Постанова

від 19.04.2022 по справі 903/6/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року Справа №903/6/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Миханюк М.В.,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників учасників судового процесу:

апелянта: Мірчук В.В. (довіреність №0024701/1038/-22 від 12 січня 2022 року)

арбітражного керуючого: Самчук А.М. (свідоцтво 1863 від 07 січня 2018 року)

заявника: не з`явився

інші учасники: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11 січня 2022 року, суддя Шум М.С., м. Луцьк, повний текст складено 14 січня 2022 року, у справі

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

Судом роз`яснено представникам сторін права та обов`язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2021 року, керуючий реалізацією майна боржника Самчук А.М. звернувся до суду з заявою про виключення зі складу лівідаційної маси неліквідні активи ОСОБА_1 , а саме: частку в статутному капіталі ТОВ "ВТФ "НОРТ".

11 січня 2022 року, ухвалою Господарського суду Волинської області клопотання керуючого реалізацією майна Самчука А.М. було задоволено і виключено зі складу ліквідаційної маси частку в статутному капіталі ТОВ ТОВ "ВТФ "НОРТ" номінальною вартістю 25 000,00 грн.

АТ "Укрексімбанк" у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити керуючому реалізацією майна, арбітражному керуючому Самчуку А.М. в задоволенні клопотання про виключення майна зі складу ліквідаційної маси, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права тому, що судом не досліджено належним чином чи частка в статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" задовольняє нагальні потреби ОСОБА_1 та членів її сім`ї, оскільки за ч.1 ст. 132 КУзПБ, зі складу ліквідаційної маси може бути виключено не будь-яке майно боржника, а лише те, яке необхідне для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї.

Також, вважає, що право подавати клопотання на перше місце поставлено боржника, оскільки саме він може визначити, яке майно є необхідним для задоволення нагальних потреб його та його сім`ї, а з зазначеним клопотанням звернувся керуючий реалізацією майна обґрунтовуючи його низькою вартістю цього майна, не навівши жодних фактів, що це майно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів її сім`ї.

Арбітражний керуючий Самчук А.М. , у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки частка боржника в статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" є неліквідною і дохід від її реалізації не вплине на задоволення вимог кредиторів тому, що вартість цього майна складає лише 1,00 грн., а реалізація такого майна призведе до безпідставного затягнення провадження у цій справі.

24 лютого 2022 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрексімбанк" та призначено її розгляд на 17 березня 2022 року.

17 березня 2022 року, судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням у відпустці судді члені-колегії Миханюк М.В. у період з 28 лютого по 01 квітня 2022 року.

04 квітня 2022 року, після виходу з відпустки судді Миханюк М.В., ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду судове засідання було призначене на 17 квітня 2022 року в режимі відеоконференції.

17 квітня 2022 року, в судовому засіданні представник АТ "Укрексімбанк" і арбітражний керуючий Самчук А.М. підтримали свої доводи і заперечення, викладені у апеляційній скарзі і відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

21 січня 2021 року, ухвалою Господарського суду Волинської області було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів, керуючим реструктуризацією боргів боржника визначено - Самчука А.М.

02 березня 2021 року, ухвалою Господарського суду Волинської області було задоволено заяву АТ "Укрексімбанк" і визнано грошові вимоги банку до ОСОБА_1 у розмірі 166 763 876,96 грн., де: 26 911 488,69 грн. - заборгованість за кредитами, 26 571 249,35 грн. - заборгованість за процентами, 113 271 337,92 грн. - пені, 5 261,00 грн. - судові витрати по справам згідно з кредитними договорами, 4 540,00 грн. - судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

25 травня 2021 року, постановою Господарського суду Волинської області фізичну особу ОСОБА_1 було визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Самчука А.М.

Під час процедури реалізації майна встановлено, що боржнику належить 50% повністю сформованої частки у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" (Волинська обл., місто Луцьк, пр. Волі, 39а, код ЄДРПОУ 13351959) номінальною вартістю 25 000,00 грн. (т.3 а.с.195-196)

За наданим суду висновком, складеним ПП "Каштан", ринкова вартість корпоративних прав (50%) на статутний капітал ТОВ "ВТФ" Норт", що належать ОСОБА_1 , станом на 01 березня 2021 року, без ПДВ складає 1,00 грн.

В звіті зазначено, що згідно з даними балансу товариства, станом на 31 грудня 2020 року, активом підприємства є дебіторська заборгованість на загальну суму 145 000,00 грн., що виникла на підставі контрактів від 1999 року, укладених з фірмою "KRYS-LAND SARL" (Франція). Арбітражний суд 18 лютого 2000 року вирішив зобов`язати фірму "KRYS-LAND SARL" (Франція) сплатити товариству 18 139,90 дол. США., проте, станом на 2021 рік, рішення не виконано. Строк давності невиконаного рішення більше 20 років, тому така заборгованість є безнадійною, а корисність такого активу вичерпана.

В звіті зазначено про пасив товариства складає 18 700,00 грн.:

- поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 1 100 грн.;

- поточна кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування - 4 900 грн.;

- поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці - 12 700 грн.

Одночасно, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру боржників в реєстрі наявні 3 записи щодо виконавчих проваджень про стягнення коштів з ТОВ "ВТФ" Норт" (документ про стягнення виданий Луцьким об`єднанням управління ПФУ у Волинській області).

08 грудня 2021 року, керуючий реалізацією майна боржника Самчук А.М. звернувся до суду з заявою про виключення зі складу лівідаційної маси неліквідні активи ОСОБА_1 , на підставі ст. 132 КУзПБ, її частку в статутному капіталі ТОВ "ВТФ "НОРТ", оскільки, відповідно до звіту про незалежну оцінку майнових прав на корпоративні права (50%) у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт", що належить ОСОБА_1 , їх ринкова вартість, без врахування ПДВ, станом на 01 березня 2021 року складає 1,00 грн. (т.3 а.с.199-200)

11 січня 2022 року, ухвалою Господарського суду Волинської області клопотання керуючого реалізацією майна Самчука А.М. було задоволено і виключено зі складу ліквідаційної маси частку в статутному капіталі ТОВ "Виробнича-торгова фірма "НОРТ" номінальною вартістю 25 000,00 грн. (т.3, а.с.231-234)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.17 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс).

Частина 1 ст. 2 Кодекс встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Як встановлено з матеріалів справи, 02 березня 2021 року, ухвалою Господарського суду Волинської області було задоволено заяву АТ "Укрексімбанк" і визнано грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" ОСОБА_1 у розмірі 166 763 876,96 грн., де: 26 911 488,69 грн. - заборгованість за кредитами, 26 571 249,35 грн. - заборгованість за процентами, 113 271 337,92 грн. - пені, 5 261,00 грн. - судові витрати по справам згідно з кредитними договорами, 4 540,00 грн. - судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

В подальшому, 25 травня 2021 року, постановою Господарського суду Волинської області фізичну особу ОСОБА_1 було визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Самчука А.М.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Кодексу, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість.

Під час процедури реалізації майна встановлено, що боржнику належить 50% частки у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" (код ЄДРПОУ 13351959) номінальною вартістю 25 000,00 грн., проте, згідно висновку про вартість майнових прав, виконаного ПП "Каштан-ЛВ", вартість цього активу, станом на 01 березня 2021 року, без врахування ПДВ, складає 1,00 грн.

Вважаючи цей актив неліквідним через вкрай низьку його вартість, керуючий реалізацією майна боржника Самчук А.М. звернувся до суду з заявою про виключити його зі складу лівідаційної маси ОСОБА_1 , на підставі ст. 132 Кодексу.

Згідно ст. 131 Кодексу, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного ч.ч.6, 7 цієї статті та ст. 132 цього Кодексу.

Так, ч.1 ст. 132 Кодексу, встановлено, що господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити із складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї.

Також, ч.2 ст. 132 Кодексу, надано право господарському суду виключити із складу ліквідаційної маси майнові об`єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів.

За ч.3 ст. 132 Кодексу, загальна вартість майна боржника, що виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч.4 ст. 132 Кодексу, перелік майна, що виключається із складу ліквідаційної маси згідно з положеннями цієї статті, затверджується господарським судом, про що постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в апеляційному чи касаційному порядку.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, за ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 року рік", розмір мінімальної заробітної плати, станом на день постановлення ухвали, складав 6 500,00 грн., тому вартість одного майнового об`єкта, що може бути виключений з ліквідаційної маси боржника не повинна перевищувати 65 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що ринкова вартість 50% частки боржника у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" складає 1,00 грн., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про можливість віднесення даного активу до категорії "неліквідного", вважаючи, що дохід від його реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів, та правомірно задоволив клопотання керуючого реалізацією майна банкрута і виключи цю частку з ліквідаційної маси.

Посилання скаржника на положення ч.1 ст. 132 Кодексу є необґрунтованими, оскільки вона регулює процедуру виключення із складу ліквідаційної маси майна боржника, яке є необхідним для задоволення його нагальних потреб або членів його. В той же час, як підставою для звернення з зазначеним клопотанням арбітражного керуючого слугувала інша обставина, визначена ч.2 ст. 132 Кодексу, а саме: низька вартість виявленого майна боржника, його неліквідність, оскільки реалізація даного майна призведе до невиправданих витрат, не задоволить будь-яких вимог кредиторів, а тому проводити виконавчі дії по його реалізації стає недоцільним.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм ст. 234 ГПК України з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 11 січня 2022 року у справі №903/6/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №903/6/21 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.