 №В1-ЮКЛ/040315/1 у розмірі 8 457 077,87грн., що є частиною невиконаних кредитних зобов`язань боржника перед первісним іпотекодержателем за кредитним договором.

Відповідно до пункту 3 договору право вимоги за договором іпотеки переходить до нового іпотекодержателя з моменту набрання чинності цим договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін, нотаріального посвідчення, державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 11 договору).

Зазначений договір відступлення права вимоги (заміну сторони) за договором іпотеки від 23.11.2017 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований у реєстрі за № 2371.

26.12.2017 Правлінням НБУ прийнято рішення №827-рш «Про відкликання банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у ПАТ «Апекс-Банк».

Після припинення ПАТ «Апекс-Банк» банківської діяльності, проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, у тому числі щодо зміни найменування останнього на Приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Апекс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36482677) та внесення його до Державного реєстру фінансових установ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Апекс» та визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Романівська Райагропромтехніка» до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Апекс» у розмірі 313 312,19 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Апекс».

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором, ПАТ «Апекс-Банк» таким чином отримало фінансування у розмірі 42 434,83 грн., а ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» набуло право одержання прибутку в формі різниці між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та її сплаченою вартістю.

За наведених обставин, оспорюваний договір за своєю юридичною природою є договором факторингу. При цьому, назва договору, як договору про відступлення права вимоги, сама по собі не змінює правової природи договору, як договору факторингу.

Разом із цим, судом встановлено, що сума прав грошової вимоги, відступленої відповідно до умов даного договору, становить 8457077,87 грн., у той час як ціна відступлення прав грошової вимоги складає 42434,83 грн.

Таким чином, ПАТ «Апекс-Банк» фактично відмовилося від забезпечених заставою нерухомого майна власних майнових вимог на суму 8457077,87 грн. при укладенні оспорюваного договору, що призвело до зменшення його активів у період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство № 910/1382/20 ПрАТ «Фінансова компанія «Апекс», у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо зменшення таким чином активів боржника.

Відтак, оспорюваний договір не направлений на реальне настання правових наслідків за ним, а спрямований на зменшення активів ПАТ «Апекс-Банк» у зв`язку з фактично безоплатною передачею належного йому права вимоги на суму 8457077,87 грн. за ціною 42 434,83 грн., незважаючи на забезпечення такого права заставним нерухомим майном.

Аналіз норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що з моменту порушення (відкриття) щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Закону про банкрутство застосовуються переважно при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).

Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №924/159/14, від 11.08.2020 у справі №904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі №904/4928/17.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про визнання недійсними оспорюваних правочинів з підстав, передбачених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Статтею 5 ЦК України "Дія актів цивільного законодавства у часі" визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (висновок Верховного Суду України у постанові від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15).

Так, на момент виникнення спірних правовідносин (23.11.2017) Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не було передбачено трирічного строку на звернення, не було встановлено таких підстав для визнання правочину недійсним як боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Отже, висновки господарського суду першої інстанції щодо можливості застосування положень статті 42 КУзПБ для визнання правочину недійсним є невірними.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Будь-яка дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення.

Оспорюваний договір є оплатним, тобто має очевидну економічну мету, тому суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з`ясувати дійсні мотиви, через які особа боржника відступає свої активи, і чи є такі мотиви добросовісними.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України) (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц).

Апеляційна інстанція визнає правильним висновок про наявність підстав вбачати, що дії сторін правочину свідчать про недобросовісну поведінку при його укладенні.

Так, судом встановлені обставини, які у сукупності можуть свідчити про укладення сторонами оспорюваного договору без наміру його реального виконання, тобто про наявність ознак фіктивності правочину: ціна відступлення 42434, 83 грн близько в 199 разів менша за відступлене право - 8457077, 87 грн.

Суд не отримав розумного обґрунтування мети таких дій з огляду на те. що зобов`язання за кредитним договором, право вимоги за яким відступлене, забезпечене нерухомим майном, тому економічна необгрунтованість відчуження такого права вимоги за встановленою ціною є очевидною ознакою фіктивності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком, що особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Встановлені щодо боржника обставини з достатньою повнотою свідчать, що дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження права вимоги повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги від 23.11.2017 № 23/11-2017 не відповідає критеріям розумності та добросовісності, є фраудаторним та направлений на зменшення активів ПАТ «Апекс-Банк» у зв`язку з фактично безоплатним відчуженням належного йому права вимоги на суму 8457077,87 грн. за ціною 42434,83 грн., що суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсними у відповідності до норм ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України, тобто щодо можливості застосування в цьому випадку передбачених положеннями статей 215, 234 ЦК України підстав, за якими оспорюваний правочин може визнаватися недійсним, оскільки саме ці норми права існували на час укладення та виконання оспорюваного правочину (договору).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Апеляційна інстанція вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, тому не вбачає необхідним надання детальних відповідей на кожен з доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В частині висновків щодо вирішення похідних вимог про визнання недійсними та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Щербак Т.В. за №38306833 від 23.11.2017, №38307154 від 23.11.2017, №38305479 від 23.11.2017, №38305961 від 23.11.2017; про визнання недійсними та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Балицького О.О. за №55764874 від 17.12.2020, №55764874 від 17.12.2020 суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість висновків оскаржуваної ухвали в частині вирішення цих вимог.

Ч.4 ст. 269 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або іншого неправильного застосування норм матеріального права, окрім вищезазначених висновків щодо застосування статті 42 КУзПБ.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції.

Відповідно до частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції ухвалив правильне по суті і законне рішення, тому вважає, що необхідність перерозподіляти судові витрати відсутня.

З огляду на викладене та враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" та ПАТ «Фінансова компанія «Апекс» щодо укладення оспорюваних угод, враховуючи задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до положень частини 9 статті 129 ГПК України, у розмірі 2270 грн підлягають покладенню на ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк".

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та статтями 8, 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20) змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на статтю 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

3. В іншій частині Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1382/20(910/14034/20) залишити без зміни.

4. Матеріали справи №910/1382/20(910/14034/20) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх

Повний текст постанови складено 30.05.2022.